Принцип наочності в молодшій школі (стр. 1 из 6)

Принцип наочності диктується як особливостями психології дітей молодшого шкільного віку, так і всім комплексом навчально – виховних завдань на уроках. Ефективність її застосування забезпечує активізацію різних органів чуття. Тому вона має бути настільки різноманітною, щоб на основі слухових, здорових і моторних відчуттів викликати в учнів яскраві враження. Тому моїм життєвим кредом і планом дій як класовода стали слова В. Короленка „Учень – це факел, який потрібно запалити”.

Використання наочних посібників у початковій школі як за кількістю так і за формою різне. Практика показує, що класовод не повинен задовольнитися тим, що вихованець лише пасивно слухає його, - ефективність навчання в такому разі буде мінімальною. Засвоєння нових знань та вмінь має спиратися на активну діяльність самого учня.

Так, працюючи з дітьми 6-річного віку, вчителі повинні чітко знати, що відмінною рисою шестирічної дитини є активна пізнавальна діяльність. У цьому віці у дітей наочно – дійове мислення і дитина знаходить відповіді на запитання „Чому?” і „Як?” тільки в результаті виконання відповідних практичних дій з предметами. Тому головним в процесі навчання дітей даного віку є практичний метод навчання. Цей метод дає можливість повніше і глибше зрозуміти учнями матеріал в процесі багаторазового повторення практичних дій.

Тому вчителеві треба вміло поєднувати наочність з індивідуальним дидактичним матеріалом.

Практика довела, що пояснення вчителя при використанні навіть найрізноманітнішого наочного матеріалу не дасть позитивного результату, якщо все, що робиться біля дошки, кожен учень не проробить на своєму робочому місці. З цієї метою я разом з батьками виготовила індивідуальні наочні посібники. Це і „віяло” з нумераційним рядом чисел, набір лічильного матеріалу, набір геометричного матеріалу, набір фішок для звукового аналізу слів.

Наочність допомагає вчителеві перевіряти і закріплювати вивчений матеріал та пояснювати новий матеріал, створюючи на уроці атмосферу захопленості і емоційного піднесення. Учитель вводить наочність в ході занять таким чином, щоб у складний момент допомогти школярам краще збагнути і запам’ятати певне правило чи положення, усвідомити його практичну потребу чи закономірність.

Період опанування грамоти один з найважливіших і найвідповідальніших у житті дитини, у розвитку її мислення та мовлення, пізнанні та осягненні навколишнього світу, загалом у формуванні особистості кожного учня. У шестиліток переважають емоції, образне уявлення та сприйняття речей. Скажімо, для них велику роль в опануванні слова відіграє графічне зображення речень. Класовод пропонує і діти охоче позначають початок речення вертикальною рискою, а кожне слово – окремою горизонтальною лінією. В кінці речення ставимо крапку, і тільки тоді можна розпочинати нове речення. Школярі звертають увагу на те, що кількість ліній у реченні точно відповідає кількості слів.

Наприклад : Настала весела весна.

|_____ _____ ____ .

Опановуючи навички звукового аналізу слів, учні ділять слова на склади, будують відповідні моделі. Перед цим вихованці ознайомилися з голосними та приголосними звуками, твердими та м’якими приголосними, пробували самостійно абстрагувати звуки, базуючись на їх класифікації. А починали з простого позначення звука „віконцем“ у рамці - скільки звуків у слові, стільки й „віконець”.

Тримаючи рамку з чотирма „віконцями”, звертаюся до учнів:

- Дітки, послухайте слово „сова”. Промовте його самі і послухайте перший звук. Школярі протяжно вимовляють звук (с), далі швидко веду указкою по решті „віконець” і запитую :

- Який перший звук ? А тепер послухаємо другий (затримую указку на другому „віконці”).

Учні повторюють слово „сова”, протяжно вимовляючи звук (о).

Так діти слухають усі чотири звуки у слові, щоразу вимовляючи його цілком. У підсумку визначаємо, що звуків у слові „сова “ – 4.

Для зіставлення кількості букв та звуків знову можна використовувати рамки з певною кількістю „віконець”.

Наступний етап – графічне зображення голосних та приголосних звуків. Перший з них зображений на картці – квадратику з магнітом на зворотному боці чорним кружечком. У дитини він асоціюється з вільним струменем видихуваного повітря через рот. Одна рисочка у квадратику символізуватиме перепону на шляху того струменя, а дві рисочки – сильну, ніби подвійну перешкоду, що виникає при вимові м’якого приголосного порівняно з твердим.

Орієнтуючись на звукові моделі складів і слів, першокласники роблять їх частковий або повний аналіз.

П Е НЬ К И

Навчаючи учнів зливати звуки у склади, користуюся не лише таблицею готових складів, а й таким наочним посібником як планка з оргскла. На дошці у вертикальному положенні прикріплюю цю планку, де записані вивчені літери, що позначають голосні звуки.

