Під час експериментальної роботи з метою визначення рівня тривожності, рівня емпатійності і уміння спілкуватися ми провели тестування. Як показали результати, у більшості педагогічно занедбаних дітей підвищений рівень тривожності (85 %), вони не можуть висловити свої почуття (68 %), тяжко переживають зраду (73 %), погане ставлення до них (62 %), до тварин (59 %).
Ґрунтуючись на результатах дослідження під час опитування різних груп респондентів, власних даних можна попередньо окреслити такі основні заходи та тенденції у запобіганні педагогічної занедбаності учнів молодшого шкільного віку:
профілактика типових причин педагогічної занедбаності молодших школярів;
широке ознайомлення педагогів із типовими причинами неуспішності, засобами запобігання та їх подолання у процесі навчання й виховання учнів, які виховуються в будинках-інтернатах;
педагогічно-психологічний всеобуч батьків педагогічно занедбаних дітей, специфіки роботи із такою категорією дітей;
щоб допомогти цим дітям, повинна бути єдність дій усього педагогічного колективу;
узагальнення передового педагогічного досвіду роботи із запобігання неуспішності, його широке обговорення та впровадження в практику.
Отже, можна зробити такий висновок, що педагоги будинків-інтернатів не мають достатньо знань і практики з даної проблеми, негативно ставляться до учнів.
Щоб відшукати шляхи подолання неуспішності, відшукати ефективні прийоми, потрібно пильно ставитися до особистості дитини-школяра, яка виховується в умовах школи-інтернату, враховувати в процесі навчання вікові та індивідуальні особливості.
На формувальному етапі було здійснено експериментальну роботу, яка передбачала запровадження ігротерапії, як засобу подолання педагогічного занедбання учнів будинку-інтернату та підвищення їх інтелектуального розвитку на уроках математики і мови та у процесі позаурочної діяльності.
Діти навчалися граючись, але вони цього не знали. Крім вище описаних уроків, метод ігротерапії вводився і у процес позаурочної діяльності, у вигляді заняття «Пізнай самого себе», тренінгу тощо.
Експериментальне дослідження проводились із дітьми 7-8 років Коропецького будинку-інтернату – з нормальними фізично розвинутими із неблагополучних сімей дітьми, але із психічними і мовленнєвими вадами.
Охарактеризуємо на констатувальному етапі дослідження, вивчення основних психолого-педагогічних проблем педагогічної занедбаності молодших школярів, які виховуються в умовах школи-інтернату, проводилось шляхом соціологічного опитування, спостереження, тестування.
Як один із шляхів подолання занедбаності дітей із неблагополучних сімей ми запропонували ввести у практику навчання метод ігротерапії, що дозволяє активно співпрацювати дитині з вихователем і своїми товаришами і дає змогу подолати труднощі, йти до поставленої мети.
Експеримент з нормально розвиненими учнями у другому класі Коропець кого будинку-інтернату, під час вивчення теми «Усне і письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел». Із врахуванням їхніх психологічних відхилень педагогічно занедбаних дітей ця тема вивчалася 12 годин. Група була поділена на 2 підгрупи – по 11 осіб в кожній.
Протягом занять контрольна група вивчала тему за структурою звичайного заняття; експериментальна група – за схемою нестандартного уроку – заняття-казки. Після проведення підсумкових занять за тими ж структурами (див. Додаток В1 та В2), ми провели тести (див. Додаток Б) і одержали такі результати за формулою [25, с. 216]
Ку = N1 / N • 100 %,
де Ку – успішність,
N1 – число правильних відповідей;
N – загальна кількість запропонованих запитань.
У контрольній групі, де вивчення проходило за традиційною структурою комбінованого уроку, у експериментальній – за нетрадиційною.
Показники інтелектуального розвитку педагогічно занедбаних учнів будинку-інтернату на підсумковому етапі дослідження.
К-ть дітей | К-ть балів | Ку. Контрольний клас | К-ть балів | Ку. Експериментальний клас | ||
2 | 9 | 75 % | Середній показник інтелектуального розвитку – 49 % | 11 | 91 % | Середній показник інтелектуального розвитку – 70 % |
2 | 7 | 58 % | 10 | 83 % | ||
2 | 6 | 50 % | 9 | 75 % | ||
2 | 5 | 41 % | 8 | 66 % | ||
2 | 4 | 39 % | 7 | 60 % | ||
2 | 4 | 33 % | 6 | 50 % |
Якщо побудувати на діаграмі результати успішності, то це виглядатиме:
Е – К середнє = 2 • (91 % + 83 % + 75 % + 66 % + 60 % + 50 %) : 12 = 70 %.
К – К середнє = 2 • (75 % + 58 % + 50 % + 41 % + 39 % + 33 %) : 12 = 29%
Отже, у експериментальній групі показники інтелектуального розвитку педагогічно-занедбаних дітей вищий (70 %) ніж у контрольній групі (49 %). Це пояснюється тим, що метод ігротерапії ефективно впливає на засвоєння знань
Щоб подолати педагогічну занедбаність дітей молодшого шкільного віку в умовах будинку-інтернату, необхідно враховувати такі дидактичні умови:
1. Забезпечення індивідуального та диференційованого підходу до педагогічно занедбаних учнів через цілеспрямоване використання системи дидактичних вправ: репродуктивних, розвивальних і творчих.
2. Самостійна і творча діяльність, її спрямування на формування пізнавального інтересу до навчання у педагогічно занедбаних учнів.
На підсумковому етапі дослідження проводилися узагальнення, математична обробка та аналіз одержаних на формувальному етапі експерименту даних.
Основним критерієм ефективності проведеного дослідження були позбавлення страхів, переживань (у дітей з неблагополучних сімей розвиток психологічних процесів, творчих здібностей за допомогою ігротерапії; розвиток пізнавальних інтересів у педагогічно занедбаних учнів.
Про тестування на емпатійність і тривожність дітей, які виховувались в умовах інтернату, на час завершення експерименту, показники покращилися в 2 рази. Це доводить, що метод «ігротерапія» ефективно впливає на психіку дитини, сприяє їх розумовому розвитку.
На основі отриманих результатів експериментального дослідження ми виділили такі 2 рівні розвитку пізнавальних інтересів:
1) низький – щодо пізнавального інтересу, то він є ситуативним, і досить часто носить тимчасовий характер. Але учень майже не проявляє самостійності, а цікава інформація, малюнки викликають пізнавальний інтерес, що найчастіше проявляється в міміці, пантоміміці дитини.
2) середній – пізнавальний інтерес проявляється у таких видах діяльності, які не вимагають значного розумового навантаження, а творчість проявляється у вмінні віднайти необхідну інформацію, яка їх цікавить лише впродовж уроку.
Для досліджуваної категорії учнів ІІІ і ІV рівні сформованості пізнавальних інтересів не характерні.
Результати вивчення у досліджуваної категорії учнів рівня сформованості пізнавального інтересу свідчать про його взаємозв’язок із рівнем успішності, а саме:
І рівень сформованості пізнавального інтересу – 40 % – 80 % успішності.
ІІ рівень сформованості пізнавального інтересу – 81 % – 100 % успішності.
Узагальнення одержаних експериментальних даних представлено нами у систематизуючій таблиці (Таблиця 1.1.).
Таблиця 1.1.
Порівняльний аналіз динаміки розвитку пізнавальних інтересів педагогічно занедбаних учнів молодшого шкільного віку в процесі експериментальної роботи.
Рівні сформованості пізнавального інтересу | На початку експерименту | Наприкінці експерименту | ||
контрольна група | експериментальна група | контрольна група | експериментальна група | |
середній | 40 % | 80 % | 81 % | 100 % |
низький | 20 % | 40 % | 40 % | 70 % |
Зокрема, позитивна динаміка у співвідношенні рівнів сформованості пізнавальних інтересів на початку та наприкінці експерименту підтверджують, що у навчанні педагогічно занедбаних учнів були зафіксовані такі зміни у навчанні:
У дітей виник інтерес до самого процесу навчання, завдяки цікавим формам роботи на основі методу ігротерапії.
Зникла розсіяність, роздратованість, невпевненість у своїх силах.
Діти, без страху почали висловлювати свої думки, вносити свої пропозиції.
Стала проявлятися творча уява, творче мислення і вміння виконати задану роль.
Спостерігалася позитивна динаміка розвитку емпатійності учнів.
Отже, у процесі експериментального дослідження була підтверджена гіпотеза: ігротерапія в умовах будинку-інтернату є дієвим чинником подолання педагогічної занедбаності дітей із неблагополучних сімей і забезпечення їх інтелектуального розвитку.
Висновки