Педагогічно обґрунтоване використання інформаційно-комунікаційних технологій для розвитку творчості може перевести на новий рівень навчальний процес у початковій школі. Але комп’ютер потрібно використовувати тільки тоді, коли він вносить щось нове у вирішенні навчальних завдань.
1. Агапова Р. Про три поколения компьютерних технологий обучения в школе. //Информатика и образование. – 1994. – №2. – С.96-98.
2. Ананьева В.А. Искусство и музыка в компьютерном классе.// Информатика и образование. – 2003. – №1.сС.83-84.
3. Анкитон Р. Человеческая память и процесс обучения. – М., 1980.
4. Асмолов А.Г. Принципы организации памяти человека. Системно-деятельностный подход к изучению познавательных процессов: Учебно-методическая помощь. – М., 1983.
5. Багленова А.Л. Принципи навчання школярів основам екранної грамотності. //Фахівець. – 1992 – №5.
6. Белавина И.Г. Психологические последствия компьютеризации детской игры. // Информатика и образование. – 1991. – №3.
7. Белавина И.Г. Сприйняття дитиною комп’ютера й комп’ютерних ігор. // Питання психології. – 1993. – №3.
8. Блонский П.П. Избранные педагогические сочинения. – Т.2. – М., 1979.
9. Бочкин А. И. Методика преподавания инфоматики: Учеб. пособие. — М.: Высш. шк., 1998. — 431 с.: ил.
10. Буцин Е.С. Обучение младших школьников началам информатики. // Информатика и образование. – 1991. – №3.
11. Варченко В.І. Веселка в комп’ютері. // Початкова школа. – 1997. – №10. – С. 292.
12. Вейн А.М., Каменецкая Б.И. Память человека. – М., 1973.
13. Веккер Л.М. Психические процессы: В 3 т. – Т.3. – Л., 1981.
14. Вєтрова І. Г., Вербунко В. А. Використання комп’ютера у навчанні молодших школярів і його вплив на формування їхньої психіки // Комп’ютер у школі та сім’ї – 2001 – № 2. – С. 22 – 25.
15. Видерхольд К.А. Компьютер в начальной школе. // Информатика и образование. – 1993. – №2.
16. Видинеев Н.В. Природа интелектуальных способностей человека. – М., 1989.
17. Витухновская А.А., Марченко А.С. Проектирование технологии подготовки к обучению младших школьников с использованием компьютера. // Информатика и образование. – 2004.-№8. – С.83-87.
18. Возрастные и индивидуальные особенности обучения младших школьников. – М., 1989.
19. Волков И.П. Учим творчеству. – М., 1988.
20. Волков Б.С. Психология младшего школьника: Учебное пособие. 3-е Изд., испр. и доп. — М.: Педагогическое общество России, 2002. — 128 с.
21. Воронцова Ю.Л. Компьютер и эстетическое воспитание. – Информатика и образование. – 2000. – №8. – С.93-94.
22. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т. – Т.6 – М., 1984.
23. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.3 – М., 1984.
24. Выготский Л.С. Собрание сочинений в 6 т – Т.2. – М., 1982.
25. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мышления // Вопросы психологии. – 1982. – №5.
26. Гальперин П.Я., Марютина Т.М., Мєшкова Т.А. Внимание школьника – М., 1987.
27. Гершунский Б.С. Компьютеризация в среде образования. – М., – 1987.
28. Глушко А.И. Компьютерный класс в школе. // Информатика и образование. – 1994. – №4.
29. Гончаров В.С. Типи мишления и учебная деятельность: Помощь по спецкурсу. – Свердловск, 1988.
30. Грамолин В.В. Обучающие компьютерные игры. // Информатика и образование. – 1994 . – №4.
31. Гребенев И.В. Методичні проблеми комп’ютеризації навчання в школі. //Педагогіка – 1994. – №5.
32. Давыдов В.В. Проблемы розвивающего обучения. – М., 1986.
33. Дворчик, Шейла, Василенко Л., Медвежонок-программишка в стране Информатике. – М., 1990.
34. Доналдсон М. Умственная деятельность детей. – М., 1989.
35. Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей. – Казань, 1989.
36. Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. – М., 1985.
37. Жалдак М.І. Яким бути шкільному курсу «Основи інформатики» //Комп’ютер у школі та сімї. — №1. —1998. —с. 3-8.
38. Загальна психологія. – М., 1986.
39. Задо А.З. Развитие интилектуальных способностей у детей 6-7 л. – М.,1996.
40. Задо А.З. Развитие умственных способностей младших школьников. – М., 1994.
41. Задо А.З. Развитие теоретичного мышления у младших школьников. – М., 1984.
42. Заничковский Е.Ю. Проблемы информатики – проблемы интилектуального развития общества. // Информатика и образование. – 1994. – №2.
43. Ипполитов Ф.В. Память ученика. – М., 1978.
44. Калмыкова З.Н. Продуктивное мышление как основа учёности. – М., 1987.
45. Концева М.П. Здоровье и компьютер. – Информатика и образование. – 2000. – №1. – С.89-91.
46. Кржен Дж. Компьютер в доме. – М., 1996.
