Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів (стр. 18 из 23)

І душу мені засіває зерно.

Моя Україно,

Білявко-хатино,

Пізнати тебе мені щастя дано.

Ведучий. І сьогодні ми зробимо мандрівку в минуле нашої країни.

Ведуча. Дуже багато ремесел було в давні часи в Україні.

Ведучий. Це різьблення по дереву, плетіння з природних матеріалів, вишивка, гончарство, обробка металу, шкірі та багато інших.

Ведуча. Деякі з них живуть і в наш час. Деякі стали дуже рідкісними, про деякі дізнаємося з книжок та з розповідей бабусь та дідусів.

Ведучий. Найпочеснішою працею в усі століття була праця хлібороба.

Ведуча. Дуже багато сил треба, щоб виростити багатий урожай. Зараз зерно збирають машини, а раніше це робили так, як наші косарі.

(Пісня-танок «Вийшли вполе косарі»).

Ведучий. Після важкої праці завжди хотілося напитися холодної свіжої води з криниці.

Ведуча. Криниця з журавлем споконвіку символізує достаток, невичерпну людську доброту, щирість, привітність.

Ведучий. Криниця вважалася здавна чимось святим. Наші предки вміти шукати, де добре б'є джерело, щоб і в посушливе літо криниця не міліла.

Ведуча. І робили ось що. Ранньої пори, коли сонце ще тільки з'являлося з-за верхівок дерев, колодязники йшли на околицю села, відрізали найзеленішу гілку з куща верболозу, і ця «всевидюща паличка» допомагала визначити, де копати колодязь.

Колодязник — його потрібно копати саме там, де листочки притягувались до землі. І це вже напевно, що вода в цій криниці завжди буде свіжою і прохолодною.

Ведучий. Коли криниця вже була готова, добрий господар запрошував священика, аби освятити її.

Ведуча. А щоб вода не псувалась, опускали на дно колодязя срібний 4 предмет, бо срібло вбиває мікроби.

Ведучий. Рідко коли побачиш в Україні криницю без зелені. Це традиційний кущ калини, або верба.

1-й учень.

Тече вода з-під явора

Яром на долину.

Пишається над водою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

Й кругом їх верболози

лози зеленіють.

Ведуча. А скільки цікавого можна було почути біля криниці.

Ведучий. Давайте й ми побуваємо біля однієї криниці та й послухаємо, що ж там відбувається.

Пригода з Омельком.

Пісня «Грицю, Грицю».

Ведучий. Як бачимо, вміли люди і працювати, і відпочивати та ледарів і боягузів висміювати.

Ведуча. А зараз ми вам розкажемо ще про одне ремесла бондарство.

«Бондарю, бондарю».

Ведучий.У селянських сім'ях жінки самі ткали полотно для своєї сім'ї.

Ведуча. Цікаво те, що починалиткати полотно тільки в середу, п'ятницю або суботу - такзвані жіночі дні.

Ведучий. А що, є ще й чоловічі дні?

Ведуча. Так, це понеділок, вівторок, четвер.

Ведучий. А хто з вас, дорогі гості, знає, що повинна вміти дівчина до весілля?(Відповіді дітей). Правильно,вишивати. Вишиванками прикрашали оселю, одяг

Ведуча. Увечері, коли закінчували роботу по господарствузбирались дівчата на вечорниці.

Ведучий. І лилась тоді селом ніжна лірична пісня.«Вишиванка».

Ведучий. Яка професія дуже близь до професії кухаря? (Пекар).

Дійсно, пекар — людина, яка пече хліб.

2-й учень.

Хліб! У пошані до нього

Схилимо низько чоло!

Хліб! Це святіше святого

Сонце, життя і тепло!

3-й учень.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щиро.

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

4-й учень. А чи знаєте ви, що пекли хліб середу чи п'ятницю. Тоді він особливо вдається.

1-й учень. На той час у хаті повинно бути тихо, мирно! У хаті хліб — всьому голої.

5-й учень.

Візьму я в руки хліб духмяний

Він незвичайний, він святий.

Ввібрав і пісню й працю в себе

Цей хліб духмяний на столі,

Йому до ніг вклонитись треба

Він — скарб найбільший на землі

(Дістається хліб з печі)і

Пісня «Як діждемо літа».

Всі співають. Скільки б не співали,

А кінчати час. Кращі побажання

Ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай буде гаразд

Щоб ми і ви щасливі були

В наслідок проведених форм роботи розширилися та поглибилися уявлення учнів про професії людей, трудові дії та знаряддя праці. Таке різноманіття форм та навчально-виховної роботи допомогло школярам краще пізнати професії рідного краю, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Застосований профорієнтаційний матеріал сприяв розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, емоційно - чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.

