Характеристика спостережень за Сонцем та температурою повітря. Розповіді учнів.
Перевірка визначення учнями кількості ясних, хмарних і похмурих днів у вересні, днів з опадами, вітряних днів тощо. Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".
Складання характеристики погоди у вересні. Узагальнення результатів.
Встановлення причинних зв’язків між елементами погоди (хмарністю та опадами, температурою та опадами та ін). Самостійна робота зі „Щоденниками спостережень".
Узагальнення результатів спостережень за водоймами і ґрунтами, рослинами і тваринами, працею людей. Встановлення залежностей між неживою і живою природою восени.
Робота над ознаками осені. Самостійна робота за таблицею „Ознаки осені".
Складання програми спостережень на жовтень. Робота за таблицею „Спостереження в жовтні". Домашнє завдання.
Хід уроку
I. Спостереження за погодою.
Головне завдання цього етапу уроку (ми називали його „Хвилинка спостережень”) полягає в тому, щоб навчити дітей самостійно щоденно спостерігати за погодою. Це розвиває спостережливість школярів, привчає їх робити висновки і узагальнення, аналізувати й порівнювати отримані результати. Ми надавали великого значення щоденним спостереженням, оскільки за змістом розповіді учня про погоду можна зробити висновки про якість його роботи.
Під час „Хвилинки спостережень” один із учнів (черговий класу) розповідає про погоду сьогоднішнього дня за таким планом: температура і стан неба, опади. Під час розповіді він позначає погоду в класному календарі природи і праці людей. Решта учнів класу, перевіряють свої записи в індивідуальних „Щоденниках спостережень". Інший учень розповідає про погоду вчорашнього дня, користуючись записами в своєму „Щоденнику спостережень". Третій учень порівнює погоду сьогоднішнього дня із вчорашнім, визначає спільні та відмінні ознаки. Також діти розповідали про причину зміни погоди. Всі відповіді учнів оцінювалися.
II. Узагальнення спостережень за Сонцем.
У результаті спостережень за Сонцем у вересні ще складно зробити якісь висновки, але вже в жовтні, порівнюючи результати спостережень, ми встановлюємо важливі взаємозв’язки. Сонце в жовтні пізніше сходить (о 8 годині) і раніше заходить (о 18 годині), - значить, день став коротшим. Місця сходу і заходу Сонця ніби „наблизились". Тінь від гномона в полудень стала довшою, - значить, Сонце в жовтні піднімається нижче над горизонтом, ніж у вересні. Воно менше світить, менше гріє.
Такі висновки дозволяють формувати у дітей уявлення про те, що похолодання і всі інші зміни в природі залежать від висоти Сонця на небозводі. Без спостережень за Сонцем не можна дати відповідь на основне запитання з курсу „Я і Україна" в 2 класі: „Чому відбуваються сезоні зміни в неживій і живій природі? ".
III. Кількісна обробка результатів спостережень та запис їх у класні таблиці.
Кожен учень працює з індивідуальним „Щоденником спостережень". Діти підраховують, скільки у вересні було ясних, хмарних і похмурих днів, днів з опадами, днів із температурою нижче нуля, вище нуля, вітряних днів. Вони позначають найнижчу і найвищу температуру повітря.
Всі ці дані записують і в загальні таблиці, які готують заздалегідь:
Температура
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
вересень | жовтень | листопад | ||
Днів з температурою нижче нуля | ||||
Днів з температурою вище нуля |
Вітер
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
вересень | жовтень | листопад | ||
Вітряних днів | ||||
Безвітряних днів |
Хмарність
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
вересень | жовтень | листопад | ||
Ясних днів | ||||
Похмурих днів | ||||
Хмарних днів |
Опади
Що узагальнювати | Назва місяця | Всього за осінь | ||
вересень | жовтень | листопад | ||
Днів із дощем | ||||
Днів зі снігом | ||||
Днів без опадів |
Так складається характеристика місяця за погодою, наприклад: „Вересень був теплий, вітряний, ясний, було мало опадів”.
IV. Встановлюємо залежність між температурою і станом неба.
На основі аналізу спостережень встановлюємо залежність між температурою і хмарністю. (У вересні в ясну погоду тепліше, ніж у похмуру)
