Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи. У кінці опису матеріально відповідальні особи дають розписку, якою підтверджують, що комісією перевірено цінності в їх присутності, претензій до комісії немає, а вказані в описі цінності ними прийняті на відповідальне збереження. На цінності, які не належать підприємству, але перебувають на його збереженні, складають окремі описи. Інвентаризацію матеріальних цінностей, коштів і бланків суворої звітності проводять, як правило, раптово, а основних засобів, незавершеного капітального будівництва, незакінченого виробництва продукції, розрахунків та інших об'єктів контролю - за станом на перше число місяця.
Якість інвентаризації перевіряє центральна інвентаризаційна комісія за участю членів робочої інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи після закінчення інвентаризації, але обов'язково до відкриття складу, комори, секції, де перевіряли цінності.
Результати контрольних перевірок якості інвентаризацій оформляють актом типової форми і заносять у бухгалтерії до спеціальної книги.
Роботу інвентаризаційної комісії оформляють протоколом, у якому відображують результати інвентаризації, стан складського господарства, забезпечення збереження товарно-матеріальних цінностей. При наявності невикористаних і зіпсованих товарно-матері-альнихцінностей у протоколі зазначають час завезення їх, назву постачальника, стан цінностей, причину зниження якості. Такі цінності відображують окремо в інвентаризаційних описах. Аналогічно відображують зіпсовані цінності, зазначають причини псування і винних уцьомуосіб.
Висновки щодо результатів інвентаризації цінностей і пропозиції до усунення виявлених недоліків, заліку нестач і лишків за пересортування, а також списання нестач у межах норм природних втрат комісія формулює і обґрунтовує в протоколі. Після закінчення інвентаризації робоча комісія всю документацію і протокол передає центральній постійно діючій комісії.
Протокол засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії затверджує керівник підприємства не пізніше через 10 днів після закінчення інвентаризації. Результати інвентаризації відображають в обліку у той периіод, у якому було завершено інвентаризацію. Отже, інвентаризація як методичний прийом і форма поточного контролю забеспечує виявлення і запобігання нестачам і втратам матеріальних цінностей і коштів, а також сприяє збереженню їх.
Вибіркові спостереження застосовуються у фінансово-господарському контролі і аудиті як один із видів несуцільного дослідження господарських операцій, що грунтується на застосуванні вибіркового методу.
Вибірковий метод дослідження використовують для встановлення достовірності показників усієї сукупності, яка вивчається, на основі обстеження лише деякої її частини. Цей метод забезпечує одержання репрезентативних даних. У теорії вибіркового методу розглядають такі основні питання: способи відбирання одиниць, які підлягають спостереженню; принцип організації обстежень; оцінка вибіркових даних, які їх зумовлюють, способи усунення і встановлення їхніх розмірів; поширення вибіркових спостережень на всю генеральну сукупність (діяльність підприємства, корпорації та ін.).
Суть вибіркового методу полягає у правильному відбиранні одиниць спостереження. Точність результатів, добутих за допомогою цього методу, залежить від способу відбирання одиниць спостереження, ступеня коливань ознаки у сукупності, кількості одиниць, які підлягають спостереженню. Теорія вибіркового методу грунтується на законі великих чисел.
Вибіркові спостереження за умови правильної організації і проведення їх дають досить достовірні дані, придатні для використання у фінансово – господарському контролі. Результати вибіркових інвентаризацій оформляють актом, який використовується для поширення вибіркових спостережень на всі товарно – матеріальні цінності, піддані перевірці.
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають змогу встановити загальний-стан об'єктів контролю: невиконання державного замовлення випуску продукції народного споживання, зниження продуктивності праці проти запланованої, неритмічність виробництва продукції, збільшення браку, збитковість окремих видів продукції, перевитрати металу проти норм, неоптамальні маршрути перевезення продукції тощо. Розрахунково-аналітичні методичні прийоми дають можливість виявити фактори, які негативно вплинули на результати фінансово-господарської діяльності виробничих одиниць, підприємства, об'єднання. При проведенні контролю ці методичні прийоми поєднують з документальними.
