Системи модульно-розвивального навчання (стр. 5 из 7)
· вивільнити навчальний час від механічної роботи;
· допомогти вчителю математики та учневі активізувати процес навчання;
· збільшити питому вагу часу, коли учень думає на уроці;
· систематизувати основні типи задач за методами та ідеями їх розв’язування;
· вдосконалити вміння та навички учнів у розв’язуванні задач;
· індивідуалізувати у навчальному процесі відношення учитель-учень;
Перед практикумом учні отримують завдання трьох рівнів:
а) базисного рівня підготовки;
б) ускладненого рівня підготовки;
в) поглибленого рівня підготовки (творчі завдання);
При викладанні математики в нашому закладі використовується рівнева диференціація: поділ паралелі на три рівні.
Група А – підвищений з елементами поглибленого рівня;
Група Б – підвищений рівень;
Група С – базовий рівень.
Проводячи практикум в кожній з цих груп вчитель разом з учнями, врахувавши їх бажання, рівень їх навчальної діяльності, створює міні-групи (4-5 чоловік), тобто:
До складу міні-групиГалина Петрівна намагається відібрати таких учнів, які б взаємно допомагали один одному. Консультанти групи визначають завдання для кожного її члена. Наприклад, хто з учнів буде розв’язувати рівняння графічним способом, а хто способом – підстановки, чи способом алгебраїчного додавання. Вони стежать за роботою всієї групи, допомагають менш підготовленим. Кілька представників від різних груп доповідають про підсумки, обґрунтовують власну думку про те, який зі способів розв’язання вважають найкращим. Тобто спрямовує роботу кожного учня так, щоб його праця протягом модуля була інтенсивна. Після виконання завдання результати обговорюються і оцінюється робота кожного учня.
Системно-узагальнюючий модуль має на меті сформулювати цілісну систему знань учнів. Систематизацію і узагальнення знань учнів вчитель проводить у вигляді семінарів (9-11 класи) або тестового контролю. Семінаром прийнято називати форму навчального заняття, яка передбачає колективне обговорення учнями теми під керівництвом педагога. На семінарі учні набувають досвіду колективної роботи, вчаться самостійно виступати, висловлювати судження з приводу відповідей своїх товаришів, а також здобувати нові знання і самостійно застосовувати знання в нестандартних ситуаціях та ін. Семінар є формою вивчення вузлових питань теми, встановлення взаємних зв’язків між ними.
Великий навчально-виховний ефект має підготовча робота учнів до семінару, яка включає опрацювання матеріалу за підручником та додатковою літературою, розв’язування задач раціональним способом, самостійне складання вправ і задач, виготовлення наочних посібників, підготовку повідомлень і виступів, рефератів. На його підготовку необхідно відвести не менше двох тижнів. Учням повідомляється тема семінару, основні питання теорії, по яких буде проведене опитування: вказується номери задач із підручника і додаткової літератури, прийомами розв'язку яких повинні володіти всі учні: подається деякий набір нестандартних вправ в процесі розв'язку яких необхідно проявити елементи творчості. Учням пропонується і самим підібрати задачі та показати на семінарі раціональний спосіб їх розв’язування.
Перелік згаданих матеріалів вивішують у класі (математичному кабінеті), де проводяться заняття. Для обговорення на семінарі, як правило, виносять не більше трьох, чотирьох питань. У списку рекомендованої літератури слід вказати сторінки тексту, які слід прочитати до семінару.
Розподіляються індивідуальні і групові завдання:
- підготувати повідомлення з історії виникнення і розвитку математичних понять;
- показати зв'язок курсу математики з іншими дисциплінами;
- розказати про застосування питань, що розглядаються на семінарі в процесі практики та ін.
До семінару ставляться такі вимоги:
-тема семінару має бути ключовою, тобто такою, щоб у ній поєднувались пізнавальний, виховний і розвивальний аспекти;
-тема семінару повинна викликати в учнів інтерес і бути посильною для самостійного оцінювання;
-необхідно щоб у розпорядження учнів була додаткова література за темою, доступна для них;
-школярі повинні володіти необхідним для участі в семінарі запасом знань і умінь.
При оцінці відповідей учнів враховують знання теорії(поняття, формули, правила та їх обґрунтування), вміння застосувати теорію при розв’язуванні задач. Підготовка до семінару одночасно є підготовкою до заліку(контрольної роботи).
