2-й рівень– ситуація оцінюється правильно, але рівень організованості, самостійності в роботі недостатній. У ході виконання завдання потребує стимулюючої допомоги. При описі картинки фрагменти виділяються хаотично, випадково. Описується те, на що впав погляд. Дитина часто утрудняється в пошуку потрібних слів.
3-й рівень– оцінити правильно й узагальнено ситуацію дитина сама не може. Її погляд довго блукає по картинці. Щоб дитина почала відповідати, потрібна направляюча участь педагога. Засвоєний з його допомогою спосіб аналізу застосовується при описі, оцінці інших фрагментів, але робота йде дуже в'яло. Активність дитини доводиться увесь час стимулювати, слова витягати.
4-й рівень– дати правильну оцінку ситуації дитина не може. Стимуляція, направлення педагога результату не дають. Зразок аналізу, даний педагогом, не засвоює, не може перенести його в нову ситуацію, застосувати при аналізі інших фрагментів.
Методика «знаходження відсутніх частин малюнка серед запропонованих на вибір». Суть даної методики полягає в підборі відсутньої частини малюнка до вихідного зразка (Додаток 2).
Завдання на знаходження предметів, об'єднаних якоюсь загальною ознакою (узагальнення й класифікація). Дітям пропонуються малюнки, серед яких потрібно виділити предмети об'єднані загальною ознакою (Додаток 3).
Завдання на знаходження закономірностей. Припускає продовжити ряд з наявних тварин (Додаток 4).
Методика найпростіші умовиводи визначає запас знань дитини, ерудицію (Додаток 5).
Завдання на встановлення логічних зв'язків. За допомогою малюнків визначити послідовність дій (Додаток 6).
Після проведення діагностики розумового розвитку за допомогою вище зазначених методик, у групі пройшов курс дидактичних ігор. Всі дидактичні ігри спрямовані на розвиток мислення й мови дітей, вони формують різні сторони цього процесу. Від об'єкта до слова й від слова до об'єкта - два взаємозалежних підходи, які використовувалися при розробці системи ігор.
Перша група ігор – це ігри, що формують уміння виділяти основні, характерні ознаки предметів і явищ, порівнювати, зіставляти їх. Проводяться вони по типу ігор-загадок («Відгадай-Но», «Магазин», «Де перебуває Петрик?», «Радіо»). У цій групі ігор варто особливо сказати про ігри, спрямовані на вміння побудувати зв'язну, цікаву, послідовну розповідь про той або інший предмет, з огляду на всю сукупність його ознак, на вміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати й це все проявляється в логічній чіткості, доказовості мови, що сприяє не тільки активізації словника дітей, але розширює ознайомлення дитини зі світом речей, явищ, їхніми властивостями, якостями.
Друга група – ігри, що виховують уміння групувати, узагальнювати предмети по певних ознаках. («Доміно», «Знайди пару»).
Третя група – ігри, що вимагають від дітей уміння відрізняти реальні явища від нереальних, зауважувати алогізми, робити правильні умовиводи, розуміти гумор («Хто більше помітить і пояснить небилиць?»).
Четверта група – ігри, що виховують уміння володіти собою, увага, спритність, кмітливість («Фанти»).
Діти 5-го року життя можуть не тільки діяти з готовими моделями, але й самостійно будувати їх (Л.А. Венгер і ін.) [7, 7]. Моделюючий характер ігрової й продуктивної діяльності дозволяє не тільки опосередковано вивчати навколишню дійсність, але й розвивати розумові здатності.
У зв'язку із цим ми пропонуємо ігри з моделями, зміст яких включає всі необхідні умови для інтелектуального розвитку дитини 5-го року життя. Ігри з моделями припускають побудову моделей, конструювання й відтворення змодельованої ситуації в сюжетно-рольовій грі «Місто Будівельників» (Додаток 7).
«Довідайся елементи візерунка». Дидактичне завдання. Уточнити й закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, учити виокремлювати окремі елементи візерунка, розвивати спостережливість, увагу, пам'ять і швидкість реакції (Додаток 8).
«Доміно». Дидактичне завдання.Закріпити уявлення про основні елементи якогось розпису, навчити розрізняти й порівнювати їх між собою, правильно називати, користуючись назвами, придуманими майстрами промислу, розвивати спостережливість, увагу, швидкість реакції (Додаток 9).
«Знайди пару». Дидактичне завдання, як і в грі «Доміно» (Додаток 10).
«Де був Петрик?». Дидактичне завдання активізувати процеси мислення, пригадування, уваги, мови дітей; виховувати повагу до людей праці (Додаток 11).
«Магазин Іграшок». Дидактичне завдання. Учити дітей описувати предмет, знаходити його істотні ознаки; дізнаватися предмет за описом (Додаток 12).
«Радіо». Дидактичне завдання. Виховувати вміння бути спостережливим, активізувати мову дітей (Додаток 13).
«Хто більше помітить і пояснить небилиць?» Дидактичне завдання – розвиток уваги (Додаток 14).