Розрахунково-аналітичні методичні прийоми об'єднують економічний аналіз, статистичні розрахунки і економіко-математичні методи, які у контрольно-ревізійному процесі використовуються з ЕОМ. -
Економічний аналіз - застосовується при перевірці виробництва і реалізації продукції, використанні трудових ресурсів, основних фойдів і матеріалів у виробництві, виявленні перевитрат собівартості видів продукції, визначенні рентабельності її, а також дійсного фінансового стану підприємства.
В умовах ринкових відносин одним із прийомів перевірки звітних даних про вироблену і реалізовану продукцію є складання балансу товарної продукції .
За допомогою документальних методичних прийомів у процесі контролю за даними бухгалтерського обліку на рахунках "Основне виробництво", "Готова продукція", "Товари відвантажені, виконані роботи і послуги", "Реалізація" і "Внутрішньосистемний відпуск товарів, робіт і послуг" встановлюють, ким випущено товарну продукцію, коли оприбутковано на складах, чому не відвантажено покупцям або чому не надійшла за неї оплата. Це дає змогу вивчити приписування обсягів продукції при виробництві і на стадії реалізації її покупцям.
Статистичні розрахунки дають можливість визначити сукупний (валовий) продукт, який є сумою матеріальних благ, створюваних за певний період (переважно за рік) у галузях матеріального виробництва. Сукупний продукт виникає у результаті складних виробничих зв'язків як усередені окремих підприємств, так і між галузями.
Завданням контролю є проведення статистичних розрахунків та елемінування впливу зовнішніх факторів на виконання планових завдань підприємством, яке ревізують, тобто затрат минулої матеріалізованої праці, зміни індексу цін на сировину і засоби праці тощо. Крім того, у процесі контролю статистичні розрахунки використовують при встановленні ритмічності випуску продукції у натуральному вигляді, що характеризують виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємства.
Економіко-математичні методи використовують для встановлення оптимальних виробничих ситуацій і зіставлення їх з факторами, які склалися у процесі виробництва. Передусім до них треба віднести методи лінійного програмування, за допомогою яких визначають оптимальний варіант плану.
У процесі контролю економіко-математичні методи використовують для виявлення невикористаних резервів раціонального господарювання, економного витрачання матеріальних і трудових ресурсів.
Результати застосування розрахунково-аналітичних методичних прийомів у процесі контролю оформляють у вигляді машинограм (відомостей), які додають до акта комплексної ревізії діяльності підприємства. .
Таким чином, застосування економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів (з використанням ЕОМ) підвищує наукову достовірність контролю і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин.
Документальні методичні прийоми. Методичні прийоми пов'язані з використанням документальних методичних прийомів і контрольно-ревізійних процедур. У процесі контролю господарських операцій перевіряють достовірність, законність і господарську необхідність їх на основі документів, у яких вони знайшли відображення. Контроль здійснюють за формою і змістом, зустрічною перевіркою операцій, взаємним контролем операцій і документів, аналітичними і логічними прийомами.
При перевірці первинних документів за формою встановлюють додержання нормативно-правових актів при відображенні господарських операцій у первинних документах, облікових регістрах. При цьому контролери керуються нормативними актами про документи і документооборот у бухгалтерському обліку. Для встановлення юридичної сили первинного документа перевіряють наявність таких реквізітів: найменування документа та його коду; дати складання; змісту господарської операції; вимірників господарської операції (у кількісному і вартісному вираженні). Перевіряють справжність підписів, звірених із зразком, що знаходиться у бухгалтерії, наявність штампів і печаток, розписок про одержання цінностей тощо. Контролюють також наявність усіх додатків до первинних документів, підстав на відпуск цінностей, специфікацій, доручень. Одночасно перевіряють доброякісність документа, тобто його достовірність. Виявляють випадки необгрунтованих виправлень, підчищання, зміни кількості, ціни і суми у документах на відпуск цінностей. Помилки у первинних документах виправляють так: закреслюють неправильний запис тексту або суми і над закресленим надписують правильно текст або суму. Після виправлення помилки у первинному документі роблять напис “Виправлено", що підтверджують підписами осіб, які підписали документ, а також проставляють дату виправлення. На касових і банківських документах виправлення не допускаються.