Відзначимо, що учні брали активну участь в процесі підготовки до заходів, працювали з різноманітними джерелами шкільної профорієнтації: шкільними підручниками та посібниками, регіональною пресою, власною бібліотекою, та ін. Все це формує зацікавленість до процесу праці в цілому, виховує такі риси особистості школяра як працьовитість, старанність, допитливість, дисциплінованість. Форми роботи, які використовувалися нами у школі з профорієнтації дають можливість працювати з дітьми цікаво, творчо.

На прикінцевому етапі нашого експериментального дослідження з метою перевірки ефективності запропонованої нами методики та її впливу на якість профорієнтаційних знань молодших школярів, було проведено контрольний зріз знань у експериментальному та контрольному класах. Контрольні завдання було складно аналогічно тим, які застосовувались на етапі констатувального експерименту і проводились за його схемою.

Результати перевірки якості знань учнів про професії рідного краю представлено у таблиці 2.

Таблиця 2.2.Результати контрольних завдань з профорієнтації (визначення рівня якості сформованості професійної орієнтації, %)

Класи	Всього учнів	Рівні якості знань
учнів	високий	середній	Низький
Експериментальний (3-А)	22	31%	67%	5%
Контрольний (3-Б)	23	12%	39%	52%

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 31% експериментального і 12% контрольного, середній - відповідно 67% та 39% і низький - 5% і 52%. Як бачимо, якість сформованості професійної орієнтації учнів експериментального класу значно вищий ніж в учнів контрольного класу.

З метою визначення ступеня оволодіння учнів профорієнтаційним матеріалом нами був визначений вербальний аспект профорієнтаційної обізнаності. Він виводиться з формули:

де ν тез ─ об’єм педагогічного тезаурусу, α тез ─ довжина творчої робити учнів.

Наведемо кількісні дані, що показують зміни, відбулися у формуванні якості знань представників різних класів після проведення експериментальної роботи.

Аналіз робіт учнів експериментальних груп показав, що середня довжина творчої роботи становила 97 смислових одиниць, контрольного —72.

Якщо об'єм тезаурусу педагогічних понять у творчих учнів експериментального класу становила 9 смислових одиниць то в контрольному - 4. Відповідно коефіцієнт краєзнавчої обізнаності Св в експериментальному класі — 0,082 а у контрольному 0,056. Різниця у коефіцієнті (0,072) є суттєвою і свідчить про значні позитивні зміни в оволодінні профорієнтаційним матеріалом учнями експериментальних класів, а отже, підтверджує ефективність проведеної нами дослідно-експериментальної роботи.

2.3 Аналіз результативності експериментальної методики

Основне завдання нашого дослідження ми вбачали в тому, щоб при комплексному підході сформувати та поглибити уявлення дітей про професії, засоби та предмети праці представників різних професій, розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різних професій, виховати дисциплінованість, працьовитість, відповідальність за результати праці. Крім того ми хотіли показати, як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток профорієнтаційних інтересів, пізнавальної сфери молодшого школяра, а також як потрібно добирати цей матеріал у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей дітей, їхнього психічного розвитку.

Однією з дидактичних умов ефективного використання профорієнтаційного матеріалу є цілеспрямоване та системне його використання у навчально-виховної роботі учнів початкової школи, що забезпечує неперервність процесу засвоєння і поглиблення знань молодших про професії, розвитку інтересів та важливих якостей особистості.

На початку експерименту аналіз спостереження, анкетування та тестування, творчої роботи показали, що учні поверхнево володіють профорієнтаційним матеріалом; допускають помилки коли: потрібно обґрунтувати відповідь, описати та класифікувати профорієнтаційне явище, здійснити такі логічні операції порівняння, узагальнення, розв'язують завдання творчого змісту.

Розроблена експериментальна методика дозволила 11% учнів молодшого шкільного віку одержати базу для переходу на високий рівень, при цьому на 32% збільшилась кількість тих респондентів, які досягнули рівня середній.

Основними науковими результатами нашого дослідження виступає розроблена і обґрунтована методика роботи, ядром якої є профорієнтаційний матеріал, а також визначення педагогічних умов його використання в навчально-виховному процесі.

Якщо звести результати констатувального та формувального експерименту в одне ціле, то можна одержати графік наступного виду.

Графік. Графічне зображення динаміки обізнаності молодших школярів з профорієнтаційним матеріалом, %

У ході експерименту проаналізовані існуючі програми, виявлено найбільшу профорієнтаційну спрямованість однієї навчальної дисципліни початкової ланки освіти ─ "Трудове навчання". Встановлено, що трудове навчання, читання, рідна мова мають найоптимальніші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу.