Проте, в системі Г. Лозанова немало невирішених проблем. Хоча принцип єдності свідомого і підсвідомого в навчанні рахується ним одним із головних, в дійсності такої рахується ним одним із головних, в дійсності такої єдності йому не вдалося повністю забезпечити. Наступне, – обмеженість сугестопедичного навчання як форми навчання. (16)
Фактично інтенсивне навчання давно перестало бути чисто «лозанівським», воно одержало багато модифікацій.
І сам Г. Лозанов багато в чому переусвідомив зроблене ним. Він підкреслює, що головне в його системі – максимальне розкриття невикористаних резервів особливості учня, як фізичних, так і психологічних. Тут має значення все: і поведінка педагога, і створення ним атмосфери заняття, і зміст підручників, і підхід до дітей.
По-перше, по іншому організовується матеріал, велика увага приділяється зв’язку навчання з підвищенням естетичної і загальної культури. По-друге, вимагаються підвищені вимоги до педагогічної майстерності педагога, до техніки його спілкування з учнями. Але, по-третє, «сугестологія вчить вчителя не тільки тому, як потрібно розмовляти з дітьми, але й з яким внутрішнім ставленням підходити до них. Його авторитет – це авторитет люблячої, могучої, знаючої людини, того хто організовує і керує дитячим колективом, прагнучи при цьому, щоб кожна окрема особистість знайшла свою специфічну форму прояву в спільній праці, здійснила свій максимальний розвиток». По-четверте, «в загальній атмосфері невимушеності і відсутності почуття насильство навчання дітей протікає приємно, природно, і матеріал засвоюється непомітно… Під час навчання не слід знервуватися, боятись чогось, не слід робити надзвичайних зусиль для виникнення різного роду асоціацій, немає потреби повторювати матеріал сотню разів. Його можна засвоювати природно і спокійно. Необхідно лише звільнитися від зайвих рухів як в соматичній, так і в психічній сфері, від відчуття тривоги, як би щось не пропустити». (20)
школяр колективний учбовий авторський
Розділ 2. Педагогічні умови забезпечення вирішення проблеми організації колективної учбової діяльності молодших школярів у практиці роботи сучасної початкової школи
2.1 Загальний аналіз стану розв’язання досліджуваної проблеми у роботі масової початкової школи
Для молодших школярів характерна гостра чутливість до навколишнього, вплив зовнішніх чинників, вразливість, емоційність.
Ці особливості дітей молодшого шкільного віку необхідно враховувати при організації навчальної діяльності, і насамперед уроку. Ступінь його впливу на засвоєних знань, але і від способу організації навчальної праці дітей, характеру відносин між ними. Завдання вчителя так організувати роботу на уроці, щоб, одержуючи знання, учні вчилися співпрацювати, колективно вирішувати пізнавальну задачу.
Великого значення досвідчені вчителі надають колективним обговоренням питань, які виникають під час вивчення навчального матеріалу. А також вільним бесідам, які присвячені плинним подіям життя країни, школи, класу, щоб своїми враженнями вони могли поділитися в школі з друзями, вчителем. «На урок вривається справжнє, велике життя, і це ніби розширює стіни класу. Діти відчувають могутній рух нашої Країни вперед». (1)
Для того, щоб такі бесіди і обговорення активізували життєвий досвід молодих школярів, розвивали їх пізнавальний інтерес, педагогу важливо зайняти правильну позицію, уважно та терпеливо вислуховувати всі запитання, привертати увагу кожного до обговорення, тактовно направляти рух думок дітей, допомагати їм прийти до правильного вирішення, висновку. Якщо в класі створена задушевна доброзичлива, невимушена атмосфера, діти з задоволенням діляться своїми враженнями, почуттями, сумнівами, запитаннями. При розумному керівництві педагога такі бесіди взаємо збагачують дітей, вчать культури спілкування, колективному здобуванню знань.
Дуже важливо, щоб діти відчували щире, серйозне, зацікавлене відношення вчителя до їхніх запитань, суджень, обговорень. Кожна дитина повинна мати рівні права в колективі при обговоренні пізнавальної задачі, а вчителю потрібно обов’язково підтримувати, відзначати позитивне, творче, продуктивний початок в будь-якому їхньому суджені, яке допомагає віднайти правильне розв’язання задачі.
Для виховання свідомого відношення до навчання, розвитку пізнавальної активності, прищеплення навичок культури розумової праці і уміння працювати в колективі ефективна така форма громадського доручення, як «здобувачі знань». Спочатку «здобувачі знань» виділяються вчителем, а потім учасники погоджуються самі виконувати цю роль. Суть її полягає в тому, що декілька учнів готують до наступного уроку навчальний матеріал, якого нема в підручнику, шукаючи його в літературі, яку рекомендує вчитель (дитячі періодичні журнали, сторінки популярної книги і т. д.). на уроці «здобувачі знань» розповідають про що вони дізналися усьому класу. Так поступово кожен вчиться думати і піклуватися про всіх, діяти в інтересах колективу. Дивитися Додаток А.
Практика показує, що молодшим школярам нелегко працювати разом навіть тоді, коли вона цікава для них. Безумовно, тут проявляються вікові та індивідуальні особливості, вироблений на уроках певний стереотип поведінки, відсутність досвіду колективної роботи, а особливо уміння правильно її розподілити, упорядкувати спільні дії, спрямувати зусилля всіх на досягнення загального результату.
