3. Скільки тобі років?
4. Ким працює твоя мама?
5. Ким ти хочеш працювати, коли виростеш?
6. Чим ти любиш займатись у вільний час?
Завдання 2. Орієнтація в навколишньому середовищі.
1. Що робить водій, лікар, будівельник, учень?
2. Яка зараз пора року?
3. Яких тварин ти знаєш?
4. Хто більший: корова чи коза?
5. Чим відрізняються білка й кішка?
6. Якого кольору листя восени?
Завдання 3. Ставлення до школи.
1. Чи хочеш ти ходити до школи?
2. Що тобі здається гарним, цікавим у школі?
3. Як, по-твоєму, краще вчитися – удома чи в школі з учителькою?
БЛОК 2. Розумовий і мовленнєвий розвиток.
2.1. Логіка, увага.
Завдання 1.
Елемент коректурних проб, взятий з посібника за ред. Л.Ф. Тихомирова, А.В. Басова «Розвиток логічного мислення дітей».
Мета: з'ясувати обсяг і розподіл, переключення уваги, наявність задатків логічного мислення, навичок лічби; здійснити оцінювання аналітичного сприймання.
Обладнання: коректурні проби – по одному рядку на різні варіанти.
Інструкція: «Зараз я тобі покажу малюнок, ти його розглянеш, а потім даси відповідь на деякі запитання».
Хід дослідження:
1. Які предмети ти бачиш?
2. Скільки їх – полічи.
3. Опиши, будь ласка, ці предмети. (Що це? Зображення однакові чи ні? Якщо зображені живі істоти, то які вони? Який у них настрій?)
4. Чим відрізняється №3 від №4?
5. Скільки малюнків ти бачиш? Полічи. 1-й варіант – свинок з одним вушком?
2- й варіант – дівчаток з білим бантиком?
3- й варіант – дівчаток з чорним волоссям?
4- й варіант – козенят з одним ріжком?
6. На скільки більше малюнків ти бачиш?
1- й варіант – свинок з одним вушком, ніж з двома?
2- й варіант – дівчаток з білим бантиком, ніж з чорним?
3- й варіант – дівчаток з чорним волоссям, ніж з білявим?
4- й варіант – козенят з одним ріжком, ніж з двома?
Завдання 2.
Мета: з'ясувати рівень здатності до розуміння причинно-наслідкових зв'язків у наочній ситуації, образно-логічного мислення; виявити здатність дитини побачити ідентичність форм, тобто сформованість перцептивного аналізу і порівняння.
Обладнання: два однакові кораблики, вирізані з картону, один з яких суцільний, а другий – у вигляді набору деталей, серед яких є й зайві.
Інструкція: «Розглянь уважно кораблик і фігурки, які лежать поруч. З них добери ті, з яких можна скласти такий самий кораблик, склади його».
Можливі такі форми допомоги: пропозиція приміряти деталі; пропозиція перевірити правильність виконаного завдання та виправити помилки, якщо вони є; схвалення правильних дій.
Хід дослідження: Демонструється малюнок.
2.2. Зорове сприймання.
Мета: визначити рівень розвитку зорового аналізу й синтезу, сформованості процесу сприймання – здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри; виявити особливості уваги дитини – стійкість, переключення, довільність; визначити рівень загальної обізнаності дитини, її знання про предмети, зображені на малюнку.
Обладнання: картки з намальованими предметами, які накладені один на одного й належать до певної групи (по 7 предметів):
1- й варіант – одяг;
2- й варіант – посуд;
3- й варіант – засоби гігієни;
4- й варіант – фрукти.
Інструкція: «Мені потрібна твоя допомога. У видавництві, замість того, щоб на кожній картці зобразити окремий малюнок, зробили плутанину. Розглянь уважно малюнки й допоможи розібратися, що тут намальовано».
Хід дослідження
1. Назви всі предмети, які ти бачиш на малюнку.
2. Як їх назвати одним словом?
2.3. Мислення, мовлення.
Завдання 1.
Мета: визначити рівень здатності до розкриття причинно-наслідкових зв'язків у наочно зображеній ситуації; виявити особливості уваги дитини – стійкість, переключення, довільність; визначити рівень сформованості процесу сприймання, тобто здатності впізнавати предмети, по-різному зображені в просторі, різноманітні форми, розміри: з'ясувати особливості мовленнєвого розвитку – словниковий запас, граматичну правильність оформлення висловлювань, активність мовлення (самостійність висловлювань чи завдяки стимуляції).
Обладнання: серія, що складається з 4-х малюнків за певною послідовністю (за змістом):
1-й варіант – «Розумний зайчик»;
2-й варіант – «Кмітлива жабка».
Інструкція: «Розглянь уважно малюнки й виконай те, що я тобі запропоную».
Хід дослідження
1. Розклади малюнки послідовно.
2. Розкажи по порядку, що намальовано на картинках.
3. Хто виявився героєм твоєї розповіді: 1-й варіант – зайчик; 2-й варіант – жабка.
Завдання 2
Мета: визначити здатність дитини сприймати на слух, розуміти й розкривати причиново-наслідкові зв'язки в оповіданні з підтекстом; з'ясувати рівень сформованості словесно-логічного мислення, навички оперування виключно словесним матеріалом – певними поняттями, уявленнями, що виникають на основі сприймання словесного матеріалу.
Обладнання: стимульний матеріал – оповідання Л. Толстого «Вовк і Коза».
Інструкція: «Зараз я прочитаю невеличке оповідання, ти його уважно послухай».
Хід дослідження:
Вовк і Коза
Вовк бачить – Коза пасеться на горі і не можна йому до неї дістатися, він їй і каже: «Зійшла б ти вниз, тут і місце рівніше, і трава тобі для їжі набагато солодша». А Коза і каже: «Не для того ти, Вовче, мене вниз кличеш, ти не про мою, а про свою їжу дбаєш».
Після прочитаного дитині пропонується відповісти на запитання.
1. Навіщо Вовк кликав Козу?
Якщо відповідь на перше запитання виявляє недостатнє розуміння підтексту, то дитині ставляться допоміжні запитання: «Що їсть вовк?», «Що їсть коза?».
2. Як Коза здогадалась, що Вовк хоче її з'їсти?
2.4. Пам'ять.
Завдання 1.
Мета: здійснити оцінювання короткочасної слухової пам'яті дитини.
Обладнання: бланк з варіантами наборів слів (10 слів), які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі слова. Постарайся запам'ятати їх».
Хід дослідження
1- й варіант– стіл, калина, крейда, слон, парк, нога, рука, хвіртка, вікно, бак;
2- й варіант – клас, малина, парта, дуб, грак, лапа, хвіст, вікно, двері, сік;
3- й варіант – двір, ялина, дошка, дріт, лист, вухо, голова, ваза, рушник, тин;
4- й варіант – міст, дитина, крейда, тир, ряст, хмара, вода, сукня, ранок, дощ.
А тепер повтори, будь ласка, слова, які ти запам'ятав), можна не по порядку.
Завдання 2.
Мета: здійснити оцінювання обсягу смислової пам'яті.
Обладнання: бланк з варіантами наборів з 5 пар слів, що об'єднані за змістом, які необхідно запам'ятати й відтворити за вказівкою, не обов'язково зберігаючи послідовність.
Інструкція: «Зараз я прочитаю тобі пари слів, які товаришують між собою, постарайся запам'ятати їх».
Хід дослідження
1- й варіант плескіт – вода; стіл – обід; міст – ріка; гривня – копійка; ліс – ведмідь;
2- й варіант чашка – блюдце; спідниця – кофта; нота – мелодія; книжка – сторінка; альбом – олівець;
3- й варіант машина – дорога; хмара – дощ; ванна – мило; корабель – море; парта – учень;
4-й варіант гніздо – пташка; шапка – голова; рушник – руки; каструля – борщ; зоопарк – лисиця.
А тепер я називатиму одне слово з пари, а ти – друге.
2.5. Образні уявлення.
Завдання 1.
Малювання людини.
Мета: діагностувати розвиток перцепції, сенсомоторної координації; встановити рівень психічного розвитку дитини.
Обладнання: папір для малювання, олівець.
Інструкція: «Візьми цей аркуш паперу і намалюй людину (чоловіка)».
Хід дослідження:
Якщо дитина говорить, що не вміє малювати, її треба підбадьорити, разом з нею пригадати, що є в людини, а потім запропонувати малювати людину поступово, як пригадували. Наприкінці обов'язково запитати: «Ти намалював усе, що потрібно?».
Завдання 2.
Змальовування групи точок.
Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування, до тонких рухових координацій.
Обладнання: папір для малювання, олівець.
Інструкція: «Перед тобою на аркушику намальовані крапки. Спробуй їх перемалювати».
Хід дослідження:
Дитина повинна відтворити певний порядок розташування крапок.
Завдання 3.
Змальовування писемного тексту.
Мета: з'ясувати рівень психічного розвитку дитини, здатності до наслідування; до тонких рухових координацій.
Обладнання: аркуш паперу з реченням, яке потрібно скопіювати, олівець.
Інструкція: «Поглянь, що тут написано. Ти ще не вмієш писати, але спробуй. Уважно подивись, як це написано, й напиши те саме, або перемалюй».
Хід дослідження
Дитина повинна відтворити зразок.
2.6. Оцінка особливостей мовлення у системі особистісних відносин
Детальну оцінку особливостей мовленнєвого розвиткудітей старшого дошкільного віку у системі особистісних відносин дозволяє проводити модифікована шкала Р. Еріксона. Її цінність полягає: у тому, що вона дозволяє описувати основні психологічні особливості проблем спілкування дітей старшого дошкільного віку, а також має певний прогностичний потенціал для визначення їхньої адаптації до подальшого навчання у школі.
Шкала була створена Р. Еріксоном спеціально для оцінки комунікативних відносин як дітей так і дорослих. Вона заснована на уявленнях про те, що основні проблеми та труднощі адаптації до навчання у школі лежать у діапазоні міжособистісних реакцій та відносинах однолітків.
Ствердження у шкалі сформульовані у позитивному та негативному планах по відношенню до себе(«Мені важко розмовляти перед класом», «Моє мовлення справляє гарне враження»). При позитивному оцінюванні позитивних пунктів та негативному на негативні пункти учень отримує 1 бал, за кожен пункт так, що максимально можливо набрати 24 бали і відповідає кількості пунктів шкали – 24.
Нами представлений варіант адаптованої методики (Мацько Л.Н., Калягін В.А, Сільверман Е.М., 1986), для вітчизняного контингенту, як показників, що виражають високу проблематичність у комунікативній сфері та рівня значимості для оточення. Шкала була переведена на нашу мову лінгвістами, після чого запропонована сучасним спеціалістам. (Див. додаток 2).