Впровадження систем управління навколишнім середовищем у ВНЗ (стр. 3 из 4)
Таблиця 3
 Вимоги ISO 9001-2000 Вимоги ISO 14001-96 | Документація | Зобов”язання керівництва | Орієнтація на замовника | Політика у сфері якості | Планування | Відповідальність і повноваження | Інформація | Аналізування з боку керівництва | Управління ресурсами | Випуск продукції | Закупівля | Управління виробництвом | Управління засобами моніторингу та вимірювальної техніки | Моніторинг та вимірювання | Задоволеність споживача | Внутрішній аудит | Управління невідповідною продукцією | Аналіз даних | Поліпшення, коригувальні, запобіжні дії |
| Екологічна політика, аспекти, законодавчі вимоги | C | C | C | ||||||||||||||||
| Програма управління навколишнім середовищем | C | ||||||||||||||||||
| Організаційна структура і відповідальність | C | ||||||||||||||||||
| Інформування, зв”язки | C | ||||||||||||||||||
| Ознайомлення, навчання, компетентність | C | ||||||||||||||||||
| Документація | C | ||||||||||||||||||
| Управління процесами, роботами | C | C | C | C | |||||||||||||||
| Готовність до аварійних ситуацій | C | ||||||||||||||||||
| Моніторинг та вимірювання | C | C | |||||||||||||||||
| Невідповідність, коригуючі, та попереджувальні дії | C | C | C | ||||||||||||||||
| Інформаційні документи | C | ||||||||||||||||||
| Аудит СУНС | C | ||||||||||||||||||
| Аналіз з боку керівництва | C |
Хрестиком позначено аналогічні вимоги у двох стандартах.
Як зазначалось вище, після перегляду стандартів ISO серії 14000 сумісність стандартів значно посилиться. А з огляду на наявність єдиного стандарту щодо аудиту систем управління якістю та навколишнього середовища , можна зробити висновок про поступову інтеграцію систем управління якістю та навколишнім середовищем в рамках єдиної системи управління організацією.
6. Перспективи створення інтегрованих систем управління ВНЗ
Протягом останніх років міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) декілька разів розглядалось питання стосовно доцільності створення єдиного стандарту щодо управління організацією, який об”єднав би вимоги до систем управління якістю (ISO 9001), навколишнім середовищем (ISO 14001), безпекою праці (OHSAS 18001) та іншими видами діяльності, зокрема, плануванням бізнесу, фінансуванням, соціальною відповідальністю, ризиками тощо.
У ході дискусії фахівці не дійшли одностайної думки. В результаті ISO визнала недоцільним розроблення такого універсального стандарту. Натомість практика передових компаній свідчить про успіх інтегрованого підходу. По суті реалії життя змусили віце-президента ISO з технологій менеджменту Роса Райта у своїй прощальній доповіді на 26-й Генеральній Асамблеї ISO, яка відбулась 15-20 вересня 2003 року у Буенос-Айресі (Аргентина), визнати, що неприйняття рішення про доцільність розроблення подібного універсального стандарту можна вважати однією з втрачених можливостей цієї авторитетної організації.
Зрозуміло, що ВНЗ через специфіку їхньої діяльності відстають від промислових компаній у питаннях впровадження як систем управління навколишнім середовищем, так і інтегрованих систем управління. Але з огляду на те, що ВНЗ готують фахівців, які завтра прийдуть працювати на виробництво і сферу послуг, вони вже зараз мають не тільки уважно вивчити передовий досвід промислових компаній та сфери послуг щодо впровадження інтегрованих систем управління, а і самим намагатись адаптувати його до своїх потреб.
В цьому аспекті корисним для України є досвід Польщі. На кінець 2002 року за даними [2] у Польщі сертифіковано 3091 систему якості відповідно до ISO 9000 та 434 системи управління навколишнім середовищем відповідно до ISO 14001. Крім того, станом на 01.04.2002 року 17 польських організацій провели сертифікацію систем управління з охорони професійного здоров”я та безпеки згідно з вимогами стандарту OHSAS 18001.
Загалом 43 польські підприємства провели сертифікацію систем управління на відповідність стандартам ISO 9000 та ISO 14001, а ще 20 впровадили інтегровані системи управління, що відповідають вимогам усіх трьох згаданих стандартів. Однією з таких організацій став Центральний гірничий інститут (ЦГІ), досвід якого може бути використаний ВНЗ, які ставлять на меті впровадження інтегрованих систем управління [8].
