З ними необхідно проводити аналіз вчинків, що здійснюються під час алкогольного сп’яніння. Важливо переконати їх в тому, що в стані сп’яніння вони можуть допуститися помилки, яка є кримінальним вчинком. Правдивий прогноз наслідків діє на них як «витверезуючий засіб».
4. Істероїдний тип: головна риса – надмірний егоцентризм, ненаситне прагнення постійної уваги до своєї постаті. Всі останні якості підпорядковуються цією рисою. Вживання алкоголю носить частіше всього демонстративний характер, тому сформована алкогольна залежність у них зустрічається досить рідко. Випивають небагато, надають перевагу легкому сп’янінню, не проти похвалитися великою кількістю випитого, здібністю пити і не п’яніти, або вишуканим вибором алкогольних напоїв.
В роботі з ними особливу увагу слід приділяти виробленню адекватних форм самоствердження.
Методика роботи інженера-педагога з «групою ризику» включає наступні етапи:
1. Після різнобічного вивчення учнів закріпленої групи на основі наведених критеріїв провести відбір.
2. Для кожного підлітка «групи ризику» скласти перелік факторів ризику.
3. За участю психолога визначити психотип кожного учня «групи ризику» (наприклад, по адаптованому опитувальнику Х. Шмішека (Смішека).
4. За даними етапів 2,3 і на основі задач виховної роботи з «групою ризику» розробляти разом з фахівцями (можливо: психологом, наркологом, невропатологом, психіатром), майстром виробничого навчання індивідуальну програму роботи з кожним учнем «групи ризику»:
а) блокування факторів ризику и негативних якостей;
б) планування розв’язання задач роботи з «групою ризику».
5. Спланувати загально групові заходи по роз’ясненню та профілактики поганих звичок:
- години спілкування (класні години);
- бесіди з наркологами, працівниками правоохоронних органів;
- база з профілактики правопорушень;
- загально училищні штаби щодо профілактики правопорушень;
- роботу в гуртожитку ПТНЗ.
Орієнтовна програма складання характеристики учня
І. Загальні відомості
Вік, особливості фізичного розвитку, стан здоров'я. Склад сім'ї. Як характеризується ставлення до дитини в сім'ї (турботливість, дружба, рівноправність, повна самостійність, гіпертоніка, безконтрольність). Оточуюче соціальне середовище (конфліктне, комфортне, культурне, гармонійне, сприятливе, травмуюче).
ІІ. Навчання
а)ставлення до навчання:
- охоче йде на заняття в навчальний заклад, із зацікавленістю ставиться до всіх предметів, прагне навчатись краще;
- навчання сприймає як обов'язок, із зацікавленістю ставиться лише до окремих предметів (яких?);
- інтересу до навчання, улюблених предметів немає;
- навчається неохоче, без зацікавлення.
б)пізнавальна активність:
- достатньо висока на всіх заняттях
- достатньо висока лише на деяких заняттях;
- середня;
- низька.
в)навчальний творчий потенціал:
- особливі навчальні здібності (до яких предметів схильний);
- у яких напрямках діяльності проявляє творчу активність (техніка, література, спорт, музика тощо).
г)робочі навчальні навички:
- завдання виконує; послідовно, звичайними засобами - винахідливо, оригінально; старанний, наполегливий, сумлінний;
-темп роботи: працює швидко - рівномірно - нерівномірно.
д)як реагує на невдачі у навчанні:
- реалістично;
- байдуже;
- неадекватно:
-агресія (вербальна, спрямована на педагога, на завдання);
-загальне збудження;
-втрачає впевненість (стає невпевненим, звинувачує себе, відступає).
III.Успішність соціальних контактів
а)громадська позиція (яке має доручення, як відноситься до нього: відповідально і сумлінно; недостатньо відповідально; невідповідально);
б)взаємодія ізодногрупниками:
- товариський, легко спілкується;
- недостатньо ініціативний у налагоджуванні взаємодії із одногрупниками, але спілкується легко;
- спілкується лише із деякими учнями;
- мас бажання перебувати в колективі, але не встановлює товариських відносин;
- замкнутий, уникає спілкування;
-проявляє негативізм по відношенню до учнів, часто свариться, конфліктує.
