Культура мислення молодших школярів (стр. 9 из 9)

7. Якщо ти не можеш розв’язати задачу (виконати вправу), яку тобі було задано додому, то:

a) звертаєшся за консультацією до вчителя;

b) звертаєшся за консультацією до товариша (подруги);

c) звертаєшся за консультацією до батьків;

d) намагаєшся самостійно розв’язати, аналізуючи додаткову інформацію із заданої проблеми;

e) списуєш у однокласників;

f) нічого не робиш.

Дослідження було проведене в 3 класі. Учні мають достатній рівень розвитку мотиваційної сфери, вчаться для того, щоб дізнатися від вчителя нове, цікаве, отримувати глибокі знання, виконувати цікаві завдання на уроках, радувати вчителя і батьків високими оцінками та отримувати від них похвалу. Високим балом діти оцінюють контрольну роботу як засіб самоперевірки своїх знань, умінь. Віддають перевагу завданням, які мають кілька способів розв’язання.

Висновки

Ефективність мислення людиною визначається здатністю вирішувати завдання, які встають перед нею. Ця спроможність залежить, з одного боку, від природної інтелектуальної обдарованості індивіда, а з іншого — від виховання індивіда, навчання, самоосвіти, життєвого досвіду і, нарешті, від її залучення до культури.

З культури людина черпає знання, використовуючи їх для рішення різних завдань; уявлення про цінності і ідеали, які визначають її відношення до цих завдань; і, нарешті, навички, прийоми, правила мислення, що допомагають вирішувати ці завдання.

За допомогою методу самоконтролю можна відстежити та проаналізувати динаміку розвитку контрольно-корекційного компонента пізнавальної сфери культури мислення молодшого школяра. Пропонуючи учням оцінити свою відповідь, проаналізувати та оцінити відповідь інших учнів, учитель шляхом спостереження діагностує вміння дитини віднаходити помилки, усвідомлювати та прогнозувати шляхи їх виправлення.

Кінцевим результатом щодо навчання у початковій школі має бути досягнення високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. А це, в свою чергу, означає що початкова ланка освіти – перший крок до життєвого успіху особистості. Рушійною силою успіху на життєвому шляху особистості є внутрішня потреба, яка спрямована на те, щоб найповніше задовольнити свої інтелектуальні і духовні потреби, матеріальні запити,а також, що дуже важливо, ефективно самореалізовуватися, стверджуючись у процесі роботи як у власних очах, так і в очах однолітків. Саме внутрішня потреба у досягненнях є визначальним показником високого рівня розвитку культури мислення молодшого школяра. Високий рівень розвитку культури мислення допомагатиме дитині жити у світі, який постійно розширюється в процесі дорослішання, без батьківської опіки, а це сприятиме творчим навчальним досягненням у школі другого і третього ступенів, розвитку схильності до винахідливості, а потім і до перетворення соціального середовища.

Список використаної літератури

1. Бєлкіна О. Проблема розвитку критичного мислення молодших школярів у сучасній школі//Школа першого ступення: теорія і практика. – Переяслав – Хмельницький. - 2003. – Вип.. 6. – С. 71 – 78.

2. Гетманова А.О. Учебник по логике. – М., 1995.

3. Довга Т. Розвиток творчого мислення у старших дошкільників та молодших школярів як передумова формування творчої особистості//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45. – ЧІ – С. 113 – 118.

4. Дягло Н.В. Роль проектної діяльності в розвитку мислення учнів//Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2008. – №1. – С. 6 – 7.

5. Зламанюк Л. Реалізація дидактичних принципів у формуванні образного мислення учнів//Біологія і хімія в школі. – К. – 2006. – №3. – С. 11 – 14.

6. Конверський А.С. Логіка. - К., 1998. – С. 32.

7. Лаврешина Г. Логічне мислення як один із важливих показників логічної культури школярів//Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45. – ЧІ – С. 184 – 187.

8. Маслюк Л. Як навчити мислити кожну дитину//Початкова освіта. Шкільний світ. – 2006. – №1. – С. 4 – 6.

9. Руденко К.П. Логіка. - К., 1976. – С. 139.

10. Митник О.Я. Діагностична основа технології формування культури мислення молодшого школяра//Початкова школа. – 2007. – №9. – С. 38 – 45.

11. Митник О. Я. Технологія формування культури мислення молодшого школяра як організаційно-методичний інструментарій навчально-виховного процесу//Початкова школа. – 2007. – №7. – С. 23 – 26.

