в) розкажіть, для чого вона використовується людиною;
г) як треба вирощувати рослину. (Вчитель обов’язково наводить зразок розповіді)
Чому необхідно бережливо ставитися до хліба?
Домашнє завдання
Опрацюйте текст у підручнику. Складіть розповідь про одну із зернових рослин так, як це робили у класі. Пригадайте, про що спочатку треба розповідати. Далі... Потім... Чим закінчити свою розповідь? Підберіть загадки про зернові рослини. Дізнайтеся і запишіть, які продукти харчування, що виготовлені із зернових культур, використовуються вдома.
Ми розкрили макроструктуру предметного уроку, проте слід насамперед зазначити, що в реальній практиці навчання вона певною мірою варіативна. Це зумовлено специфікою освітньої мети такого типу уроку - всебічного пізнання об’єкта природи, що вивчається.
Таким чином, на предметному уроці застосовуються різні методи. Проте ведучими залишаються методи, які дозволяють вивчати предмет безпосередньо в натурі: спостереження, дослід і практична робота. Без сумніву, велика роль і словесних методів. З їх допомогою не тільки організується порядок спостережень за предметом, що вивчається, але і виступають вони самостійно, а також у певних поєднаннях із практичними методами: бесіди із спостереженнями, розповіді з дослідами або практичними роботами, пояснення при використанні наочних посібників. При цьому використовуються різні учбові прийоми. Об’єкт виділяється серед інших подібних, порівнюється, аналізується, виявляються причинно-наслідкові зв’язки, виділяються суттєві ознаки. Узагальнюючи істотні ознаки, діти пізнають об’єкт, що вивчається. Отже, на предметних уроках використовуються різні методи і прийоми, їх поєднання сприяє розв’язанню завдань уроку.
Слід зазначити, що чим ближче ми наблизимо вивчення природознавства в початковій школі до натуральних об’єктів, тим ефективнішим буде процес навчання.
На основі аналізу теоретичних основ досліджуваної проблеми та результатів констатуючого експерименту ми визначили шляхи вдосконалення методики організації та проведення предметних уроків із природознавства в початковій школі. До них належать, зокрема, такі:
Попередня підготовка вчителя і учнів до проведення предметних уроків.
Здійснення керівництва процесом формування знань учнів під час предметних уроків.
Організація розумової діяльності учнів на шляхом залучення їх до активної самостійної роботи на уроці.
Організація дослідницької роботи учнів на предметному уроці.
Охарактеризуємо визначені шляхи удосконалення методики проведення предметних уроків у початковій школі під час вивчення природознавства.
1. Як зазначає Л.Ф. Мельчаков [33], попередня підготовка до предметних уроків передбачає:
аналіз чинних навчальних програм і підручників із метою виділення уроків, на яких вивчаються натуральні об’єкти та предмети. Тобто визначення теми предметних уроків за програмою з природознавства;
визначення освітньої, розвивальної та виховної мети конкретного уроку.
складання плану уроку, понятійної схеми змісту предметного уроку підручником "Я і Україна";
підготовка і проведення цілеспрямованих спостережень,
збір роздавального матеріалу, підбір таблиць, картин, рисунків, підготовка обладнання до практичних робіт та дослідів;
складання дидактичних карток для роботи учнів в парах чи групах, оскільки на предметному уроці доцільними є індивідуальні та групові завдання, то треба заздалегідь розподілити дітей на групи для проведення самостійної роботи і дати кожній групі окреме завдання;
складання методичної моделі предметного уроку.
Складання методичних моделей предметних уроків включає такі поетапні дії:
постановка завдань, доведення їх до свідомості учнів;
використання обладнання;
визначення прийомів вивчення натурального предмета;
використання методів, їх поєднання;
організація спостережень за об’єктом із метою виявлення зовнішніх ознак;
виявлення суттєвих ознак через систему практичних робіт і дослідів;
підготовка учнів до визначення понять на основі знань про об’єкт;
розробка системи методів і прийомів закріплення та повторення вивченого на уроці навчального матеріалу;
підготовка дітей до подальшого сприймання навчального матеріалу і формування у них інтересу до предмету, що вивчається.
Таким чином, проведення предметного уроку вимагає ретельної, значної за обсягом попередньої роботи, пов’язаної не лише із продумуванням та підготовкою наочних посібників, але і збиранням природного матеріалу (корисних копалин, гербаріїв, видів кімнатних рослин), моделей, лабораторного обладнання, визначенням із необхідною для експерименту кількістю речовини, попереднім проведення досліду чи практичної роботи вчителем. Бажаним, на думку О.Ф. Козиної та О.М. Степанян [30], є пропедевтичне ознайомлення молодших школярів із назвами хімічного посуду, проте можливі й "побутові" варіанти: замість колб і мензурок одноразові склянки і т. ін. Робота з тваринами не повинна бути пов’язана із нанесенням їм шкоди. Це може бути годування, зарисовка, складання словесного опису, фотографування та інша діяльність, спрямована на з’ясування особливостей живих організмів.
2. Для успішного формування знань потрібна розумова діяльність учнів, тобто аналіз, порівняння, синтез, абстрагування тощо. Тому під час формування природничих знань в учнів початкової школи потрібно здійснювати керівництво процесом формування знань на основі виконання ними групових завдань під час екскурсії, що передбачає зростання рівня самостійності й активності учнів.
Як зазначає Т.М. Байбара [4], керівництво розумовою діяльністю молодших школярів у процесі формування знань передбачає здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання.
У психолого-педагогічній літературі розглядаються різні способи керівництва розумовою діяльністю учнів у процесі формування знань. Найпоширенішими вважаються два напрями: прямий та опосередкований шляхи керівництва, підкреслює Н.С. Коваль [28].
Під прямим способом керівництва, у педагогіці розуміють безпосередній вплив на розумові операції учнів за допомогою спеціальних вказівок, правил та інших інструкцій, що апелюють безпосередньо до цих операцій і прямо впливають на їх перебіг. Тобто керівництво діяльністю учнів має безпосередній характер і проявляється у цілеспрямованому формуванні різних розумових дій. Організація і контроль за виконанням завдань здійснюється прямим способом у чотири етапи. На першому етапі учням пояснюють значення прийому, що формується, і з’ясовують, з яких послідовних дій він складається. На другому етапі учні відтворюють той чи інший прийом, а на третьому його структура закріплюється в процесі виконання подібних пізнавальних завдань. На четвертому етапі учні самостійно використовують засвоєні прийоми міркувань у певній послідовності в нових навчальних ситуаціях.
Сутність опосередкованого шляху керівництва розумовою діяльністю учнів полягає в тому, що дітям пропонують різні завдання в такій послідовності, яка б забезпечувала відпрацювання кожної конкретної операції - складової того чи іншого прийому розумової діяльності. Звідси випливає, що непрямий спосіб керівництва діяльністю школярів здійснюється через методи та зміст навчання і спонукає учнів до самостійного виявлення функцій і структури розумових дій у загальному змісті учбової діяльності. Керівництво розумовою діяльністю при цьому здійснюється за допомогою пізнавальних завдань. Вони поступово ускладнюються, але водночас виконання попереднього полегшує роботу на наступним завданням.
Вивчення учнями нового навчального матеріалу на предметному уроці проводиться переважно методом бесіди із використанням колекцій, гербаріїв, опудал, об’єктів неживої природи, живих рослин, інших об’єктів. Одночасно, для більшої конкретизації, проводиться робота з таблицями, навчальними картинами, моделями тощо.
На думку вчених, (Л.К. Нароочної, Г.В. Ковальчук і К.Д. Гончарової [36]), вивчення нового матеріалу на предметному уроці доцільно проводити двома основними способами.
За одним способом заняття проводяться фронтально, коли діти під безпосереднім керівництвом учителя одночасно виконують одні й ті самі дії. Другий спосіб полягає в тому, що учням даються завдання (усно або заздалегідь записуються на дошці), за якими кожен виконує самостійну роботу. Це робота за попереднім завданням.
Фронтальний спосіб проведення предметних уроків дає можливість працювати з усім класом: учитель стежить за роботою всіх учнів, перевіряючи і допомагаючи їм; учні допускають менше помилок, швидше засвоюють опрацьований матеріал.
Проте при фронтальному способі проведення предметного уроку не обов’язково всю роботу проводити під диктовку, частину її учні можуть зробити за написаним на дошці планом або провести нескладний дослід самостійно. Це потребує від них відповідного вміння та самостійності.
Звичайно, перший об’єкт із ряду однорідних (наприклад, корисну копалину) потрібно вивчати фронтальним способом.
Коли діти оволоділи прийомами вивчення ознак і властивостей шляхом порівняння, проведення дослідів тощо, наступний об’єкт (наприклад, найпоширенішу корисну копалину своєї місцевості) доцільно вивчати іншим способом - за попереднім завданням. Спочатку вчитель пояснює учням значення роботи і розказує, якими прийомами її потрібно виконувати, а потім пропонує інструкцію проведення дослідів для вивчення властивостей об’єктів. Інструкція роздається учням на кожну парту або записується на дошці. Завдання, які мають виконувати учні згідно з інструкцією, аналогічні тим, за якими учні працювали раніше під керівництвом учителя.