При вивчені теми “Похідна та її застосування” (“Алгебра і початки аналізу”,11(7)клас) Галина Петрівна пропонує такий план семінару:
1. Поняття про похідну.
2. Геометричний зміст похідної.
3. Похідна у фізиці і техніці.
4. Застосування похідної до дослідження функції.
На контрольно-рефлексивному етапі вчитель виявляє результати роботи учнівського колективу і, що найважливіше – кожного окремого учня, а також результати роботи вчителя. Для цього широко використовується самооцінювання учнем знань, норм і цінностей, якими він оволодів під час вивчення теми. На цьому етапі, на думку вчителя, немовби зливаються зусилля учителя і учнів, їхній діалог стає повноцінним і рівноправним. Контрольно-рефлексивний модуль покликаний розвивати творчу рефлексію учнів, оскільки наукові поняття, за словами А.С.Виготського, не засвоюється дитиною, не беруться пам’яттю, а виникають і формуються за допомогою активності його власної думки. Контроль здійснюється у вигляді тестів, тематичних контрольних робіт і заліків. Більшу перевагу вчитель віддає залікам.
Залік проводиться після вивчення великих за обсягом розмірів програми. Під час їх проведення здійснюється комплексна перевірка знань, умінь та навичок учнів. Така форма контролю привчає учнів до систематичної, самостійної роботи під час вивчення всього розділу, підвищує їхню відповідальність за навчання, дає можливість посилити процес узагальнення та систематизації знань та встановити об’єктивність знань кожного учня з даної теми.
У процесі підготовки до заліку( після проведення консультації ) учитель знає стан знань кожного учня. Заліковий модуль стає офіційним підтвердженням результатів навчальних досягнень кожного учня та колективу класу в цілому, а тому вимагає чіткості завдань, масовості в одержанні результатів. У випадку незгоди з фактичною оцінкою залік здається повторно.
Однією з основних форм оперативної перевірки знань та вмінь учнів є усне опитування. А тому Галина Петрівна використовує його майже на кожному модулі: у процесі перевірки домашнього завдання , актуалізації знань, фронтального опитування, планового тематичного обліку знань, а також контролю. Зокрема, вдало підібрані і систематично виконані усні вправи з математики сприяють розвитку логічного мислення учнів, підвищенню їх математичної культури, активізації творчої діяльності, а також привчають до зосередженості, розвивають уміння планувати власну діяльність.
Розв’язування учнями усних вправ на уроках практикує по – різному:
1. Учні читають умову задачі з навчального посібника, таблиці, дошки й усно виконують її.
(Алгебра, 7 клас)
Множення многочлена на многочлен
1. Виконати множення:
| 1) 5 (a + 4); | 2) (x + 2y) 12; |
| 3) -7 (x2 + xy) ; | 4) (7x2 – 12) (-2) ; |
| 5) 3 (a + b - 2c) ; | 6) (c + d – t2) t; |
| 7) xy (x2 - x) ; | 8) (x2y – y2x) xy; |
9)  uv (2u – 3v) ; | 10) 10a2b2 (  a2b +  b) ; |
11)  x (-2x2 + 7x - 8) ; | 12)  an2 (9a3n + 18an2) ; |
13) (7a2u – 49u2a)  a3u8; | 14) (- a7b +  b5)(-  b2a3) . |
2. Які одночлени треба вписати на місці пропусків, щоб отримати тотожності?
1. 5b2 (___ - ___) = 20b7 – 35b2;
2. 7ac2 (___ + ___) = 7ac3 + 35ac2;
3. (___ + ___) 9ac3 = 9ac3 + 18a2c3;
4. (7x2 + ___) 5x = ___ + 20x;
5. (___ - 9a2b) 5a = 5a3 - ___;
6. (___ + 8ac2) ___ = 6ac7c10 + 16a2c4;
7. (9a2t – 5at2) ___ = 18a3t7 - ___;
8. (___ - ___) 5a2c3 = 5a2c3 – 125a2c4.
2. Cистема вправ за готовими малюнками.
Тема: Сума кутів трикутника.
Знайти невідомі кути трикутника АВС.
 |  |
 |
|
|
 |