Праворуч від вхідних дверей великий хол з рожевими стінами. У холі з лівої стіни стоїть модерний диван коричневого кольору. Навпроти дивану на стіні висить плазмовий телевізор. Kpiм цього, у холі є багато iнших сучасних приладів. У будинку також є спеціальна кімната з домашнім кінотеатром.
Ліворуч від вхідних дверей є їдальня, де ви можете поснідати або просто попити чай з друзями. У їдальні стоїть великий стіл i безліч стільців. На стінах у їдальні висить багато дорогоцінних картин. У домі є також простора й затишна кухня. Увесь її iнтep’єp розроблений професійними дизайнерами. На кyxнi є багато електричних та газових приладів, які допомагають вам готувати корисну й поживну їжу.
На другому повepci знаходяться спальні кімнати. У двох дитячих кімнатах стоять комп’ютери. Стіни в одній дитячій жовтогокольору, а в іншій — барвистого метелика.
Я вважаю, що якщо щось купувати у Франції, то це будинок. До речі, якщо вас цікавить, то в мене є один екземпляр. У тому двоповерховому будиночку є все для комфорту: газ, вода, електрика, автономне опалення.
Щодо інтер’єру, то вci кімнати гарно оформлені. Є навіть деякі "незвичайності": у дитячій у темряві на стінах світять зopi, у вітальні працює камін, на кухні — всі стіни рожеві, у спальні — все зелене, у гардеробній — чудові панелі. A інші кімнати (всього шість) без усіляких цікавостей, проте зручні.
Гадаю, що вам краще взяти co6i будинок, ніж квартиру, бо у будинку не турбують сусіди.
Учитель. А тепер давайте запишемо лексику, яка характеризує сучасний дім. Ви всі мали завдання скласти такий словниковий диктант, який допоможе відновити вашу розповідь. Месьє Вольдемаре, продиктуйте нам, будь ласка!
Учень диктує; на кожному столі лежить допоміжна довідка з yciмa заздалегідь підготовленими лексичними диктантами, учні мають можливість проконтролювати правильність написання почутих слів.
Сучасний будинок
Зимовий сад, газон, вітальня, пухнастий килим, камін, хол, модерний диван, плазмовий телевізор, домашній кінотеатр, їдальня, простора кухня, електричні та газові прилади, спальні кімнати, дитячі, комп’ютери, гардеробна [дод.2].
Ще важливим моментом є те, що всі інші учні були теж залучені до активної діяльності. Їхнім завданням було не тільки спостерігати за подіями, про які йшлося у казці, але й уважно слухати й одразу ж фіксувати почуте.
Друга частина – домашнє завдання було якоюсь мірою теж індивідуальне, бо завдання – написати твір-опис на тему "Ідеальне житло для вередливої принцеси Василини", використавши лексику з довідок – вимагало особистісного підходу. Комусь з учнів сподобався будинок у Парижі, а комусь – в Україні. Тому у кожного з учнів був свій неповторний твір. У другій частині було здійснено й оцінювання. Учитель нагородив тільки тих, хто брав участь у підготовці та проведенні уроку-казки, а оцінив за якістю виконаного домашнього завдання.
Отже, проведений у нестандартній формі урок зацікавив учнів. Сам жанр казки є досить незвичайний і цікавий, адже казка – це завжди щось гарне і чисте, проте, не дивлячись на це, багато хто в казки не вірить. Якщо ж таке заняття було проведено у 6 класі, то це ще той вік, коли учні є дітьми, а тому форма рольової гри з елементами казки є досить влучною. Тому, із зазначеного, можна зробити висновок, що і цей урок мав успіх серед учнів, що є важливою складовою у навчанні.
3.3 Аналіз результатів дослідження
Для перевірки ефективності пропонованої методики з розвитку зв’язного мовлення проводилися бесіди з учнями, учителями, твір, вправи у вигляді ігор, що сприяли закріпленню матеріалу. Якість знань учнів з розвитку зв’язного мовлення перевірялася за допомогою творчих робіт учнів і шляхом проводення аналітико-синтетичної бесіди.
Результати перевірки набутих знань, умінь та навичок учнів подані в таблиці 1.
Таблиця 1
| Оцінка/ відсоток(27 учнів) | |||||||||||
| "12" | "11" | "10" | "9" | "8" | "7" | "6" | "5" | "4" | "3" | "2" | "1" |
| 1 | 1 | 4 | 2 | 4 | 5 | 3 | 3 | 1 | 2 | 1 | 0 |
| 3,7% | 3,7% | 14,8% | 7,4% | 14,8% | 18,5% | 11,1% | 11,1% | 3,7% | 7,4% | 3,7% | 0% |
Перевірка знань учнів показала, що в учнів викликає труднощі процес діалогічного, особливо монологічного мовлення, присутні деякі синтаксичні та стилістичні помилки, орфографічні й орфоепічні помилки (чістий, баґряний).
У процесі вивчення розвитку мовлення учні виконували творчу роботу (твір-опис), в нетрадиційній формі у якій передбачалося розвивати їхні вміння правильно самостійно будувати зв’язний текст, підвищити їхні навички самостійно готуватися та підбирати матеріал, брати активну участь у проведенні уроку тощо.
Оцінки за твір-опис подано в таблиці 2.
Таблиця 2
| Оцінка/ відсоток(27 учнів) | |||||||||||
| "12" | "11" | "10" | "9" | "8" | "7" | "6" | "5" | "4" | "3" | "2" | "1" |
| 3 | 4 | 2 | 6 | 5 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| 11,1% | 14,8% | 7,4% | 22,2% | 18,6% | 11,1% | 7,4% | 3,7% | 0% | 0% | 3,7% | 0% |
Як бачимо, оцінки учнів після проведення експерименту значно підвищилися. Це можна пояснити тим, що учні брали активну участь у проведенні занять, інноваційні методи та прийоми зацікавлювали їх, а значить, що шестикласники з великим бажанням вчилися і навчалися.
Найбільше помилок, які були допущені школярами, стосувалися орфографічних та синтаксичних умінь учнів (Гольштейський замок, вони прийшли у хату).
Поняттєву й операційну основу мовленнєвого розвитку учні мають засвоювати водночас із опануванням сукупності дій, які становлять систему мовленнєвих умінь сприймати, відтворювати і створювати усні й писемні монологічні та діалогічні висловлювання різних стилів, типів і жанрів, потрібних у різноманітних життєвих ситуаціях. Саме таким за специфікою виявився даний експеримент. Якщо проаналізувати два експериментальних урока в комплексі, то можна дійти висновку, що учні на уроках зв’язного мовлення постійно виступали співучасниками, що є показником інтерактивного навчання. Шестикласники були залучені до активної діяльності, допомагаючи вчителю у підготовці та проведенні уроків. На уроках учні сприймали інформацію, збагачуючи свій словниковий запас, мали змогу спілкуватися не тільки з учителем, але й між собою, що значно розвивало їхні комунікативні навички та зміцнювало дружні стосунки в класі; відтворювали та створювали усні й писемні монологічні і діалогічні тексти на основі особистих вражень. Також велику роль відіграли допоміжні засоби – обладнання, що допомогало максимально створити зручні умови для написання твору та гармонійну атмосферу в класі.
Учитель намагався якомога більше використати різноманітних методів і прийомів задля підвищення рівня знань учнів та розвитку їхнього мовлення. При проведенні дослідження були використані методи усного викладу матеріалу, репродуктивної, евристичної й аналітико-синтетичної бесіди, самостійної роботи учнів (підборка матеріалу, вироблення костюмів тощо), підготовчих та тренувальних вправ, проблемний метод; були залучені інноваційні технології: гра "Хто останній", "Ланцюжок", рольова гра з елементами казки; проводився зв’язок з іншими дисциплінами.
Отже, мета експерименту була досягнута. Учні набагато якісніше засвоювали та сприймали нові знання, ознайомилися ближче з описом як типом мовлення, оволоділи навичками опису приміщення за власними спостереженнями, підвищили рівень своїх знань, умінь та навичок, збагатили словниковий запас, з цікавістю та задоволенням брали участь у проведенні експерименту, добирали матеріал; розвивали зв’язне мовлення, пам’ять, увагу, логічне мислення; уміння правильно оформлювати свої думки; виховали естетичний смак та інтерес до вивчення української мови.
Завдання дослідження було виконано, виявлено рівень знань учнів та проведено з ними підготовчу роботу; проведено уроки з розвитку зв’язного мовлення на тему "Твір-опис приміщення", на основі яких досліджено та проаналізовано результат експерименту.
Таким чином, учитель повинен якомога частіше використовувати на уроках найрізноманітніші методи роботи, серед них написання невеликих переказів публіцистичної зорієнтованості, творів-мініатюр, заміток; повинен залучати до бесіди всіх учнів, щоб розвивати в них навички вільно говорити й слухати виступ товаришів; учитель повинен уміти варіювати у підході до різних завдань, беручи до уваги особистісно-зорієнтовану та інтерактивну моделі навчання.
Щоб учні оволоділи умінням слухати, читати, говорити і писати, вільно користуючись певними мовними засобами відповідно до мети, змісту, умов спілкування, вони повинні збагатити свій мовленнєвий запас, опанувати мовні норми, набути властивостей логічного, правильного, точного, образного, багатого, доречного, влучного мовлення.
Тому, показником багатого мовлення є великий запас мовних засобів, значний обсяг активного словника, різноманітність морфологічних форм і синтаксичних конструкцій. Багатство індивідуально-мовного запасу виявляється в різноманітності мовлення. "Чим більше різних елементів мови (формальних і змістових) припадає на одну й ту саму "площину" мовлення…, чим рідше повторюються в мовленні одні й ті самі слова, їхні значення, їхні форми й конструкції речень, тим багатше мовлення" [10, 84].
Саме такою є специфіка уроків мовленнєвого розвитку, що відповідно до оновленої програми мають проводитися перед вивченням систематичного курсу української мови. Програма з української мови передбачає велику за обсягом і різноманітну за змістом роботу з розвитку мови, а також різноманітні форми і методи цієї роботи. У нашій державі, де всі члени суспільства мають необмежені можливості для активної участі в громадсько-політичному житті, в культурному будівництві, кожна людина має володіти високою культурою мови. А досягається це в результаті засвоєння граматичної будови літературної мови, норм правильної вимови, всього багатства лексики, фразеології й виразових засобів.