Смекни!
smekni.com

Методика проведення предметних уроків із природознавства (стр. 9 из 21)

Таким чином, самостійна робота учнів з об’єктами на предметному уроці здійснюється в такій послідовності:

а) отримання учнями предметів, з’ясування мети роботи і завдань учителя. Завдання для роботи можна давати послідовно, по одному;

б) самостійні спостереження або досліди учнів, порівняння різних предметів, формулювання висновків;

в) обговорення висновків, отриманих учнями, їх уточнення, конкретизація, доповнення учителя (при необхідності) [40].

4. У 3-4 класах на деяких предметних уроках лабораторній роботі можна придати дослідницький характер. Дослідницька робота в початковій школі повинна відповідати трьом вимогам:

приступаючи до роботи, учень повинен чітко бачити мету свого дослідження;

самостійно визначати шляхи дослідження, прийоми роботи;

робити відповідні висновки [11].

Наприклад, вивчаючи тему "Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода - розчинник", діти встановлюють властивості води (три агрегатні стани, колір, смак, запах, текучість, здатність розчиняти деякі речовини). З’ясовуючи властивість води як розчинника, учні на прикладі солі та крейди спостерігають розчинність речовин у воді. Для цього у дві склянки з водою насипають невелику кількість солі та крейди і, визначивши, скаламутилась вода чи залишилась прозорою, роблять висновки щодо розчинності речовин.

Після цього учнів можна залучити до дослідницької роботи. Для цього потрібно запропонувати дітям заповнити таблицю "Розчинність речовин":

Розчинні речовини Нерозчинні речовини
сіль крейда

Учні отримують різні речовини (соду, глину, цукор, марганцевокислий калій, пісок, олію, борошно, крохмаль тощо), досліджують, які речовини розчинні, а які ні та записують результати в таблицю.

У цьому випадку наявні всі три умови дослідницької роботи: мета, шляхи (прийоми), висновок.

Особливістю дослідницької роботи в початковій школі є те, що вона зазвичай проводиться як робота за аналогією. Учні вивчають прийоми роботи на матеріалі подібно до того, на якому проводитимуть самостійну роботу.

Під час виконання лабораторної роботи учні роблять стислі записи і зарисовки в зошиті, записують загальні висновки. Записи регулярно проглядає вчитель. Це дає можливість перевірити, наскільки свідомо учень ставиться до роботи.

Необхідно також зазначити, що в початковій школі дослідницька робота повинна перекликатися із теоретичним обговоренням досліджуваної проблеми, тобто бути вплетеною в канву уроку.

На нашу думку, за умови цілеспрямованої, систематичної, методично обґрунтованої організації предметних уроків та на основі виокремлених шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків оволодіння молодшими школярами природничими знаннями, уміннями, навичками відбуватиметься ефективніше.

2.2 Організація та методика проведення експериментального дослідження

З метою доведення ефективності виявленої та обґрунтованої сукупності шляхів удосконалення методики проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі і з’ясування їх впливу на процес формування природничих знань у молодших школярів ми вдалися до експерименту.

На першому етапі дослідження було проаналізовано психолого-педагогічну літературу з досліджуваної проблеми, методичну літературу та навчальні посібники для вчителів, досвід роботи вчителів початкової школи, сформульовано гіпотезу і завдання експериментального дослідження.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту була розроблена методика навчального експерименту. Експериментальна робота проводилася впродовж 2007-2008 навчального року на базі 3 класу загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Велика Вільшаниця Львівської області. Експериментальним навчанням було охоплено 25 учнів.

Всього у формувальному експерименті брало участь 49 учнів, з них: 25 учнів експериментального класу і 24 учні контрольного класу. В якості контрольного класу було вибрано 3 клас Бортківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Львівської області. Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень учнів та умовами навчання на початок проведення дослідження.

Під час другого (формувального) етапу дослідження ми ставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації навчального процесу. В експериментальному і контрольному класах процес формування природничих знань проводився згідно з чинними навчальними програмами та підручниками. Відмінністю було лише те, що в експериментальному класі вивчення розділів "Природа і ми" та "Нежива природа" здійснювалося під час предметних уроків, а в контрольному класі проводились комбіновані уроки.

В експериментальному класі нами було визначено тематику уроків, які доцільно провести у формі предметних уроків:

Тіла. Речовини. Молекули.

