Рис.3. Місце інноваційного потенціалу в економічному потенціалі підприємства.[9, ст..85].
Отже, можна вважати, що інноваційний потенціал складає ядро загального економічного потенціалу підприємства, органічно входячи до його складових і визначає потенційну можливість підприємства щодо здійснення інноваційного розвитку.
Як свідчить практика радикальні інновації можна впроваджувати тільки на підприємствах із сучасною матеріально-технічною базою для проведення наукових досліджень і висококваліфікованими працівниками. Для оцінки інноваційного потенціалу застосовують такий важливий показник як вага витрат на НДДКР у загальній їх сумі. Показники питомої ваги витрат на науку у валовому внутрішньому продукті [табл.1] свідчать про те, що у 1999 році вони склали: в Україні 1,22%, Німеччині 2,44%, США 2,64%, Японії 3,04%, Франції 2,17%, Великобританії 1,87%, Польщі 0,75%. Проте у 2000 році частка витрат на науку в Україні зменшилася до 1,17% [1, ст.12].
Витрати на НДДКР тісно пов’язані з показниками рентабельності, тому слід визначити частку її зростання внаслідок ефективної науково-дослідної та дослідно-конструкторської діяльності, рівень якої встановлюють завдяки ефективному менеджменту.
Ще одним показником ефективного функціонування та розвитку підприємства є кількість інновацій з урахуванням рівня їх новизни. Цей показник можна виміряти за отримання інформації про нову продукцію, що з нею підприємство виходить на ринок. Причому рівень новизни інновації можна визначити на засадах детального аналізу істотних властивостей інноваційної ідеї та порівняння відносного рівня її новизни з іншими.
Так, оцінку інноваційної діяльності підприємства можна здійснювати, використовуючи такі показники, як впровадження нових технологічних процесів, автоматизація виробництва за розробки та освоєння нових видів продукції. Проте використання кількості інновацій як показника, що характеризує інноваційну діяльність ускладнено у зв’язку з неможливістю його розрахунку. Саме тому визначення економічної ефективності інноваційної діяльності доцільно здійснювати з використанням економічних результатів.
Важливо визначити інноваційний потенціал підприємства, під яким у загальному вигляді розуміються сукупність усіх наявних матеріальних і нематеріальних активів підприємства, що використовуються в процесі здійснення інноваційної діяльності. Він містить усі ресурси, що взмозі забезпечити досягнення конкурентних переваг підприємства з використанням інновацій.
Рис. 4. Схема послідовності оцінки інноваційного потенціалу підприємства.[1, ст.13].
Оцінку інноваційного потенціалу підприємства треба здійснювати з використанням відповідної системи показників, які різняться між собою в залежності від етапу розробки та впровадження інновацій. [табл.. 1,2.]
Важливою ознакою інноваційного розвитку підприємства є його здатність адаптуватися до внутрішніх змін та зовнішнього впливу. Інноваційний розвиток підприємства здійснюється на засадах відповідної стратегії, що ґрунтується на інноваційному потенціалі розроблених і освоєних інновацій з урахуванням впливу зовнішнього середовища. ефективність інноваційної стратегії підприємства залежить від якості інформації, отриманої із зовнішнього середовища та від аналізу внутрішнього стану.
Таблиця 1. Показники оцінки ІПП на етапі створення інновацій.
