Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки (стр. 5 из 39)

№ з/п	Тема художніх творів	Частина	ΙΙ частина	% показник до загальної к-ті худ. творів
		Жанр
1.	Сторінки для допитливих	Вірші Прислів’я Казки Оповідання Загадки	2 3 1 6 1	15 % 23 % 8 % 46 % 8 %
2.	Шевченкове слово	Вірші Оповідання	4 2	67 % 33 %
3.	Вірші про світ природи і дитинства	Вірші Загадки Скоромовки Прислів’я	32 7 2 2	75 % 16 % 5 % 5 %
4.	Оповідання про справи твоїх ровесників	Оповідання Прислів’я	8 3	73 % 27 %
5.	Із скарбниці казкарів світу	Казки	5	100 %
6.	Візьму перо і спробую	Вірші Прислів’я Казки	11 1 4	69 % 6 % 25 %
Всього		Вірші Оповідання Казки Прислів’я Загадки скоромовки	49 16 10 9 8 2	53 % 17 % 11 % 9 % 8 % 2 %

Як бачимо, перша частина поступається другій кількістю віршів, оповідань, зате в ній з’являються твори нових жанрів: науково-популярні оповідання, п’єси-казки, байки, уривки з повісті-казки. Із даних таблиці видно, що в першій частині кількість прислів’їв - 26 % значно перевищує кількість в другій - 9 %. Це зумовлено тим, що в першій частині наявний розділ «Усна народна творчість», складовою якого є прислів’я і приказки.

У 4 класі коло читацької діяльності школярів розширюється, водночас поглиблюються, упорядковуються і систематизуються їхні знання про авторів і жанри творів, удосконалюються навичка читання, уміння працювати з текстом, розвиваються загально-навчальні уміння. У процесі читання творів різних жанрів формується ставлення дітей до навколишньої дійсності, розвиваються естетичні та етичні почуття, творчі здібності, збагачується мовлення. Реалізація цих завдань здійснюється на основі змісту і методичного апарату підручника в системі уроків, класного і позакласного читання, для яких характерним є поєднання різних варіантів, побудованих на засадах особистісно-зорієнтованого навчання.

Перша і друга частини підручника охоплюють 14 розділів.

Перший розділ «Рости книголюбом!» за своєю метою співзвучний з першим розділом підручника для З класу «Від слова — до книги». Але в 4 класі у цьому розділі читач знайде чимало нового про чудовий винахід людства — книгу. Якщо у 3 класі діти ознайомлювались із тим, як виникла книжка, якою є її історія, чому ми говоримо, що і природа — це книга, то в 4 класі йдеться про світ сучасної книги. Ми заохочуємо дітей до роздумів над тим, чому так багато книжок потрібно людям. Діти мають усвідомити: скільки у людей потреб — стільки й різних книжок. Тому є різні види книг: художні, підручники, словники, довідники, енциклопедії тощо. Різні види книг читають по-різному — залежно від мети читання. Цей аспект роботи з підручником готує дітей до самостійного читання різних друкованих джерел інформації, що є дуже важливим для їхнього подальшого навчання. У зв'язку з таким задумом у розділі переважають науково-популярні тексти, хоча діти матимуть можливість прочитати також гарні вірші й оповідання про цінність книги, ставлення їхніх ровесників до читання.

Слід постійно формувати у дітей уміння працювати з підручником. Найперше необхідно, щоб вони засвоїли апарат орієнтування у підручнику: сигнали-символи, різні шрифти, кольорові виділення, призначення різних елементів книги тощо. Наприклад, перш ніж розпочинати новий розділ (тему), доцільно запропонувати дітям ознайомитися з їх відображенням у змісті підручника, щоб сформувати загальне уявлення про його обсяг, перелік творів. У такий спосіб поступово виховується читацька самостійність молодших учнів. Цьому сприяють також рекомендації і побажання «Читанки», розміщені на жовтих плашках. Радимо вчителю акцентувати увагу школярів на цих вказівках, зміст яких привертає дітей до пізнавальних і етичних цінностей.

Наступний розділ «Усна народна творчість» розширює, збагачує читацький досвід сприймання і осмислення малих фольклорних форм як уже відомих дітям (прислів'я, приказки, лічилки, загадки-скоромовки, усмішки, народні пісні), так і нових: соціально-побутові казки, легенди, притчі. (Міфи про створення світу і людей діти читатимуть у другому семестрі.) Порівняно з попередніми класами тут акцентується увага на збереженні і збагаченні усної народної творчості.

У розділі «Біблійні легенди» вміщено твори «Вавилонська вежа», «Каїн і Авель», «Чому людина не знає, доки живе». У «Читанці» по-новому представлено блок завдань «Пригадайте, поміркуйте» і методичний апарат до текстів, що створює, на наш погляд, кращі передумови для читання і усвідомлення дітьми глибокого загальнокультурного значення Біблії. Вона постає як одна з найдавніших і наймудріших книг світу, яку складали протягом багатьох століть. Тому її ще називають Вічною книгою. Діти мають знати, що Біблія — Святе Письмо для християн і найвизначніша пам'ятка культури для всіх людей світу. Зміст легенд надає вчителю великі можливості наштовхнути юних читачів на роздуми щодо розрізнення добра і зла, спільного і відмінного між людьми, ставлення до життя, праці, права на вибір віри тощо.

