Специфіка використання наочності в період навчання грамоти (стр. 1 из 4)

У початкових класах застосування наочності має на меті: збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу.

Відповідно до функцій наочності засоби унаочнення також дуже різноманітні: предмети та явища навколишньої дійсності; дії вчителя й учнів, що демонструють, як треба виконувати ту чи іншу операцію та як і яким обладнанням користуватися; зображення реальних предметів - різноманітні іграшки, предметні малюнки, картини, образні моделі з паперу, картону й символічні зображення - карти, таблиці, схеми, креслення, картки з математичною символікою.

До наочних засобів належить також інформація, яку учні сприймають за допомогою технічних засобів навчання: кінофільми, діафільми, звукозапис, радіо, телепередачі. Ці види наочності називають аудіовізуальними, оскільки інформацію вони передають через звук і зображення.

У початкових класах застосовується природна, малюнкова, об'ємна, звукова і символічно-графічна наочність. Зрозуміло, що кожна з них має свої "плюси" і "мінуси", і це слід враховувати, визначаючи їх роль на уроці.

У навчальних програмах з предметів дається, як правило, перелік наочності та навчального обладнання.

Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно "працював" на досягнення мети уроку.

Як відомо, найперша властивість сприймання - вибірковість. Завдяки запитанням учителя, попередньому досвіду учень вихоплює зором, слухом ті чи інші сторони спостережуваного. І чим менша дитина, тим більше значення мають конкретність і особистісна значущість установки вчителя на сприймання. Не можна залишити поза увагою і вплив фону на якість сприймання. Наголосити на цьому спонукає поширене серед класоводів прагнення всіляко прикрашати роздавальний матеріал (квіточки, замальовки, аплікації). Але ж це відволікає увагу учнів! Адже навчальна сутність картки, таблиці має чітко проглядатися. Водночас на схемах-опорах добре використовувати змісторозрізнювальні властивості кольорів, умовні позначення для виділення головного, зв'язків між елементами схемну

Мета: Як доцільно і зрозуміло використовувати наочність у початкових класах. Які види наочності використовують при навчанні грамоти.

Об‘єкт дослідження: є процес використання наочності у початкових класах.

Предмет дослідження: наочність як основний вид у початкових класах.

Розділ 1. Використання наочності

Використання наочності на уроках грамоти полегшує процес вивчання і закріплення звуків і букв, конкретизує поняття, зв’язані з навчанням грамоти; допомагає швидше засвоїти виучуване, дає можливість урізноманітнити форми роботи з навчанням грамоти.

Використання наочності в процесі навчання грамоти підносить активність учнів.

На всіх уроках навчання грамоти насамперед треба використати ілюстративний матеріал, вміщений у букварі.

Тематичні малюнки подані на сторінках букваря, малюнки окремих предметів необхідно використати як у наступній бесіді перед початком вивчання матеріалу на сторінці, так і в процесі дальшої роботи над ними.

У добукварний період при проведені бесіди про школу вчитель використовує предмети й речі, що є в класі, - парти, дошку, стіл, стільці; приносить кольорові олівці, папірці, виготовляє з паперу зірки, кружечки за допомогою яких розвиває поняття "багато", і "мало"; демонструє різні кольори, розміри.

Як ілюстративний матеріал використовуються городні, садові рослини, овочі, фрукти, що їх діти спостерігають під час екскурсій прогулянок.

На уроках навчання грамоти можуть бути використані як наочність чучала сови, їжака, ховраха; колекції комах; в натурі, гриби, риби, груші, яблука; предмети, чашка, обруч, човен (іграшка), ялина (гілочка).

Серед різних видів наочності, що використовуються при навчанні грамоти, найбільше значення мають ті посібники, за допомогою яких щоденно проводиться робота з навчання читання і письма.

До таких посібників належить: розрізна азбука, набірне полотно, учнівські каси, картки з складами й словами, різні картки для гри, демонстраційні таблиці. До навчальних посібників належать також прописи, таблиці з друкованими і рукописними буквами українського алфавіту, настінні таблиці з складами і реченнями.

Найважливішим наочним посібником під час навчання грамоти є букви розрізної азбуки. Ці букви використовуються для складання учнями слів після їх поділу на склади і звуки, та для читання складених слів, письма. Для кращого запам’ятовування букв вживається ще картинний алфавіт, де до кожної букви додається малюнок предмета (його назва починається цією буквою). Основне призначення картинного алфавіту - допомогти дітям краще запам’ятати букви, спираючись на перший звук слова - назву малюнка. Якщо під малюнком є крапки, то використовується він для аналізу звукової структури слова, для складання з розрізної азбуки слів, для письма.

Для зображення букв розрізної азбуки виготовляють буквені каси - великі для вчителя і малі для учнів.

Учнівську касу повинен мати кожен учень і користуватися нею протягом усього періоду навчання грамоти як у класі, так і вдома.

Картки з словами і складами зручно виготовляти на смужках твердого паперу. Смужки беруть шириною 12-15 см., а довжина - по розміру складу, слова чи речення. Склади й слова пишуться буквами такого розміру, як букви розрізної букви; писати краще чорним чорнилом чи тушшю, щоб написане чіткіше виділилось.

Учителі виготовляють також настінні таблиці слід для використання їх при застосуванні різних прийомів читання.

Таблиця слів, розміщених за подібністю

Шурамураноракора

шилошилашинашани

макраклаклук

шилоломилипапили

Таблиця слів, розміщених за принципом нарощування:

синсини

силасилі

козакоса

садсади

ідейде

крайкраї

Під кінець вивчення всіх букв українського алфавіту можна використати таблицю букв в які позначають голосні і приголосні звуки. Одні з них написати червоним інші чорним.

Букви, що позначають приголосні звуки:

а, о, у, е, и, і, я, ю, є, ї.

Букви, що позначають приголосні звуки:

б, в, г, д, ж, з, к. л, м, н, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ, дж, дз, й:

Широко використовуються таблиці складів, виготовлених на аркуші паперу.

Наприклад, для складання слів з буквою н можна виготовити таку таблицю:

па

по

пу

пи

ла

ло

лу

лам

мок

пра

рок

Комбінуючи різні склади, що на них вказує вчитель, учні складають слова: порох, пила, липа.

Можуть бути таблиці виготовлені з великих і малих букв - друкованих і рукописних.

З метою вироблення в учнів позиційного читання доцільно виготовляти такі таблиці:

Спочатку діти читають слова, а потім учитель водить указкою, поєднуючи склади в словах:

наша

нашу

наша

наші

Або ж таблиці для читання слів:

Читають слова стань, пень, станьте, пеньки, синька.

Корисною буде і так звана "рухома азбука", яку можна виготовити велику за розміром для класу і малу - для кожного учня. Береться лист картону, в ньому прорізується шість віконець по величині букв, під них кладеться лист картону без віконець і зшивається поміж отворами.

Встановляють смужки паперу з буквами так, щоб можна читати різні слова, пересуваючи смужку.

Таку ж рухому таблицю вчитель може виготовити для читання складів з буквою, що позначає приголосний звук з усіма голосними: на вузькому аркуші пишеться чи прикріплюється буква т, поруч - віконечко, в яке встановляється смужка паперу з усіма буквами, що позначають голосні звуки.