Проблемні аспекти формування навичок читання у молодших школярів (стр. 7 из 11)

Організовуючи навчальний процес слід пам'ятати, що звужувати рамки доступного дітям світу книг (орієнтувати на власні смаки, чи запропоновані для читання у посібниках), - груба педагогічна помилка.

У відповідності з своєю специфікою, уроки позакласного читання включають у себе наступний зміст:

1) знайомство учня з новими для них книгами;

2) читання літературних творів з книг;

3) засвоєння прийомів якісного удосконалення навичок читання;

4) самостійне орієнтування в колі доступного читання;

5) залежність об'єму читацьких знань, умінь і навичок від рівня читацької готовності школяра.

Так, у першому класі, під час уроків навчання грамоти, щотижня проводяться уроки, які називаються заняттями для роботи з дитячою книжкою (тривалість 20-25 хв). Для успішного проведення таких занять необхідна навчально-матеріальна база, яка б забезпечувала роботу вчителя і учнів. Можна використовувати книги з фонду шкільної бібліотеки, тим паче, що зараз вона значно поповнилась у зв'язку з переходом шкіл на 12-річний термін навчання. Як мінімум необхідно мати кілька десятків великоформатних книг для читання на підготовчому етапі; добірки комплектів книжок провідних дитячих письменників; набори книжок довідкового характеру.

В якості провідного методу при формуванні читацьких навичок і дитячої самостійності у виборі і читанні книг є метод читання – розгляду книг. За словами С.І.Поваріна, попереднє знайомство з книгою перед читанням дасть велике збереження часу і праці і, звичайно, кращі результати [66], оскільки сприйняття йде від загального до конкретного.

Головною передумовою навчання учнів-читачів є книжкове оточення в класі. З цією метою організовуються куточки читача. Оснащення їх повинно бути розраховане на вік і зріст молодших школярів. Дуже радіють діти на підготовчому етапі, коли оволодівають умінням читати книжки-"малюки". Навіть слабо підготовлена дитина не боїться брати її в руки, охоче читає. Саме на книгах такого формату потрібно привчати школяра переборювати труднощі техніки читання при переході від підготовчого до основного етапу.

Аналізуючи дитячі книжки з точки зору їх придатності в якості навчального матеріалу, необхідно строго розмежувати книги-брошурки ("тоненькі") і об'ємні, "товсті" книги. "Тонкі" книги (8-16 сторінок) необхідні для учнів 1-го і 2-го класів. Без них дитина не зможе впевнитись, що вона здатна прочитати книгу. А така впевненість потрібна кожному для успішного навчання. "Товсті" книги молодші школярі охоче беруть і читають, головним чином, на основному і заключному етапах навчання. Причому, спочатку це збірки віршів, оповідань, казок, пригодницькі та історичні повісті.

На основному і заключному етапах роботи урок позакласного читання заміщається головною формою навчання. Але тепер більша частина самостійної роботи здійснюється не на уроці, а в позаурочний час - вдома і в бібліотеці, причому самостійно, на основі власного читацького досвіду.

Піклуючись про якість навчання молодших школярів-читачів і формування в них читацьких навичок, вчитель не повинен забувати про сім'ю - середовище, яке істотно впливає на процес формування особистості. Пропагуючи батькам читання в сім'ї, їм можна дати такі рекомендації-пам'ятки:

1. Хороше читання - запорука успішного навчання дитини з усіх предметів.

2. Необхідно кожному з батьків знати основні вимоги швидкого, свідомого і виразного читання.

3. Знаючи рекомендаційний список, допоможіть дитині підібрати потрібну книгу.

4. Своя власна, хоч і невеличка, бібліотека дає дитині можливість обмінюватись книгами з друзями, що викликає інтерес до читання.

5. Тільки спільні зусилля школи і сім'ї дадуть можливість досягти успіху.

Батьки повинні бути дуже терпеливими у ставленні до дітей, вимагаючи, щоб вони читали ту чи іншу книжку уважно, не поспішаючи. Часто діти, прочитавши 5-6 сторінок, заглядають на останню, чим закінчилось. Інколи, при читанні, пропускають цілі абзаци. Батьки повинні за цим слідкувати.

На жаль, не всі батьки розуміють, що саме з сім'ї дитина черпає прагнення до духовності - спілкування з книжкою. За браком часу, або просто за небажанням, батьки втрачають інтерес до книги. За таких умов вчителям важко розраховувати на їх реальну допомогу у формуванні читацьких навичок молодших школярів.

Таким чином, особливості роботи над удосконаленням навичок читання на сучасному етапі полягають в широкому застосуванні:

1) передових методів і прийомів навчання дітей читанню;

2) нових технологій передового педагогічного досвіду;

3) закономірностей формування читацьких навичок, оволодіння механізмом і технікою їх освоєння;

4) взаємозв'язку читання і розвитку мовлення;

5) враховуючи психологію молодших школярів, потрібно добиватися активної свідомої участі кожного на уроці, домагаючись чіткого, зрозумілого, правильного читання;

6) застосовуючи щоденні систематичні вправи для удосконалення навичок читання, у кінцевому результаті домагатись швидкого, свідомого і виразного читання;

7) для кращого засвоєння змісту і розуміння ідеї твору, його художніх особливостей і зображувальних засобів у практиці повсякденної роботи впроваджувати переглядання тексту і вибіркове читання;

8) не менш важливе місце займає у формуванні читацьких навичок позакласне читання, головною ознакою якого є пряма залежність якості та ефективності дитячого читання і відношення до нього дитини-читача;

9) піклуючись про якість навчання школярів і формування в них читацьких навичок, вчитель не повинен забувати про сім'ю, завдяки спільним зусиллям яких можна досягти успіху.

Розділ ІІ. Експериментальне дослідження ефективності проблемних аспектів читацьких навичок молодших школярів

2.1 Зміст та організація експериментального дослідження

Експериментальне дослідження проводилось протягом 2-х років на базі Романівської ЗОШ І-ІІ ступенів і Ласковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Теребовлянського району Тернопільської області.

Дослідження складалось з трьох етапів: констатуючого, формуючого і контрольного.

Для порівняння результатів ефективності експериментальної роботи бралися відповідно паралельні класи: 1 клас Романівська СШ -експериментальний; 1 клас Ласковецька СШ - контрольний; 2 клас Ласковецької СШ - експериментальний; 2 клас Романівської СШ - контрольний. Всього в експериментальному дослідженні взяли участь 56 дітей.

Предметом нашого дослідження стали проблемні аспекти, що стосуються специфіки формування читацьких навичок молодших школярів.

На початку експерименту ми поставили за мету побудувати модель типу правильної читацької діяльності, щоб показати, яким чином можна запобігти у певній мірі відставанню і значному розриву в оволодінні навичками правильного, свідомого і швидкого читання дітей у кожному класі.

Проаналізувавши ряд досліджень в області аналітико-синтетичної діяльності індивіда в процесі читання і, порівнявши їх з даними безпосереднього спостереження за формуванням навички читання, ми прийшли до висновку, що під час читання в обробці інформації беруть участь:

o зоровий аналізатор;

o мовлення;

o слуховий аналізатор.

Від організації цих трьох процесів залежить швидкість опанування навичкою читання.

Мал. 1.

І II III

Сприймання тексту зором

Артикуляція (читане промовляється)

Слухається вимовлення вголос того, що читається

Умовні позначення:

І - зоровий аналіз;

II - мовлення;

III - слуховий аналізатор.

Зауважимо, що така багатоступінчата обробка інформації не обов'язкова, вона не забезпечує кращого засвоєння прочитаного. Безумовно, такі біологічні індивідуальні своєрідності, як швидкість реакцій, особливості темпераменту, якості зору до певної міри впливають на формування читацьких навичок. Проте все ж набута навичка читання піддається дальшому удосконаленню.

Швидкість читання залежить і від багатьох інших факторів:

1. Кута зору.

2. Кількості регресій.

3. Уважності.

4. Артикуляції.

5. Постановки дихання.

6. Інтересу до читання.

7. Шрифту.

8. Змісту тексту.

Мал. 2

Кут зору	Кількість регресій	Уважність	Аритикуляція
Швидкість читання
Постановка дихання	Інтерес до читання	Шрифт	Зміст тексту

Кожен з цих компонентів являє собою складні підсистеми спеціальних знань, умінь і навичок, але в даному випадку нас цікавили не самі підсистеми, скільки їх роль і взаємозв'язок з формуванням навички читання школяра.