Групи неповних омонімів
| Групи слів | Правила | Приклади |
| Омоформи Омофони Омографи | слова, що однаково звучать тільки в певній граматичній формі; слова, що звучать однаково, але пишуться по-різному; слова, що пишуться однаково, але мають різні наголоси. | три – числівник, три – дієслово у наказовому способі, мене – (займенник) – мине (дієслово), орел - Орел мала – мала, мука – мука. |
Додаток Ґ
Способи тлумачення лексичного значення слова
| Логічні | Лінгвістичні | Контекстуальні | Комбіновані |
| Встановлення родо-видових співвідношень | Синонімічне | Аналіз сполучуваності | З’ясування прямого значення із стилістичною ремаркою |
| Антонімічне | Родо-видове з елементами синонімічного | ||
| Описове | Словотворче | Тлумачення за словником (лексикографічне) | Описове тлумачення з елементами морфемного (словотворчого) аналізу |
| Перелічувальне | Етимологічне | Описове тлумачення з елементами синонімічного (антонімічного) |
Додаток Д
Розділи лексикології
| Назва розділу | Що вивчає розділ |
| Семасіологія Етимологія Ономастика Термінологія | Вчення про семантику (лексичне значення слів). Вчення про походження слів. Вчення про власні назви (імена людей, назви країн, міст, річок, гір). Вчення про терміни (однозначні слова в галузі науки, техніки тощо). |
Додаток Е
Іншомовні та запозичені слова в українській мові
| З якої мови засвоєні | Приклади |
| З старослов’янської | Город, ворота, голова, голос,дерево, шолом, єдиний, юнак, прекрасно, соратник, учитель, багатство, гординя, глашатай, приязнь, трудящий, невмирущий, благоустрій, визволитель, вихователь, громадянство, обласний |
| З слов’янських | Бадьоро, дьоготь(білорус.); пан, брама, келих, скарга, гітара, грунт, ґвалт, делікатний, завзятий (польськ.); табір, бавовна, влада, власний, ганьба, гасло, рихлий, зубило (чеськ.) |
| З неслов’янських | Аул, чурек, мамалига, арик, сабантуй, тюбетейка, піала, юрта, кунак, джигіт, тамада, кілька, сайка |
| З древньогрецької і латинської | Парус, баня,ангел, ікона, Євангеліє, бібліотека, театр, сцена; Клас, республіка, конституція, префікс, інститут, юстиція, фабула, цирк, Юлія, Валерій |
| З тюркської | Богатир, кавун, шашлик, халва, ізюм, кумис, тулуп, башлик, казан, таз, чарка, казна, бакалія, базар, бариш, шалаш, ярлик, табун, отара, баран, чабан |
| З західноєвропейських | Майстер, штукатур, верстат, бутерброд, вексель, поштамт, курорт, фельдшер (нім.); парламент, дебати, режим, кабінет, абажур, одеколон, гарнізон, шосе (франц.); біфштекс, клуб, бойкот, трамвай,хокей, спортсмен, фініш, катер (англ.); боцман, матрос, шлюпка (голланд.); концерт, вермішель, бензин (італ.); ананас, карамель, сигара (ісп.); гуляш, гусар, бринза (угорськ.); каста, кобра (португ.); акула (норвезьк.) |
Додаток Ж
«Не бійтесь заглядати у словник…»
Факультативний урок до дня української мови і писемності. 4клас.
Мета. Пригадати процес зародження писемності, зокрема на українських землях; ознайомитися з різними видами словників, набути навиків їх використання, поповнити знання про видатних українських лексикографів.
Хід уроку
1. Організаційний момент
Запрошені учні та вчителі оглядають словники:
· лінгвістичні – етимологічний, орфографічний, орфоепічний, іншомовних слів, синонімів, антонімів, омонімів, паронімів, власних назв, перекладний, фразеологічний, морфемний, словотвірний, мови письменників;
· енциклопедичні – Медична енциклопедія, Енциклопедія лісівництва, Універсальний енциклопедичний словник тощо.
Отримують анкети із запитаннями:
- Чи доводилось вам звертатись до словників?
- Із якого приводу?
- Які словники є у вас вдома?
- Який зі словників найбільше вас зацікавив?
- Які словники ви б хотіли мати у своїй бібліотеці?
11. Поетичний вступ
(Звучить уривок із твору «Слава...» у виконанні «Піккардійської терції».)
Учень 1.
Найперше було Слово,
Крізь темряву й хаос
Воно, як вічне диво,
Над світом піднялось.
Є.Сверстюк
Учень 2.
У слові просвічує слово,
Словечко, слівце, словенятко,
Зіницями праслов’янятка
У слові просвічує слово,
Співає з братами словами.
Життя за віками спливає,
А слово народжує слово…
Учень 3.
Слова доходять до нас з глибини віків… Людина протистоїть часові саме у Слові. І бореться з безпам’ятством… Власне, Слово і є Пам’ять
(П.Мовчан).
111. Розповідь « Із глибини віків»
Ведучий. Писемність – найславетніший винахід людства.
Учень 4. Найдавніший тип письма – піктографія (малюнкове письмо) – виник в епоху неоліту (8 – 6 тисяч років до нашої ери). Малюнки тварин у печерах Альтаміри, що в Іспанії, вважають найдавнішими.
Як не дивно, але й у 21столітті ми користуємося піктографічним письмом. Спробуймо його прочитати.
(Учень показує малюнки – дорожні знаки, вивіски, рекламні плакати. Діти розшифровують їх зміст.)
Ведучий. Оригінальне письмо мали інки.
Учень 5 (у костюмі індіанця). Ми винайшли загадковий шифр «кіпу». Це вузли, сплетені зі шнурів, за кількістю і розміщенням яких можна було прочитати зміст висловлювання. (Демонструє вузли).
Ведучий. На розшифрування шнуркового письма довелося чекати понад 100 років. Двоє науковців із Гарвардського університету у 2005 році повідомили, що таємничий шифр інків розкрито.
Учень 6 (професор Гарвардського університету). Я, професор Гаррі Вортон, стверджую, що «кіпу» - це детальна податкова документація, а також інструкції державних керівників, бухгалтерські «записи».
Ведучий. А як передавали інформацію наші предки – слов’яни?
Учень 7 (у костюмі ченця). Я – болгарський монах Храбр, у творі « Про письмена», який написав ще у Xст., стверджую, що слов’яни, коли не мали рисками і зарубками рахували і ворожили. Азбуку – кирилицю і глаголицю – їм створили Кирило і його брат Мефодій.
Ведучий. Осередком освіти став Київ. Після прийняття християнства 988р., як стверджував Нестор – літописець, почалося поширення «вчення книжного». Князь Володимир Мономах надавав великого значення розвитку освіти. Найвидатніший твір князя – «Повчання дітям».
Учень 6 (у костюмі руського князя). « Я, недостойний, дідом моїм Ярославом, благословенним, славним, наречений у хрещенні Василієм, руським іменем Володимир…дітям моїм у доброчесності домогтись успіхів бажаючи, се пишу поучення вам…
Найперше, задля Бога і душі своєї, страх майте Божий у серці своїм і милостиню чиніть щедру, бо єсть се початок всякому добру…»
У XV-XVIст. велику роль у поширення освіти відігравали церковні братства і братські школи.
Успенське братство у Львові виникло 1439р., а братська Успенська школа – 1586-го.
Серед учителів школи були Стефан та Лаврентій Зизанії, тут навчався Памво Беринда – перший український лексикограф.
Саме словники донесли до нас із глибини віків Слово.
IV. Світ лексикографії.
1. Ярмарок афоризмів.
(Учні зачитують афоризми, за методом «Калейдоскоп думок» укладають вимоги до «ідеального» словника.)
Словник – це всесвіт в алфавітному порядку.
Франсуа Вольтер
Словники – як годинники. Навіть найгірший годинник – це краще, ніж ніякий, але навіть від найкращого годі сподіватись абсолютної точності.
Семюель Джонсон
Всі словники зроблені зі словників.
Франсуа Вольтер
Тільки Богові під силу упорядкувати досконалий словник.
П’єр Буаст
Нема жодної іншої праці, яка б містила більше недоліків, ніж словник, і немає такої, яка б краще надавалась до тривалого вдосконалення.
Антуан де Рівароль
Словник – це книга, яка, вимагаючи мало часу щодня, забирає багато часу за роки.
Мілорад Павич
2. Розповідь учителя.
Учитель. Словники були предметом зацікавлення багатьох людей, які мали різні погляди на їх призначення, доцільність тощо.
Праця творців словників є важкою і виснажливою.
· Феофан Прокопович у вірші « К сожалению лексиконов» писав про важкі випробування, які чекають лексикографа. Видатний учений порівнював цю працю з роботою каторжника «Не карайте злочинця, якого ждуть печалі та муки, не заковуйте його в кайдани, не посилайте на важкі рудникові роботи, а посадіть опрацьовувати лексикони».
· Сучасний львівський лексикограф Левко Полюга так описав роботу укладачів словників: «Словникар, завершивши роботу, ніколи не може сказати: «Я зробив усе». Словник, виданий учора, сьогодні вже застарів – це аксіома».
3. Мандрівка в історію лексикографії.
Учитель. А зараз ми здійснимо віртуальну подорож у часі. Група істориків розкаже нам про перші українські словники, про розвиток лексикографії як науки, про видатних лексикографів минулого і сучасного.
Зупинка 1. Староукраїнська лексикографія.
Першим друкованим словником був «Лексисъ» Лаврентія Зизанія, виданий у Вільно 1596р. У 1627р. в Києві видрукувано « Лексиконъ» Памви Беринди, а додаток до цього словника – «Именъ толкованіє» - став першим українським ономастичним словником. У 30 – 40 рр. XVIIст. видано «Лексиконъ латинській» Епіфанія Славинецького.
Зупинка 2. Українська лексикографія кінця XVIIIст. – 1917р.