Специфіка використання наочності в період навчання грамоти (стр. 3 из 4)
| Звуки | Звуко-сполучення | Букви | Приклади вживання букв | |||
| На початку слова | Після приголосного | Після апострофа | Після голосного | |||
| и | и | схиляти | ||||
| о | о | осінь | море | період | ||
| і | і | ідея | літо | поіменний | ||
| йі | ї | їдальня | з’їзд | мої | ||
| е | е | екран | стелити | поема | ||
| є | миється | |||||
| йе | є | єдність | б’ються | моє | ||
| у | у | успіх | бути | влучити | ||
| ю | любити | |||||
| йу | ю | юний | в’юн | стаю | ||
| а | а | автобус | вагон | неактивний | ||
| я | тягти | |||||
| йа | я | ясно | пір’я | деякі | ||
Таблицю доцільно вивісити у класі під час виконання вправ на виявлення звуко-буквенного складу.
Після опрацювання всіх питань, що пов’язують з граматичною категорією часу дієслова - часи дієслова, змінювання дієслів за особами, числами, I і II дієвідміни, особові закінчення, їх правопис, зміна дієслів за родами й числами - можна запропонувати учням за такою таблицею.
Часи дієслова
| Однина | |||
| особа | 1 | Що роблю? | Що буду робити? Що роблю? |
| 2 | Що робиш? | Що будеш робити? Що зробиш? | |
| 3 | Що робить? | Що буде робити? Що зробить? | |
| рід | ч | Що робив?Що зробив? | |
| ж | Що робила?Що зробила? | ||
| с | Що робило?Що зробило? | ||
| особа | 1 | Що робимо? | Що будемо робити? Що зробимо? |
| 2 | Що робите? | Що будете робити? Що зробите? Що будуть зробити? Що зроблять? | |
| 3 | Що роблять? | ||
| рід | ч | ||
| ж | Що робиш? | ||
| с | |||
Хоч ця таблиця дуже проста, однак містить не лише відомий дітям інформаційний матеріал, а ї новий: категорія часу представлена у системі.
Безумовно, корисним посібником таблиці, що дають змогу застосувати перфокарти для перевірки знань школярів.
До такої роботи слід готувати учнів поступово й систематично. Скажемо, перевірити третьокласники засвоїли дієслово, можна за допомогою таблиці.
Морфологічний розбір
| час | особа | число | рід | дієвідміна | |||||||||
| дієслово | теперішній | майбутній | минулий | 1 | 2 | 3 | однина | множина | чоловічий | жіночий | середній | 1 | 2 |
Поступово опрацювавши з учнями всі графи таблиці, під кінець вивчення дієслова при морфологічному розорі варто використати таблицю в цілому.
Крім того, таблиця допомагає третьокласникам глибше усвідомити граматичну суть частини мови їх системні ознаки і взаємозв’язки.
На уроках мови в третьому класі, крім того, можна використати такі види унаочнення:
наочність предмета, природа (квіти, листок)
наочність ілюстративна (картини, фотографії)
наочність схематична (схеми, таблиці, моделі)
Вибір навчального приладдя залежить від змісту начального матеріалу, його об’єму, а також від необхідності урізноманітнювати методичні прийоми. Використання наочності на уроці пожвавлює, навчальний процес, створює можливості для розвитку творчої уяви учня, викликає зацікавленість навчальним матеріалом.
Предметна наочність може бути використана в третьому класі під час пояснення суфікса. Наприклад: вчитель показує дітям лист, діти називають його і записують слово на дошці, потім менший листок, потім дрібненьке листячко. В результаті на дошці з’являється ряд споріднених слів, в яких виділяються корінь лист.
Під час вивчення споріднених слів, кореня слова, закінчення та суфікса можна використати таблиці, на яких під малюнками написані слова або речення, а також записані правила.
Ось зразки таких таблиць:
| Споріднені слова | |
 стіл |  столик |
| Зима, зимонька, взимку, зимовий, зимувати.Дерево, деревце, деревина, задерев’янів. | |
| Корінь слова | |
| На узліссі стоїть старий дуб. | Ми посадили молодий дуб. |
| Спільна частина споріднених слів називається коренем слова. | |
| Закінчення слова | ||
| Я люблю море. | Морем плив корабель. | На морі знялася буря. |
| Змінна частина слова називається закінченням. | ||
| Суфікс | ||
| сад | садок | садівник |
За малюнками проводиться бесіда, читаються речення та формулюється правило. Таку табличку можна лишити на певний час у класі, поки учні твердо засвоять даний матеріал.
