Типовою моделлю практичного заняття з управлінського обліку є така.
1.Організаційна частина (1–2 хв.)
2.Перевірка знань теоретичного матеріалу та виконання домашнього завдання (10–15 хв.).
3.Повідомлення теми, формулювання мети проведення практичного заняття (2–3 хв.)
4. Інструктаж (5–8 хв.), який включає:
– актуалізацію опорних знань та вмінь;
– початкову мотивацію навчальної діяльності;
– ознайомлення з основними теоретичними положеннями, необхідними для виконання конкретної облікової роботи.
5. Самостійна робота студентів над виконанням завдань, поточний (індивідуальний) інструктаж (54–65 хв.).
6.Підведення підсумків – аналіз, узагальнення, оцінювання та оцінка (5 хв.)
7.Домашнє завдання (2–3 хв.)
Заняття з управлінського обліку не повинні проводитися по єдиному шаблону. Необхідно враховувати характер нового матеріалу, рівень набутих навичок та вмінь, зміст підготовлених методичних завдань. Тому можливою у застосуванні може бути інша модель заняття.
1.Організаційна частина.
2.Перевірка домашнього завдання:
суцільна індивідуальна перевірка виконаних практичних домашніх завдань (перевіряється не тільки кінцевий результат, а й охайність записів, бухгалтерська дисциплінованість, оригінальність прийнятих облікових рішень; якість візуалізації інформації, створеної для користувачів) => викладач проходить між рядами столів;
суцільна не індивідуальна перевірка кінцевих результатів (один студент зачитує результат рішення завдань, а всі інші перевіряють), викладач може присісти за свій стіл;
перевірка теоретичних знань студентів шляхом опитування по всій темі (контрольна робота, економічний диктант, заслуховування рефератів тощо) => Викладач стоїть біля свого столу.
3.Повідомлення теми, формулювання мети.
4.Інструктаж => Викладач стоїть біля столу.
5.Самостійна робота студентів з підготовкою внутрішньої звітності (оцінюється вміння підготувати необхідний інформаційний ресурс менеджерам для виконання ними їх посадових обов’язків).
6.Підведення підсумків.
7.Домашнє завдання.
Іншою буде структура практичного заняття при застосуванні технології активного навчання.
В залежності від використання структурних елементів при навчанні управлінському обліку можуть бути застосовані такі різновиди практичних занять:
1. «Практична робота» (наприклад, при формуванні навичок групування витрат за різними ознаками).
2. «Практична робота з усним опитуванням на початку заняття» (найпоширеніший вид).
3. «Практична робота без опитування як самостійного структурного елементу» передбачає організацію самостійної роботи студентів з систематичним опитуванням під час заняття для перевірки знань та вмінь застосовувати їх при виконанні практичної роботи.
4. «Практична робота з елементами викладання теоретичного матеріалу» (особливо при роботі зі студентами заочного факультету). Наприклад, студентам пропонуються вже підготовлені Звіти про прибуток, складені на основі різних систем калькулювання, а їм пропонується пояснити причини розбіжностей величини прибутку у звітах, що ґрунтуються на розрахунках повної та неповної виробничої собівартості.
5. «Практична робота з письмовим домашнім завданням» має структурну особливість: передбачається значний час для пояснення змісту та порядку виконання домашніх завдань.
6. «Практична робота без домашнього завдання». Вдома студенти не виконують домашнього практичного завдання, а тільки осмислюють вже вивчений матеріал, набуті практичні навички, опановують нові теоретичні положення.
Кількість варіантів моделей може бути збільшена з урахуванням особистого досвіду викладача та конкретних ситуацій, але незалежно від обраної моделі необхідно навчитися створювати ситуації для осмисленого оволодіння студентами методології та організації управлінського обліку, ефективного їх проведення.
На практичних заняттях важливо навчити студентів роботу проводити вдумливо, вміти аргументовано висловлювати власні думки на основі проведених розрахунків, розширювати професійну лексику та вміння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, виявляти навички постійної самопідготовки до заняття. Результати такої спільної діяльності викладача та студентів можуть виступати критеріями для оцінки якості навчально-виховного процесу.