У 3 класі діти читали твори з теми «Цікава книга Природи». В 4 класі ця тема розкривається на ширшому і глибшому змісті. А саме у розділі «Сторінки з книги Природи» передбачено дві теми: «Як не любить той край...» і «Цікаві пригоди братів наших менших».

У творах теми «Цікаві пригоди братів наших менших» розкривається світ стосунків людей з тваринами. Про те, як зрозуміти почуття і мову тварин, як ставитися до них у незвичайних ситуаціях, йдеться в оповіданнях М.Трублаїні «Пустуни на пароплаві», О. Копиленка «Кріт-неборака», Г.Тютюнника «Ласочка», М. Слабошпицького «Чудасія на балконі».

Зміст розділу «Літературні казки» дає змогу поглибити знання дітей про суттєві особливості цього жанру, розширює уявлення про сюжетну різноманітність казок, природно залучає дітей до усвідомлення таких морально-етичних цінностей, як чесність, працьовитість, доброта, сміливість.

Найбільшим за обсягом є розділ «Світ дитинства», який охоплює дві теми: «А дружити треба вміти!» і «Пригоди і захоплення твоїх ровесників». Добір текстів до цього розділу здійснено за жанрово-тематичним і монографічним принципами. їх зміст, з нашого погляду, створює передумови для комплексної реалізації навчальних, розвивальних і виховних завдань програми з читання. У структурі обох тем є підтеми «Веселі вірші» і «Веселе слово».

Завершує першу частину підручника «Короткий словничок читача», у якому подано визначення 44 літературних терміни, якими діти оперували протягом трьох років на уроках читання.

Таким чином, коло читання у першій частині підручника достатньо різноманітне за темами, жанрами і персоналіями ( 46 імен), що і відображено на діаграмі.

Діаграма 1

Порівняно з 3 класом збільшилась кількість об’ємних текстів, а також сюжетів, що відображають світ сучасних дітей. Звертаємо увагу і на таку особливість, як залучення творів зарубіжних авторів (С.Михалков, К.Паустовський, Л.Полтава та ін.), що певною мірою готує учнів до вивчення у 5 класі зарубіжної літератури.

Для змісту другої частини «Читанки» характерною є спрямованість методичного апарату на узагальнення і систематизацію усіх компонентів читацької діяльності учнів у початковій школі: розуміння подібності і відмінності творів різних жанрів, порівняння творів усної народної творчості і авторських, удосконалення уміння структурувати і відтворювати текст, характеризувати дійових осіб, користуватися засобами виразного читання, знаходити і пояснювати образні вислови тощо. Учні 4 класу вже мають достатній досвід самостійного читання, який принагідно слід актуалізувати, збагачуючи цим читацький кругозір дітей, зміцнюючи зв'язки класного і позакласного читання, удосконалювати уміння працювати з книгою. Загалом, в останньому семестрі 4 класу маємо особливо подбати про розвиток усіх компонентів навички читання, адже у 5 класі обсяги текстового матеріалу різко збільшуються.

У другій частині книги 8 розділів, які є різними за обсягом і структурою. Кожен розділ закінчується блоком «Пригадайте, поміркуйте », а тема — блоком « Чи уважно ти читав? ». Наприкінці підручника вміщено пам'ятки-алгоритми «Учись працювати з текстом», що пропонують учням рекомендації: як запитувати і відповідати, аналізувати текст, розуміти прочитане, виразно читати, порівнювати твори, доводити думку, складати план тексту. Необхідно привчати учнів звертатися до цих пам'яток якнайчастіше, адже без правильного застосування таких умінь неможливо бути кваліфікованим читачем.

Перший розділ «Міфи народів світу» ознайомлює учнів з новим жанром усної народної творчості. Цей розділ охоплює міфи Стародавнього Єгипту, Китаю, Стародавньої Греції, слов'янських народів, отже, інтегрує твори різних літератур. Текстам міфів передує коротке слово укладача підручника про ті землі, народи яких створили і зберегли ці міфи. Особливу увагу слід звернути на з'ясування значення нових слів, їх правильну вимову. Доцільно до кожного уроку готувати короткий тематичний словник, який учитель заздалегідь записує на дошці, неодноразово привертаючи до нього увагу учнів. Допомагають дітям уявити зміст міфів ілюстрації, які, з нашого погляду, відображають ключові епізоди прочитаного. Ілюстрація-заставка поєднує в собі елементи різних культур — єгипетської, китайської, слов'янської, грецької. На це варто звернути увагу під час вступної бесіди, а також під час узагальнення прочитаного. При цьому маємо акцентувати увагу на жанрових особливостях міфів, подібності і відмінності змісту міфів різних народів.