Подобається дітям працювати з „Кубиками”. Це великі демонстраційні кубики, які використовуються на уроках навчання грамоти з різноманітною навчальною метою. Використовуючи кубики так само, як і будиночок і поїзд, можна організувати роботу для вправ у визначенні складів, у виділенні звуків із слова у вірному визначенні наголосу.
Як і більшість колег, я також використовую прийом присутності на уроці казкових героїв: Незнайки, Буратіно, лікаря Айболита та інших, які з’являються на урок з різноманітними цікавими завданнями для учнів. Це здійснює атмосферу емоційного піднесення, що підвищує ефективність даного уроку. На уроках часто з’являється лікар Айболить, який звертається до дітей з проханням вилікувати хворих звірів, а хвороба полягає в тому, що звірі розучилися вірно вимовляти свої назви, щось в них змішують. Цю гру я використовую для розвитку фонематичного слуху. Діти уважно слухають слова, які вчитель вимовляє невірно, визначають „діагноз”, тобто визначають, що змінено в слові (звук, злиття, склад, твердий звук замінений м’яким, глухий на дзвінкий і навпаки), потім „лікують” звіра, вірно вимовляючи слово, і розповідають, як „лікували”: додали чи замінили звук, злиття, склад.
На наших уроках з’являються і такі казкові герої, як Самодєлкін, якому необхідно допомогти зібрати гвинтики, Левеня, котрому знаходимо кісточки на обід, Золота рибка і т.д.
Не можна не згадати про такий наочний посібник, як телевізор. В ньому я показую ілюстрації, „демонструю“ фільми ( разом з дітьми), зроблені із старих книжок , які ті озвучують їх вивченими віршами. „Телевізор” використовується і далі на уроках читання під час гри „Диктор телебачення” з метою визначення кращого читача.
Такі наочні посібники допомагають підтримувати інтерес до навчання, що є основною умовою навчання дітей першого класу.
Не менш важлива роль унаочнення і в формуванні початкових математичних уявлень та понять. Провідним розділом курсу математики у 1 класі є „Нумерація чисел першого десятка”. Тут корисним унаочненням стають таблиці „Числа та цифри 1-10” ( мал.. с. 43 , № 7, 91р).
Ліворуч – друкована цифра, праворуч – писемна. На уроках діти поступово ознайомлюються з властивостями натурального ряду чисел, вчаться послідовності від 1 до 10 у прямому та зворотному порядку, називають місце будь–якого числа, не повторюючи всього ряду. На дошці прикріплено довгу смужку з рядом цифр від 1 до 10 зі знаками „плюс” та „мінус”.
Ще ефективнішим, на мій погляд, є посібник „Кубики”.
Це склеєні між собою 10 різнокольорових кубиків, зі зворотного боку смужки – магніти. Окремо виготовлені ще кубики, які можна додавати другим (верхнім) рядом.
Ефективним є посібник при опануванні теми „Письмова нумерація чисел 11 – 20” – „Телевізор”.
Цифри, що позначають десяток, червоного кольору, окремі одиниці – синього. У кожного учня є свій телевізор. Завдання може бути довільним, скажімо, покласти на парті десяток червоних квадратиків та 2 синіх. Яке число одержали? Позначити його на „телевізорі”. Діти роблять це залюбки і краще запам’ятовують дії та результат.
Велику увагу я приділяю вправам на засвоєння складу числа. Для цього користуюся такими таблицями. Наприклад, склад числа 8.
7 | 1 |
6 | 2 |
5 | 3 |
4 | 4 |
3 | 5 |
2 | 6 |
1 | 7 |
Подібну таблицю застосовую і для з’ясування взаємозв’язку додавання та віднімання, для знаходження невідомого доданку.