Організація і методика аудиту розрахунків з оплати праці (на прикладі діяльності ЗАТ "ДонецькТурист") (стр. 4 из 9)

1А, 2А, 3А, 4А – відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого розділів активу балансу;

1П, 2П, 3П, 4П, 5П – відповідно підсумок першого, другого, третього, четвертого і п’ятого розділів пасиву балансу.

Висновок: аналіз фінансової стійкості підприємства показав, що ЗАТ «Донецьктурист» знаходиться в стійкому фінансовому стані. Коефіцієнт фінансової автономії перевищує норматив і має тенденцію до збільшення. Коефіцієнти фінансової залежності та фінансового ризику навпаки зменшуються. І це позитивно впливає на покращення фінансового стану підприємства.

2.3 Аналіз ділової активності і рентабельності

Як відомо, капітал знаходиться в постійному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу: Д-Т....Т-Д

На першій стадії підприємство придбає необхідні йому основні фонди, запаси товарної продукції, на другій - дані засоби використовуються на оплату праці працівників, оплату податків, платежі з соціального страхування та інших витрати. Закінчується ця стадія реалізацією продукції покупцям і надходженням на рахунок підприємства грошових коштів за відвантажену продукцію. Чим швидше капітал зробить кругообіг, тим більше продукції купить і реалізує при одній і тій же сумі капіталу. Затримка руху засобів на будь-якій стадії веде до уповільнення оборотності, вимагає додаткового вкладення засобів і може викликати значне погіршення фінансового стану підприємства.

Досягнутий в результаті прискорення оборотності ефект виражається в першу чергу в збільшенні виручки від реалізації без додаткового залучення фінансових ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу відбувається збільшення суми прибутку, оскільки зазвичай до початкової грошової форми він повертається з приростом. Якщо реалізація продукції є збитковою, то прискорення оборотності засобів веде до погіршення фінансових результатів. Із сказаного виходить, що потрібно прагнути не тільки до прискорення руху капіталу на всіх стадіях кругообігу, але і до максимальної його віддачі, яка виражається в збільшенні суми прибутку на одну гривню капіталу. Це досягається раціональним і економним використанням всіх ресурсів, недопущенням їх перевитрат, втрат на всіх стадіях кругообігу. В результаті капітал повернеться до свого початкового стану в більшій сумі, тобто з прибутком.

Таблиця 2.3.1Коефіцієнти ділової активності

Найменування коефіцієнту	Формула розрахунку	На початок періоду	На кінець періоду	Зміна
Коефіцієнт оборотності активів		0,61	0,60	-0,01
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості		57,06	56	-1,06
Тривалість обороту дебіторської заборгованості		6,397	6,518	0,121
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості		0	0	0
Тривалість обороту кредиторської заборгованості		-	-	-
Коефіцієнт оборотності запасів		24,61	23,36	-1,25
Тривалість обороту запасів		14,83	15,63	0,8
Тривалість операційного циклу	То.ц. = То.з. + То.д.з.	21,23	22,15	0,92
Тривалість оборотності оборотного капіталу	То.о.к. = То.з. + То.д.з. - То.к.з.	21,23	22,15	0,92

Аналіз даних (табл. 2.3.1) показує, що за досліджуваний період оборотність активів підприємства, оборотність запасів та оборотність дебіторської заборгованості знизилися. Це було спричинено зниженням собівартості реалізованої продукції. Протягом року кредитів підприємство не отримувало, тому коефіцієнт обороту кредиторської заборгованості рівний нулю. Взагалі можна визначити, що ділова активність на протязі року знизилися.

Рентабельність – це показник, що характеризує економічну ефективність. Економічна ефективність – відносний показник, який порівнює отриманий ефект з витратами чи ресурсами, що було використано для досягнення цього ефекту. В процесі аналізу рентабельності підприємства ми розрахуємо наступні показники:

рентабельність сукупного капіталу;

рентабельність власного капіталу;

валова рентабельність продаж;

операційна рентабельність продаж;

чиста рентабельність продаж.

Порядок розрахунку показників наведено в таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2Коефіцієнти рентабельності

Найменування коефіцієнту	Формула розрахунку	На початок періоду (%)	На кінець періоду (%)	Зміна (%)
Рентабельність сукупного капіталу		1,99	0,98	-1,01
Рентабельність власного капіталу		0	0,48	0,48
Валова рентабельність продаж		18,17	20,88	2,71
Операційна рентабельність продаж		3,22	1,47	-1,75
Чиста рентабельність продаж		0	0,76	0,76

Чиста рентабельність продаж характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності: скільки прибутків має підприємство з кожної гривні продажу. Цей показник ефективності підприємства зріс за рік. До цього могло привести підвищення цін. Зросли також валова рентабельність продаж та рентабельність власного капіталу. А ось операційна рентабельність та рентабельність сукупного капіталу знизилися. Це негативні показники ефективності підприємства.

Розділ 3. заключний етап аудиторської перевірки

3.1 Порядок підготовки підсумкової документації по результатах аудиту

По закінченні аудиторської перевірки аудитор складає два підсумкових документи: звіт про результати аудиторської перевірки та аудиторський висновок.

Для користувачів публічної фінансової звітності аудитор готує чіткий висновок про перевірену звітність, відповідність її у всіх суттєвих аспектах інструкціям про порядок складання звітності та принципам обліку, які передбачені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Порядок складання висновку регламентується МСА 700 і 700А "Аудиторський висновок про фінансову звітність", МСА 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань аудиту спеціального призначення".

За своїм правовим статусом висновок аудитора прирівнюється до висновку експертизи, що призначається у відповідності з процесуальним законодавством України.

Структура аудиторського висновку має такі елементи:

заголовок;

замовник;

вступ;

масштаб перевірки;

висновок аудитора про перевірену фінансову звітність;

дата аудиторського висновку;

підпис аудиторського висновку;

адреса аудиторської фірми.

Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку проведено незалежним аудитором (аудиторами), а також назву фірми або прізвище аудитора, який здійснював аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних обставин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора — обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права складати висновок про перевірену звітність, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

Замовник аудиторського висновку. В аудиторському висновку слід чітко зазначити, кому він адресований (дати повну назву підприємства, яке перевірялося, і час перевірки).

Вступ. Аудиторський висновок має містити інформацію про склад перевіреної звітності та дату її складання. Слід також зазначити, що відповідальність за правильність складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а за обґрунтованість аудиторського висновку, складеного за цією звітністю, — на аудитора.

Масштаб перевірки. В аудиторському висновку необхідно наводити масштаб аудиту і зміст проведених робіт. Цей розділ аудиторського висновку дає впевненість його користувачам у тому, що аудиторська перевірка здійснена відповідно до вимог українського законодавства та норм, які регулюють аудиторську практику і ведення бухгалтерського обліку, або у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та практики.

У цьому розділі говориться, що перевірка була спланована і підготовлена з д їм рівнем упевненості в тому, що фінансова звітність не має суттєвих помило

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен робити оцінку помилок у системах обліку та внутрішнього контролю підприємства на предмет їх суттєвого впливу на фінансову звітність. При оцінці суттєвості помилок аудитор повинен керуватися Положеннями МСА 320 "Суттєвість в аудиті". Далі зазначається, що аудитор використовував принцип вибіркової перевірки інформації і що під час перевірки він брав до уваги тільки суттєві помилки. Також дається інформація про принципи бухгалтерського обліку, які використовувалися на підприємствах у період перевірки.