Особливості розумового виховання учнів в педагогічній спадщині В. О. Сухомлинського (стр. 4 из 6)

Мета будь-якого досліду, лабораторної чи практичної роботи – не тільки розкрити ту чи іншу причинно-наслідкову залежність, зв’язок, а й добитися, щоб учні виявляли розумову і вольову активність, прагнули зробити хоч би маленький крок на шляху використання сил природи. У процесі таких дослідів ще глибше пізнається дійсність, але водночас людина пізнає і сама себе, переконується, що вона не іграшка в руках сліпих сил природи. Дослід, експеримент, праця, в ході яких ідея стає особистим переконанням, поглядом, – це сама суть багатства дійсних духовних відносин учня.

Люди, які в роки отроцтва і ранньої юності виконували трудові завдання, що мали світоглядну спрямованість, у зрілі роки відзначаються тим, що в них є свої погляди на важливі закономірності природи і праці; ці люди працюють творчо, своєю працею вони щось доводять, перевіряють. Ці люди допитливі й цікаві. Вони прагнуть зрозуміти складні переплетення причинно-наслідкових зв’язків у явищах природи, люблять фізичну працю й прагнуть внести в неї інтелектуальне начало. Вони переконують своїх товаришів по праці в тому, що жодне явище не може лишитися непізнаним, невивченим. [14, 419-654]

Навчити дитину активно бачити світ, керуватися в праці переконаннями – одна з головних передумов того, щоб знання виховували. В.О. Сухомлинський вбачає одне з найважливіших виховних завдань у тому, щоб світоглядні переконання формувалися в процесі активної діяльності. Одним з головних переконань, в яких розкривається активне бачення світу, є переконання в тому, що людина не тільки пізнає навколишній світ, а й своїм розумом, своїми творчими силами, працею підкорює сили природи, перетворює життя. Активне бачення світу полягає в тому, що дитина не тільки повинна добути істину основною працею, а й осмислити її, пережити як радість відкриття і подолання труднощів. Тоді істина стає для неї чимось дорогим, близьким. [15, 149-416]

Одне з найголовніших завдань виховуючого навчання – не допустити байдужого ставлення учня до знань, які він здобуває, такого ставлення, коли йому немає ніякого діла до їх змісту. Формування наукового світогляду – це вдумливе проникнення вихователя в душу дитини, уміле педагогічне керівництво її мисленням, процесом пізнання навколишнього світу, трудовою діяльністю. Знання лише тоді стають фактором формування наукового світогляду, коли процес навчання є частиною багатогранного інтелектуального життя вихованця, коли починається “гра” його інтелектуальних і вольових сил, коли навчання відкриває йому вікно у світ і в цьому світі йому відкривається багато цікавого, захоплюючого, коли він шукає в книжках, у природі, у навколишньому світі відповіді на питання, що його хвилюють. Жадоба знань – це не тільки результат умілого організованого викладання, а й сама сутність процесу формування наукового світогляду.

РОЗДІЛ 2. Результати дослідницької роботи, проведеної серед вчителів початкових класів.

2.1. Опис проведеного дослідження

Дослідницька робота була проведена серед вчителів початкових класів, з такою метою, щоб дізнатися, як, в якій мірі і чи взагалі використовують сучасні вчителі початкових класів педагогічний досвід Василя Олександровича Сухомлинського.

Дослідження було проведено у формі продуктивного анкетування, в якому взяло участь десять вчителів початкових класів. В анкету було внесено такі питання:

1. Які твори Василя Сухомлинського ви читали?

2. Якими порадами Василя Сухомлинського ви користуєтеся в процесі навчання молодших школярів?

3. Що з досвіду Сухомлинського вам найбільше подобається?

4. Як ви використовуєте досвід Василя Олександровича у роботі з батьками?

5. Чи ведете щоденник спостереження за учнями?

6. Якщо ведете, то що ви там помічаєте?

2.2. Графічне зображення результатів дослідження

Які твори Василя Сухомлинського ви читали?

Опрацювавши результати анкетування по першому питанню, можна зробити такі висновки, що з опитаних вчителів усі без винятку читали різні твори Василя Сухомлинського. Усі опитані прочитали такі праці, як «Сто порад учителю» та «Серце віддаю дітям».

2. Якими порадами Сухомлинського ви користуєтеся?

Опрацювавши результати анкетування по другому питанню, можна зробити такі висновки: всі, без винятку вчителі користуються порадами Сухомлинського. Найбільше користуються порадами щодо індивідуальної та колективної бесід і порадами щодо мотивації оцінок; найменше – порадами щодо однакового та ввічливого ставлення до дітей, оцінки за повну, ґрунтовну відповідь і лише тоді, коли учень осмислив матеріал.

