Принцип наочності в молодшій школі (стр. 4 из 6)

Спочатку учні читають прислів’я на одному мовному видиху. Після короткого видиху – паузи – вдиху читають прислів’я повністю і повторюють 2-3 рази:

Осінь усьому рахунок веде

Осінь іде й за собою – дощ веде.

Після цього працюю зі складовою таблицею № 2. Спочатку показую зразок читання складів із буквою „н”: на – ан, ня – ян, ну – ун, ню – юн, не – ен, нє – єн, ні – ін, ін; на, ня, ну, ню, не, нє, ні; ан, ян, ун, юн, ен, єн, ін, їн. Вчитель може керувати темпом читання (нормально, швидше, швидко, повільно, повільніше, швидше).

Інші таблиці можуть бути на великих аркушах і використовуватися на будь–якому етапі уроку.

Для вироблення інтонаційних навичок читання пропоную школярам читати прислів’я, скоромовки, вірші, використовуючи азбуку почуттів (малюнки гномів, які показують різний настрій):

Міміка гномів допоможе учням вибрати правильний тон читання. Наприклад опрацьовуючи вірш Т.Г. Шевченка “ Минає літо” виразно читаю вірш, запитую, який настрій виникає в учнів після його прослуховування. Учні можуть керуватися “гномиками” або таблицею вираження почуттів. Така таблиця виготовлена на великому аркуші паперу.

Таблиця вираження почуттів

Радість Смуток Сум Жаль Гнів Сором Біль Страх Повага

Задоволення Захоплення Співчуття Обурення Гордість Ніжність Тривога Протест Лагідність

Незадоволення Здивування Вдячність Розчарування Заздрощі Зневага Життєрадісність Віра (в..) Любов ( до..)

Таблиці для вироблення інтонаційних навичок читання також необхідні, тому що діти навчившись читати, і нарощуючи темп читання, не звертають уваги на виразність, інтонацію читання.

З цією метою виготовила ось таку таблицю.

Таблиця для вироблення інтонаційних навичок читання

Темп читання Тон читання :

спокійний схвильований

нормальний роздратований

повільний переляканий

швидкий радісний

помірний добрий

сповільнений дружній

захоплений

Гучність голосу ніжний

звичайно спокійний

тихіше, ніж звичайно розповідний

голосніше, ніж звичайно офіційний

голосно байдужий

дуже голосно впевнений

крик грубий

тихо злий

дуже тихо

пошепки

Так, опрацьовуючи пісню „Ходить гарбуз по огороду” вчитель запитує в учнів

- Який настрій пісні? ( Вона весела, жартівлива).

- У якому темпі потрібно її читати (У нормальному, пришвидшеному)

- Яким тоном потрібно читати слова автора? Дійових осіб?

(Слова автора потрібно читати розповідним тоном; слова гарбуза – добрим, інших овочів – радісним, захопленим тоном).

Давати відповіді на запитання учням допомагає звичайно, таблиця, яку з часом вони запам’ятовують і майже до неї не звертаються.

На уроках читання необхідно мати під руками ще й пам’ятки, такі як : “Взявши в руки книжку, прочитай : “ Ти прочитав книжку”, “ Вчись читати правильно!”, “Вчись читати виразно!”, “Вчись переказувати близько до тексту”, “ Короткий переказ”.

Наведу приклад однієї з пам’яток.

Вчись читати правильно!

1.Стеж за словами в рядку, не переставляй їх.

2.Намагайся зрозуміти те, про що ти читаєш.

3.Під час читання будь уважним до кожного слова.

4.Читаючи мовчки, намагайся не шепотіти і не ворушити губами.

Звичайно, наочні посібники допомагають провести урок цікаво та емоційно. Вивчаючи творчість поетів письменників, композиторів і розповідаючи про їх життєвий шлях, неможливо обійтися без портрету даного автора. Перевіряючи, як діти запам’ятали дати і події, виготовила картки, на яких зазначені ці події. Такий вид роботи дає можливість не лише перевірити знання учнів, а й краще їх засвоїти.

Вивчаючи теми „В осінні барви шати вдяглись ліси й поле”, „Ось прийшли морози і зима настала”, „Прийди, весно, з радістю!”, „Надходить літо” неможливо обійтися без ілюстрації, які чітко відтворюють ту чи іншу пору року.

„Чарівна паличка” також є гарним наочним посібником, який допомагає проводити різноманітні вправи, одна з яких „Голосно – тихо” (вправлення у зміні сили холоду і темпу вимовляння) . Коли вчитель піднімає „чарівну паличку” угору – діти промовляють слова скоромовки голосно, з поступовим підсиленням. А коли поволі опускає – говорять зі зниженням сили голосу:

В сінокосах, в срібних росах

Заросився бусол босий

Сонце блисне – бусол висхне.