Показник | Формула розрахунку | Умовні позначення |
Питома вага витрат на НДДКР у загальній сумі витрат | К1 =ВНДДКР/В3 | ВНДДКР - витрати на проведення НДДКР, В3 - загальні витрати на виготовлення та реалізацію нової продукції |
Питома вага кількості науково-технічних працівників з науковим ступенем у загальній їх кількості | К2 = ЧС/ЧЗ | ЧС - чисельність працівників з науковим ступенем, ЧЗ - загальна чисельність науково-технічних працівників |
Питома вага наукових публікацій щодо стратегічного напрямку інноваційного розвитку підприємства в загальній кількості наукових праць протягом року | К3 = ПС/ПЗ | ПС - кількість публікацій щодо стратегічного напрямку інноваційного розвитку підприємства, ПЗ - загальна кількість публікацій протягом року |
Рівень забезпечення інноваційної діяльності науково-дослідним обладнанням | К4 = ОНДДКР/ОЗ | ОНДДКР - вартість обладнання для проведення НДДКР, ОЗ - вартість основних виробничих фондів |
Питома вага вартості проданих ліцензій у поточному році в балансовому прибутку підприємства | К5 = ЛП/ПБ | ЛП - вартість проданих ліцензій у поточному році, ПБ - балансовий прибуток підприємства у тому ж році |
Питома вага вартості придбаних ліцензій у поточному році в балансовому прибутку підприємства | К6 = ЛПР/ПБ | ЛПР - вартість придбаних ліцензій у поточному році, ПБ - балансовий прибуток підприємства у тому ж році |
Кількість дослідних зразків, розроблених власними силами підприємства | К7 | Х |
Кількість дослідних зразків, розроблених іншими підприємствами на замовлення даного підприємства | К8 | Х |
Таблиця 2. Показники оцінки ІПП на етапі освоєння інновацій.
Показник | Формула розрахунку | Умовні позначення |
Фізичний знос обладнання для здійснення НДДКР | К1 | Х |
Моральний знос обладнання для здійснення НДДКР | К2 | Х |
Вибуття обладнання для проведення НДДКР | К3 | Х |
Оновлення обладнання для проведення НДДКР | К4 | Х |
Питома вага нових технологій, освоєних у поточному році в загальній кількості технологічних процесів | К5 = ТН / ТЗ | ТН - нові техпроцеси, ТЗ - загальна кількість техпроцесів |
Рівень інформатизації робіт, пов’язаних з НДДКР | К6 = МІ / МЗ | МІ - кількість робочих місць, оснащених комп’ютерами, МЗ - загальна кількість робочих місць науково-технічних працівників |
Рівень професіоналізму науково-технічного персоналу | К7 = Чб / ЧЗ | Чб - чисельність науково-технічних працівників з базовою вищою освітою, ЧЗ - загальна чисельність науково-технічних працівників |
Рівень підвищення кваліфікації науково-технічного персоналу | К8 = ЧПК / ЧЗ | ЧПК - чисельність науково-технічних працівників, які підвищили кваліфікацію протягом року |
Рівень прибутковості реалізованої інновацій | К9 = ПІ / ВІ | ПІ - прибуток від впровадження інновації, ВІ - витрати, пов’язані зі створенням інновації |
Питома вага нових товарів у річних обсягах продажів у поточному році | К10 = ОН / ОЗ | ОН – обсяг продаж нових товарів, ОЗ – загальний обсяг продажів |
Показники, що наведенні у таблицях 1 та 2 застосовують для оцінки інноваційного потенціалу підприємства.
Від якості управління багато в чому залежить економічне благополуччя фірми: знижується частка неефективних проектів, зменшується ступінь ризику, підвищується корисна віддача дослідницького колективу.
Під формуванням науково-технічної політики підприємства розуміється стратегія нововведення даного суб'єкту господарювання по відношенню до процесу інновацій, яке включає визначення спрямованості зусиль, масштабів цих зусиль, темпів розвитку, термінів зміни продукції і оновлення технічної бази виробництва, характеру наукових і проектних досліджень.
Розрізняють три рівні науково-технічної політики підприємств.
На глобальному, тобто щонайвищому, світовому рівні функціонують надскладні об'єкти, наголошуються гіперцикли дуже великої тривалості. На цьому рівні управління інноваціями базується на функціональному підході, який припускає розгляд об'єкту не з погляду його внутрішньої будови, а з точки зору функціонування об'єкту (зародження, зростання, зрілість, стагнація, старіння, вибуття) у зв'язку з навколишнім середовищем.