V. Узагальнення результатів спостережень за водоймами, ґрунтом, рослинами, тваринами, працею людей.
Дітям задавалися такі запитання:
Які зміни відбулися з ґрунтом і водою в ставку порівняно з літом? (Учні роблять висновок що вода охолоджується (люди не купаються), ґрунт - також)
Чому відбулися ці зміни? (З’ясовуємо, що поверхня водойм і ґрунт отримують восени менше тепла від Сонця, а це, в свою чергу, відбувається тому, що Сонце стало нижче підніматися. Воно менше гріє)
Далі узагальнюємо спостереження за рослинами і тваринами:
Які зміни відбулися з деревами, кущами, травами? (Листя на деревах і кущах змінили забарвлення, вони пожовтіли і почервоніли. Деякі дерева почали скидати листя, трави пожовтіли і висохли)
Що відбувається в житті тварин у вересні? (Комах стало менше. Вони з’являються тільки в теплу погоду. Багато птахів відлетіли в теплі краї. До нас прилетіли птахи з півночі. У звірів утворюється підшерсток, який захистить їх від холоду в суворі зимові морози)
Головне на узагальнюючому уроці не тільки повторити весь матеріал, а відповісти на запитання: чому відбуваються ті чи інші зміни восени в житті тварин. (Комахи живляться рослинами, рослини восени відмирають або скидають листя, оскільки комахам немає чим живитися, вони або гинуть або ховаються в щілини та інші затишні місця; птахи, які живляться комахами, відлітають у вирій; звірі, які живляться рослинами, впадають в сплячку. Так тварини готуються до зими)
Із настанням осені змінилася і праця людей: головне заняття жителів сільської місцевості восени - збір урожаю, підготовка худоби до зимівлі. Діти називають також інші види праці людей в місті і селі.
VI. Висновки спостережень.
На основі узагальнення спостережень ми підводили дітей до формування уявлень, пов’язаних з ознаками осені, постійно порівнювали їх з ознаками літа. В цій роботі нам допомагає така таблиця:
Ознаки літа і ранньої осені
Що спостерігати | Влітку | Восени |
Сонце | Високо | Нижче, ніж влітку |
Тривалість дня | Довше, ніж навесні | Коротше, ніж влітку |
Температура | Тепло, жарко | Похолодання |
Опади | Зливи | Затяжні, моросящі дощі |
Ґрунт, водойми | Прогріваються | Охолоджуються |
Рослини | Цвітуть, утворюються плоди | Пожовтіли трави, дозріло насіння і плоди, змінюють забарвлення листя дерев і кущів, листопад |
Тварини | Розмножуються, вигодовують потомство | Комахи зникають, осінні перельоти птахів, утворення підшерстку у звірів, заготівля кормів |
Праця людей | Догляд за рослинами; сінокіс; випасання худоби | Збір урожаю |
Наприкінці уроку ми знайомили учнів із програмою спостережень на жовтень. В програму включали спостереження майже за всіма елементами природи. Додатково в жовтні просили дітей звернути увагу на наступне:
1.23 жовтня спостерігай місце і час сходу та заходу Сонця.
2. Визнач, скільки годин триває день 23 жовтня.
3. Зазнач, коли буде перший мороз.
4. Зазнач, коли останній раз побачиш комара (метелика).
5. Поспостерігай, коли на „твоєму" дереві опаде листя. Намалюй „своє" дерево без листя.
6. Запиши, коли перший раз одягнеш зимове пальто (куртку).
VII. Домашнє завдання.
Склади розповідь на тему „Вересень у природі”, в якому використай результати своїх спостережень.
Проведений таким чином урок узагальнення результатів спостережень має велике значення у формуванні знань учнів, спостереження стають потрібними дітям, вони бачать зміст своїх спостережень і охоче їх проводять.
Наприкінці навчального року діти підводили загальні підсумки, встановлювали, скільки місяців тривала осінь, зима, весна, і порівнювали дані з календарними строками.
У позаурочний час учні проводили самостійно фенологічні спостереження за рослинами і тваринами. У зв’язку з цим у дітей зміст деяких спостережень відрізнявся, а це означає, що відрізнялись і записи в „Щоденниках спостережень". Наприклад, один учень побачив мати-й-мачуху, яка цвіте, першого квітня, другий - третього, третій - п’ятого, тобто кожен фіксував у щоденнику те, що спостерігав самостійно. Такі записи дають матеріал для узагальнень та формулювання висновків.
Щоб зацікавити учнів цією роботою, ми розповідали про значення фенологічних спостережень у народному господарстві. За фенологічними спостереженнями розробляють графіки польових робіт, прогнозують кількість і час появи шкідників, що дає можливість вести планомірну роботу з ними. Від досконалості планування залежить підвищення врожайності.
Самостійні спостереження необхідно правильно організовувати. Тому для кожного спостереження учень одержував завдання, що містили тему спостережень і основні моменти, які мають бути відмічені учнем. Записи в „Щоденнику спостережень” оформлялися у вигляді таблиці. При оформленні результатів спостережень учні користувалися різними прийомами: виконання замальовок, аплікацій, застосування умовних позначень. Проте значну частину спостережень учні записували („прилетіли птахи", „з’явились метелики, хрущі" тощо). Вчитель опосередковано керував процесом спостережень. В класі вивішувався план спостережень за рослинами і тваринами на кожну пору року, куди включав завдання такого типу: