Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).
Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку - від 15 до 25 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого дошкільного віку - від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).
Пріоритетного значення в навчально-виховному процесі сучасного дошкільного закладу набувають питання удосконалення системи виховання дітей раннього віку та перегляд підходів до підготовки дітей старшого дошкільного віку (5-6 річних) до систематичного навчання в школі.
Мотиваційна, емоційно-вольова, комунікативна, фізична підготовка майбутніх першокласників, розвиток пізнавальних психічних процесів і мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь - пріоритетні напрямки роботи з дітьми старшого дошкільного віку.
Оволодіння рідною мовою і мовленням як найголовнішим засобом пізнання і специфічно людським способом спілкування залишається одним з першочергових завдань у роботі з дітьми упродовж дошкільного дитинства. Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності.
Завданнями формування фонетичної компетенції дошкільника є:
Таким чином, кінцевою метою розвитку фонетичної компетенції є досягнення правильної вимови всіх звуків та звукосполучень рідної мови, добре розвинений фонематичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр тощо).
Проблема виховання звукової культури мовлення досліджувалася науковцями сучасної дошкільної лінгводидактики в різних напрямках: навчання дітей правильної звуковимови (М.О.Александровська, В.І.Ґороділова, О.Л.Жильцова, В.І.Радіна, М.Ф.Фомічова), формування фонематичного сприймання (Н.В.Дурова, Л.Є.Журова, Т.Б.Філічова), усвідомлення дітьми лінійності звукової будови слова (Ф.О.Сохин, Г.А.Тумакова), особливості розвитку уявлень про звукову дійсність мови в дошкільників (Є.І.Труве), розвиток усвідомлення дітьми фонематичних узагальнень і диференціацій (Л.Ф.Ткачова), навчання дітей звукового аналізу слів (Т.Б.Ельконін).
Отже, звукова культура мови включає:
Розглянемо її елементи та умови їх формування та розвитку у дошкільників більш детально.
Голос.
Задачі роботи над голосом.
• Розвивати основні якості голосу:
а) силу
б) висоту
• Привчати дітей говорити без напруги, міняючи голос залежно від ситуації.
Правильне мовне дихання забезпечує:
Етапи роботи над диханням:
• формування діафрагмального дихання;
• навчання короткому вдиху і плавному видиху;
• вимовляння голосних і щілистих приголосних звуків;
• вимовляння щілистих приголосних в поєднанні з голосними звуками;
• промовляння коротких фраз.
Інтонація – складний комплекс просодичних (що відносяться до явищ висоти, сили, тривалості і т.п.) елементів, що включають мелодику, ритм, інтенсивність, темп, тембр, логічний наголос, службовець на рівні речення для виразу різних синтаксичних значень і категорій, а також експресії і емоцій.
Компоненти інтонаційної виразності мови:
• Мелодика – рух голосу по висоті, тобто ковзання його від основного тону вгору і вниз; завдяки наявності в мові голосних звуків додає їй співучість, ніжність, гнучкість.
• Темп – швидкість мовного висловлювання: прискорення або уповільнення мови залежно від змісту висловлювання.
• Пауза – тимчасова зупинка в мові. Логічні паузи додають закінченість окремим думкам.
• Сила голосу – зміна гучності звучання мови залежно від змісту висловлювання.
Компоненти інтонаційної виразності мови:
• Логічний наголос – виділення голосом окремих слів.
• Фразовий наголос – виділення голосом групи слів.
• Ритм – рівномірне чергування ударних і ненаголошених складів, різних по тривалості і силі вимови.
• Тембр – емоційно-експресивне забарвлення мови; з його емоційністю можна виражати емоції і відчуття.
Розвиток функції мовнослухового аналізатора:
• учити дитину слухати звук;
• учити виділяти його на фоні інших звуків;
• учити диференціювати, тобто розрізняти звуки;
• учити визначати місцеположення і послідовність звуків.
Артикуляція - це діяльність органів мови - язика, губ, м'якого неба, маленького язичка, нижньої щелепи – в процесі відтворення звуків.
Мета артикуляційної гімнастики - вироблення повноцінних рухів органів апарату артикуляції, необхідних для правильної вимови звуків
Рекомендації по проведенню АГ:
• 1-2 хв. щоденно, краще перед сніданком;
• не більш 2-3 упр. за один раз (одна вправа нова);
• підбір вправ від простого до складного;
• емоційне проведення (ігрова форма);
• виконувати АГ сидячи;
• дитина повинна добре бачити обличчя дорослого;
• вихователь стежить за якістю виконання вправ.
Умови формування правильного звуковимови:
Умови формування звукової культури мови дошкільника:
В результаті виконання даної роботи можемо зробити наступні висновки.
Ми визначили, що фонетична компетенція — правильна вимова всіх звуків рідної мови, звукосполучень відповідно до орфоепічних норм, наголосів, добре розвинений фонематичний слух, що дозволяє диференціювати фонеми; володіння інтонаційними засобами виразності мовлення (темп, тембр, сила голосу, логічний наголос тощо). Особливого значення для розвитку фонетичної компетенції набуває саме дошкільний вік, коли вона формується та стає основою для подальшого оволодіння мовою.
Розвиток мовлення дошкільника відбувається відповідно до її індивідуальних особливостей. Одні діти у віці 4-5 років вже чітко вимовляють усі звуки нашої мови, а в інших відмічається порушення вимови більшості звуків. Основними структурними компонентами мовлення є: звуковий склад, словник та граматична будова.
В процесі перебування дитини дошкільному навчально-виховному закладі в систем загального розвитку дитини передбачено і формування мовленнєвої, і зокрема фонетичної компетенції.
Отже, завданнями формування фонетичної компетенції дошкільника є:
Проблема виховання звукової культури мовлення досліджувалася науковцями сучасної дошкільної лінгводидактики в різних напрямках навчання дітей правильної звуковимови. Загалом, звукова культура мови включає такі складові: вимовна сторона мови; сила голосу; фонемний слух; мовне дихання; артикуляція; засоби виразності.
Умовами формування звукової культури мови дошкільника є: розвиток апарату артикуляції; робота над мовним диханням; вироблення регуляції гучності голосу відповідно до умов спілкування; формування правильної вимови всіх звуків рідної мови.
1. Богуш А. Дошкільна лінгводидактика. - Запоріжжя, 2002. – 211 с.
2. Богуш А. М. Заняття з розвитку мови в дитячому садку / А.М. Богуш. - К. : Радянська школа, 1988. - 175 с.
3. Богуш А. М. Методика розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкільному закладі: учебное пособие / А.М. Богуш, Н.П. Орланова, Н.І. Зеленко, В.К. Лихолєтова. - К. : Вища школа, 1992. - 413 с
4. Богуш А. М. Мовленнєва компетенція дошкільника як лінгводидактична проблема // Розвиток творчих здібностей дітей засобами мовлення: Зб. наук. пр. / Ред. колегія: А. М. Богуш, П. І. Білоусенко, Г. І. Григоренко та ін.— К., Запоріжжя, 1998.— С. 5-15.
5. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: програма та методичні рекомендації / Упоряд. А.М. Богуш. - Киiв, 1997. - 110 с.
6. Дем’яненко О.Є. Фонетична робота з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку в умовах багатомовності (фрагменти занять і уроків на матеріалі української, російської й англійської мов). – Запоріжжя: ТОВ “ЛІПС” ЛТД, 2005. – 92 с.
7. Дитина: Програма виховання і навчання дітей від 3 до 7 років.- К.: Богдана, 2004. – 231с.
8. Жильцов О.Л. Виховання правильної звуковимови у дітей старшого дошкільного віку. – К.: Рад. школа, 1971. – 160 с.
9. Савельева Н.Л. Виховання культури мови у дітей дошкільного віку. – К.: Знання, 1966 – 23 с.
10. Ушакова О.С. Программа развития речи детей дошкольного возраста в детском саду. - М., 1994. – 186 с.