Літературний розвиток молодших школярів засобами дитячої художньої книжки (стр. 33 из 39)

Для збагачення уявлень учнів про мову твору нами використовувалися ще й такі схеми (5-9):

Схема 5

Діалог	Монолог
Розмова між двома (трьома) дійовими особами	Розгорнуте висловлювання одного персонажа

У ході експерименту учні дізналися про те, що будуть діалогічно побудовані цілі епічні твори – такі, як В.Стефаника «З міста йдучи», і вірші-діалоги, наприклад, у Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».

Отже, у початковій школі аналіз образних засобів проводився лише в тому обсязі, у якому він допомагав дітям відчути цілісність художнього образу, зрозуміти зміст твору.

Дослідженням встановлено, що художній образ, характер, не створюється так, як у живописі чи скульптурі. Він виникає в уяві поступово і складається з авторських характеристик, вчинків героїв, їхніх стосунків, з діалогів, монологів, роздумів про людей і ставлення героїв до природи, до світу, відображених за допомогою художніх засобів. Визначити їх допомагала схема (6), яку ми використовували на уроках читання.

Схема 6

Художні засоби

Звукові

Морфологічні

Лексичні

звуконаслідування, звукові повтори, алітерація, асонанс

вживання великої (малої) букви, пестливі слова

Синонім, епітет, антонім, омонім, гіпербола, метафора (без вживання термінів)

Уже в 2 класі діти легко засвоювали поняття «літературний пейзаж», яке було введене для того, щоб учні:

- зрозуміли, де відбувається подія, зображена у творі;

- уявили яскравіші переживання героїв, які можуть бути співзвучними пейзажу або, навпаки – протилежними.

Як показало дослідження, поняття «літературний пейзаж» засвоювалось учнями значно легше за наявності такої схеми:

Схема 7

Пейзаж

Опис місцевості

Де відбуваються події

Коли відбуваються події

Переживання героїв

Співзвучні

Протилежні

Використовуючи узагальнену схему «Способи викладу художнього матеріалу» (9), ми демонстрували, яким чином письменник може створити звукові та живописні картини навколишньої дійсності.

Схема 8

Способи викладу художнього матеріалу

Розповідь

Описи

Висловлювання персонажів

від автора, від першої особи

портрет, пейзаж

монолог, діалог

Отже, із вищезазначеного випливає, що нашим завданням було вироблення у дітей навички усвідомлення специфічної мови мистецтва, такого уміння, яке дарує естетичну насолоду.

У процесі подальшої роботи з художнім твором учні поступово накопичують матеріал для поглиблення знань про героїв художнього твору. Згідно з навчальною програмою з читання учні називали персонажів твору, що вивчалися, відзначали, хто з них сподобався, а хто ні, і чим саме.

Спостереження засвідчили, що школярі досить легко засвоїли просту істину: люди, зображені в художньому творі, називаються дійовими особами; запам’ятали синонім до цього терміна – герой, образ людини, персонаж. Учні звертали увагу на те, що роль різних персонажів у подіях неоднакова: одні з них діють постійно, зображені в більшості епізодах, причому, письменник докладніше відображає їхні думки й переживання, а інші дійові особи з’являлися лише в окремих епізодах, їм автор надавав меншої ваги. Пошуковим методом, діти дійшли висновку, що персонажі твору поділяються на позитивних і негативних. Для того, щоб полегшити засвоєння учнями літературного поняття «герой твору» ми застосовували алгоритм:

Герой (ім’я) → зовнішність → вчинки (поведінка) → характер → стосунки з іншими персонажами → авторське ставлення до персонажа → власні судження та оцінка.

Ми розпочали роботу над засвоєнням цього літературного поняття за простою схемою:

Схема 9

Персонаж

Хто він?

Який він?

Чи подобається мені? Чим?

Перш ніж учні досягнуть високого рівня розуміння літературно-художнього твору, нашим завданням було: вчити бачити у творі конкретного героя, його характер, складність внутрішнього світу. Полегшувало учням виконання цих завдань схеми, які складалися спільно з нами і учнями. Наведемо приклади схем (10,11), за якими здійснювалося ознайомлення, закріплення знань про літературних героїв.

Схема 10

Твір

Ім’я героя

Який він?

Що про нього розповідається?

Чи мені подобається?

З ким він дружить?

Кого не любить?

Схема 11

Твір

Ім’я героя

Зовнішність

Вчинки

Стосунки з іншими персонажами

Моє ставлення

У ході експериментальної роботи схема 11 використовувалася в основному для учнів 1-2 класів, а схема 12 – для учнів 3-4 класів.

Залучали учнів і до ігор для кращого засвоєння цього літературного поняття (Див. дод. И)

Не менш важливим було ознайомлення учнів із такими літературними поняттями, як «сюжет» і «композиція» твору (без уживання термінів). Нашим завданням було довести до відома учнів, що пейзаж, портрет, діалог – це найпростіші елементи композиції твору, а початок, основна частина, кінцівка тексту – це основні елементи сюжету.

Завдання, які були запропоновані учням на ознайомлення із літературним поняттям «композиція» твору мали такий характер:

- знайдіть у структурі тексту художні описи природи, зовнішності людини, живих істот;

- поясніть їх роль у творі;

- назвіть учасників діалогу;

- розкрийте зміст діалогу.

Під час аналізу композиції будь-якого твору школярі користувалися такою схемою:

Схема 12

Композиція твору

Про що твір? (тема)

Головна думка (ідея)

Сюжет		Способи викладу художнього матеріалу: - розповідь (від автора, від першої особи); - діалоги, монологи, полілоги; - описи: портрети, пейзажі, інтер’єр, описи тварин, предметів	Поза сюжетні компоненти (частини): пролог, епілог, описи, відступи, назва твору
Експозиція; Зав’язка; Розвиток дії; Кульмінація; Розв’язка
Образи (персонажі, герої) твору

Що стосується сюжету, то нашим завданням було навчити учнів виділяти у творі початок, основну частину, кінцівку; складати план до тексту; поступово підготувати молодших школярів до його переказу. Врахувавши вимоги програми, ми почали формувати уміння складати план в учнів 3 класу, наголосивши при цьому, що уміння складати план твору і переказувати його прямо залежить від уміння учнів визначати головну думку прочитаного, встановлювати послідовність подій: що було на початку, що відбулося потім, чим все закінчилось.