Організація спостережень учнів за змінами в природі під час формування природничих знань (стр. 9 из 16)

Попереднє завдання для сприймання необхідно давати учням тому, що воно: дає можливість урахувати вікові особливості молодших школярів; дає змогу чітко визначити об’єкт для сприймання; дає інформацію про мету роботи; озброює засобами учбової діяльності.

Для того щоб сприймання нового навчального матеріалу було ефективним, воно має супроводжуватись активною діяльністю учнів. Чим молодші учні, тим більшу роль у процесі сприймання відіграють їхні практичні дії. Потреба не обмежуватись зоровим сприйманням, а діяти з аналізованим об’єктом: доторкнутись рукою, експериментувати з ним - властива і дорослій людині. У дітей ця потреба значно більша, а в молодшому шкільному віці вона є об’єктивною, зазначає Л.Т. Охітіна [38]. Тому завжди, де є можливість, потрібно давати учням змогу не лише роздивитись природні об’єкти, що вивчаються, але й познайомитись із ними активними методами. Тобто познайомитись із природним об’єктом не лише через розумові, а й через практичні дії з ним. Останні дають можливість повніше включити в сприймання руховий аналізатор, пізнавати такі властивості предметів та взаємозв’язки, які не сприймаються безпосередньо, а розкриваються лише в діях із ними.

Використання практичної діяльності учнів під час сприймання нового матеріалу є корисним і ефективним у тих випадках, коли нове знання є складним для словесного пояснення, але добре засвоюється під час самостійних спостережень учнів за процесами, що вивчаються, або учням потрібно засвоїти знання практичного характеру.

Практична діяльність з об’єктами, що вивчаються, активізує увагу учнів, посилює інтерес до вивчення навколишньої природи. Крім того, практичні роботи привчають дітей до творчого мислення, молодші школярі навчаються проводити досліди, самостійно робити висновки і узагальнення. Ця умова має особливо важливе значення для формування природничих знань у молодших школярів: виготовлення учнями гербарію рослин, робота з колекціями, гербарієм та роздавальним матеріалом, проведення дослідів і практичних робіт сприяють ефективному сприйманню нового навчальному матеріалу.

Процесом сприймання керує вчитель, послідовно домагаючись активності, точності сприймання, вправляючи учнів у аналізі об’єктів із метою їх повного і осмисленого сприймання. Збагачуючи чуттєвий досвід і оволодіваючи уміннями його розширення та поглиблювати, учні навчаються сприймати навколишній світ і використовувати це багатство чуттєвого досвіду в своїй практичній та розумовій діяльності. Тільки в цьому випадку можна отримати дійсний ефект від подальшої переробки знань та їх застосування в практичній діяльності.

Усі ці вікові особливості процесу сприймання у молодших школярів потрібно враховувати вчителю, щоб забезпечити якнайкраще сприймання учнями нових природничих знань та сформувати у них культуру сприймання.

Розділ 2. Зміст і методика організації систематичних спостережень за змінами в природі у початковій школі

2.1 Експериментальна методика організації спостережень учнів 2 класу в процесі формування природничих знань

Природознавство в початковій школі може реалізувати своє навчальне, розвивальне і виховне значення лише в тому випадку, якщо в процесі його навчання будуть присутні досліди, практичні роботи і самостійні спостереження учнів, як у класі, так і в позакласній та позаурочній роботі.

Під час спостережень учні з допомогою вчителя частково отримують підтвердження уже відомому, але, крім того, обов’язково набувають нових знань: фактів, зв’язків між тілами і явищами природи; засвоюють нові поняття, формування яких за допомогою словесних методів навчання є значно складнішим і менш ефективним.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури із проблеми організації спостережень молодших школярів за змінами в навколишній природі дозволив зробити висновок, що лише шляхом систематичних спостережень і накопичення учнями фактичного матеріалу із життя природи в поєднанні з поясненнями вчителя можна з перших днів навчання почати формувати у дітей правильні уявлення про тіла та явища природи й взаємозв’язки між ними і на цій основі формувати природничі знання, початкові основи наукового світогляду.

Щоб перевірити правильність цього твердження, ми вдалися до формувального експерименту. Він проводився упродовж 2007-2008 навчального року на базі других класів середньої загальноосвітньої школи № 86 міста Львова. Для організації формувального експерименту нами було відібрано два других класи. Експериментальним навчанням було охоплено 23 учні 2-А класу. Відповідна кількість учнів контрольного класу - 23 учні 2-Б класу - була обрана для порівняння результатів навчання за експериментальною і традиційною методиками організації навчального процесу.