Дітей середньої групи було поділено на дві групи у довільному порядку: 1-ша група 14 дітей та 2-га група -16 дітей. На першому етапі було проведено діагностування за обраними методиками рівня сформованості розумового розвитку у двох групах. Наступним етапом стало проведення серії занять, побудованих на дидактичних іграх у експериментальній групі (2-га група 16 дітей). Заключним етапом була контрольна діагностика усіх дітей, аналіз результатів та визначення позитивної чи негативної динаміки застосування дидактичних ігор з дітьми експериментальної групи.
Методи дослідження. Для одержання повноцінних і достовірних результатів використовувалися методи: тестування, кількісний й якісний аналіз отриманих даних.Якщо виходити з позиції, що розвиток розумових здатностей дітей - це складова частина всієї роботи вихователя, то має місце при оцінці ефективності цього напрямку в роботі опиратися на загальні результати розумового розвитку й результати сформованості пізнавальних процесів, які є основою розумових здатностей.
Правда, існує при цьому певного роду формальність, тому що результат - це не завжди є цифри, виведені урівень, а найкращий показник розумового розвитку - це вміння дитини-дошкільника одержувати нові знання, уміння міркувати, доказово мислити, догадуватися, проявляти розумову напругу, фантазувати, робити самостійні виводи, будувати задуми творів, малюнків, конструкцій і т.д..
Результати діагностики показали, що контингент дітей групи становлять діти, що мають середній (50% - 8 дітей) і низький (50% - 8 дітей) рівні розумового розвитку.
Діагностика рівня сформованості розумового розвитку в дітей здійснюється за наступними критеріями:
| Критерії оцінки | |
| Увага | уміння заштриховувати необхідні фігурки |
| Пам'ять (обсяг) | Запам'ятовування 5-6 назв предметів. |
| Сприйняття | Розрізняє всі кольори та деякі відтінкиУміння зіставляти по величині 5-6 предметів однакової формиУміння називати відмінності двох фігур різної форми |
| Уява | Домалювати розпочате просте зображення, доповнивши його деталями.Самостійно скласти невелику казку або історію на задану тему |
| Елементи логічного мислення | встановлення серіаційних відносин між поняттямиустановлення родо-видові відносини між поняттямиуміння відображати класифікаційні відносини (побудова моделі класифікаційних відносин між поняттями) |
Аналіз отриманих даних дозволяє зробити наступні виводи про особливості сформованості пізнавальних процесів у дітей 5-го року життя на момент весни 2011 року:
- пам'ять - середній обсяг пам'яті (із запропонованих 6-7 назв предметів діти в середньому відтворюють 3-4, що свідчить про середній рівень обсягу пам'яті; діти, що відтворювали 5 назв мають високий рівень обсягу пам'яті; відтворити всі 6-7 назв не зміг ніхто)
- увага – середня, недостатня концентрація й слабка стійкість уваги на завданні, підвищена відволікаємість на зовнішні подразники (шум, шепіт дітей), внаслідок чого погано стравилися із завданням.
- сприйняття – основні кольори знають добре майже всі діти експериментальної групи, відзначаються значні складності при називанні й визначенні відтінків основних кольорів; недостатньо розвинені вміння зіставляти по величині предмети різної форми, уміння називати відмінності двох фігур різних форм)
- уява - відчувають труднощі при необхідності домалювати почате зображення, доповнивши його деталями; самостійно можуть скласти невелику розповідь або казку, але елементи фантазії в творі мінімальні.
- елементи логічного мислення – основній частина групи 82% (17 дітей) важко було встановити (або помилково) серіаційні відносини між поняттями, зазнають труднощів у встановленні родо-видових і класифікаційних відносин між поняттями.
Таблиця 1. Рівень сформованості розумового розвитку у дітей 5-го року життя на першому етапі діагностики
| 1-а група | 2-а група | ||
| П.І | Рівень | П.І | Рівень |
| Роман Т. | Середній | Дарина Ш. | Середній |
| Катя І. | Середній | Олена Г. | Низький |
| Ваня С. | Низький | Євген М. | Середній |
| Руслан Г. | Середній | Софія Р. | Низький |
| Юрій В. | Низький | Людмила Б. | Середній |
| Таня М. | Середній | Максим Н. | Середній |
| Ілля П. | Низький | Дарина К. | Середній |
| Мирослав Я. | Середній | Анна З. | Середній |
| Марина Т. | Високий | Яніна Г. | Низький |
| Інга М. | Середній | Рената Б. | Низький |
| Юля Д. | Високий | Олег Д. | Низький |
| Вітя Н. | Низький | Сашко П. | Середній |
| Олександра К. | Середній | Марія П. | Низький |
| Світлана М. | Середній | Юля Ц. | Низький |
| Оля Б. | Високий | Антон К. | Низький |
| Наталія Н. | Середній |
Після діагностуючого етапу, проводилася розвиваюча робота з використанням системи дидактичних ігор як засобу розумового розвитку дітей.