Сонячне світло й тепло, його значення в природі.

Термометр.

Повітря навколо нас. Властивості повітря.

Склад повітря. Охорона повітря.

Вода в природі. Властивості води-рідини. Вода - розчинник.

Перетворення води. Кругообіг води в природі. Охорона води.

Гірські породи. Корисні копалини. Охорона гірських порід.

Ґрунт. Склад ґрунту. Охорона ґрунту.

Наводимо конспекти предметні уроки, які ми проводили в експериментальному класі.

Тема. Тіла. Речовини. Молекули

Мета: формувати уявлення про "тіло", "речовину", "молекулу" та взаємозв’язок між ними; розширити і узагальнити знання учнів про різноманітність тіл природи та стани, у яких вони перебувають; розвивати спостережливість та мислення шляхом розв’язання пізнавальних завдань, уміння робити висновки; виховувати допитливість, прагнення до пізнання навколишнього світу.

Обладнання: зразки різноманітних тіл природи, склянка з водою, марганцівка (йод чи зеленка), аерозольний дезодорант, шматки крейди і граніту, цукор, сіль.

Хід уроку

І. Підсумки спостережень за змінами в природі.

Який стан неба сьогодні?

Чи є вітер?

Чи є опади? Які?

За календарем спостережень проаналізуйте: яких днів було більше минулого тижня: ясних, хмарних чи похмурих; скільки днів було з опадами; скільки було вітряних днів.

Які зміни відбулися в житті рослин і тварин із приходом осені?

ІІ. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне письмове опитування на картках. (На дошці накреслена таблиця. Троє учнів отримують картки з індивідуальними завданнями)

Нежива природа Жива природа Речі, виготовлені людиною

Картка 1: Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до неживої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Хмара, дуб, людина, телевізор, Сонце, вода, окунь, морква, повітря, Місяць, ручка, пісок, лисиця, каміння, черевики.

Картка 2: Впиши в таблицю на дошці лише те, що належить до живої природи. Усно доведи правильність свого вибору.

Сонце, хмара, береза, людина, телевізор, вода, курка, суниці, повітря, Місяць, гадюка, ручка, соняшник, пісок, черевики, вовк, ящірка.

Картка 3: Впиши в таблицю на дошці лише назви речей, виготовлених людиною. Усно доведи правильність свого вибору.

Цегла, дуб, людина, книжка, Сонце, вода, олія, окунь, морква, цукор, повітря, Місяць, сорочка, пісок, лисиця, стіл, склянка, олівець.

IІІ. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

Чи чули ви такі слова "тіло", "речовина"? Що вони означають?

Найчастіше словом "тіло" називають організм людини чи тварини. Але воно має значно ширше значення. Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке тіло, які бувають тіла, з чого вони складаються.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди з метою формування уявлення про тіла і стани, у яких вони перебувають.

Розгляньте і назвіть те, що розміщено на столі (шматок крейди, кімнатна рослина, склянка з водою, ножиці, лінійка, глечик).

Що із названого належить до неживої природи?

Що із названого належить до живої природи?

Що виготовлено руками людини?

І те, що належить до живої і неживої природи, і те, що виготовлено людиною, називається тілами. Отже, нас оточують тіла. Всі тіла займають певне місце у просторі, мають певні розміри, форму, колір.

Назвіть тіла, що нас оточують.

Порівняйте рослину і крейду. Чим вони відрізняються? Чим подібні?

Рослина і крейда - це тіла природи. Вони займають певне місце у просторі. Але вода - це тіло неживої природи, а рослина - тіло живої природи.

Порівняйте воду і склянку. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

Вода і склянка - це тіла. Вони займають певне місце у просторі. Але вода - це тіло природи, а склянка - це тіло, виготовлене людиною.

Порівняйте воду, повітря і крейду. Чим вони відрізняються? Що у них спільного?

Вода, повітря і крейда - це тіла неживої природи, вони займають певне місце у просторі. Вони відрізняються своїми властивостями. Крейда - тверда, має певну форму, яка не змінюється. Вода - рідка, не має власної форми, набуває форми посуду, в якому знаходиться. Без посуду вода розтікається. Повітря - невидиме газоподібне тіло.

Отже, тіла є твердими, рідкими і газоподібними. (На дошці записується схема)