Домашнє завдання як форма самостійної роботи учнів (стр. 5 из 6)
Під час переддипломної практики я досліджувала одну з форм самостійної роботи учнів початкових класів – домашнє завдання. Метою першого дослідження було виявити зв’язок результатів навчання учнів з мірою допомоги дорослих удома, тобто наскільки учні можуть самостійно виконати домашнє завдання без допомоги дорослих. Для проведення даного дослідження я провела опитування на тему „Як ти виконуєш домашнє завдання”. У дослідженні приймало участь 30 учнів 2-а класу.
Наступний експеримент полягав у розробці цікавих домашніх завдань для учнів початкової школи та їх впливу на розвиток самостійних навчально-дослідницьких умінь учнів. Цікаві домашні завдання я задавала учням по закінченню майже кожного уроку. По закінченню переддипломної практики провела повторне опитування учнів на тему „Як ти виконуєш домашнє завдання?” для того щоб проспостерігати зростання самостійності під час виконання учнями домашньої роботи, та її ефективні методи.
Останнім пунктом дослідження, є розробка та сприяння застосуванню учнями правил домашньої навчальної роботи для учнів молодших класів.
2.3. Контрольний експеримент
Під час проведення першого дослідження я провела бесіду з учнями. Проаналізувавши відповіді та розповіді другокласників ми можемо побудувати таку діаграму:
Значна частина учнів виконує домашні завдання самостійно —41,7 %. Іноді їм допомагає виконувати завдання хтось з дорослих— 45,8 % учнів. Завжди хтось допомагає 7,1 % учнів. Вчителька допомагає 4,8 % дітей і 0,6 % учнів допомагають інші вчителі.
Як свідчать ці дані, учні з низькими результатами потребують допомоги, але отримують її недостатньою мірою. Практично стільки ж допомоги (7,2 %) отримують учні, які мають високий і достатній рівні навчальних досягнень.
Показовим є факт недостатньої уваги з боку вчителя як до слабо встигаючих, так і до учнів з високими досягненнями у навчанні. Можливо не вірним підбором домашніх завдань, так як вони є сухими та нецікавими учні не з охотою їх виконують. (2, 7)
Під час наступного етапу дослідження самостійної роботи учнів у дома я розробила низку цікавих домашніх завдань (Додатки 1, 2), які покращили результати самостійної домашньої роботи учнів 2-а класу, що видно з наступної діаграми:
Після проведення експерименту: виконує домашні завдання самостійно —50,6 %. Іноді їм допомагає виконувати завдання хтось з дорослих— 42,4 % учнів. Завжди хтось допомагає 5,6 % учнів. Вчителька допомагає 1,3 % дітей і 0,1 % учнів допомагають інші вчителі.
Не набагато змінилися результати в порівнянні з попередньою діаграмою, але якщо врахувати що на 8,9 % учнів більше стало самостійно виконувати домашні завдання то застосування цікавих, творчих домашніх завдань має позитивний характер.
Порівнявши аналіз своєї роботи по впровадженню домашньої роботи як форми самостійної роботи учнів початкових класі та зробивши висновки можна визначити правила домашньої роботи для учнів початкових класів. (Додаток 3)
Висновки
Школа, дає учням знання, необхідні для продовження навчання та життя, і в той же час повинна орієнтувати молодь на суспільно-корисну працю в народному господарстві і готувати до цього. Тому корисно підвищити науковий рівень викладання і якість знань школярів і в той же час перебороти їхнє перевантаження. Відповідно цим вимогам необхідно підняти рівень викладання, націлити його на формування в підростаючих поколінь сучасної наукової картини світу, а також знань про практичне застосування наук. Потрібно, щоб теорія предмета в більшій мері сприяла розвиткові позитивних здібностей школярів і їхній практичній підготовці.
Це досягається цілим комплексом засобів: удосконалювання змісту утворення, поліпшенням якості підручників і інших засобів навчання, розвитком евристичної діяльності школярів у процесі навчання на основі проблемності, розвитком поточного лабораторного експерименту і завершального фізичного практикуму творчого характеру.
У процесі розгляду даної проблеми з'ясувалося, що для ефективної організації самостійної роботи школяра вчитель повинний уміти спланувати пізнавальний процес учня і правильно вибрати спосіб рішення задачі, при цьому велике значення приділяється добірці навчального матеріалу.
Підвищення якості навчання тісно зв'язано з удосконалюванням методики організації занять на уроці та оволодіння знаннями у дома.
Для підвищення якості навчання особливе значення має розвиток пізнавального ентузіазму школярів, інтересу до предмета. Учні повинні розуміти, який зміст вивчення пропонованого матеріалу. Більш того, сучасні школярі вправі бажати, щоб навчальна діяльність була цікавою, давала задоволення.