Для прищеплення навичок колективної роботи використовують уроки праці. Тут можна працювати колективно, по двоє, по троє, бригадою.
Ми провели такий експеримент. В 1 класі перед уроком праці на тему «Моє улюблене заняття» була поставлена мета: закріпити і розвивати у дітей трудові уміння, організувати колективну роботу в групах. Слід відмітити, що до цього групова робота в класі не використовувалась, у дітей був дуже малий досвід роботи вдвох. Тему уроку вчитель повідомив дітям швидше, щоб вони змогли підготувати вдома всі необхідні матеріали. Першокласникам було запропоновано самим об’єднатися в групи для майбутньої роботи. 80% дітей зробили це самостійно, іншим знадобилася допомога вчителя. Підчас перерви педагог і чергові розставили в класі парти так, щоб було зручно працювати кожній групі дітей.
Дівчатка (дві групи зображали швейний цех, в якому кроїли і шили на іграшкових швейних машинках одяг для ляльок. Одна група хлопчиків працювала над макетом космічного корабля, друга із деталей конструктора будувала залізну дорогу.
Така форма роботи зацікавила дітей. На запитання: «Чому ви вирішили працювати разом групою?» – вони відповіли: «Разом цікавіше», «Один робить одне, другий інше», «Товариш допомагає» і т. д. Показовим є той факт, що з 32 чоловік тільки 5 працювали індивідуально.
Однак, не дивлячись на бажання працювати разом, не завжди робота в групі проходила успішно. Хлопчики, які будували дорогу, довго не могли розподілити ділянок дороги а серед дівчаток декілька разів виникали непорозуміння через по черговість роботи на швейній машинці.
Це ще раз підтверджує те, що спільній праці дітей слід учити. Вчитель терпеливо повинен пояснити учням, як потрібно організувати роботу, щоб вона проходила продуктивно, без суперечок, як важливо допомагати один одному. Потрібно, щоб діти переконалися, що в тих групах, де склалися дружні взаємовідносини, і робота іде веселіше, і результати її вищі.
Тому, залучаючи молодших школярів до колективної діяльності, потрібно спочатку надати дітям можливість самим об’єднатися у групи. Вони швидше зможуть налагодити співпрацю, а це означає, що і робота буде проходити успішніше. Однак такі групи не повинні бути стабільними. Як показує практика їх склад доцільно періодично змінювати, щоб у дітей накопичувався різноманітний досвід спілкування й поведінки.
Розвитку колективних відносин у значній степені сприяє позакласна гуртова діяльність. По-перше, вона стимулює творчість, фантазію, уяву, пізнавальну активність і самостійність. По-друге, сприяє вихованню колективізму. По-третє, сприяє становленню таких загально важливих моральних почуттів, як справедливість, честь, відповідальність, обов’язок.
Одною з форм позаурочної діяльності молодших школярів є екскурсія. Так екскурсія першокласників на пошту допомагає дітям познайомитися з професіями працівників пошти. Паралельно з виховною вчитель може поставити повчальну мету: навчити дітей правильно оформляти конверти з листами. Кожна група (зірочка) першокласників, побувавши на пошті, дізнається, із якої великої кількості міст приходять листи у наше місто, який довгий шлях проходять деякі з них; одні подорожують літаком, інші поїздом, є листи, які пливуть кораблем, їдуть машинами і навіть оленями та собаками. Пізніше діти можуть організувати гру в пошту у себе в класі, створивши групи поштарів, телеграфістів. В цій грі вони набувають необхідних організаційних навичок, усвідомлюють взаємозалежність зусиль кожного в загальній справі.
Навчально-виховний процес в початкових класах повинен нерозривно бути пов’язані із грою.
Ігнорування потреб дітей у грі неминуче приносить шкоду вихованню і розвитку творчої спрямованості особистості, колективізму. Включення гри в навчальний процес є особливо актуальними у зв’язку з реформою загальноосвітньої і професійної школи.
Розглянемо деякі пізнавальні ігри, що застосовують у школі, які сприяють розвитку у молодших школярів навичок колективної діяльності.
«Незвичайний екіпаж».
Гра проводиться у І – ІІ класах. (15)
Гра заключається у складі маршруту уявної подорожі і у підборі членів екіпажу фантастичного корабля.
Пізнавальна задача – співставлення якостей однокласників з якостями, якими повинні бути наділені члени екіпажу.
Виховна задача – діагностика колективних відносин, формування умінь керувати і підкорятися.
Короткий опис ходу гри. Організатор гри пропонує діяти уявити, що вони збираються у захоплюючу подорож. Малюються фантастичні можливості цієї подорожі – побувати там, де тільки захочеться, побачити те, що тільки захочеться. З дітьми ведеться розмова про можливості у подорожі, види транспорту, включаючи чарівну машину часу. Після цього пропонується кожному скласти екіпаж для подорожі. На аркуші паперу дитина записує спочатку в члени екіпажу себе, потім товариша, якого він би хотів взяти з собою, характеризуючи його іменем улюбленого літературного героя. Гра закінчується введенням цих матеріалів для обробки в «машину» – робота.