Експериментальний і контрольний класи ми підібрали приблизно з однаковим складом учнів як за рівнем навчальних досягнень, так і за ставленням дітей до навчання. Основою для такого відбору були результати письмового опитування учнів 2 класів на початку експериментального дослідження (кінець вересня 2007 року). На основі аналізу учнівських робіт ми визначили їхні рівні сформованості навчальних досягнень із курсу „Я і Україна" (див. рис.2). Обстеження початкового стану сформованих в учнів навчальних досягнень зумовлене необхідністю порівняти базові знання, уміння та навички, на основі яких буде відбуватися процес формування природничих знань.

Рис. 2. Співвідношення рівнів навчальних досягнень в учнів 2 класів із курсу „Я і Україна" на початку експериментального дослідження

Дані діаграми (рис.2) свідчать, що і в експериментальному, і в контрольному класі відносна кількість учнів із відповідними рівнями сформованості навчальних досягнень практично однакова. Це свідчить, що перед початком формувального експерименту відмінності, які існують у контрольному і експериментальному класах не значущі.

Крім того, в результаті дослідження було з’ясовано, що близько 60% учнів експериментального і контрольного класів забували заповнювати „Календар спостережень за змінами в природі", 25% учнів важко давалися завдання щодо спостережень за рослинами і тваринами, а 15% учнів не вміють підводити підсумки спостережень, не знають особливостей погоди рідного краю.

Отримані дані показали, що учні експериментального і контрольного класів знаходяться на однаковому рівні сформованості уміння спостерігати за змінами в природі та природничих знань, в цілому. Тому, щоб підвищити рівень спостережливості і рівень природничих знань учнів необхідна цілеспрямована і систематична робота щодо проведення спостережень, а також добір пізнавальних завдань для спостереження за рослинами, тваринами, сезонною працею людей, завдань для перевірки народних прикмет про погоду тощо. Різноманітні завдання для спостережень за сезонними змінами дозволять молодшим школярам безпосередньо спілкуватися з природою, виховують любов і бережливе ставлення до неї, сприяють ефективному формуванню природничих знань.

Нами була розроблена програма експериментального навчання, яка передбачала систематичну роботу щодо ведення спостережень. Дана методика передбачала формування природничих знань в учнів 2 класу за допомогою систематичних спостережень в природі.

Нашу роботу ми побудували, використовуючи рекомендації учених Т.М. Байбари, Н.М. Бібік, О.А. Біди, Н.С. Коваль, Г.О. Люблінської, Л.Т. Охітіної, Л.К. Нарочної, М.М. Скаткіна щодо формування у дітей уміння спостерігати. Також ми враховували визначені чинною навчальною програмою мету та завдання курсу „Я і Україна" для початкової школи [41] ; вікові особливості дітей молодшого шкільного віку; встановлені під час констатувального експерименту вихідні рівні сформованих природничих знань учнів та умінь спостерігати за змінами в природі; загально-дидактичні і спеціальні принципи навчання.

Експериментальне навчання передбачало:

проведення систематичних щоденних спостережень за погодою: хмарність, опади, температура повітря, наявність вітру, інші явища. Під час спостережень використовували термометр і гномон;

використання завдань щодо перевірки народних прикмет;

проведення фенологічних спостережень: сезонні зміни водойм, ґрунтів, рослин, тварин, праці людей;

записування всіх спостережень учнями в індивідуальних „Щоденниках спостережень” та в класний календар природи;

проведення узагальнення спостережень наприкінці кожного місяця під час фронтальних бесід на уроці;

використання завдань для самостійних спостережень на уроках-екскурсіях та в позаурочний час.

Розглянемо методику організації та проведення спостережень учнів, яку ми використовували в 2 (експериментальному) класі під час формування природничих знань.

На уроках „Я і Україна" молодші школярі пізнають природу і суспільство в їх єдності, взаємодії та взаємозв’язках. Вони отримують безліч нових вражень, щоб запобігти перевантаженню їх, ми з початку навчального року поступово вводили завдання для щоденних систематичних спостережень. Результати записували в класний календар природи і праці людей, а також в індивідуальні „Щоденники спостережень”, які були спеціально заведені для фіксування результатів спостережень учнів.

На першому уроці під час індивідуальної бесіди ми виявили рівень розвитку спостережливості у дітей. Учні розповідали, що вони бачили влітку в лісі, на луках, у полі, на річці або морі, що бачили на вулиці, йдучи додому чи до школи, перебуваючи на прогулянці. Здебільшого діти бачать не все, що відбувається або знаходиться навколо них. І одне з перших завдань вчителя - розвинути спостережливість і довільну увагу учнів, навчити не тільки бачити, а й уміти розповісти про побачене. Тому характеристику погоди на початку навчального року ми проводили на момент спостереження в усній формі. Наприклад: „Все небо вкрите хмарами, похмуро. Іде дощ. На вулиці холодно”.