Ця допомога не повинна бути нав’язливою, а лише спонукальною підказкою, вчитель повинен „непомітно” „підкинути” її як власне „відкриття”.
Майстерність вчителя полягає в тому, щоб організувати і вести процес навчання і водночас „стояти осторонь”, залишаючи учневі роль інтелектуального лідера.[20; c.23]
Зусилля обох учасників різнонаправлені. Учень прагне до перетворення предмета, а через це і до змін у самому собі. Намагання вчителя спрямовані на забезпечення таких умов, за яких зусилля і діяльність учня стали б фактором. Кінцевий результат діяльності учня є показником правильної діяльності вчителя.
Розділ II Роль вчителя іноземної мови у навчанні та вихованні
учнів
1. Психологічні аспекти діяльності вчителя іноземної мови
Урахування вчителем вікових психологічних особливостей учнів під час навчання іноземній мові
Результативність навчально - виховної роботи вчителя іноземної мови значною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологічних особливостей своїх учнів.[ 20; c.54]
До 6-7 років у дитини виникає потреба в новій, значимій діяльності у зміні свого становища серед людей, які її оточують. Учителю необхідно зрозуміти психологічну сутність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в інтересах успішного навчання.
Навчальна мотивація молодших школярів, їхній емоційний стан значною мірою залежить від наявності й рівня розвитку в них інтересів до навчального процесу, до навчання в школі. Тому вчителеві необхідно вишукувати і використовувати будь - які можливості для підвищення інтересу до свого предмета. Цьому сприяють цікавість, новизна його змісту та форми викладу, різноманітність вправ для використання, достатнє використання під час занять рольових ігор, віршів, магнітофонних записів, постійна зміна видів навчальної діяльності.[14; c.40]
У початкових класах необхідно засвоїти лише вибіркові граматичні положення, знання яких необхідні для розуміння відповідних навчальних текстів, вправ, для організації комунікативної мовленнєвої діяльності школярів.
Учитель повинен періодично пояснювати учням необхідність заучування фраз і виразів, що свідчить про достатньо високий рівень розвитку їхньої оперативної пам’яті, такої необхідної для успішного сприйняття і відтворення іншомовних фраз.[13; c.56]
Усі фізіологічні структури, пов’язані зі сприйняттям іншомовного мовлення, фактично заново формуються у молодших школярів у процесі тривалого багаторазового сприйняття іншомовних звуків, слів, фраз.
У середніх класах (6-7-х) з’являється тенденція до зниження результативності запам’ятовування лексико - граматичного матеріалу, яке в старшому шкільному віці перетворюється на прискорене забування знань, отриманих у попередні роки навчання.
Вчителя повинен приділяти увагу самостійній навчальній роботі підлітків. Під час занять необхідно формувати в учнів важливі вміння: планувати свій час, орієнтуватися в навчальному матеріалі, виконувати роботу в певній послідовності, працювати з книгою, довідковою літературою, складати план і тези свого висловлювання. [19; c.21]
Старші підлітки дуже швидко переростають у молодших юнаків – старшокласників. На них чекає відповідний етап життя і навчання міцно пов’язаний із закінченням школи, вибором життєвого шляху і професії. В юнацькому віці школярі переживають докорінні зміни поглядів, стану й поведінки. Це суттєво відбивається на їхніх стосунках з людьми, навчальній діяльності та її результатах. Для цього вчителям варто у 8-9 класах звернути увагу на забезпечення поступової адаптації підлітків у нових умовах навчання.[19; c.59]
Особистісний розвиток юнаків і дівчат полягає у формуванні їхніх моральних поглядів і переконань. Тому вчитель іноземної мови повинен спрямувати зміст комунікативної частини занять на обговорення важливих для старшокласників явищ сучасного суспільства, його вимог до випускників шкіл, престижної професії, напрямків підготовки спеціалістів у вузах тощо. Важливо більше використовувати іншомовний матеріал, пов’язаний з викладом історії, культури, життя країни, мова якої вивчається, і народу. Урахування перелічених вікових особливостей різних категорій учнів сприяє успішному навчанню іноземних мов, розв’язанню інших навчально - виховних завдань школи.
Учитель іноземної мови і психологічна допомога підліткам
Підлітковий вік є перехідним на шляху дорослішання людини. Притаманні йому психофізіологічні особливості, зміни, що відбуваються у цьому віці їх наслідки настільки суттєві, що дають змогу віднести його до „складного віку”, потребують зваженого, компетентного впливу дорослих, насамперед батьків і вчителів.[6; c.59]
Природно постає питання про необхідність подання підліткам певної психологічної допомоги. [12; c.89]
Фізичний, у тому числі й статевий розвиток підлітків і пов’язане з цим зростання активності, не підкріплені таким же швидким психічним дозріванням, штовхають до розширення кола і спілкування, пошуку розваг, „дружби” з представниками протилежної статі, сприяють появі відхилень у поведінці, нових захоплень, не пов’язаних з навчанням. Погіршується, іноді дуже різко, ставлення до навчальних дисциплін, до занять, знижуються показники навчання, ускладнюються відносини уз учителями, батьками. Уже у 7 класі учні починають пропускати заняття, недбало виконувати домашні завдання. Нерідко приходять до школи взагалі неготовими до уроків.[5; c.55]
Усе це стосується й іноземної мови, до того ж значно більшою мірою. Справа в тому, що на відміну від інших навчальних предметів, вона потребує щоденної систематичної праці, заучування і регулярного повторення лексичного і граматичного матеріалу, виконання чисельних вправ. Такі особливості предмета входять у різний дисонанс з новою спрямованістю підлітка, з притаманною йому нестійкістю психічного стану й поведінки, з нездатністю багатьох до цілеспрямованої систематичної праці.
Особливо глибокий вплив на продуктивність оволодінні лексико - граматичним матеріалом справляє зниження у підлітків здатності до мимовільної уваги і пов’язане з цим погіршення мимовільної пам’яті.
Погіршення запам’ятовування і збереження навчального матеріалу сприяють і названі раніше міни у поведінці підлітків, їх ставлення до школи, занять іноземною мовою.[17; c.1]
Під психологічною допомогою при вивченні іноземної мови слід розуміти сукупність заходів, спрямованих на нейтралізацію впливу і зниження рівня прояву тих негативних психофізіологічних особливостей які притаманні школярам. Отже, основними заходами педагогічного впливу, спрямованих, в кінцевому підсумку, на корекцію ставлення підлітків до вивчення мови, на підвищення результатів оволодіння нею, являються наступні:[ 14; c.84]
1. Забезпечення доброзичливих, довірливих, поважних взаємин учителя та учнів, визнання (і підкреслювання) „дорослості останніх.
2. Актуалізацію мотивації учнів з метою поліпшення їх ставлення до опанування іноземної мови.
3. Залучення до навчальної праці; заходи, спрямовані на підвищення інтересу до неї.
4. Прагнення вчителя нейтралізувати розкиданість, недостатню організованість, зосередженість учнів.
5. Проведення роботи, спрямованої на систематизацію нового і раніше вивченого навчального (особливо граматичного) матеріалу.
6. Заходи щодо збільшення обсягу лексико - граматичних знань, навичок та умінь, підтримання почуття задоволення від досягнутих результатів.
Про актуалізацію мотивації. Варто ширше використовувати позакласні форми впливу: індивідуальні бесіди, спільні заходи мовою, що вивчається роботу з активізації домашнього читання та аудіювання магнітофонних записів. Усе це справить вирішальний вплив на ставлення учнів до іноземної мови, до вчителя, сприятиме накопиченню лексико - граматичних знань, мовленнєвих навичок і умінь.[13; c.189]
Великі мотиваційні можливості мають комунікативний підхід до вивчення мови, організація жвавого, зацікавленого спілкування учнів на основі обговорення навчальних ситуацій, організації рольових ігор. Такі заняття сприяють формуванню в них розуміння важливості вивчення мови для свого майбутнього, задоволенню потреби у спілкуванні, оволодінню відповідними навичками. По суті актуалізуються основні мотиви навчальної праці.
Підтримання інтересу. Особливо дійовим є такий характер роботи вчителя, котрий викликає інтерес до змісту виучуваного матеріалу, до форми проведення занять. Про це говорить той відомий факт, що чимало учнів захоплені певними предметами під впливом конкретних учителів.
Важливо забезпечити обов’язкове досягнення і переживання успіхів кожним школярем. Краще за все ці умови реалізуються на основі і в ході комунікативного характеру проведення занять. [13; c.76]
У ході рольової гри розмаїття ролей розширює зміст спілкування за межі повсякденного життя школярів, дає змогу „програвати” можливі життєві ситуації. Це також відповідає їхнім потребам у пізнанні навколишнього життя, якостей і особистостей поведінки людей. Нарешті, рольові ігри справляють благотворний емоційний вплив на учнів, тим самим сприяючи підвищенню інтересів до занять. [18; c.64]
Про збільшення обсягу занять. Зазначені раніше зміни у поглядах і відносинах учнів - підлітків, у характері їхніх пізнавальних процесів не сприяють стійкому накопиченню лексико - граматичних знань з мови, що вивчається. Більше того, відбувається неминуче за цих умов забування знань, набутих у попередні роки. Це утруднює оволодіння новим навчальним матеріалом, знижує можливості участі у навчальній комунікативній діяльності, викликає негативні думки про власні здібності. Такий стан учня прискорює процес забування навчальної інформації. Утворює замкнене коло.