3. Що з досвіду Сухомлинського вам найбільше подобається?

Проаналізувавши третє питання анкетування, можна зробити висновок, всім опитаним подобається педагогічний досвід Сухомлинського. А найбільше – те, які види батьківського авторитету він розробив і його казки, екскурсії на природу, поради та інше.

4. Як ви використовуєте досвід Сухомлинського у роботі з батьками?

Проаналізувавши четверте питання анкети, також отримано втішні результати: усі вчителі використовують досвід Сухомлинського і роботі з батьками. Найбільше вчителі дають поради батькам щодо фальшивого батьківського авторитету.

5. Які поради Сухомлинського ви використовуєте щодо загартування і харчування учнів?

Опрацювавши результати анкетування по третьому питанню, можна зробити висновок, що найбільше використовують поради про здоров’я і повноту духовного життя і як запобігти виснаженню нервових сил. Але разом з тим четверта частина опитуваних, взагалі не використовує поради Сухомлинського, щодо загартування і харчування.

6. Чи ведете щоденник спостережень за учнями?

Опрацювавши результати анкетування по даному питанню, отримані результати показали, що 60% опитуваних ведуть щоденник спостереження за учнями.

Отже, з проведеного дослідження можна сказати, що сучасні вчителі початкових класів використовують педагогічний досвід Василя Олександровича Сухомлинського, як у навчально-виховній роботі з дітьми, так і з їхніми батьками.

ВИСНОВКИ

В процесі написання курсової роботи, було опрацьовано літературу відповідно до теми «Особливості розумового виховання учнів в педагогічній спадщині Василя Олександровича Сухомлинського», матеріал добирався так, щоб зміст було розкрито повністю.

Опрацювавши літературу, ми прийшли до висновків:

1. Правильно організоване навчання, що передбачає залучення всіх учнів до активної пізнавальної діяльності і використання спеціальних завдань на розвиток мислення, забезпечує належні розумовий розвиток і виховання школярів.

2. Розширенню кругозору учнів, розвитку їхніх інтелектуальних сил і здібностей сприяють також різноманітні види позаурочної та позашкільної освітньо-виховної роботи за інтересами, самоосвіта.

3. Невід’ємними елементами розумового виховання є формування світогляду. Про рівень сформованості наукового світогляду свідчать відповіді учнів з світоглядницьких питань на уроках, їх діяльність та поведінка в різних ситуаціях, порівняльні дані спостережень педагогів, батьків та інших учасників педагогічного процесу, спеціальні співбесіди тощо.

4. Жадоба знань – це не тільки результат уміло організованого навчання, а й сама сутність процесу формування наукового світогляду.

В процесі проведення дослідження ми зробили висновки, що сучасні вчителі початкових класів використовують досвід Василя Олександровича Сухомлинського, як у навчально-виховній роботі з дітьми, так і в роботі з батьками.

Виконавши курсову роботу, ми дійшли висновків, що педагогічна спадщина Василя Олександровича містить глибокі теоретичні ідеї і практичні рекомендації щодо розумового виховання. Сучасна національна школа має сприяти їхньому активному й систематичному впровадженню у навчально-виховний процес, в життя і діяльність дітей.

Інформацію, яка розміщена в даній курсовій роботі можна використати при підготовці до семінарів, конференцій, уроків тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сухомлинський В. Казки школи під голубим небом. К., 1991.

2. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5-ти т.-Т. 4- К.: Рад. школа, 1977.- 640с.

3. Сухомлинський В. Вибрані твори: У 5-ти т.— Т 5.— К.: Рад. школа, 1977.— 639 с.

4. Сухомлинський В. Сто порад учителю. — К.: Рад. школа, 1988.— 304 с.

5. Сухомлинський В. Вчити вчитися // Вибрані твори в 5 т. – К., 1976. – Т.5:– С. 426-436.

6. Сухомлинський В.О. Духовний світ школяра // Вибр.твори: У 5-ти т. – Т.1. – К., 1976. – С. 209 – 401.

7. Сухомлинський В. Павлиська середня школа // Вибр.твори: У 5-ти т. – Т. 4 – К., 1977. – С. 7

8. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: У 5-ти т. – К.: Рад. шк., 1976. – Т.1 – С.5-502.

9. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості // Вибрані твори: У 5-тит. – К.: Рад. шк., 1977. – Т. 5. С. 639.

10.Сухомлинський В. Розмова з молодим директором школи // Вибрані твори: У 5-ти т. – К., 1977. – Т.4 - С.393-628.

11.Сухомлинський В. Серце віддаю дітям // Вибрані твори: У 5-ти т. – К.: Рад. шк., 1977. – Т-3. – С.7-282.