Посилання на ілюстрації та формули курсової роботи вказують порядковим номером ілюстрації чи формули - останній беруть у дужки, наприклад, "рис.1.2", у формулі (2.1)".
На всі таблиці курсової роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово "таблиця" пишуть скорочено, наприклад "в табл.1.2". У повторних посиланнях вживають скорочено слово "дивись", наприклад "див. табл.1.З".
Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують із каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела, включені до списку, треба давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема потрібну інформацію можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила", ГОСТ 7.11-78 "СИБИД Сокращения слов и словосочетаний на иностранных европейских языках в библиографическом описании".
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи. Їм дають заголовки, надруковані угорі малими літерами з першої великої симетрично стосовно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток__" і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Єдиний додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за потреби може бути поділений на розділи й підрозділи, пронумеровані у межах кожного додатка: перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатка А, В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.
Згідно кредитно-модульної системи підготовки у вищій школі оцінка за курсову роботу з дидактичних основ професійної освіти визначається за кількістю набраних балів студентом за виконання календарного плану упродовж семестру.
Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за якісне та своєчасне виконання курсової роботи дорівнює 100, з яких:
до 60 балів - займає змістовна частина (15 б. - психологічний розділ, 25 б. - дидактичний розділ,20 б. - виховний розділ);
до 10 балів - оформлення роботи;
до 30 балів - захист роботи (по 10 б. за кожний розділ).
Оцінка "відмінно"-А вимагає наявності 90-100 балів.
Оцінка "добре"-ВС вимагає наявності 75-89 балів.
Оцінка "задовільно"-DЕ вимагає наявності 60-74 бали.
Оцінка "незадовільно з можливістю повторного складання"-FX виставляється при наявності 35-59 балів.
Оцінка "незадовільно з обов’язковим повторним курсом"-F - виставляється при наявності 1-34 бали. Бали за курсову роботу сумуються з балів за її змістовну частину, оформлення та захист (табл.5).
Таблиця 5
Критерії оцінювання курсової роботи
| Оцінка | Критерії оцінювання курсової роботи | ||
| Змістовна частина | Оформлення | Захист | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| A | Категоріальний апарат розроблено методологічно правильно та у відповідності із тематикою курсової роботи. На його основі у логічній послідовності розроблено зміст роботи, який розкрито в роботі у повному обсязі. Всі пункти | Виконано відповідно до вимог, що пред’являються до курсових робіт. | Доповідь побудована відповідно до логіки викладу положень курсової роботи. Підкреслено теоретичну та практичну значущість роботи, оригінальні здобутки пошуково-дослідної |
| взаємопов’язані та містять фактичні, історичні дані, приклади, пояснення, обґрунтування, міркування тощо, які роблять роботу оригінальною, корисною та цікавою. | роботи. Надано чіткі, ясні, повні та обґрунтовані відповіді на поставлені комісією (викладачем) питання. Витримано всі норми педагогічної техніки. | ||
| BC | Категоріальний апарат розроблено з деякими незначними неточностями у відповідності із тематикою курсової роботи. На його основі у логічній послідовності розроблено зміст роботи, який розкрито в роботі у достатньому обсязі. Всі частини певним чином пов’язані між собою. Робота не позбавлена прикладів, обґрунтувань, пояснень, які підтверджують та ілюструють основні положення роботи. | Взагалі, вимоги, що пред’являються до курсових робіт, витримано. Можуть мати місце незначні помилки та неакуратності в оформленні тексту курсової роботи. | Доповідь зроблено стандартно: загальна лінія побудови доповіді з обраної теми студентом видержана і відповідає структурі курсової роботи. У ній не досить чітко вказано теоретичну й практичну значимість роботи, відсутні оригінальні цікаві здобутки. Відповіді на більшість додаткових питань надано у повному обсязі. Студент сам виправляє допущені неточності й помилки. Студент загалом витримує норми педагогічної техніки. |
| DE | У категоріальному апараті допущено значні помилки. Зв'язок між ним та змістом курсової роботи дуже слабкий. У роботі мають місце пункти, в яких назва не відповідає змісту. Відсутні власні | Вимоги до курсових робіт витримано недостатньо. Спостерігається певна недбалість в оформленні таблиць, рисунків | Загальна лінія побудови доповіді з обраної теми переривчаста і не завжди відповідає структурі курсової роботи. Відсутні теоретична й |
| напрацювання. Висновки та рекомендації не придатні до застосування. Обґрунтувань та пояснень обмаль. | та іншого матеріалу. | практична значимість, цікаві здобутки. Відповіді, надані на додаткові питання, не є повними і більшість з них неправильна. Студент часто порушує норми педагогічної техніки. | |
| FX | Категоріальний апарат розроблено неправильно. Він не відбиває структуру та ідею роботи. Назви пунктів у своїй більшості не відповідають їхньому змісту. Поданий матеріал не має міцних зв’язків, обґрунтувань та пояснень, висновків та рекомендацій. | Вимоги до курсових робіт витримано недостатньо. Подання таблиць, рисунків та іншого матеріалу вимагає суттєвого опрацювання. | Доповідь не відпрацьовано, а суті експромти не сприяють розкриттю головної ідеї роботи. Відповіді на додаткові питання не отримано. Норми педагогічної техніки суттєво порушені. |
| F | Тему в курсовій роботі не розкрито. | Вимоги до курсових робіт не витримано. | Доповідь не підготовлено. |
Додаток А
Титульний аркуш курсової роботи з дидактичних основ професійної освіти
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ
Кафедра педагогіки та методики професійного навчання
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
"Дидактичні основи професійної освіти"
Теми:
Виконав (ла) студент
гр. Левітіна О. О.
Наукові керівники: доц. Іванов І. С.
доц. Петров Т. К.
доц. Сидоров Ю.П.
Оцінка
Дата
Харків 20__
Додаток Б
Приклади розробки категоріального апарату дослідження дидактичного питання
Приклад перший.
Об’єкт дослідження - процес теоретичного навчання у ПТНЗ.
Предмет дослідження - умови застосування лекції, як словесного методу теоретичного навчання у ПТНЗ.
Мета дослідження - виявити та теоретично обґрунтувати умови ефективного застосування методу лекції у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ.
Гіпотеза дослідження - застосування методу лекції у процесі теоретичного навчання у ПТНЗ буде ефективним якщо:
здійснюється проблемність та емоційність викладу;
налагоджено контакт з аудиторією;
відбувається гнучке управління діяльністю мислення учнів.
Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання:
Проаналізувати основні класифікації методів навчання у сучасній педагогічній науці.
Визначити роль методу лекції у практиці процесу навчання у ПТНЗ.
Надати рекомендації інженеру-педагогу щодо використання методу лекції у процесі теоретичного навчання.
Розробити педагогічні ситуації та провести їхній аналіз.
Приклад другий.
Об’єкт дослідження - процес навчання у ВНЗ.
Предмет дослідження - проблемні ситуації у процесі навчання у ВНЗ.
Мета дослідження - виявити та теоретично обґрунтувати сутність й особливості застосування проблемних ситуацій у процесі навчання у ВНЗ.
Гіпотеза дослідження - використання проблемних ситуацій у навчальному процесі ВНЗ буде ефективним якщо: проблемна ситуація буде пов’язана з майбутньою професійною діяльністю студентів; відчуття студентом труднощів, що породжують нові думки на основі наявних знань та умінь. Відповідно до мети дослідження та висунутої гіпотези були сформульовані наступні завдання: