Навчально-методичне забезпечення модульної системи навчання студентів педагогічних ВНЗ (стр. 2 из 2)

На кафедрі машинознавства Бердянського державного педагогічного університету ведеться робота зі створення комп'ютерних навчальних засобів і навчально-методичних комплексів з циклу загальнотехнічних дисциплін, приділяється увага оцінці їхнього впливу на якість процесу навчання, аналізові і розв’язанню проблем, що виникають при взаємодії у межах тріади “той, кого навчають, – комп’ютерне середовище – викладач”.

Автором цієї статті розроблено комп’ютерну мультимедійну модульну технологію навчання методики викладання загальнотехнічних дисциплін, що являє собою систему, яка включає: 1) цілі навчання, визначені відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця; 2) модульну програму, що визначає цілісну систему змістових модулів дисципліни; 3) інформаційно-навчальний блок, який забезпечує: цільове призначення інформаційного матеріалу; узгодження комплексних цілей вивчення курсу і часткових дидактичних цілей змістових модулів; повноту навчального матеріалу модуля і відносну самостійність його елементів; можливість широкого використання засобів мультимедія в навчальному процесі; реалізацію ефективного зворотного зв'язку; 4) способи і засоби визначення рівня підготовки і потенційних можливостей студентів, досягнутого ними рівня навчання.

Рис.2. Модель електронного модульного навчально-методичного комплексу дисципліни

Образотворчі і навігаційні можливості цієї програми дозволяють створити велике розмаїття презентацій, які стануть основою електронного модульного навчально-методичного комплексу дисципліни. Концептуальною основою розробки і використання подібних комплексів є нелінійні технології навчання в системі подання й одержання знань. Модель навчально-методичного комплексу, що відповідає зазначеній технології представлена на рис.2.

Згідно з модульним підходом до побудови навчально-методичного комплексу дисципліни матеріали щодо планування навчального процесу (робоча програма, тести об'єктивного контролю знань, питання до іспиту) і матеріали з організації і проведення навчального процесу (тексти лекцій і інструктивно-методичні матеріали до практичних і семінарських занять, лабораторних робіт, самостійної роботи й ін.) розділяються на визначену кількість змістових модулів. Поділ змісту навчального курсу на змістові модулі має відповідати загальній меті вивчення курсу і його логічній побудові.

Таке структурування навчально-методичного комплексу дозволяє чітко вибудувати технологію навчання, що дає можливість брати адекватні їй методи і засоби навчання. А студенти одержують можливість перед вивченням модуля ознайомитись із переліком понять, навичок і умінь, які вони мають засвоїти, а також з кількісною мірою оцінки якості засвоєння програмового матеріалу. Завершується вивчення кожного модуля проведенням тестового контролю і корекцією навчально-пізнавальної діяльності студентів.

Основним структурним компонентом комплексу є змістовий електронний мультимедійний модуль виучуваного матеріалу. Як “матеріальна основа” такого модуля використовуються файли презентацій навчального матеріалу, розроблені за допомогою програми Power Point. Електронний модуль складається з двох блоків – контрольного й інформаційно-методичного. Контрольний містить вхідні комп’ютерні тести контролю знань, які орієнтують студента на вивчення модуля; спеціальні завдання різного ступеня складності, що їх студент повинен виконати в ході вивчення модуля і підсумкові тести контролю рівня засвоєння студентами матеріалу модуля. Інформаційно-методичний блок включає: методичні рекомендації до вивчення модуля; мультимедійні лекційні демонстрації, гіпертексти лекцій, опорні конспекти; електронний практикум для вироблення умінь і навичок застосування теоретичних знань із прикладами виконання завдань; лабораторний практикум з інтерактивною анімацією, методичні рекомендації з його виконання і форми звітів; інтерактивні мультимедійні матеріали для проведення ділових ігор і розв’язання ситуаційних задач і методичні рекомендації з їх використання; додаткові навчальні та довідникові матеріали для самостійної роботи.

Розглянемо зміни, яких зазнають форми проведення занять при використанні деяких із наведених компонентів інформаційно-методичного блоку. Насамперед істотної модернізації зазнають лекції. Викладач у процесі лекції широко використовує мультимедійні презентації, які являють собою тематично й логічно зв’язану послідовність інформаційних доз матеріалу модуля, тезисно відображають його ключові моменти, включають основні формули та схеми, а також статичні та динамічні зображення виучуваних об’єктів. Їх демонстрація здійснюється за допомогою мультимедійного проектора. Студенти до початку лекції отримують опорні конспекти, які являють собою комплект слайдів презентацій, роздрукованих таким чином, щоб сторінка містила кілька слайдів та поле для заміток. Такі конспекти дозволяють студентові зосередитися на демонстрації презентацій, не витрачаючи часу на копіювання зображень. Під час проведення практичних та лабораторних робіт студенти мають можливість працювати з виучуваним матеріалом в інтерактивному режимі, тобто впливати на роботу інформаційного засобу. Наприклад, моделюючи процеси, що розвиваються в часі, вони можуть більш глибоко проаналізувати їх особливості і краще зрозуміти суть модельованих явищ.

Навчально-методичний комплекс містить багато гіпертекстового матеріалу. Презентації навчального матеріалу, в яких використовуються гіпертекстові покликання, задовольняють вимогу простоти орієнтації студентів при переміщенні по них. У рекомендаціях до роботи з модулями подаються пояснення умовних позначок, які застосовуються для покликань, а також поради з раціональних прийомів навігації. Покликання забезпечують можливість швидкого і цілеспрямованого переміщення по навчальному матеріалу.

Використовувані в цій технології навчальні матеріали мають такі особливості: являють собою цілісний системно організований комплекс різних за типом і призначенням матеріалів; адаптовані до потреб студентів і дозволяють організовувати їх ефективну самостійну роботу; за своєю суттю є інтерактивними; впливають на різні канали сприйняття; можуть удосконалюватися і розвиватися. У процесі роботи з таким електронним комплексом забезпечується комфортний темп роботи студента, визначення ним своїх можливостей, гнучка побудова змісту навчання, інтеграція різних його видів і форм, що призводить до досягнення високого рівня кінцевих результатів.

Використання розробленої нами технології забезпечує високу зацікавленість студентів до процесу навчання, яка досягається за рахунок того, що модулі гарантують формування професійної компетентності, потрібної в подальшому на робочому місці. Використання модулів дозволяє ефективно реалізувати навчальні плани, розробляти навчальні і дидактичні матеріали і посібники, оптимізувати управління навчальним процесом, оскільки взаємини між учасниками педагогічного процесу набувають характеру співробітництва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мороз І.В. Педагогічні умови запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу: Монографія: – К.: Т-во “Освіта України”, КОО, 2005. – 196с.

2. Третьяков П.И., Сенновский И.Б. Технология модульного обучения: Практико-ориентированная монография / Под ред. П.И.Третьякова. – М.: Новая школа, 1997. – 352с.

3. Юцявичене П.А. Теория и практика модульного обучения // Советская педагогика. – 1990. – №1. – С.55-60.