Запишіть числові дані відповідно до ключових слів.Чи відомо, скільки літрів молока надоїли? (Ні.) А що відомо? (Відомо, що доїли вранці і ввечері.) Від слова “надоїли” праворуч вгорі напишіть слово “вранці”, і праворуч внизу запишіть слово “ввечері”; об’єднайте ці слова фігурною дужкою. Чи відомо, скільки літрів молока надоїли вранці? (Так, 9 літрів.) Запишіть це. Чи відомо, скільки літрів молока надоїли ввечері? (Ні.) А, що про це відомо? (Відомо, що на 1 л менше, ніж вранці.) Запишіть це.
- Чи відомо, скільки літрів молока спожили? (Так, 3 літри.) Запишіть це.
Чи відомо, скільки літрів молока залишилося? (Ні, про це запитується в задачі.) Поставимо знак питання і візьмемо його в кружечок.
Вранці – 9 лНадоїли – ? Ввечері – ?, на 1 л м.
Спожили – 3 л
Залишилося – ? л
- Чи схожа ця задача на будь-яку з тих, які ми розв’язували раніше? (Ні.) Тому міркуватимемо за пам’яткою.За коротким записом поясніть числові дані задачі. Сформулюйте запитання задачі.
- Що треба знати, аби відповісти на запитання задачі? (Два числових даних: 1-ше – скільки всього літрів молока надоїли, не відомо, та 2-ге – скільки літрів молока спожили, відомо – 3.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі? (Віднімання.) Чи можна одразу відповісти на запитання задачі? (Ні, тому що ми не знаємо, скільки всього літрів молока надоїли.) Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше – скільки літрів молока надоїли вранці, відомо – 9, та 2-ге – скільки літрів молока надоїли ввечері, не відомо.) За допомогою якої арифметичної дії дізнаємося, скільки всього молока надоїли? (Додавання, бо всього надоїли більше, ніж окремо вранці і ввечері.)
- Що треба знати, аби відповісти на це запитання? (Два числових даних: 1-ше – скільки молока надоїли вранці, відомо – 9, та 2-ге – на скільки літрів молока менше надоїли ввечері, ніж вранці, відомо – на 1.) За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання?ь (Віднімання, тому що ввечері надоїли на 1 л менше.) Чи можна одразу відповісти на це запитання? (Так, нам відомі обидва числові дані.)
Що цікавого ви помітили? (Ця задача складається із трьох простих.)
- Сформулюйте кожну просту задачу та покажіть їх опорні схеми. Покажіть прості задачі на короткому записі.
Правильно розв’язали (у %) | |||||
Класи | 1-ше завдання | 2-ге завдання | 3-тє завдання | 4-те завдання | 5-те завдання |
4 А | 85 | 70 | 60 | 75 | 80 |
4 Б | 81 | 75 | 63 | 79 | 81 |
З таблиці видно, що результати цієї контрольної роботи приблизно однакові і в контрольному, і в експериментальному класі.
У ході формуючого експерименту були виявлені утруднення, які викликають в учнів розв’язування тих чи інших складених задач. Учні особливо важко сприймають завдання в словесній формі. Наприклад, задачу “Дівчинка задумала число. Якщо його збільшити у 5 разів, то отримаємо 180. Яке число задумала дівчинка?” більшість дітей не розв’язала.
Найлегше дітям вдавалися задачі, в яких використовуються ілюстрації.
З учнями 4 А класу, тобто експериментального ми працювали протягом року і розв’язували складені задачі з повним розбором.
Задача. Периметр трикутної ділянки 1 км 200 м. Довжини однієї сторони 480 м, а другої – 385 м. Знайди довжину третьої сторони ділянки.
- Про що йдеться в задачі?
- Які ключові слова можна виділити в задачі?
- Покажіть її опорну схему. Запишіть задачу коротко.
- За коротким записом поясніть дані задачі. Сформулюйте запитання.
- Яка буде перша дія? Прокоментуйте першу дію.
- Що ми дізнаємося?
- Яка друга дія? Прокоментуйте її.
- На які прості задачі можна розбити цю задачу?
- Дайте повну відповідь на запитання задачі.
- Чи можна одразу відповісти на запитання задачі?
- Що треба знати аби відповісти на запитання задачі?
- За допомогою якої арифметичної дії відповімо на запитання задачі?
- Чи можемо тепер відповісти на запитання задачі?
- Що треба знати аби відповісти на це запитання? За допомогою якої арифметичної дії відповімо на це запитання?
- Про що ми дізналися в першій дії?
- Про що дізналися в другій дії? Запишіть у зошит розв’язання задачі з поясненням.
Роботу такого плану ми проводили в експериментальному класі протягом навчального року. А в кінці навчання знову провели контрольні роботи в обох класах. Наведемо приклад завдань для контрольної роботи.
1. Периметр прямокутної ділянки 268 м, а її ширина – 52 м. Знайди площу цієї ділянки. (2 бали)
2. Автобус їхав 2 год зі швидкістю 82 км/год і 4 год – зі швидкістю 70 км/год. Знайди середню швидкість руху автобуса. (3 бали.)
3. Маса 1/3 головки капусти 840 г. Яка маса 3/4 головки капусти? (2 бали.)
4. Два покупці купили тканину за однаковою ціною: перший – 6 м, другий – 4 м. Перший покупець заплатив на 20 грн більше. Скільки грошей заплатив за свою покупку кожен покупець? (3 бали)
5. Вартість 4 курток така сама, як вартість 20 сорочок. Яка ціна однієї сорочки, якщо ціна куртки 60 грн.?(2 бали)
Порівняння наслідків виконання контрольної роботи свідчить про те, що в експериментальному класі рівень умінь розв’язувати складені задачі значно вищий, ніж у контрольному. Це можна пояснити цілеспрямованою роботою з навчання розв’язувати складені задачі, яка проводилася на протязі року, що призвело до позитивних зрушень у розвитку мислення школярів.
Виконання завдань в кінці року у контрольному і експериментальному класі
Правильно розв’язали (у %) | |||||
Класи | 1-ше завдання | 2-ге завдання | 3-тє завдання | 4-те завдання | 5-те завдання |
4 А | 95 | 80 | 75 | 75 | 85 |
4 Б | 82 | 60 | 62 | 66 | 65 |
У нижче наведених діаграмах порівнюються результати виконання складених задач в експериментальному класі на початку і в кінці експерименту.
Отримані експериментальні дані показали досить велику розбіжність між показниками в експериментальному та контрольному класах. Більшість учнів експериментального класу засвоїли знання про задачі та вміння їх розв’язувати на 2-3 рівнях, тоді як учні контрольного класу – на 1-2 рівні.
Як видно з даної діаграми, у розумовому розвитку учнів відбулися значні зміни в кращу сторону.
З порівняльних результатів видно, що якщо звертати увагу учнів на поетапний розбір задачі, то результати виправдовують самі себе. Тому для кращого засвоєння учнями розв’язування складених задач, потрібно особливу увагу на уроці приділяти саме задачам.