Культура мислення молодших школярів (стр. 4 из 9)

(1 год на тиждень)

Логіка малюнків (11год)

Подібність у суттєвому.

Просторова орієнтація та уява.

Закономірності на невербальному рівні.

Аналогії.

Читання і створення схеми об’єкта.

Розгадування та читання ребусів.

Мова та мислення (8 год)

Виділення суттєвого на вербальному рівні.

Інтелектуальні тренінги.

Анаграми-приказки.

Подібність за суттєвою ознакою на вербальному рівні.

Класифікація. Виділення подібних понять.

Вправи на розвиток гнучкості мислення. Читання шифрограм.

Вправи на розвиток нестандартного мислення на вербальному рівні.

Аналогії або подібність між неподібним.

Мислення в математиці (14 год)

Головоломки із сірникової коробки.

Задачі геометричного змісту.

Поділ на частини та складання цілого з частин.

Задачі на визначення та порівняння віку.

Задачі на припущення.

Задачі на метод вилучення.

Числові квадрати та закономірності.

Очікувані результати навчальних досягнень учнів на кінець вивчення курсу

Учні повинні знати: принципи використання аналогій для встановлення закономірностей на невербальному рівні; принципи складання та розв’язування ребусів; принципи розв’язування та складання числових квадратів.

Учні повинні вміти: класифікувати предмети за подібними ознаками; розв’язувати мовні головоломки; розв’язувати прості задачі геометричного змісту на побудову; ділити на частини та складати ціле з частин; розв’язувати задачі на припущення та метод вилучення.

Л. Маслюк, учителька початкових класів «Школи ЕйдоС», м. Запоріжжя пропонує:

Про тигра, який вірив, що він коза

Почну з метафори. Під час пологів померла тигриця, і тигр був вихований козами. Звичайно, тигр вірив, що сам був козою. Це було природно: той, хто живе з козами і вихований ними, переконаний, що він коза. Він залишився вегетаріанцем, поїдаючи і жуючи траву. Він не підозрював, що був тигром, навіть уві сні йому це не могло привидітися.

Трапилося так, що одного прекрасного дня до стада кіз підійшов старий тигр і не зміг повірити своїм очам. Молодий тигр пасся серед кіз! Кози не боялися його! Старому тигру якось вдалося взяти його під опіку. Зробити це було дуже важко. Молодий тигр тікав, прагнув сховатися, плакав, кричав, сильно тремтів від страху. Усі кози втекли, і він теж намагався втекти разом з ними, але старий тигр потяг його до води. Молодий не хотів іти. Він був до смерті наляканий, щосили чинив опір. Але старий тигр всетаки тягнув його до озера.

Озеро було гладеньким, як дзеркало. Він примусив молодого звіра подивитися у воду. Молодий дивився очима,повними сліз. Зображення було нечітким, але він бачив, що виглядає так само, як і старий тигр. Сльози зникли, і виникло нове відчуття; коза стала зникати з голови. Він більше не був козою, але він не міг повірити своїм очам. Тіло досі тремтіло, він боявся. Думав: «Можливо, це мої фантазії. Як може раптом коза перетворитися на тигра? Це неможливо, цього ніколи не було. Такого ще ніколи не було». Він не міг повірити своїм очам, але перша іскра, перший промінь світла увійшов до його істоти.

Насправді він не був тим самим. Він ніколи б не зміг бути тим самим. Старий тигр привів його в свою печеру. Тепер він не так наполегливо чинив опір, його небажання не було таким сильним. Поступово він набрався сміливості. Зібрав свою мужність.

Коли він входив до печери, то ходив вже як тигр. Старий тигр дав йому трохи м’яса, щоб він поїв. Це боло важко для вегетаріанця, практично неможливо, його стало нудити, але старий тигр не хотів слухати. Він примусив його їсти. Коли ніс молодого тигра наблизився до м’яса, дещо трапилося: через запах щось, що було глибоко в його істоті, те, що міцно спало, стало пробуджуватися. Коли тигр спробував м’ясо, рев прорвався через його істоту. У цьому реві коза зникла і з’явився тигр – у всій своїй красі та пишності.

ТРВЗ – технологія «мислення»

Спробуємо поглянути на ТРВЗ очима людини, яка намагається зрозуміти, чому з одних учнів виростають творчі, креатині особистості, а інші здатні вирішувати лише стандартні завдання. Як навчити дитину мислити нестандартно, знаходити безліч рішень, і не просто безліч, а кращі, ідеальні рішення у різних сферах життя.

Протягом останніх років педагоги часто говорять про розвиток логічного мислення. Видаються нові підручники, готуються завдання на розвиток логіки. Чудово, але як показує досвід – це спрацьовує з дітьми з високим або достатнім рівнем навчальних досягнень. А що ж інші? Невже для вчителя це марна праця, а для дітей – нездоланні вершини, і успіх, вдалі ідеї – це справа випадку. За пасивного методу отримання нових ідей не залишається нічого іншого, як чекати на «осяяння» і сподіватися. Проте є й інший шлях. Якщо поява нових ідей цілком залежить від випадку, то як пояснити, що в одних людей нові ідеї з’являються значно частіше, ніж в інших?

