Для збагачення уявлень учнів про мову твору нами використовувалися ще й такі схеми (5-9):
Схема 5
Діалог | Монолог |
Розмова між двома (трьома) дійовими особами | Розгорнуте висловлювання одного персонажа |
У ході експерименту учні дізналися про те, що будуть діалогічно побудовані цілі епічні твори – такі, як В.Стефаника «З міста йдучи», і вірші-діалоги, наприклад, у Лесі Українки «Мамо, іде вже зима».
Отже, у початковій школі аналіз образних засобів проводився лише в тому обсязі, у якому він допомагав дітям відчути цілісність художнього образу, зрозуміти зміст твору.
Дослідженням встановлено, що художній образ, характер, не створюється так, як у живописі чи скульптурі. Він виникає в уяві поступово і складається з авторських характеристик, вчинків героїв, їхніх стосунків, з діалогів, монологів, роздумів про людей і ставлення героїв до природи, до світу, відображених за допомогою художніх засобів. Визначити їх допомагала схема (6), яку ми використовували на уроках читання.
Схема 6
Художні засоби |
Звукові | Морфологічні | Лексичні |
звуконаслідування, звукові повтори, алітерація, асонанс | вживання великої (малої) букви, пестливі слова | Синонім, епітет, антонім, омонім, гіпербола, метафора (без вживання термінів) |
Уже в 2 класі діти легко засвоювали поняття «літературний пейзаж», яке було введене для того, щоб учні:
- зрозуміли, де відбувається подія, зображена у творі;
- уявили яскравіші переживання героїв, які можуть бути співзвучними пейзажу або, навпаки – протилежними.
Як показало дослідження, поняття «літературний пейзаж» засвоювалось учнями значно легше за наявності такої схеми:
Схема 7
Пейзаж |
Опис місцевості |
Де відбуваються події | Коли відбуваються події |
Переживання героїв |
Співзвучні | Протилежні |
Використовуючи узагальнену схему «Способи викладу художнього матеріалу» (9), ми демонстрували, яким чином письменник може створити звукові та живописні картини навколишньої дійсності.
Схема 8
Способи викладу художнього матеріалу |
Розповідь | Описи | Висловлювання персонажів |
від автора, від першої особи | портрет, пейзаж | монолог, діалог |
Отже, із вищезазначеного випливає, що нашим завданням було вироблення у дітей навички усвідомлення специфічної мови мистецтва, такого уміння, яке дарує естетичну насолоду.
У процесі подальшої роботи з художнім твором учні поступово накопичують матеріал для поглиблення знань про героїв художнього твору. Згідно з навчальною програмою з читання учні називали персонажів твору, що вивчалися, відзначали, хто з них сподобався, а хто ні, і чим саме.
Спостереження засвідчили, що школярі досить легко засвоїли просту істину: люди, зображені в художньому творі, називаються дійовими особами; запам’ятали синонім до цього терміна – герой, образ людини, персонаж. Учні звертали увагу на те, що роль різних персонажів у подіях неоднакова: одні з них діють постійно, зображені в більшості епізодах, причому, письменник докладніше відображає їхні думки й переживання, а інші дійові особи з’являлися лише в окремих епізодах, їм автор надавав меншої ваги. Пошуковим методом, діти дійшли висновку, що персонажі твору поділяються на позитивних і негативних. Для того, щоб полегшити засвоєння учнями літературного поняття «герой твору» ми застосовували алгоритм:
Герой (ім’я) → зовнішність → вчинки (поведінка) → характер → стосунки з іншими персонажами → авторське ставлення до персонажа → власні судження та оцінка.
Ми розпочали роботу над засвоєнням цього літературного поняття за простою схемою:
Схема 9
Персонаж |
Хто він? | Який він? | Чи подобається мені? Чим? |
Перш ніж учні досягнуть високого рівня розуміння літературно-художнього твору, нашим завданням було: вчити бачити у творі конкретного героя, його характер, складність внутрішнього світу. Полегшувало учням виконання цих завдань схеми, які складалися спільно з нами і учнями. Наведемо приклади схем (10,11), за якими здійснювалося ознайомлення, закріплення знань про літературних героїв.
Схема 10
Твір |
Ім’я героя |
Який він? | Що про нього розповідається? | Чи мені подобається? | З ким він дружить? | Кого не любить? |
Схема 11
Твір |
Ім’я героя |
Зовнішність | Вчинки | Стосунки з іншими персонажами | Моє ставлення |
У ході експериментальної роботи схема 11 використовувалася в основному для учнів 1-2 класів, а схема 12 – для учнів 3-4 класів.
Залучали учнів і до ігор для кращого засвоєння цього літературного поняття (Див. дод. И)
Не менш важливим було ознайомлення учнів із такими літературними поняттями, як «сюжет» і «композиція» твору (без уживання термінів). Нашим завданням було довести до відома учнів, що пейзаж, портрет, діалог – це найпростіші елементи композиції твору, а початок, основна частина, кінцівка тексту – це основні елементи сюжету.
Завдання, які були запропоновані учням на ознайомлення із літературним поняттям «композиція» твору мали такий характер:
- знайдіть у структурі тексту художні описи природи, зовнішності людини, живих істот;
- поясніть їх роль у творі;
- назвіть учасників діалогу;
- розкрийте зміст діалогу.
Під час аналізу композиції будь-якого твору школярі користувалися такою схемою:
Схема 12
Композиція твору |
Про що твір? (тема) | Головна думка (ідея) |
Сюжет | Способи викладу художнього матеріалу: - розповідь (від автора, від першої особи); - діалоги, монологи, полілоги; - описи: портрети, пейзажі, інтер’єр, описи тварин, предметів | Поза сюжетні компоненти (частини): пролог, епілог, описи, відступи, назва твору | |
Експозиція; Зав’язка; Розвиток дії; Кульмінація; Розв’язка | |||
Образи (персонажі, герої) твору |
Що стосується сюжету, то нашим завданням було навчити учнів виділяти у творі початок, основну частину, кінцівку; складати план до тексту; поступово підготувати молодших школярів до його переказу. Врахувавши вимоги програми, ми почали формувати уміння складати план в учнів 3 класу, наголосивши при цьому, що уміння складати план твору і переказувати його прямо залежить від уміння учнів визначати головну думку прочитаного, встановлювати послідовність подій: що було на початку, що відбулося потім, чим все закінчилось.