ЦГІ займається науково-дослідною діяльністю, зокрема, розробленням гірничодобувної техніки, технологій, питаннями професійної безпеки та захисту навколишнього середовища від впливів промислової діяльності. Крім того, Інститут надає послуги у сфері освіти і навчальної підготовки, зокрема, пропонує повні академічні курси підготовки в галузі гірничої та екологічної техніки, надає інженерні послуги у гірничій та екологічній галузі. Тим самим його діяльність певною мірою є схожою з діяльністю ВНЗ. Хоча очевидно, що для ВНЗ головним пріоритетом є саме навчальний процес. В той же час, його повноцінність і адекватність потребам економіки неможливо забезпечити без відповідної науково-дослідної роботи. В ЦГІ працює 578 осіб, з яких 12 професорів та 95 докторів наук. Такий високий інтелектуальний потенціал також притаманний ВНЗ, що дозволяє використати підходи ЦГІ в процесі впровадження інтегрованих систем у ВНЗ. До речі, практика впровадження ІС ЦГІ засвідчила серйозну проблему, пов”язану саме з високою кваліфікацією співробітників, деякі з яких побачили у необхідності дотримання правил і процедур системи управління, обмеження у власній науковій роботі та творчості.
Іншою суттєвою проблемою, з якою стикнувся ЦГІ, встала необхідність розроблення і підтримання в актуалізованому стані значного обсягу документації, частих змін до неї, особливо на перших етапах роботи, ведення великої кількості записів, а також проведення внутрішніх аудитів. Окремі співробітники вбачали у цьому перешкоди їх основній роботі. Вирішити згадані проблеми допомогло, по-перше, навчання персоналу, а по-друге, перехід від паперової до електронної форми ведення документації.
ІС ЦГІ базується на спільній ідеології трьох стандартів у сфері управління якістю, навколишнім середовищем та професійної безпеки та на виконанні загальних процедур, представлених на рис.6.
 |
Рис.7
Впровадження ІС принесло інституту як внутрішні, так і зовнішні переваги, представлені у табл. 4.
Таблиця 4
| Внутрішні переваги від впровадження ІС | Зовнішні переваги від впровадження ІС |
| 1. Удосконалення процесів управління 2. Збільшення лояльності персоналу 3. Підвищення виробничої дисципліни, рівня освідченості у сфері якості, навколишнього середовища, професійної безпеки 4. Поліпшення умов праці та безпеки 5. Покращення екологічних аспектів 6. Вісутність інциндентів, аварій, нещасних випадків 7. Зменшення споживання матеріалів та енергії 8. Наявність ефективного інструменту управління у вищого керівництва | 1. Підвищення конкурентоспроможності Інституту 2. Можливість брати участь у тендерах на проведення НДР в рамках ЄС 3. Зростання довіри з боку клієнтів та їх задоволеності 4. Зменшення викидів в атмосферу, перероблення відходів 5. Відповідність вимогам національного і європейского законодавства |
Слід зазначити, що практика впровадження ІС розповсюджується не тільки в розвинених країнах, світових економічних лідерах, але і в країнах, що розвиваються на. Так, наприклад, передові фармацевтичні компанії Лівану, невеликої країни на Середньому Сході, теж впровадили ІС відповідно до вимог трьох стандартів [8].
Вивчення їх досвіду і адаптація його до своїх потреб дозволить ВНЗ забезпечити:
- ефективне використання сировини і матеріалів;
- контроль за відходами;
- збереження води та енергії.
До переваг, отриманих Польським гірничим Інститутом, з ліванського досвіду можна додати: пожвавлення внутрішнього процесу взаємозбагачення ідеями, думками, пропозиціями в рамках діючої ІС, більш чіткий розподіл обов”язків в середині підрозділів, чітка міжструктурна взаємодія, постійне удосконалення завдяки регулярному аналізу та аудитам, зростання екологічної свідомості, демонстрація здорового поводження з навколишнім середовищем.
Сьогодні все більше і більше організацій спрямовують свою увагу на інтегровані системи управління, але діють здебільшого керуючись власним винайденим досвідом та на основі інтуїції. Тобто, у великої кількості компаній, які діють у сфері промисловості і послуг виникла потреба у цій роботі спиратись на нормативну базу та інші формалізовані керівні рекомендації, які допомагатимуть побудувати оптимальну власну інтегровану систему. Відповідаючи на потреби економіки, французький національний інститут стандартів AFNOR розробив так звану “угоду” - АСХ 50-200 “Інтегровані системи менеджменту: Добра практика та зворотній зв”язок”, яку було опубліковано у січні 2003 року. Цей нормативний документ, розроблений за участю заінтересованих сторін, містить рекомендації та рішення щодо розроблення та впровадження ІС, включаючи управління якістю, навколишнім середовищем, безпекою праці та охороною здоров”я персоналу. Документ призначений для національного застосування і може бути доопрацьований за результатами регіонального експерименту в одному з регіонів Франції – Аквітанії [10].
“Угода” містить цілу низку практичних рекомендацій, які подані у вигляді і формі зворотного зв”язку, доброї практики та прикладів. Надані у розділі 4 рекомендації поділено на 2 частини: