Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів (стр. 5 из 23)

Професійна інформація— психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення, особистості. Вона дає молодшим школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили.[55,311] Вона покликана забезпечити: формування в особистості активної профорієнтаційної позиції; постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх вчителів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій у суспільстві. Важлива для оптимального вибору професії інформація повинна містити такі відомості:

→ про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;

→ про особисті якості людини, що є суттєвими для самовизначення;

→ про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;

→ про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).

Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою - з ними знайомляться учні в ході загального процесу професійної просвіти.[11,23]

Інша частина професійної інформації полягає в тому, щоб в одному випадку поглибити інтереси учнів до тих або інших професій, у зв'язку з цим ширше розкрити їх суспільну престижність, показати перспективи професійного зростання; у іншому випадку —пробудити в учнів інтерес до професій, яких потребує народне господарство країни і даний економічний район зокрема.[48,59]

Професійна інформація починається вже в початкових класах школи, і її зміст розширюється і поглиблюється під час переходу учнів з однієї вікової групи в іншу. У початкових класах школярі в процесі суспільної корисної праці, позакласної роботи знайомляться з різними професіями. Особливо велике значення мають в професійній інформації зустрічі молодших школярів з батьками — виробниками, працівниками промислового і сільського господарства, та інших галузей. В процесі роботи за професійною інформацією вчителя розкривають дітям не тільки зміст самої професії, але і, найголовніше, - якими якостями повинна володіти людина, щоб опанувати цією професією і успішно працювати.[2,267]

Професійна діагностика— система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.[55,301]

Чистякова С.Н. між профосвітою та профконсультацією виділяє ще такий компонент, як розвиток інтересів і здібностей.

Професійна консультація— надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення.Завданнями професійної консультації є: психологічне вивчення особистості учня; надання обґрунтованої допомоги їм в оцінці власних здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва та ін..

Ярмоленко Н. Д. виокремлює між профосвітою та профконсультацією інший компонент професійної орієнтації профорієнтаційне виховання— найвідповідальніший період у цілісній системі профорієнтаційної роботи з учнями. Основою для успішного здійснення професійного виховання використовується інформація, одержана про учня в процесі попередньої професійної діагностики та професійної освіти. На учня діє весь арсенал навчально-виховних заходів, у процесі якого вивчаються і виховуються професійні мотиви та наміри. Аналіз результатів педагогічного впливу на учнів дає можливість визначити правильність професійного самовизначення учнів стосовно до їх нахилів і здібностей.

Професійний відбір— система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. [55,312]

Б.О. Федоришин структурним елементом у системі профорієнтації визначає профдобір, завданням якого є процес добору такої професії для людини, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини, сприяє її подальшому розвитку та успішній реалізації в професійній діяльності [40,68-69].

Професія адаптація ─це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дає змогу відшукати її більш конкретні форми, побачити етапи цієї роботи, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Цілком зрозуміло, що на практиці усі ці форми певним чином зливаються та поєднуються. Більш того, від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.

Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв'язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап ─ професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а)початковий (пропедевтичний) етап;

б)пізнавально-пошуковий(5-7 класи)етап;

в)базовий(визначальний)(8-9,8-12 класи).

Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.[8,39]

Зазначимо, що важливе значення для успішного проведення професійної орієнтації належить певним знанням у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.О. Климовим. Сутність її полягає в тому, що, залежно від особливостей основного предмета праці, усі професії поділяються на 5 головних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина. людина-знакова система, людина-художній образ. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи:→ гностичні (розпізнати, визначити), → перетворюючі (обробити, обслужити),та → дослідницькі (винайти, вигадати).У таблиці 1. наведені приклади основних типів і класів професій [22,19] (див. додаток А)

Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано здійснювати інформаційну роботу з учнями. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв інтересів учнів. Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професії до фахівця.

У професіях типу "людина-людина" домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу "людина-техніка" висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.

Для професій типу "людина-знакова система" важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, схемами, графіками тощо.

Вимоги до професій типу "людина-природа" припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.

Професії типу "людина-художній образ" потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.