Всебічне використання кімнатних рослин у навчальній і позакласній роботі з біології підвищує інтерес до предмета, сприяє естетичному, екологічному і трудовому вихованню школярі [3, с. 9 - 11].
2.2 Методи використання кімнатних рослин при поясненні навчального матеріалу з ботаніки
урок біологія кімнатна рослина
Одним з важливих і разом з тим складних методів навчання ботаніки є бесіда. Переваги цього методу полягають в тому, що він дає можливість учителеві виявити коло учнівських уявлень і понять а в разі потреби виправляти їх і, спираючись на попередній запас знань, розширювати обсяг і поглиблювати зміст цих уявлень і понять. Для бесіди характерне роздрібнення змісту навчального матеріалу, і тому вона відповідає віковим особливостям учнів V-VI класів з недостатньо стійкою увагою. Виклад матеріалу у формі запитань і відповідей, безперечно активізує пізнавальну діяльність учнів.
Використання бесіди обумовлене змістом навчального матеріалу , а також запасом наявних у школярів знань. У тих випадках коли в дітей немає попередніх спостережень, уявлень і суджень з питання, яке викладається, або коли ботанічні об’єкти (зокрема кімнатні рослини) які вивчаються не доступні для спостереження, бесіда не може бути ефективною і її використання нераціональне. Саме тому використання кімнатних рослин при бесіді має таке велике значення.
Хоч бесіда і має певні достоїнства, але проведення її пов’язані з труднощами, які випливають з того, що нові знання учні повинні діставати з власних відповідей на вміло поставлені вчителем запитання. Треба мати на увазі, що в процесі бесіди можливі відхилення від основних провідних запитань теми, внаслідок чого часто порушується послідовність викладу навчального матеріалу; це значно ускладнює роботу вчителя. Бесіда використовується для розв’язання різних навчальних завдань ( перевірка знань учнів, повторення вивченого навчального матеріалу, узагальнення того чи іншого матеріалу). Тому розрізняють бесіди: вступну, пояснювальну і підсумкову.
Найскладнішою і водночас досить ефективною є пояснювальна бесіда. Під час її проведення вчителеві треба використовувати наочність , зокрема кімнатні рослини і задавати на основі їх різноманітні запитання, які допоможуть констатувати ботанічні чи загально біологічні факти.
Особливістю проведення бесіди є те, що вчитель розчленовує зміст навчального матеріалу на окремі питання, з’ясування яких ґрунтується на попередньому запасі фактичних знань учнів. На цій основі вчитель забезпечує засвоєння нових знань і підводить до узагальнюючого висновку.
Надзвичайно великого значення у викладі навчального матеріалу з ботаніки має розповідь. Так-як в цьому курсі багато понять (морфологічних, анатомічних, фізіологічних, систематичних, загально біологічних), з якими учні зустрічаються вперше, то без послідовної кваліфікованої й емоційної розповіді учні не сприймуть цих понять і не засвоять їх. Специфіка розповіді з ботаніки випливає із змісту ботанічного матеріалу, який вимагає одночасно не тільки послідовного викладу, а й використання різних прийомів демонстрування натуральних об’єктів, зокрема кімнатних рослин., демонстраційних дослідів і т. д.
Морфологічний і систематичний матеріал, ще не відомий учням, висвітлюється в описовій розповіді з демонструванням кімнатних рослин, які дають можливість учням з’ясувати деталі будови і функції органів рослин, що вивчаються.
Внаслідок того, що методична специфіка розповіді залежить від змісту навчального матеріалу, можна говорити про такі види розповіді з ботаніки.
Описову розповідь з одночасним демонструванням кімнатних рослин. Де вчитель розповідає про зовнішню будову рослинного організму в цілому і його зв’язок з навколишнім середовищем. Це приводить до утворення в учнів цілісного уявлення про рослину, що вивчається.
Наступний етап у викладі – виділення в складі цілого організму органів або їх елементів, тобто аналіз, і нарешті в кінці викладу повернення до цілого у формі висновків, які відбивають щойно сформовані поняття.
У використанні засобів предметного і наочного навчання необхідна синхронність, тобто одночасність з розповіддю, а також добра видимість кімнатних рослин, які демонструються.
У практиці викладання використовується такий прийом демонстрування кімнатних рослин. Учитель, розповідаючи демонструє кімнатні рослини всьому класові, показує що і в якій послідовності учні повинні розглядати. Потім повільно проходячи вздовж парт і зупиняючись біля окремих невеликих груп учнів, учитель показує і називає органи рослини.
Логічна нитка розповіді повинна йти як від цілого до частини і до цілого вже на основі розкритого поняття, так і від явища до сутті, від фактів до висновків.
2.4 Спостереження, як основний метод використання кімнатних рослин на уроках біології
Метод спостереження в процесі вивчення рослин сприяє розвитку в учнів таких прийомів мислення, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Разом з тим учні засвоюють практичні уміння й навички (вимірювання, малювання, записи, фотографування, гербаризація та ін.). Спостереження можна проводити в класі на звичайному уроці і на лабораторних заняттях. Проведення спостережень передбачає постановку перед учнями мети спостереження, інструктування учнів учителем, проведення учнями запланованого спостереження, формування висновків.
Важливо вміло організувати спостереження і методично правильно побудувати їх. Цю роботу можна проводити в такій послідовності:
1) Вибір учителем об’єкта спостереження.
На класних уроках чи лабораторних заняттях учні ведуть самостійні спостереження над певними кімнатними рослинами.
2) Проведення спостереження.
Спочатку об’єкт розглядають у цілому. При цьому порівнюють його з іншими об’єктами цього самого або іншого виду. Потім учні з’ясовують деталі морфологічної будови рослини та її органів, вдаючись до порівняння, аналізу, малювання.
Спостереження за кімнатними рослинами можуть бути короткочасними і тривалими. Короткочасні зазвичай організовуються на уроці. Тривалі спостереження проводяться у природі, на навчально-дослідній ділянці (позаурочна робота – літні завдання, фенологічні спостереження),і вдома. Залежно від того, які об’єкти вивчаються і ступеня підготовленості учнів, можливі різні варіанти самостійної роботи учнів ( з використанням тексту підручника і без нього, з письмовими відповідями й виконанням малюнків і без них, з розв’язуванням ботанічних задач і без них).
3) Ведення записів або щоденника спостережень.
Позитивні результати спостереження дадуть у тому випадку, якщо учні систематично будуть вести записи своїх спостережень.
3) Попередні висновки, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
Учням необхідно узагальнювати результати своїх спостережень, робити певні висновки.
4) Використання результатів спостережень у навчанні.
Учні повинні зуміти скористатися результатами своїх спостережень у навчальній діяльності [3, с. 9 - 11].
Усі матеріали здобуті в результаті спостереження учитель перевіряє і оцінює.
РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КІМНАТНИХ РОСЛИН НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ
Наше експериментальне дослідження ми проводили в Кам’янець-Подільській ЗОШ № 12 з учнями 7-А класу. В класі 22 учня.
Основне завдання нашого педагогічного дослідження, перевірити ефективність використання кімнатних рослин на уроках біології. Для цього ми провели з школярами урок-спостереження на тему «Пагін».
Основна мета уроку: навчити учнів спостерігати за кімнатними рослинами.
Обладнання: кімнатні рослини хлорофітума, колеуса, амариліс, алоя, примула, бегонія, традесканція.
Хід уроку
На початку уроку ми повідомили учням тему і мету уроку.
Спостереження над кімнатними рослинами пропонується проводити по карточках-інструкціях.
Учні самостійно дають відповідь на завдання написані на карточках-інструкціях:
1. Розгляньте листки кімнатних рослин – хлорофітума, колеуса, амариліса. Які типи жилкування мають листя даних рослин?
2. Розгляньте листя традесканції, алоє, примули, бегонії. Порівняйте їх. В чому подібність даних листків? В чому різниця?
3. Визначте тип розміщення листків у спостерігаючи рослинах [6, С.101.].
В кінці уроку ми перевірили знання учнів. Проаналізувавши відповіді школярів, ми зробили висновки, що в учнів різні рівні знань. Результати експерименту занесені в таблицю.
Таблиця3.1
| № п/п | Прізвище Ім’я | Рівні знань учнів |
| 1 | Бердич Марія | Високий рівень |
| 2 | Бордун Марія | Високий рівень |
| 3 | Вознюк Ірина | Середній рівень |
| 4 | Гаврись Дмитро | Низький рівень |
| 5 | Грицак Олег | Високий рівень |
| 6 | Драчук Олексій | Високий рівень |
| 7 | Зарва Ольга | Середній рівень |
| 8 | Ковальчук Андрій | Низький рівень |
| 9 | Левшина Олеся | Низький рівень |
| 10 | Луцишина Інна | Високий рівень |
| 11 | Мазур Анна | Середній рівень |
| 12 | Мельник Ігор | Середній рівень |
| 13 | Назарук Інна | Високий рівень |
| 14 | Олійник Олександр | Низький рівень |
| 15 | Остапчук Юрій | Середній рівень |
| 16 | Павлюк Юрій | Середній рівень |
| 17 | Полунець Алла | Високий рівень |
| 18 | Рощин Богдан | Низький рівень |
| 19 | Співак Ольга | В Високий рівень |
| 20 | Федорчук Тетяна | Середній рівень |
| 21 | Шутяк Володимир | Середній рівень |
| 22 | Щепак Оксана | Середній рівень |
Таким чином, високий рівень умінь мають тільки 8 учнів (36%), які повністю та вірно виконали всі поставлені перед ними завдання.