Щоб вибрати вірну інтонацію читання, знайомлю учнів з новою позначкою – стрілкою, яка показуватиме пониження чи підвищення голосу. Для цього виготовляю таблицю, на якій написаний уривок байки з розставленими паузами та стрілками, підкресленими словами . Ось частина таблиці :

У степу, | в траві пахучій, |

Коник, | вдатний молодець, |

І веселий, | і співучий, ||

І проворний стрибунець ||...

Учні визначають, що на початку байки коник веселий, безтурботний, тому початок потрібно читати бадьорим голосом, у пришвидшеному темпі. Учитель звертає увагу на незавершеність думки, позначену крапками. Тут потрібно зробити довшу паузу, щоб зацікавити слухача наступними подіями, останнє речення цього уривка читають у сповільненому темпі, щоб показати голосом зміни в поведінці коника. Наступні рядки байки вчаться читати за підручниками.

Така система вправ і завдань дає можливість розвивати мовлення і пам”ять учнів, збагачувати словниковий запас, розвивати спостережливість від чуття краси рідної природи, розвивати техніку читання та удосконалювати якість читання.

Неможливо на папері описати всі ті наочні посібники, якими користуєшся в повсякденному життя на кожному уроці. Але не можна не сказати про наочність, яку використовую на уроках української мови. Звичайно, урок української мови специфічний тим, що на ньому більшою мірою учні працюють з підручником, з різноманітним дидактичним матеріалом, який дає можливість краще перевірити знання. Це різноманітні індивідуальні картки перфокарти, сигнальні картки, завдання для оперативної перевірки знань та інше. Така перевірка дає можливість швидко і ефективно перевірити рівень знань учнів. Під час колективної роботи , яка відбувається при поясненні нового матеріалу, як і всі вчителі, користуюся таблицями фабричного виробництва, але їх завжди не вистачає. Тому виготовляю власноруч. Як показала практика, діти краще засвоюють той чи інший матеріал, якщо працюючи з таблицею, самостійно роблять висновки, складають правила, які потім вивчають за підручником. Для кращого запам’ятовування правил, виготовляю таблицю – схему, де коротко записую це правило. Наприклад : „Частини мови“, „Будова слова”, „Написання слів з подвоєнням”, „Апостроф”, „Члени речення“ і т.д. Такі таблиці розміщую у куточку „Запам’ятай”. Деякий час вони знаходяться перед очима учнів до повного їх запам’ятовування, а потім змінюються на інші.

Починаючи з першого класу, на передній стінці біля дошки постійно знаходиться таблиця „Пиши красиво і вірно”, де каліграфічно записані всі букви алфавіту та де які їх з’єднання. Учні частенько звертаються до таблиці, щоб вірно і каліграфічно написати ту чи іншу літеру.

Підсумовуючи сказане, підкреслю головне – діти набагато легше засвоюють навчальний матеріал – це головне, заради чого не варто шкодувати часу на виготовлення унаочнення. Не таємниця й те, що самому вчителеві теж легше працювати з різноманітним дидактичним матеріалом.

Таким чином, різноманітне унаочнення привертає увагу школярів до виучуваного предмета, явища, стимулює навчально-пізнавальний інтерес, здійснює особистісно орієнтований підхід, поступово допомагає осягати науковий підхід до засвоєння знань, зрештою, надає привабливості самому процесу роботи.

Додаток 1

Українська мова

Тема уроку: Змінювання іменників за родами. Спостереження за родовими закінченнями слів.

Мета уроку: Закріплювати знання учнів про роди іменника. Формувати вміння визначити роди іменників. Розвивати увагу, мовлення, спостережливість, кмітливість. Виховувати самостійність, каліграфічність письма. Сприяти вихованню бережного ставлення до хліба.

Хід уроку.

1. Повідомлення теми і мети уроку.

- Щоб дізнатися про що ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці, я пропоную вам відгадати загадку:

Хата мною багата,

Людям брат я і друг.

І коли вже я в хаті –

Буде й пісня навкруг.

( Хліб )

- Отже, сьогодні ми поговоримо про хліб, який завжди був і є багатством людини. Але найголовніше завдання нашого уроку – вправлятися у визначенні роду іменників, спостереження за родовими закінченнями слів, а разом з тим ми спробуємо виростити хліб.

- Що таке хліб ? ( буханка, борошно, зерно, пшеничний лан, колосок

- Чи багато треба зусиль, щоб виростити ось такий колосок? (показую).

- Давайте сьогодні спробуємо виростити колосок. Адже недаремно народна мудрість говорить : „Людину пізнають по колосу пшениці, яку вона посіяла і виростила “. У кожного із вас на партах лежать зернинки. Наш колос буде важкий і зернистий, якщо ми будемо вірно визначити роди іменників, їх родові закінчення, будемо активно працювати, вірно відповідати, старанно писати. Тому наш урок пройде під девізом :