У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи з метою визначити, як впливає використання розвивальних завдань на якість знань, умінь і навичок.
З цією метою були запропоновані завдання з математики (3 клас) по темі „Множення і ділення в межах 1000” та з рідної мови (3 клас) з теми „Прикметник”.
Завдання з математики були запропоновані такі:
Варіант 1
1. Один слюсар обробляє 400 деталей за 5 робочих днів, а другий – за 4 дні. Скільки деталей обробляють за день обидва робітники?
2. Обчисліть:
32 ∙ 3, 240 : 4, 2 ∙ 8 ∙ 5, (2 + 70) : 8,
240 : 4 + 50 ∙ 2, 575 – (420 : 7), 23 см ∙ 4, 1 м – 25 мм.
3. Розв’яжіть рівняння:х : 4 = 16.
4. Додаткове завдання.
Запишіть всі числа, які менші від 50, і які можна розкласти на два однакових множники.
Варіант 2
1. Одна хлібопекарня випікає 480 кг хліба за 8 год, а друга – стільки ж за 6 год. Скільки кілограмів хліба випікають за годину обидві хлібопекарні?
2. Обчисліть:
6∙ 13, 360 : 9, 6 ∙ 8 ∙ 2, (60 + 3) : 7,
350 : 5 + 60 ∙ 3, 120 – 320 : 7, 4 м : 8, 4 м – 8 см.
3. Розв’яжіть рівняння:х : 3 = 27.
4. Додаткове завдання.
Запишіть всі двоцифрові числа, які більші від 50, і які можна розкласти на два однакових множники.
Таблиця 3
Результати виконання завдань із теми „Множення і ділення в межах тисячі”
| Класи | Рівні навчальних досягнень учнів (у %) | |||
| Високий | Достатній | Середній | Початковий | |
| Експериментальний | 24 | 48 | 28 | – |
| Контрольний | 8 | 40 | 48 | 4 |
Дані таблиці 3 показують, що якість виконання завдання в експериментальному класі значно вища, ніж у контрольному.
В експериментальному класі кількість учнів, що виконали завдання на високий рівень становить 24 %, що на 16 % більше, ніж у контрольному класі, а на достатній рівень у експериментальному класі виконали завдання на 8 % більше, ніж у контрольному класі.
З рідної мови були запропоновані такі завдання:
1. Поєднайте прикметники з поданими в дужках іменниками. Позначте закінчення прикметників.
Дитячий (взуття, пісня, велосипед).
Класний (кімната, журнал, завдання).
2. Прочитайте текст. Випишіть прикметники разом з іменниками, з якими вони зв’язані.
Зразок: сонечко (яке?) привітне.
Виглянуло привітне сонечко. Зелений ліс, широкі луки, тиха річка прояснилися від його проміння. Защебетали веселі пташки.
3. Зі слів кожного рядка складіть речення і запишіть їх. Позначте закінчення прикметників.
Настала, ніч, місячна.
Квіти, розкрились, ніжно.
На, галявині, метелики, нічні, пурхали.
Таблиця 4
Результати виконання завдань з теми „Прикметник”
| Класи | Рівні навчальних досягнень учнів (у %) | |||
| Високий | Достатній | Середній | Початковий | |
| Експериментальний | 20 | 48 | 32 | – |
| Контрольний | 8 | 38 | 46 | 8 |
Висновки
Головна мета освіти на сучасному етапі трансформації навчально-виховних закладів, як зазначається в офіційних документах, – створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина країни, формування покоління, здатного навчатися вподовж життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Цьому мають сприяти пошуки нових педагогічних технологій, створення такого освітнього середовища, яке б забезпечило кожному учневі змогу виявити закладене в ньому від природи творче начало і сформувати здатність бути суб’єктом розвитку своїх здібностей і, в підсумку, стати суб’єктом своєї життєдіяльності.
Саме це і має на меті розвивальне навчання. Тому актуальність цієї проблеми випливає сама собою. Адже, як відомо, у сучасній шкільній освіті намітилося немало позитивних тенденцій. Так, складається варіативність педагогічних підходів до початкової освіти; педагоги стали вільнішими у творчому пошукові, виникають авторські школи, використовується зарубіжний досвід; батьки мають змогу обирати педагогічну систему; дедалі більше усвідомлюється необхідність педагогічної підтримки індивідуальності дитини, побудови її власної траєкторії в освіті.
Термін „розвивальне навчання” належить великому швейцарському педагогу Йоганну Песталоцці, одному із засновників дидактики початкового навчання. Цю ідею К.Д. Ушинський назвав „великим відкриттям Песталоцці” і всіляко розвивав її у своїх підручниках.
Значний вклад у розробку психологічних основ розвивального навчання належить дослідженням Л.С. Виготського, який обґрунтував ідею про те, що навчання, яке орієнтується на завершення циклу розвитку, неефективне для загального розвитку дитини, воно не веде його за собою, а плететься у нього в хвості.
Багато уваги загальному розвитку молодших учнів приділяв В.О. Сухомлинський. Працюючи в Павлиській школі, учений створив оригінальну систему розвивального навчання молодших школярів.
В історії становлення систем розвивального навчання можна виділити такі системи розвивального навчання:
– система розвивального навчання Л.В. Занкова;
– система розвивального навчання Д.Б. Ельконіна і В.В. Давидова. Теоретичною основою розвивального навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова була концепція навчальної діяльності школярів.
– система розвивального навчання колективу співробітників лабораторії експериментальної дидактики при Науково-дослідному інституті педагогіки Грузії під керівництвом Шалви Олександровича Амонашвілі. Теоретичною основою системи, розробленої Ш.О. Амонашвілі, була концепція гуманістично-особистісного підходу до учнів.
Ми також розглянули основні компоненти розвивального навчання на уроках у початковій школі, запропоновані О.Я. Савченко.
Вивчення соціально-психологічних характеристик учителів, що працювали чи будуть працювати за методикою розвивального навчання, дає підставу окреслити їх психолого-педагогічні характеристики:
• досить сильна спрямованість на соціальну взаємодію, яка пов’язана із високою здатністю до педагогічної діяльності;
• дуже розвинуте вміння не претендувати на свободу дитини, вміння відмовитися від власних стереотипів і звичних схем оцінки поведінки учнів;