в)якісна своєрідність соціальної поведінки: активний - впевнений самовпевнений - рішучий - впертий - хвастовитий - зарозумілий - насмішкуватий - ненаполегливий - нерішучий - соромливий - невпевнений - наполегливий - безпосередній - доброзичливий - товариський - справедливий - скромний.
IV.Культурний рівень:
- чи любить читати?
- цікавиться літературою:
- відвідує культурні центри (музеї, театри тощо).
V.Емоційний стан:
- переважає добрий настрій, часто посміхається, сміється; - спокійний емоційний стан;
- епізодично виявляється поганий настрій;
- негативні емоції: тривога, вразливість, запальність, дратівливість;
- деякі прояви депресивної поведінки: плач без причини, сварки з одногрупниками;
- агресія: злість, гнів у відносинах із учнями, педагогом.
VI.Темперамент
Традиційні типи темпераменту:
- сангвінік (сильний, урівноважений, рухливий);
- флегматик (сильний, урівноважений, інертний);
- холерик(сильний, неврівноважений, рухливий);
- меланхолік (слабкий, неврівноважений або урівноважений, рухливий або інертний)
VІІ. Характер
(сукупність стійких індивідуальних особливостей особистості, які зумовлюють типові засоби поведінки)
Він виявляється:
1) у відношенні людини до різних сторін життя:
а) відношення до справи:
- працює захоплено, старанно, із добрим настроєм; слідкує за якістю виконаних завдань; вміє долати труднощі;
- працює без особливої зацікавленості, нестаранний, темп роботи повільний, не цікавиться якістю справи; виявляє наполегливість лише при закінченні роботи, шли необхідно звітуватися про результати роботи;
- працює в'яло, без інтересу і бажання; байдужий до негативної оцінки своєї роботи; намагається скоротити об'єм завдання.
б)відношення до людей
*) наявність громадських спрямувань; увага до товаришів, вміння поважати їхню думку і турбота про людей, чуйність, доброта, прагнення прийти на допомогу повага до старших;
- грубість, любить сварки, схильний знаходити у всіх недоліки, недовірливий, жорсткий, заздрісний, зухвалий, дошкульний;
*) товариськість; любить керувати, вносити зміни у діяльність колектив), виявляє самостійність у поведінці, здатний впливати на інших; пасивний у колективі, піддається впливу; оцінює поведінку інших людей із точки зору своїх моральних уявлень; не висловлює свою думку про поведінку однокласників; в оцінці орієнтується на думку інших;
-виявляє дружелюбність; уникає спілкування з товаришами;
*) - готовий допомагати товаришам, не зважаючи на свої інтереси; надає допомогу лише деяким; надає допомогу лише коли просять; ніколи не надає допомоги;
- співчуває або злорадіє невдачами інших; радіє або заздрить успіхами інших;
*) у конфлікті не боїться виступати проти сильного: підтримує лише сильних; підтримує лише тих, з ким дружить;
- в конфліктах відступає;
*) вислуховує і враховує чужу думку та побажання; до товаришів відноситься доброзичливо, уважно, тактовно;
- поступається тільки сильним, авторитетним; до одногрупників байдужий;
в) ставленнядо себе
- безкорисливий, великодушний, турбується тільки про себе, користолюбний;
-самолюбивий, прагне бути першим, скромний, байдужий до думки інших, уразливий, гонористий; гордий; впевнений у собі; самокритичний; прагне уникати нового, невідомого; готовий братися за нове, невідоме.
2) вольові якості
Особливе місце в структурі характеру учня займає воля. Вона знаходиться в основі багатьох рис характеру.
Ступінь розвитку вольових рис: сильний, середній, слабкий
- наполегливий
- самостійний
- організований
- відповідальний
- дисциплінований
- стриманий
VIІІ. Самооцінка учня
Самооцінка - це ставлення людини до себе, оцінка своїх здібностей, можливостей, зовнішнього вигляду, якостей особистості.
*Самооцінка учня:
- реальна (адекватна): думка учня про себе співпадає із реальною оцінкою. Йому властиві: оптимізм, активність, товариськість, бадьорість, гумор;
- самооцінка занижена (неадекватна). Учню властиві пасивність, замкнутість, зневіра до власних сил;
- самооцінка завищена. Учню властиві; зарозумілість, безтактність, егоїстичність.