- єдиного набору довідників припустимих значень атрибутів інформаційних об'єктів відповідно до прийнятої єдиної системи класифікаторів;
- стандартизованих схем XML документів у рамках процедур інформаційного обміну між ІОС;
- єдиної системи словників для індексації документів і пошукових запитів.
Зазначені вище елементи єдиного лінгвістичного забезпечення (рубрикатори, словники, довідники, структури метаданих тощо) є також інформаційними ресурсами. Відповідно, їхній супровід, актуалізація, а також надання доступу до них ІСО через освітні Інтернет-ресурси забезпечується в межах ЄОП шляхом застосування відповідних спеціалізованих веб-сервісів.
Організаційне забезпечення.Ще одним важливим чинником формування ЄОП є сумісність організаційного забезпечення взаємодіючих ІСО, яке характеризується такими задачами:
- застосування загальних регламентів створення, реалізації редакційного циклу (актуалізації) та публікації інформаційних об'єктів залежно від їхнього типу й відповідного режиму забезпечення безпеки;
- використання єдиної нормативно-правової бази, що регламентує діяльність операторів ІСО у частині збору, актуалізації й публікації документів, а також наданні інтерактивних сервісів;
- дотримання загальних вимог щодо інформаційної безпеки під час роботи з офіційними й/або конфіденційними даними.
Описані вимоги і принципи є складовими ЄОП. Вони сприяють формуванню сучасного освітнього простору на технологічних засадах з інтеграцією і розвитком окремих інформаційних ресурсів у процесі життєвого циклу ЄОП.
Наведемо основні принципи створення та підтримки функціонування порталів як головного інформаційного ресурсу ЄОП.
Принципи формування контенту.Будь-який з порталів – це засоби пошуку й відбору якісних ресурсів Інтернету визначеної тематики з певною гарантією релевантності і якості. Тобто портал – це не просто рекомендаційний список ресурсів, що прийнято розміщати на серверах різних організацій, а бібліографічний інструмент, що задовольняє цілій сукупності вимог, у тому числі, до наукової та педагогічної цінності документа.
Виділимо такі характерні ознаки порталу:
- формулювання й дотримання тематичних рамок предмету, що визначають, які ресурси доцільно включати до рекомендаційного списку;
- формулювання й дотримання під час відбору ресурсів і критеріїв якості щодо тематичних сайтів, баз даних або окремих документів;
- певна форма опису або анотування кожного із включених ресурсів;
- індексування й каталогізація колекції ресурсів, які портал рекомендує своїм користувачам;
- анонсування та забезпечення системи відповідальності укладачів порталу за його створення, наповнення і постійне оновлення.
За своїм змістом й принципом портали сильно відрізняються як від пошукових машин, так і від каталогів типу Yahoo. У ньомувся робота з вибору ресурсів, їх опису, анотування й каталогізації покладається на людину, чий досвід і знання допоможуть компенсувати деякі дефекти, які виникають у разі застосування автоматизованих засобів.
Портали не обмежують підтримку професійної діяльності своїх користувачів бібліографічним обслуговуванням. Вонипропонують своїм користувачам цілу низку веб-сервісів, таких як конференції або форуми в режимі он-лайн, хостинг для колективів або авторів, що працюють у тематично близькій галузі, розсилку спеціальних бюлетенів тощо. Портали освітнього спрямування містять електронні версії лекцій, навчально-методичні посібники, організують тестування й консультування учнів. Тобто портал охоплює мережеві джерела певної галузі знань, може виконувати функції інформаційного й освітнього середовища для фахівців і учнів (студентів, аспірантів, слухачів закладів післядипломної освіти).
Відбір ресурсів. Відбір джерел для порталу завжди проводиться за двома базовими критеріями: відповідність тематиці та якість ресурсу. Як наслідок, портал охоплює відносно малий обсяг мережевих документів, але гарантує при цьому відбір, адекватний професійним запитам користувача, правильне й досить повне анотування, систему каталогізації, що відповідає особливостям тієї або іншої галузі знань або діяльності.
Один із критеріїв якості – приналежність ресурсу до деяких визначених категорій. Конкретний вибір критеріїв залежить від предметної галузі, кола користувачів, на яких зорієнтований портал, і технології відбору, прийнятої укладачами.Наприклад, під час складання розділу “Для вчителя-новатора” на порталі “Діти України” www.children.edu-ua.net було ухвалено рішення обмежитися певними типами документів:
- електронні журнали (доповіді та статті);
- оцифровані книги;
- поштові списки та архіви;
- освітнє ПЗ;
- бібліографічні, фактографічні або повнотекстові бази даних;
- графічні та мультимедійні документи;
- електронні новини;
- бібліографії;
- сторінки провідних загальноосвітніх навчальних закладів та вчителів-новаторів.
Складніше зі змістовою оцінкою якості, яку важко формалізувати. Ресурс можна вважати якісним, якщо запропонована ним інформація є точною, актуальною та походить із надійних і авторитетних джерел. Розробники порталів й автори, що вивчають їхній досвід, виділяють цілий спектр ознак, за якими можна встановити, чи достатня якість ресурсу, щоб його можна було включати до колекції. Портал “Діти України” опирається на такі критерії:
- заповнення сайту відповідно до анонсованих цілей;
- надійність і репутація джерела інформації і її незалежність;
- точність документів;
- повнота, рівень деталізації джерела;
- унікальність матеріалу;
- якість складання й подання матеріалу;
- легкість навігації;
- підтримка користувача, наявність інструкцій, пояснень;
- використання визнаних стандартів;
- схоронність інформації і її актуальність на сучасний момент.
Опис ресурсу. Крім відбору якісних ресурсів до порталу висувається ще низка вимог, зокрема, обов'язкове анотування або опис ресурсів, а також підтримка деякої системи їх каталогізації. Опис ресурсу, розташованого на різних порталах, має широкий діапазон відмінностей за обсягом і формою: від простої анотації до докладного інформаційного зведення змісту із вказівкою ключових слів. Загальним є лише те, що розробники порталів ретельно обходять використання автоматично генерованих описів, складених пошуковими машинами. Окрім залежності від рівня деталізації й глибини проробки, опис завжди складає експерт після детального ознайомлення зі змістом джерела. Разом з тим в описі можуть бути відображені сторінки, взагалі недоступні для перегляду пошуковими засобами. Система ключових слів використовується під час організації тематичного пошуку документів певного сайту. Застосовується й повнотекстовий пошук з використанням індексних файлів і з використанням алгоритмів, заснованих на методах структурної лінгвістики.
Класифікація ресурсів. Найпростіша форма класифікації – це введення декількох широких категорій, під якими можна підвести значну частину охоплених порталом ресурсів. Наприклад, для порталу “Діти України” такими категоріями є: Діти, Батьки, Освітяни. Використовують як стандартні загальнодоступні класифікації, так і спеціально розроблені під особливості даної предметної галузі У цілому стандартів під розробки порталів ні в системі класифікації, ні у використаних пошукових засобах ще не склалося, а це залишає широке поле для самостійної творчості проектувальників з урахуванням особливостей предметної галузі й передбачуваного кола користувачів.
Підтримка порталу. Найважливішою ознакою якісного порталу є наявність постійно діючого колективу або організаційної структури, що несе відповідальність за його роботу. Тільки в такий спосіб можна забезпечити:
- високий рівень експертизи під час відбору, описування та класифікації ресурсів;
- постійне поновлення колекції джерел порталу відповідно появи в мережі нових документів, змін на сайтах, ліквідації ресурсів тощо.
Засоби створення порталів. Нині спостерігається стійка тенденція застосування таких платформ, що дозволяють ефективно керувати інформаційним наповненням і даними, що надходять від відвідувачів порталу. Як правило, в основі таких рішень лежать або замовлені застосування, що базуються на серверних технологіях типу ASP, ASP.NET, JSP, PHP, або вже готові потужні засоби для створення корпоративних веб-сайтів за цими технологіями.
Розглянемо детальніше ці інформаційні технології.
Технологія J2ЕЕ (Java 2 Enterprise Edition). Ця платформа J2ЕЕ розроблена фірмою SunMicrosystems і призначена для створення надійних платформо-незалежних Інтернет-застосувань, які можна поширювати на клієнтські машини з веб-сервера. Розробка корпоративних застосувань виконується мовою Java.
Створення веб-сторінок з фрагментами серверного коду – це технологія ASP, ASP.NET(ActiveServerPages), за її допомогою веб-майстер може формувати динамічно поновлювальні веб-сторінки і відокремлювати функціональну частину від дизайну. ASP-сторінки можуть містити HTML-текст, змішаний зі сценаріями мовами JavaScript і VBScript. У разі запиту браузером нової сторінки її виконує сервер і динамічно генерує браузеру потік HTML-тексту, який і відображається на екрані користувача. Ця технологія Microsoft набула подальшого розвитку в технологіях JSP, PHP та інших.
ТехнологіяJSP (Java Server Pages) – це технологія створення серверних сторінок Java в специфікації JSP як розширення JavaServlet API для генерації динамічних веб-сторінок на веб-сервері. Крос-платформа альтернативна технології ASP корпорації Microsoft.
Альтернативою технології JSP є специфікація Sun – JSF Java Server Faces, призначена для опису правил створення веб-застосувань зі зручним для користувача інтерфейсом та компонентів, що реалізують цей інтерфейс. Засоби розробки Java-застосувань, що підтримують зазначену специфікацію і створюють веб-застосування, засновані на J2EE з тією ж швидкістю і ступенем зручності, що і засоби розробки .NET-застосувань.