Схеми і таблиці дають можливість шляхом порівняння і засвоїти певний граматичний матеріал чи правило. Такі схеми в третьому класі можна використовувати під час вивчення нового матеріалу, повторення вивченого в попередніх класах, під час закріплення. Так під час вивчення тем "Апостроф після префіксів", "Ненаголошені голосні е, и в корені слова", "Складні слова" можна використати, наприклад, такі схеми і таблиці:
| Апостроф після префіксів | |
| з’їстипід’їхати | поїстизаїхати |
Така наочність допомагає учням зрозуміти і засвоїти виучуваний матеріал, пожвавлює урок.
Об’єктом дослідження є процес використання наочності у початкових класах.
Предмет дослідження - наочність як основній вид у початкових класах.
У процесі дослідження про наочність у початкових класах.
2.3 Застосування загадок, приказок, скоромовок, ребусів як наочність у початкових класах
Формування навички читання - тривалий і складний процес, що потребує постійної, неослабленої уваги до занять і забезпечується перед усім добором навчального матеріалу та відповідними методичними прийомами введення уроку.
Саме тут і застосовує класовод загадки, прислів’я, приказки, скоромовки, ребуси, чистомовки, ребуси, кросворди, анаграми, метаграми вірші, які містять багатющий пізнавальний матеріал.
Скоромовки, приказки, чистомовки рекомендуються, як вправи для розвитку мовленнєвого апарату, відпрацьовування виразної дикції. Загадки, ребуси, кросворди, мета грами, анаграми - це захоплива гра, змагання на кмітливість. А прислів’я та приказки містять у стислі формі неабиякий життєвий сенс і мудрість.
Можливості використання такого матеріалу в ході уроків читання практично не обмежені: і при ознайомлені з новим звуком, і в словникових вправах, і для додаткового читання за темою занять, і для закріплення нового матеріалу… Вчитель має, можливість добирати, використовувати диференційовано пропоновані завдання за граматичними, розвивальними та виховними вимогами уроку.
На організацію уроку, підвищення його виховної ефективності впливають ігри та ігрові прийоми. Гра організовує, привчає учнів до порядку, підвищує активність, відкриває в собі нові сили, творчі можливості. На уроках проводять ігри, під час яких діти вправляються в моральних вчинках. В ігрових ситуаціях вони виконують обов’язки бригадирів, майстрів, командирів, прикордонників, контролерів, космонавтів і відповідно виявляють свої заняття та вміння. Майстер керує ділянкою, виробництвом, відповідає на якість праці своїх робітників. Контролер перевіряє продукцію, вилучує брак.
На уроках письма, аналізуючи тексти, написані на дощі, діти на хвилину стають прикордонниками, вони уважно вдивляються у написане. Якщо знаходять, помилку "вбивають" її хлопанням в долоні. Одразу ж пояснюють, чому треба писати так, а не інакше "розвідники" можуть "розмінювати поле", ліквідувати помилки, щоб успішно рухатися далі.
У всіх ігрових ситуаціях обов’язковою умовою для підсилення їх виховного значення є прояв старанності, пильності, чесності, скромності, товариської взаємодопомоги.
Використання загадок допоможе вчителям зробити урок навчання грамоти цікавими, а також і засвоєння матеріалу - більш глибше та міцніше. Адже загадки - це стислі поетичні запитання, де приховані формі одні предмети чи явища зображаються через інші завдяки спорідненості, подібності їхніх властивостей, часом ледь помітних.
Загадки - це є розваги
У знань перевірка
Часто відповідь знайдеться,
Та часом є - "дірка"
Не мусить відгадати,
Якщо не можливе
Тоді у відгадках знайдеш
Усе, що важливе
Відповідні є готові
Тільки пошукайте
І в той спосіб трохи знання
Про те, "щось" придбайте.
Що спонукає дитину вдуматись у кожне слово, порівнювати його з іншими, знаходити подібність і відмінність, виділяти головне у спостережені за природою.
Загадки завжди поетичні, легко запам’ятовуються. У ході розгадування дитина виконую ряд мислительних операцій: аналіз, синтез, порівняння, доведення, узагальнення. Загадки корисні ще й як засіб мовного розвитку дітей, збагачення словника. Цікава вигадка і несподівана відгадка викликає позитивні емоції. Тому можна використовувати загадки для опрацювання нового матеріалу.
Загадки до кожного звука можна добирати так, щоб він стояв у різних позиціях (початку, середині, у кінці слова) позначав би твердий та м’який приголосні.
Дуже люблять шестилітки складати звукову модель слова - відгадки з фішок - індивідуально чи парами. А якщо слово відгадка містить вивчені літери, то його можна викладати з розрізної азбуки. Цей вид роботи особливо корисний у класах - комплектах, де на самостійну роботу виділяються чимало часу. Тут учні вчаться допомагати один одному.