Одним з професійних умінь учнів є чітке та змітстовне викладення своїх думок, на що є вже звернув увагу вище.
Заняття 1
| Перевірка попереднього домашнього завдання | Викладання матеріалу заняття | Запитання учнів | Міні-опитування |
| 5 хв | 30 хв | 5 хв | 5 хв |
На початку заняття пропоную перевірити домашнє завдання що було задане на минулому занятті. Виявити труднощі, які виникли в учнів при його виконанні.
Потім я пропоную викласти основний матеріал заняття.
Теоретичний матеріал
Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками – фінансовими посередниками. На ньому продається особливий товар – гроші, які можуть продаватися або надаватися у використання на певний час. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є «нервовим центром» господарського організму.
Наприклад, підприємець хоче відкрити нову фірму. Перш ніж бізнес принесе прибуток, підприємцю потрібно залучити кошти для організації справи. Ці кошти можна позичити у знайомих, друзів або родичів. Але якщо сума позики велика, власник грошей захоче отримати за це плату – відсоток за використання грошей або ж частку майбутніх прибутків. Дуже популярним є спосіб позичання грошей за допомогою випуску й продажу цінних паперів.
Отже, товаром на фінансовому ринку є гроші, які надаються у тимчасове використання. Позичена сума має бути повернута обумовлений термін з оплатою позичкового відсотка.
Як відбувається переміщення грошей на грошову ринкові? Як власники вільних коштів і ті, хто їх потребує, знаходять один одного? В цих процесах визначну роль відіграють фінансові посередники. До них належать банки, інвестиційні й страхові компанії, довірчі товариства тощо.
Фінансовий ринок виконує такі функції:
· Переміщення коштів у просторі і часі
· Перерозподіл ризиків
· Здійснення розрахунково-платіжних операцій
Фінансовий посередник – це господарюючий суб’єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами.
Банки акумулюють грошові кошти та інші цінності, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб’єктами господарювання, випускають в обіг цінні папери, проводять операції з дорогоцінними металами й валютою.
Інвестиційні компанії та фонди акумулюють кошти приватних осіб або компаній, випускаючи власні цінні папери. Отримані кошти вони з метою одержання прибутків вкладають в акції чи облігації інших підприємств, стають їхніми інвесторами.
Трастові або довірчі товариства здійснюють управління майном підприємств або приватних осіб. Вони вкладають кошти клієнтів у цінні папери, продаючи одні та купуючи інші з метою одержання прибутків.
Страхові компанії надають можливість домогосподарствам і фірмам знизити ризик через продаж контрактів особливого типу – страхових полісів.
Пенсійні фонди акумулюють цільові внески громадян для збільшення їхньої майбутньої пенсії.
Ощадні установи залучають порівняно невеликі заощадження багатьох громадян.
Брокерські фірми – це посередники між продавцями та покупцями цінних паперів на біржі.
Кредитні спілки – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
Але не дивлячись на все розмаїття фінансових посередників, банки є найбільшими та найстарішими. Вони виконують дві основні функції:
· Залучають кошти окремих громадян і підприємств
· Надають позики – кредити
Крім того виконують інші фінансові операції (обслуговують розрахункові операції, здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави тощо).
Важливою складовою фінансового ринку є фондовий ринок (ринок цінних паперів).
Розглянемо види цінних паперів
Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства. Він дає право на пропорційну внескові участь в управлінні товариством та на отримання відповідної частки прибутку у формі дивідендів.
Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.
Державне казначейське зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, який засвідчує внесення його власником коштів до державного бюджету й дає право на отримання фіксованого доходу.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після певного терміну визначену суму векселеотримувачу.
Тепер учні можуть задати всі питання, які їм не зрозумілі.
А далі пропоную провести маленьке опитування. І задати учням наступні питання:
· Що таке фінансовий ринок?
· Яких фінансових посередників ви знаєте?
· Які цінні папери ви знаєте?
· Наведіть приклади фінансових посередників?
Ну а тепер вже можна задати домашнє завдання.