12. Мовчан Л. Розвиток мислення//Початкова школа. – 2003. - №11. – С. – 21 – 22.

13. Тофтул М.Г. Логіка. – К., 1999. – С.332.

14. Сидоренко В. Образне мислення в структурі розумової діяльності особистості/В. Сидоренко, Н. Щетина;/Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка: ТДПУ. – Тернопіль. – 2002. – С. 125 – 130.

15. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навчальний посібник; К.: Академвидав, 2006. – 520с [147 - 163]

16. Третяк О. Розвиток критичного мислення молодших школярів//Школа першого ступення: теорія і практика. – Переяслав-Хмельницький, 2003. – Вип. 6. – С. 79 – 87.

17. Чернеча Н. Розвиток критичного мислення учнів на сучасному етапі // Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2001. – Вип. 38. – С. 165 – 168.

18. Чернега Н. Розвиток логічного мислення учнів//Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. – Кіровоград. – 2002. – Вип. 45. – ЧП. – С. 158 – 160.

19. Яновська Т.А. Формування мислення молодшого школяра в процесі розвивального навчання//Обдарована дитина. – 2006. - №4. – С. 21 – 24.

20. www.wikipedia.org

Додаток А

1. Що називається:

a) відрізком;

b) префіксом;

c) іменником.

2. Чи правильно розкрито зміст наведених понять? Якщо ні, то знайди помилки і виправ їх.

a) Квадрат – це геометрична фігура, яка має чотири сторони, чотири кути і чотири вершини.

b) Дієслово – це те, що відповідає на питання що робити?, що зробити?

c) Парне число – це число.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку поняттєвого мислення виконують запропоновані завдання безпомилково. Учні з достатнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у першому завданні, як правило, допускають помилки, пов’язані з чіткістю висловлених думок. У другому завданні помилка переважно тільки у підпункті а). Діти вважають, що там помилки немає. (Правило: «Квадрат – це прямокутник, у якого всі сторони рівні»). Діти з середнім рівнем розвитку поняттєвого мислення у всіх визначеннях (перше завдання) допускають такі помилки: замість найближчого роду використовують слово «те» або, якщо вказують найближчий рід, то не формулюють видову відмінність. Такі відповіді свідчать про те, що знання в учнів не систематизоване. У другому завданні вони не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях. Учні з низьким рівнем поняттєвого мислення самостійно не спроможні виконати запропоновані завдання. Після допомоги вчителя їхні відповіді не розкривають зміст запропонованих понять або відповідають: «Не знаю». У другому завданні діти не можуть знайти помилки у запропонованих визначеннях.

Додаток Б

1. Знайди закономірність: як змінюються вирази облич у кожному рядку та колонці.

Домалюй відповідне обличчя.

2. Знайди зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою. Поясни цей зв'язок. Потім з п’яти слів, які подано праворуч під рискою, вибери одне, яке відноситься до слова над рискою так само, як слова ліворуч.

а)

b)

c)

3. Розглянь числовий ряд. Знайди закономірність, за якою змінюються числа у ряду. У кожний ряд запиши ще по два числа.

a) 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, _, _;

b) 1, 2, 4, 7, 12, 20, _, _;

c) 1, 2, 6, 16, 44, _, _.

Аналіз виконання учнями наведених завдань.

Діти з високим рівнем розвитку прийомів розумової діяльності виконують запропоновані завдання безпомилково.

Діти з достатнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності у першому завданні допускають одну помилку; у другому і третьому завданнях в одному з підпунктів є помилка.

Діти з середнім рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не можуть виконати жодного завдання. Перше завдання вони виконують тільки після того, як учитель звертає увагу на те, як змінюється «носик», «ротик», «оченята», «волосся» у даних обличчях. Навіть після вказівок учителя діти допускають, по 2-3 помилки у сконструйованому обличчі. У другому завданні вчитель пояснює зв'язок між словами, які подано ліворуч над рискою та під рискою і просить дитину за тим самим зв’язком знайти відповідно слово під рискою у правій частині рівності. У третьому завданні вчитель так само пояснює закономірність, за якою змінюються числа у ряду. Після цього пропонує дитині продовжити ряд. Діти продовжують ряди правильно, можуть припуститися помилки лише в обчисленнях.

Діти з низьким рівнем розвитку прийомів розумової діяльності самостійно не в змозі виконати жодного завдання. Навіть після допомоги вчителя, перше і третє завдання виконується повністю неправильно, у другому завданні принаймні один із підпунктів – безпомилково.