Букви розташовані за порядком їх опанування. Беру картку, наприклад, з літерою Н, приєдную спершу до а, що на планці, пропоную прочитати утворений склад на, потім – до о (склад но) і т.д. Цей же посібник можна використовувати і для закріплення вміння читати склади – злиття з іншими літерами, що позначають приголосний.

Корисним дидактичним матеріалом є таблиці зі збігом кількох приголосних та голосного : ППГ, ПППГ ( на зразок сл – сло, бр – бро, кн. – кни, спр – спра, стр – стра), що полегшує шестиліткам читання.

З метою полегшення запам’ятовування і вміння характеризувати звуки виготовила такий наочний посібник, як „Звукові села“, „Голосне село”, „Дзвінке село”, „Глухе село”, „Німе село “(6). Цей посібник постійно знаходився перед очима дітей і ефективно допомагав аналізувати звуки до повного їх запам’ятовування.

Щоб навчитися писати великі та малі букви, я використовувала виготовлені власноруч таблиці серії „Азбука в картинках“. Такі таблиці дають можливість за допомогою яскравої ілюстрації відтворювати в пам’яті дитини назви відповідних букв. Таблиця використовується також і на письмі. Вона знаходиться в куточку „Сьогодні на уроці” і таким чином, учні добре запам’ятовують букву, яка вивчалася. В процесі роботи я прийшла до висновку, що один і той же посібник можна використовувати в різних іграх на різних уроках. Так, працюючи з первачками, з’явилися такі універсальні посібники як „Казковий будиночок”, „Кубики”, „Потяг”, „Електровікторина” та інші. Детальніше розповім про деякі з них. Під час навчання грамоти такий наочний посібник як „Казковий будиночок”, значною мірою допомагає вчителеві у роботі.

Так за допомогою цього наочного посібника діти з великим інтересом працюють над значенням слів, що не лише збагачує словник дитини, але й допомагає засвоїти те, що слово – це назва предмету. З цією метою проводяться ігри „Знайди зайвого мешканця”, „Засели весь будиночок”, „Назви одним словом” полягає в слідуючому. У віконечках виставлені малюнки із зображенням предметів, які об’єднані однією темою. Мешканцями будинку можуть бути свійські і дикі тварини, іграшки, посуд, їжа, меблі і т.д. Діти повинні вірно назвати не лише предмети, а й дібрати одне спільне слово, яке їх визначає. Гра поступово ускладнюється. Учням пропоную знайти „зайвого мешканця” і серед запропонованих карток знайти „потрібного мешканця”, вставити її у пусте віконечко. І знову ж таки на цьому не зупиняємось, ускладнивши завдання. Пропоную розділити слова : картопля, буряк, полуниця, яблуко, груша, лимон на три тематичні групи: фрукти, овочі, ягоди. Діти поселяють слова на три поверхи.

Велику допомогу надає „Будиночок” у проведенні вправ на розвиток фонематичного слуху, удосконаленню вмінь учнів поділяти слова на склади. В цьому випадку доцільно провести гру „Розсели по поверхах”. Вона полягає в тому, щоб діти розставили картки по поверхах у відповідності з кількістю складів у словах. Але, починаючи з першого класу, я ставлю перед собою мету, не лише навчити дітей ділити слова на склади, визначати кількість складів у словах, а й під моїм керівництвом робити перші кроки у доборі споріднених слів. Перед учнями ставлю завдання – змінити одне слово так, щоб у ньому стало не два, а три склади. Якщо діти відразу не розуміють завдання, можна допомогти запитаннями : як лагідно можна назвати звіра? Як назвати дітей цього звіра? ( миша).

Таким чином учні добирають споріднені слова, не знайомлячись з цим граматичним поняттям, і , що не менш важливо, спостерігають за зміною лексичного значення слова.

Аналогічні вправи проводяться з метою визначення кількості звуків і складів. Такі вправи дають можливість розвивати у дітей вміння слухати звуки слова. Таким же чином можна побудувати і роботу над визначенням наголосу, коли учні поєднують у групи слова з наголосом на першому, другому і третьому складах. Допомагає наочний посібник і під час знайомства із звуками і буквами, у формуванні поняття „твердий і м’який приголосний звук”, у вмінні зливати звуки у склади, склади у слова.

Отже, наочний посібник „Казковий будиночок” може бути використаний на будь–якому етапі уроку, в різних іграх з різноманітними цілями. „Відпочити“ на уроці „Казковому будиночку” допомагає „Поїзд”. Цей наочний посібник доцільно використовувати під час закріплення вмінь визначити тематичні групи слів, виділяти в словах звуки, склади, знаходити наголошені звуки.