Воно є таким: Тема 16 за підручником, підібрати приклади кредитних спілок, страхових компаній та інвестиційних компаній.
Заняття 2
| Перевірка попереднього домашнього завдання | Проведення опитування | Письмова самостійна робота | Оголошення результатів за роботу на уроці |
| 5 хв | 15 хв | 20 хв | 5 хв |
Спочатку перевіримо чи всі виконали домашнє завдання та чи виникли з ним які-небудь труднощі.
Тепер можна провести опитування
Задамо настунпі питання:
· Що таке фінансовий ринок?
· Яких фінансових посередників ви знаєте?
· Які цінні папери ви знаєте?
· Наведіть приклади фінансових посередників?
· Що таке фондовий ринок?
· Яка різниця між акцією та облігацією?
· Хто такий фінансовий посередник?
А тепер проведемо самосійну письмову роботу.
Вона буде включати такі питання:
1. Що таке сучасний фінансовий ринок і які його особливості?
2. Які функції виконує фінансовий ринок Наведіть приклади?
3. Назвіть основних фінансових посередників. Бажано навести приклади реально існуючих.
4. Яка роль банків у ринковій інфраструктурі?
5. Перерахуйте основні види цінних паперів та дайте їм визначення.
Після збору аркушів з самостійними роботами вчитель оголошує результати за роботу на уроці. Педагогічний контроль при вивченні економіки – це виявлення, встановлення тобто оцінка знань учнів або студентів, тобто вивченого матеріалу, виявлення успіхів у навчанні програми економічної дисципліни, в знаннях, вміннях і навичках окремих учнів та всієї групи, внесення в процес навчання економічних дисциплін необхідних корективів для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації. Контроль при вивченні економічних дисциплін сприяє:
· Виявленню успішності навчання кожного згідно з навчальною програмою з економіки;
· Розкриттю причин слабкого засвоєння тих, хто навчається окремих частин викладеного матеріалу;
· Застосуванню раціональних заходів для ліквідації недоліків у процесі вивчення економічних наук у робото як учнів, так і викладачів
Основні елементи контролю:
1. перевірка, тобто виявлення знань, умінь, навичок;
2. оцінка – вимірювання знань, умінь, навичок (ЗУН)
3. облік – фіксація результатів вимірювання у вигляді оцінок, балів, рейтингу
Контроль знань учня здійснюється за наступними критеріями:
| Рівні навчальних досягнень | Бали | Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів |
| І. Початковий | 1 | Учень (учениця) з допомогою вчителя впізнає економічні явища побутового рівня, однослівно відповідає на конкретні питання “так” чи “ні”, його навчальна діяльність на уроках потребує постійної консультації і контролю з боку вчителя |
| 2 | Учень (учениця) з допомогою вчителя розпізнає одне із кількох запропонованих явищ, символів, понять побутового рівня, формул, виділивши їх серед інших, однослівно їх називає; відтворює деякі факти побутового рівня; із допомогою вчителя вміє використати знання з математики для розв'язку найпростіших побутових розрахункових завдань | |
| 33 | Учень (учениця) з допомогою вчителя однослівно відповідає на питання, відтворює незначну частку теми в тому вигляді і в тій послідовності, в якій вона була представлена на попередньому уроці; вміє при постійному контролі і допомозі вчителя виконати розрахункові в одну дію задачі побутового рівня; в тестових завданнях співвіднести категорії, явища та їх властивості | |
| ІІ. Середній | 4 | Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює словами, близькими до тексту підручника, означення економічних термінів, правил, законів; частково відтворює текст підручника, у процесі відповіді допускає окремі видозміни навчальної інформації, ілюструючи відповідь прикладами, що наводив вчитель; вміє виконати задачу в одну дію за відомою формулою і усно її пояснити; правильно обрати і використати необхідні математичні формули |
| 55 | Учень (учениця) з допомогою вчителя дає правильне визначення окремих економічних понять, правил, законів; словесно описує економічні явища, вказує на деякі їх властивості; відтворює всю тему або її основну частину, ілюструючи відповідь власними прикладами; учень (учениця) вміє правильно виконати завдання в одну дію, оформлюючи її без висновків; за інструкцією і з допомогою вчителя намагається розв”язати обчислювальні або графічні задачі у дві дії з простим обґрунтуванням результату | |
| 6 | Учень (учениця) відтворює тему відповідно до її викладу в підручнику, ілюструючи власними прикладами; розкриває суть економічних понять, формул, законів, допускаючи у відповідях незначні неточності; намагається співвіднести економічні явища з їх характеристиками застосовувати окремі прийоми логічного мислення (порівняння, аналіз, висновок); вміє правильно розв'язувати задачі на дві дії, при потребі звертаючись за консультацією до вчителя, робить правильні висновки; може здійснити частковий аналіз і порівняння економічних явищ побутового рівня; прийняти рішення щодо власних економічних інтересів і обгрунтувати його | |
| ІІІ. Достатній | 7 | Учень (учениця) без помилок відтворює зміст теми, наводячи власні приклади; правильно розкриває суть економічних понять, формул, законів; вміє самостійно розв'язувати типові економічні графічні і розрахункові задачі в одну - дві дії та вирішувати якісні економічні завдання: робить аналіз, порівняння, висновки, при потребі звертаючись до вчителя; користується математичними знаннями для розв'язання економічних задач |
| 8 | Учень (учениця) володіє навчальною інформацією, яку вміє аналізувати, узагальнювати і систематизувати; аргументовано відповідає на поставлені питання і намагається відстояти свою точку зору; вміє користуватися економічними законами для розв'язування задач; будувати і читати графіки; відбирати необхідну додаткову інформацію для розв'язування типових завдань; аргументовано, посилаючись на закони, правила, формули, пояснювати деякі економічні процеси, що відбуваються в особистому житті та житті родини | |
| 9 | Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом, наводить аргументи на підтвердження своїх думок; може з допомогою вчителя відповідати на питання, що потребують знання кількох тем; вміє самостійно розв'язувати типові завдання, виправляти допущені помилки; використовувати різні джерела інформації, користуватися статистичним матеріалом; знаходити і висвітлювати практичне значення економічних знань для окремої особи, родини | |
| ІV. Високий | 10 | Учень (учениця) вільно володіє темою, має ґрунтовні економічні знання; відповідає на питання, що потребують знання кількох тем; оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; судження його логічні і достатньо обгрунтовані; узагальнює і систематизує матеріал в межах навчальної теми; самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності; ілюструє свою відповідь схемами, графіками, прикладами з життя; проводить самоперевірку виконаної роботи; може з найпростішим обґрунтуванням пояснити розв'язування завдань підвищеного (комбінованого) рівня |
| 11 | Учень (учениця) має системні знання з економіки; вміє керуватися економічними законами, які впливають на прийняття рішень, прогнозувати соціальні наслідки прийнятих рішень; прогнозувати поведінку окремих людей, груп населення в різних типах економічних систем; знаходити оригінальні (нестандартні) підходи до розв'язання економічних проблем і завдань; порівнювати економічні умови в різних країнах, регіонах; пояснювати розв'язок завдань підвищеного або комбінованого рівня | |
| 12 | Учень (учениця) глибоко розуміє економічні закони і категорії в межах навчальної програми; подає ідеї згідно вивченого матеріалу, робить творчо обґрунтовані висновки; визначає порядок особистої навчальної діяльності, самостійно оцінює її результати; вміє сформулювати економічну проблему і запропонувати шляхи її вирішення; вести дискусію з конкретного питання; розв'язувати і пояснювати розв'язки задач високого рівня складності; аналізувати економічні і соціальні явища, користуючись відповідними документами (законами, постановами, указами тощо) |
Економіка – суспільна наука, яку необхідно вивчати в школі з метою формування інтелектуально-розвинених суб’єктів економічних відносин. Але при викладанні слід враховувати такі факти як психологічні особливості учнів, зокрема старшокласників, специфіки курсу і кожної теми окремо.