Як правило, знамениті вчені і винахідники пропонують не одну, а цілу низку ідей. Це наводить на роздуми, що існує якась здатність виробляти нові ідеї: в одних розвинена краще, ніж в інших. Здатність ця, мабуть, пояснюється не стільки досконалістю інтелекту, скільки особливостями розумової діяльності та методів мислення.

На мою думку, можна навчити мислити системно, а отже, усвідомлено, навіть дуже слабкого учня. І основою цього є системно-функціональний підхід.

Пропоную розв’язати такий математичний вираз: + 7 – 118 = 129.

Подібні завдання ми розв’язували з моїми першокласниками, тільки на прикладі менших чисел.

У тому вигляді, як він тут поданий, це не математичний вираз у повному розумінні. Ваше завдання: додати одну пряму лінію в будь-якому місці, щоб вийшов математично коректний вираз. У цієї загадки не менше ніж три різні розв’язки. Знайдіть усі три!

Перші два можна знайти, якщо здогадатися, що це не обов’язково має бути рівність. Можна просто перекреслити знак рівності, або ж переробити його в знак «менше чи дорівнює».

Обидві зміни роблять математичний вираз конкретним, як і потрібно за умовою. Саме ці розв’язки учні знаходять першими, але це прояв шаблонного мислення.

Третій варіант заснований на ширшому осмисленні завдання. Щоб його знайти, звернемося до системно-функціонального аналізу. У записі цього виразу використовуються цифри і знаки. Виділимо їх як підсистему.

Тепер знову вернемося до завдання: за допомогою однієї прямої лінії зробити вираз коректним. Знак «не дорівнює», «менше або дорівнює» ми вже знайшли. Звернемося до цифр і виділимо схожість між ними і знаками. Можна зазначити, що знак «+» можна перетворити на цифру 4, з’єднавши рискою верхній і лівий кінці цього знака. У результаті вираз стає рівністю.

Ті, хто прийшов до цього рішення, змогли вийти за звичні межі застосування предметів і об’єктів, мислять нешаблонно. Але, як бачите, цього можна навчитися, використовуючи системно-функціональний аналіз. Сам собою напрошується висновок: «В основі викладання має лежати навчання мислення, технологія «як думати». У новій техніці навчання матеріал повинен містити реальну проблему, а для цього необхідна методологія розв’язання проблем. Не так важливо отримати правильну відповідь, головне – розуміти, як вона отримана і чи є вона ідеальною». Головна привабливість ТРВЗ полягає в тому, що в ній практично відсутні інтуїтивні варіанти пошуку розв’язків. Вона базується на усвідомлених розумових операціях. Неможливо навчити мислити усвідомлено, не навчивши мислити системно. І лише навчивши мислити системно, можна досягти усвідомленого творчого пошуку. Знаючи і розуміючи еволюцію розвитку системи, можна порівнювати, об’єднувати, використовувати, винаходити, синтезувати.

Саме тут слід переконати дітей, що світ сповнений таємниць і загадок, які вони можуть розкрити власними силами.

Перший крок – навчальні ігри

У початковій школі основним у навчанні є розвиток мислення. ТРВЗ в молодших класах спрямована на розвиток творчої уяви, системного мислення, прийомів фантазування. Без цього неможливо надалі перейти до розв’язання винахідницьких задач вищого рівня.

На уроках доцільно використовувати різні навчальні ігри, які пізніше допоможуть перейти до серйозного системно-функціонального аналізу.

Так, наприклад, на уроках української мови під час вивчення теми «Слова-дії» можна використовувати гру «Відгадай, хто я», спрямовану на розвиток системного мислення. З одного боку реалізується навчальна мета уроку, з іншого – відбувається розвиток дуже важливих психологічних процесів. Учитель загадує предмет або об’єкт і за 3 – 4-ма функціями діти повинні відгадати, хто або що це.

Я вмію стрибати, котитися, лежати. (М’яч)

Я вмію літати, дзижчати, жалити, збирати мед. (Бджола.)

Я вмію малювати, писати, креслити. (Олівець)

Під час вивчення теми «Слова-ознаки» дуже ефективною виявилася гра на відстежування вимірювань властивостей і функцій об’єктів у часі. Навчальна мета: ознайомити з прикметниками. Розвивальна: вправляти дітей в умінні помічати залежність прояву різних властивостей одного і того ж об’єкта від стадії розвитку, відстежувати зміну об’єктів у часі. Учитель вводить у гру «системний оператор» з ТРВЗ, називає об’єкт або показує його зображення, а діти перераховують його властивості у минулому часі.

Наприклад, яблуко.

- було (зелене, кисле, терпке);

- зараз (червоне, солодке, соковите);

- буде (сухе, зморщене, червиве).

Людина:

- була (маленькою, пухкою, нетямущою);

- зараз (доросла, красива, розумна);

- буде (стара, зморшкувата, беззуба, мудра).

Папір:

- був (дерев’яний, шорсткий, сухий, брудний);

- зараз (гладкий, чистий, тонкий, білий);

- буде (списаний, пом’ятий, картон).

Цю роботу можна продовжити на уроках літератури, але на вищому рівні, під час створення загадок, де діти вже самі творчо працюють. Можна виділити як систему два об’єкта із схожими функціями чи властивостями. Ці функції перераховуються і відбираються однакові.