- індивідуалізацією, диференціацією навчання, що дозволяє здійснити підготовку студентів у напрямку бухгалтерський облік при урахуванні їх вихідного рівня сформованості умінь використання комп’ютерних технологій;
- унаочненням основних понять і об’єктів, основних закономірностей теоретичної основи бухгалерського обліку, зв’язків теоретичних тверджень із практичним застосування засобів комп’ютерних технологій;
- автоматизацією складних розрахунків як основних складових бухгалтерського обліку, що сприяє скороченню часу навчання;
- контролем навчальної діяльності студентів з діагностикою помилок і зворотнім зв’язком в рамках процесу формування умінь щодо обліку.
Визначені положення дозволили підтвердити вірність напрямку пошуку ефективних засобів комп’ютерних технологій у майбутніх фахівців економічного профілю. Тому подальшу увагу було зосереджено на виділенні засобів комп’ютерних технологій, використання яких сприяє реалізації якісної підготовки студентів з дисципліни “Бухгалтерський облік.
За результатами аналізу літературних джерел [6, 7, 22, 43] виявлено певну кількість підходів до класифікації засобів комп’ютерних технологій за різними ознаками. Так, П.Підкасистий і О.Тищенко [48, с.9] за навчальною метою застосування таких технологій виділяють:
- програми загального призначення (текстові, графічні і музичні редактори, електронні таблиці і ін.);
- спеціалізовані програми (економічні, правові, довідкові системи та ін.);
- навчаючі системи (тренувальні, що призначені для закріплення знань, умінь і навичок; когнітивістські, які орієнтовані на засвоєння понять; програми проблемного навчання, що спрямовані на навчання шляхом вирішення навчально-пізнавальних завдань; імітаційні і моделюючі; ігрові; тестуючі; довідково-інформаційні, які включають бази даних і банки знань, інформаційно-пошукові системи, словники та ін.).
О.Ващук [8, с.102] відокремлює три основні групи засобів комп’ютерних технологій за навчальною метою їх застосування: навчаючі комп’ютерні програми (інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі); комп’ютерні інструментальні програми (текстові та графічні процесори, середовища програмування тощо); інтелектуальні програми (експертні системи, інтелектуальні системи та ін.)
Р.Потапова [49, с.19] навчальні програмні засоби поділяє на:
1. Комп’ютерні навчальні програми: навчальні програми (комп’ютерні посібники, автоматизовані навчальні курси, комп’ютерні довідники і енциклопедії, програми штучного інтелекту); прикладні програми навчального призначення; моделюючі програми; інтегровані програми; тестуючі програми; тренажерні програми; навчальні ігри;
2. Інструментальні системи .
3. Програми, що керують процесом навчання.
4. Програми підтримки поточної діяльності.
Д.Чернилевський [66, с.371] до програмних засобів відносить: навчальні програмні засоби (формування знань, умінь і навичок); тренажери, призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності; контролюючі програмні засоби; інформаційно-пошукові програмні системи; імітаційні програмні засоби; моделюючі програмні засоби; демонстраційні програмні засоби; навчально-ігрові програмні засоби; програмні засоби для дозвілля.
І.Захарова [9, с.26] наводить такі категорії програмного забезпечення комп’ютерних технологій: навчальні, контролюючі і тренувальні системи; системи для пошуку інформації; моделюючі програми; мікросвіти; інструментальні засоби пізнавального характеру; інструментальні засоби універсального характеру.
Є.Тен [62, с.205] серед комп’ютерних програм виділяє: навчальні, інформаційні, контролюючі і комбіновані програми.
Серед наведених підходів щодо класифікації засобів комп’ютерних технологій більш конкретно їх систематизовано за навчальною метою застосування О.Ващуком [8]. Але в цій класифікації відсутні певні види навчаючих комп’ютерних програм, комп’ютерних інструментальних програм, які було виділено в нашому дослідження на основі узагальнення результатів аналізу інших підходів. В.Кошелєва [30] наводить скореговану класифікацію засобів комп’ютерних технологій.
Проаналізуємо наведену класифікацію більш детально.
Перша група засобів комп’ютерних технологій – це комп’ютерні програми, що застосовуються у навчальному процесі для досягнення певної навчальної мети (формування знань, умінь і навичок, їх закріплення і/або контроль).