Розвитку пізнавальної активності школярів методами домашньої роботи як форми самостійної роботи сприяє використання на уроці та під час вивчення в дома тексту й ілюстрацій їхнього підручника, хрестоматії, довідника, з наукових і науково-популярних журналів і газет, а також цікаві демонстраційні досвіди, фрагменти з кінофільмів, діапозитиви й інші засоби наочності.
Однак мало забезпечити мотивацію навчання і збудити пізнавальний інтерес учня. Необхідно далі, по-перше, чітко усвідомлювати мету навчання і, по-друге, показати, як цю мету може бути досягнуто.
Додаток 1
Словникові слова в ребусах (Розв’яжи ребус)
Додаток 2
Домашні завдання з математики на логічне мислення
1. Числові ребуси
Завдання: Розшифрувати приклади, записані за допомогою букв (однаковими буквами позначаються однакові цифри).
а) ух + ух = ха; 25 + 25 = 50;
ух – ух = а; 25 – 25 = 0;
ух – х = уа. 25 – 5 = 20.
б) уа – ау = у; 98 – 89 = 9;
ах – ха = у; 87 – 78 = 9;
хе – ех = у. 76 – 67 = 9.
2. Бульбашки.
Завдання: знайти взаємозв’язок між числами в кружечках і кількістю точок. Вписати відповідні числа на другому і третьому малюнках.
а) б) 
Відповідь: 8, 5, 7. Відповідь: 9, 6, 8.
Система домашніх завдань з формування поняття про частини величини і дріб
Візьми смужку паперу і зафарбуй
. 
- Скільки четвертих частин у цілому? (Чотири)
- Якщо в цілому чотири чверті, то зафарбуйте ще
. 
- Скільки всього четвертих частин зафарбовано? (Дві четверті).
1. На скільки рівних частин поділили ціле в кожному випадку? Що показує заштрихована частина кожного цілого? Яким дробом можна позначити заштриховану частину?
2. Яку частину круга зафарбовано?
3. Яку частину квадрата зафарбовано?
Додаток 3
Правила домашньої навчальної роботи учнів
Перше: Учням необхідно знати, що процес осмислення і засвоєння знань повинні носити зосереджений характер. Це значить, що для всебічного осмислення і міцного засвоєння програмного матеріалу варто вдумливо учити уроки не в один "присід", а звертатися до їхнього вивчення кілька разів протягом деякого часу. Тільки при цій умові в пам'яті залишається "глибоко уторований слід", а знання зберігаються на довгий час. Психолог М.Н.Шардаков наводив порівняльні дані про ефективність концентрованого і розосередженого запам'ятовування, що були отримані в процесі експериментальної роботи в 2, 4 і 6-м класах.
Для запам'ятовування давався уривок з вірша, однак, одна група учнів заучувала його концентровано, друга ж працювала над віршем протягом трьох днів. Результати роботи були перевірені через 20 днів: кожний з учнів повинен був прочитати напам'ять вивчений вірш. Якщо школяр виявляв утруднення, йому нагадували перші слова вірша.
Виявилося, що більше нагадувань приходилося робити тим учнем, що застосовували прийом концентрованого завчання. Ті ж учні, що користувалися способом розподіленого в часі запам'ятовування, мали потребу в підказці набагато рідше.
Друге: Домашні завдання необхідно виконувати у день їхнього одержання. Суть справи в тім, що засвоєний на уроці матеріал інтенсивно забувається в перші 10-12 годин після сприйняття. Це доведено психологічними досвідами. Німецький психолог Герман Ебінгауз (1850-1909) давав учням завдання завчити 13 позбавлених змісту слів і не вимагав надалі повторювати їх. При контрольних перевірках виявилося, що через годину випробувані могли відтворити близько 44 % цих слів, а через 2,5 — 8 години — тільки 28%. Це психологічне явище знаходить своє пояснення у фізіології. И.П.Павлов і його учні довели, що нові нервові зв'язки, що утворяться, неміцні і легко гальмуються. Гальмування сильніше всього виявляється відразу після утворення тимчасового зв'язку. Отже, і забування відбувається найбільш інтенсивно відразу ж після сприйняття досліджуваного матеріалу. От чому, щоб попередити забування знань, засвоєних на уроці, необхідно провести роботу з їхнього закріплення в день їхнього сприйняття. Саме тому і необхідно виконувати домашні завдання в день їхнього одержання. Це, однак, не виключає необхідності повторення і відтворення засвоєного матеріалу і напередодні чергових занять. Те, що повторюється напередодні уроку, наступного дня відтворюється в більшому обсязі, створює ілюзію кращої успішності, але зберігається в пам'яті гірше. Тому велика частина роботи з засвоєння і закріплення в пам'яті досліджуваного матеріалу повинна проводитися в день його сприйняття з наступним повторенням напередодні чергового уроку.