Розвиток композиційних умінь учнів початкових класів на уроках тематичного малювання (стр. 9 из 12)

Такі сюжетні композиції, як «Моє дитинство» (рис. 16), виконують переважно за пам'яттю, оскільки щасливе, радісне дитинство завжди пригадується виразним, з деталями. Зарисовки з натури деяких елементів пейзажу та інших образів композиції нададуть їй більшої достовірності. Завдання з композиції цікаво виконати в ліногравюрі, тушшю (пером чи пензлем) та ін.

Рис. 16. Сюжетна композиція «Моє дитинство»

Для виконання ескізів сюжетної композиції за уявленням можна взяти тему «Космос». Малювання за уявленням виконується на основі знань про предмети, відомості про які дістають різноманітними шляхами (сприйманням реальної дійсності, словесним описом, ознайомленням з предметом за його зображенням на картині, фотографії, таблиці тощо), але не спеціальним спостереженням натури з метою її наступного зображення.

Без добре розвиненої фантазії, зорової пам'яті, образного мислення дуже важко малювати за уявленням.

Щоб успішно вирішити тему «Космос», педагогу слід уміти підготувати цікаву бесіду про космос, необхідну наочність. У бесіді бажано вказати на успіхи нашої країни в освоєнні космосу. Розповідаючи про особливо визначні успіхи космонавтики, такі як вихід людини у відкритий космос та ін., педагог націлює тих, хто малює, на вибір епізоду для створення ескізу, змушуючи їх мріяти, творити.

Цікаві своєрідні репродукції з космічних етюдів льотчика-космонавта О. Леонова та картин художників А. Соколова («Стартує «Союз-9»), О. Дейнеки, А. Чебикіна («Мрія здійснилась») про космос допомагають у творчому пошуку композицій.

Педагог повинен вибрати сюжет для композиції і творчо працювати над його виконанням. Важливо заздалегідь націлити складну роботу над ескізами на цікаве живописне чи графічне вирішення композиції.

Таким чином, творчу роботу над картиною можна поділити на дві стадії: перша – побудова сюжетно-композиційного центру з метою вираження ідейного змісту й загального трактування живописно-художнього образу; друга – психологічна робота, узагальнення, типізація, що дає можливість поглибити ідейну суть твору.

2.3 Аналіз ефективності експериментального дослідження

Дослідження особливостей формування навичок ілюстрування літературних творів у форматі тематичної композиції на уроках образотворчого мистецтва у початкових класах мало теоретико-експериментальний характер і проводилося у два етапи.

На першому (теоретичному) етапі (2006–2007 навчальний рік) була визначена область і проблема дослідження, вивчалась педагогічна і методична література з даного питання, досвід роботи вчителів образотворчого мистецтва, формулювалась гіпотеза і завдання дослідження.

Власне експериментальний етап (2007–2008 навчальний рік) був спрямований на визначення ефективності запропонованої системи роботи із формування у молодших школярів навичок ілюстрування літературних творів засобами тематичної композиції.

Експериментальне навчання за пропонованими нами науковими та методичними положеннями здійснювалося на формуючому, перевірялось на теоретико-узагальнюючому етапах дослідження, де основна увага була звернена на аналіз та узагальнення результатів експерименту, оформлення роботи, з’ясування подальших перспектив розробленої експериментальної методики.

Експериментальне дослідження впливу експериментальної методики на удосконалення формування навичок ілюстрування літературних творів на уроках образотворчого мистецтва у 3-х класах ми проводили у загальноосвітній школі І-ІІ ступенів с. Стяропетинківці Бучацького району. Ним було охоплено 16 учнів експериментального і 14 учнів контрольного класів.

Предметом нашого експериментального дослідження стала побудова і впровадження системи завдань, спрямованих на формування навичок ілюстрування літературних творів та вивчення їх впливу на ефективність образотворчої діяльності молодших школярів.

Для учнів експериментального та контрольного класів ми пропонували два комплексних, проте відмінних варіанти образотворчих завдань. Відмінністю експериментального класу було застосування значної кількості завдань різного рівня складності відповідно до розробленої нами експериментальної методики.

У процесі проведення формуючого експерименту ми враховували, що тематичне малювання – найцікавіше для учнів. Воно має велике навчальне і виховне значення: сприяє ідейному, естетичному й етичному вихованню учнів, розвиває творчу уяву, виховує художній смак, прищеплює навички творчої роботи, вчить спостерігати природу і життя людей. На заняттях з тематичного малювання є найбільші можливості для здійснення міжпредметних зв'язків образотворчого мистецтва, літератури і музики.

Ми пояснювали дітям, що ілюстрації – це малюнки до літературних творів (казок, байок, оповідань, романів тощо), які розкривають і доповнюють зміст, допомагають краще зрозуміти і запам'ятати їх, ясніше уявити образи творів. Ілюстрація, як і літературні твори, існує з давніх-давен і має свою історію. Бона була відома ще в стародавньому світі (Єгипті, Греції, Римі, Китаї) у вигляді малюнків у рукописах, а в середні віки – мініатюр. У нашій країні уже в XI ст. книжкова графіка досягла високого рівня розвитку, про що свідчать ілюстрації в рукописних книгах «Остромирове Євангеліє» (1056–1057), «Ізборник Святослава» (1072) та ін.

Художниками оздоблено багато літературних творів, кращі ілюстрації яких увійшли в золотий фонд нашої країни і зберігаються в державних музеях, бібліотеках. В галузі ілюстрації працювали видатні художники: в Німеччині – А. Дюрер, у Франції – І. Доре, у Росії – О. Агін, В.Сєров.

У ХХ столітті видано дуже багато різних книжок, які добре ілюстровані художниками різних поколінь і в різній манері. До визначних майстрів належать Д. Кардовський, В. Фаворський, Кукринікси, Є. Кибрик, В. Касіян, О. Кульчицька, М. Дерегус, В. Литвиненко, В. Чебаник, Ю. Якутович та ін.

Багато уваги приділяється в нашій країні дитячим книгам, які особливо вдало ілюстровані такими художниками, як В. Лебедев, Є. Рачов, К. Кузнецов, Ю. Васнецов, В. Конашевич, А. Тетьора, В. Полтавець, Н. Лопухова, О. Павловська та ін.

Ми також враховували, що ілюстрації, образно розкриваючи зміст літературних творів, впливають на всебічний розвиток підростаючого покоління. Високохудожні ілюстрації допомагають і педагогам у навчально-виховному процесі в школах, зокрема на уроках образотворчого мистецтва. Використовуючи ілюстрації художників, педагоги вчать дітей створювати свої ілюстрації до улюблених казок, пісень, байок, оповідань. Ілюстративне малювання в школі, як і малювання на теми, відіграє велику роль у моральному вихованні учнів і в розвитку їхньої творчої уяви, у виробленні елементарних умінь у галузі композиції.

Щоб успішно проводити уроки ілюстративного малювання в школі, ми намагалися не тільки розуміти творчий процес художника над оформленням книги, виконанням ілюстрації, а й самі включалися у передбачену програмою творчу роботу над створенням макету книги з ескізами до неї, ескізами ілюстрацій до літературних творів.

Ми пояснювали дітям, що робота художника над ілюстрацією за своїм характером схожа на його роботу над сюжетною композицією. Відмінність полягає в тому, що художник, ілюструючи літературний твір, розкриває графічними засобами думку автора, творчо доповнюючи її. В сюжетних композиціях художник сам вибирає зміст і образи, які трактує по-своєму, створюючи сюжетну композицію. При цьому ми порівнювали одну і ту саму тему «Весна», виконану різними художниками: у художниці Т. Яблонської – це тематична картина «Над Дніпром», у художника В. Полтавця – це ілюстрація до твору Т. Шевченка «Встала весна».

У вирішенні теми «Весна» ілюстратор В. Полтавець художніми засобами вдало розкриває зміст і образи твору великого поета (рис. 17).

Рис. 17. В. Полтавець. Ілюстрація до твору Т. Шевченка «Встала весна»

Художниця Т. Яблонська створила сюжетну картину «Над Дніпром» (рис. 18) самостійно, на основі власного аналізу змісту, образів, натури. Проте обидва художники в своїй роботі спиралися на етюди, замальовки, зроблені з натури, а також на власну пам'ять і фантазію, уміння і навички.

Рис. 18. Т. Яблонська. Сюжетна картина «Над Дніпром»

На уроках діти дізнавалися, що, приступаючи до художнього оформлення книги, художник уважно читає її, усвідомлює, виділяючи найхарактерніші епізоди для ілюстрування. Ця копітка і важлива творча робота сприяє художнику в розкритті змісту та образів, створених письменником за допомогою слів. Проте художнику доводиться ще додумувати багато деталей, фантазувати, щоб розкрити образи і зміст композиції. Створюючи ілюстрації до літературних творів, художнику часто доводиться вивчати за енциклопедіями, довідниками потрібний для ілюстрування матеріал, відвідувати музеї і робити замальовки предметів, які згадуються в тексті, виявляти творчу фантазію для створення високохудожніх ілюстрацій, які б розкривали і доповнювали зміст твору.

Ми враховували, що ілюстрування, як і створення сюжетної композиції, неможливе без систематичної роботи з натури, яка збагачує творчу уяву ілюстратора, допомагає йому вдосконалювати свою художню майстерність. Ілюстрації художника В. Полтавця до книги Т. Шевченка «Встала весна» створені внаслідок цікавої творчої роботи: вивчення тексту, виконання попередніх ескізів і макета книги, написання етюдів з натури, вивчення і замальовування історичного матеріалу і згадуваних у творі предметів того часу (костюмів, будівель, знарядь для оранки та ін.), компонування ескізів ілюстрацій на основі замальовок і, нарешті, виконання ілюстрацій у кольорі.