У залежності від мети навчання вони поділяються на:
- інформаційні, основною метою яких є надання навчальних теоретичних відомостей, демонстрація статичних та анімаційних зображень, але можуть містити і завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу;
- тренувальні, що включають сукупність завдань, при виконанні яких закріплюється навчальний матеріал, та призначені для відпрацювання умінь, навичок навчальної діяльності;
- моделюючі, які за основною метою використання спрямовані на закріплення навчального матеріалу та призначені для створення моделей об’єкту, явища, процесу чи ситуації з метою їх вивчення, дослідження;
- контролюючі програми, які призначені для перевірки і оцінки знань, умінь та навичок за допомогою різних типів тестів;
- ігрові, що використовуються для імітації навчальних ситуацій з метою формування певних умінь (відмінності від програм моделювання: змагальність, наявність супротивника - людини чи програми);
- інформаційно-пошукові, які призначені для формування умінь та навичок систематизації інформації і включають бази даних, бази знань, словники, довідники та ін.;
- комп’ютерні навчаючі системи, що використовуються у навчальному процесі з метою формування знань, умінь і навичок, їх закріплення та контролю рівня сформованості. Такі системи складаються із певних блоків, виокремлення яких здійснюється у відповідності до мети навчального процесу. Такими блоками можуть бути інформаційні, тренувальні, моделюючі, контролюючі, ігрові чи інформаційно-пошукові.
Наступною групою засобів комп’ютерних технологій виділено комп’ютерні інструментальні програми, які забезпечують можливості створення нових електронних ресурсів: баз даних, програмних модулів, окремих програм чи програмних комплексів. Серед них виокремлено:
- інструментальні програми загального призначення, які використовуються для підготовки навчально-методичних матеріалів, формування інформаційної складової комп’ютерних навчальних програм, для самостійного вивчення і використання під час навчальних занять (текстові і графічні редактори, електронні таблиці, засоби для проведення презентацій);
- спеціалізовані інструментальні програми, що використовуються як допоміжні засоби для навчання чи при вивченні спеціалізованих курсів (економічні, бухгалтерські, правові, математичні та інші).
До третьої групи засобів комп’ютерних технологій віднесено інтелектуальні програми. До них належать експертні системи, інтелектуальні системи на основі штучного інтелекту та інші. Метою таких програм є створення умов щодо виконання комп’ютерами роботи професійних спеціалістів у певній предметній галузі, тобто імітація розумової діяльності людини. Але згідно з висновками вчених [61, 66] ці програми не знайшли широкого використання у навчальному процесі через недостатність технічного і програмного забезпечення, незавершеність психолого-педагогічних досліджень стосовно створення динамічної моделі конкретного користувача. Проте представлена класифікація не вичерпує проблеми визначення засобів комп’ютерних технологій і основ їх застосування в процесі навчання. Одним із шляхів подальшого дослідження, на наш погляд, є поглиблена робота щодо конкретизації основних ознак класифікації засобів комп’ютерних технологій і її адаптація до умов навчального процесу.
Аналіз наведеної класифікації дозволив серед засобів комп’ютерних технологій виділити спеціалізовану інструментальну програму. Вибір спеціалізованої інструментальної програми обумовлено її можливістю автоматизувати бухгалтерський облік, що полегшить і прискорить внесення бухгалтерських даних, та отримання підсумків по рахункам. Разом з тим, для забезпечення ефективності процесу навчання є недостатнім визначення доцільних засобів його реалізації [23, 29]. На думку дослідників підвищенню ефективності начального процесу сприяє попереднє його проектування з урахуванням виділених методів, засобів, прийомів тощо. Тому подальшу нашу увагу було зосереджено на визначення етапів проектування навчального процесу з дисципліни «Бухгалтерський облік».
Проведений аналіз літературних джерел [25, 28, 30] дозволив виявити наявність специфічних етапів проектування процесу навчання із застосуванням цих технологій.
Так, Г.Селевко [56, с.127] в рамках технології підготовки викладача до комп’ютерних занять виділяє наступні етапи:
1. Перегляд і експертна педагогічна оцінка інформаційних ресурсів і даних програмного продукту.
2. Складання вибірки із програмного продукту.
3. Створення авторської навчальної програми.
4. Встановлення послідовності взаємодій студентів з комп’ютером.
О.Бриксіна [5, с.36] до етапів проектування процесу навчання з використанням комп’ютерних технологій відносить:
1. Концептуальний етап, який передбачає визначення дидактичної мети навчального процесу.
2. Технологічний етап, в рамках якого здійснюється аналіз і відбір програмних засобів у відповідності до поставленої мети.
3. Операціональний етап, який обумовлює виділення основних структурних елементів заняття, здійснення вибору способів взаємодії різних компонентів (педагог – студенти – програмні засоби – навчальний матеріал).