47. Кубичев Е.А. ЕОМ в школе. – М.: Педагогика, 1986.
48. Лепский В.Е., Лепская Н.А. Компьютер в художественном образовании. – М.: Научно-практический центр непрерывного художественного образования, 1995 г.
49. Лурия А.Р. Внимание и память. – М., 1973.
50. Машбиц Е.И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения. – М.: Педагогика, 1988.
51. Неменский Б.М. Мудрость красоты: о проблеме эстетического воспитания. – М.: Просвещение, 1987 г.
52. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів /Авт. кол.; За ред. Ю. І. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.
53. Пейперт С. Переворот в сознании: Дети, компьютеры и плодотворные идеи. — М.: Педагогика, 1989.
54. Первин С.П. Дети, компьютеры й комуникации. // Информатика и образрвание. 1994. – №4.
55. Первин Ю.А. Курс «Основы информатики» для начальной школы. //Информатика и образование. — 2002. — №12. — с. 7-12.
56. Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок. — К., 1989.
57. www.ipkro.isu.ru/informat/plans/leonov.htm
58. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Бліц, 1997. – 206 с.
59. Програми для середньої загальноосвітньої школи. 3-4 класи. – К.: Початкова школа, 2003. – 296 с.
60. Программа по информатики для I-IV классов. // Информатика и образование. — 2003. — №6. — с. 97-104.
61. Розвитие личности школьника в воспитательном пространстве: Проблемы управления. /Под ред. Н.Л. Селивеновой. — М.: Пед. общ. России, 2001. — 284 с.
62. Солпостер Джуди. Дети и компьютер. – М., 1996.
63. Сутирин Б., Житомирський В. Компьютер в школе сегодня и завтра. // Народное образование, -1986. – №3. – З 21-23.
64. Тур С. Н., Бокучава Т.П. Первые шаги в мире информатики. Методическое пособие для учителей 1-4 классов. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 544 с.: ил.
65. Хантер Б. Мои ученики работают на компьютерах. -М., 1989.
66. Цветкова М.С. Рекомендации по использованию компьютеров в начальной школе // Информатика и образование. – 2002. - № 6. – С. 12-14.
67. Челак Е.Н., Конопатова Н.К. Развивающая информатика. Методическое пособие. — М.: Лаборатория Базовых Знаний, 2001 г. — 208 с.: ил.
Опис комп’ютерних програм для уроків образотворчого мистецтва та трудового навчання
Для таких уроків вчителю можна використати найпростіші або складні графічні редактори. Графічний редактор – це прикладна програма, призначена для створення й обробки графічних зображень на комп’ютері. Програма графічного редактора дозволяє створювати нею зображення, записувати їх, а також посилати зображення на пристрій виведення. Для роботи з растровими зображеннями існують растрові редактори, а для роботи з векторними зображеннями – векторні редактори.
До найбільш відомих програм растрової графіки належать Adobe Photoshop, Corel Photo Paint.
Обидві дають змогу створити файл у форматі bmp, що містить рисунок, виконаний за допомогою панелі інструментів.
Такий рисунок у Windows-системах можна вставити, як об’єкт у текстовий документ через буфер обміну — отримаємо текстовий документ з рисунком.
Рисунок у bmp-форматі складається з маленьких прямокутних кольорових крапок - пікселів, які заповнюють деяку прямокутну ділянку, що називається растром. Тому така графіка називається растровою, її характерною особливістю є втрата якості зображення під час збільшення рисунка, оскільки прямокутні контури пікселів збільшуються і їхні прямі кути і стики стають очевидними.
Є складніші системи для створення професійної графіки, наприклад, програми CorelDaw.
Графічне зображення тут складається з ліній чи фігур, які програмно масштабуються під час збільшення чи зменшення зображення. Розмір пікселів при цьому не змінюється. Така графіка називається векторною. Вона не втрачає якості під час зміни розмірів картинки. Відповідні файли, що містять графічне зображення, мають розширення cdr тощо. Програма CorelDraw має велику бібліотеку рисунків, які можна використовувати як готові графічні образи або як заготовки для конструювання на їхній основі нових зображень. Основою графічних образів є не растр, а так звані лінії Без’є з вузлами, які можна з’єднувати, роз’єднувати, перетягувати з метою створення потрібної фігури. Замальовувати замкнені фігури можна різними кольорами, а також комбінаціями кольорів, які плавно переходять один до одного, що в графіці називається кольороподілом.
Для створення креслень автомобілів, літаків, будинків, окремих агрегатів є програми інженерної графіки, наприклад, AutoCad та ін.
Для ділової графіки є програма Visio. Вона дає змогу нарисувати організаційну схему виробництва, блок-схему алгоритму, схему розташування кімнат і меблів у помешканні, структуру комп’ютерної мережі.
Також є графічні редактори Grayola та всі вище перелічені програми не є поширеними серед вчителів початкової школи, адже є досить складними для учнів 1-4 класів. Найпоширенішим в цьому плані є графічний редактор Paint. Нижче подано опис цієї програми.
Графічний редактор Paint
Paint – це растровий редактор, що створює зображення у вигляді набору пікселів. Редактор Paint може виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення.