До викладання в бібліотечних школах залучаються визначні вчені, автори відомих наукових праць. В функції професорсько-викладацького складу входять навчання студентів, науково-дослідна робота, зв’язки з бібліотечною громадськістю (консультування, організація безперервної освіти бібліотечних та інформаційних працівників, участь в роботі і громадських організацій). Професори та викладачі бібліотечних шкіл, як правило, є членами декількох професійних асоціацій, як все американських, так і місцевих. Велику увагу вони приділяють підвищенню престижу бібліотечної професії, а також свого учбового закладу. Серед критерії оцінки діяльності американських університетів - загальна кількість та рівень наукових публікацій викладачів. Тому складовою частиною бібліотечної школи, наприклад, в Іллінойському університеті є видавничий відділ, який був створений в 1943 р. він готує до друку та видає широко відоме періодичне видання “LibraryTrends”, монографії та інші публікації з актуальних проблем бібліотекознавства та інформаційної науки, підготовлені професорами та викладачами цього учбового закладу.
Викладачі бібліотечних шкіл також допомагають випускникам в працевлаштуванні, надають їм рекомендаційні листи, відомості про вакантні посади. В університетах, наприклад, в Мерілендському, функціонують спеціальні служби по працевлаштуванню.
Багато випускників шукають роботу в не бібліотечних установах, в суміжних галузях. Цей процес завжди активізувався на початку 80-х років. З’явились, наприклад, окремі видання та інші публікації, присвяченні цим питанням, під характерними назвами, наприклад: “Що ще ви можете робити з бібліотечною освітою? ”. З інформаційною освітою працюють інформаційними брокерами, інформаційними посередниками, інформаційними консультантами, спеціалістами в галузі інформаційних систем, дослідниками в рекламному агентстві, спеціалістами по маркетингу книжок для бібліотек, видавцями бібліотечних покажчиків, архівістами, критиками бібліографічних покажчиків, спеціалістами по “паблік рілейшнз”, виробниками баз даних тощо.
В США активно реалізується концепція безперервної освіти бібліотечних спеціалістів. Підвищення кваліфікації є обов’язковим для всіх бібліотечних працівників в США - від техніка до керівника. Розповсюдженою є система “сертифікації" - видача свідоцтв про проходження курсів підвищення кваліфікації морально і матеріально: від рівня кваліфікації залежить їх посада та заробітна плата.
Організацією безперервної освіти бібліотечних працівників в США займаються бібліотечні асоціації, бібліотеки, бібліотечні школи шляхом проведення конференцій, курсів, індивідуального та групового навчання безпосередньо в бібліотеках на робочих місцях.
В рамках Американської бібліотечної асоціації працює спеціальний “круглий стіл з питань системи безперервної бібліотечної освіти.
Асоціація наукових бібліотек та бібліотек вузів організувала систему підвищення кваліфікації працівників цієї групи бібліотек, через яку на протязі 1991-1993 років пройшло 8500 чоловік, які спеціалізувалися в питаннях бібліотечного менеджменту. Виходять численні публікації з питань безперервної освіти окремих груп спеціалістів, на приклад, бібліотекарів довідково-бібліографічних служб, або бібліотечних працівників певних регіонів, наприклад, штату Вашингтон або Нью-Йорк.
Програми “сертифікації" в 1993 р. пропонували 34 акредитовані бібліотечні школи поряд з магістерськими та докторськими програмами навчання.
Підвищенню кваліфікації, перепідготовка бібліотечних працівників здійснюється також в бібліотеках. Так, в бібліотеці Конгресу США функціонує спеціальний відділ, який здійснює систему заходів по підвищенню кваліфікації своїх працівників: організує навчання, забезпечує його необхідними учбово-методичними та наочними засобами. При впровадженні нової техніки, введенні нового програмного забезпечення тощо, працівники цієї бібліотеки проходять короткотермінові курси. Привертає інтереси і розроблена в бібліотеці Конгресу США програма курсів “Навчання інструктора”, призначена тим хто має навчати своїх підлеглих та колег індивідуально або в невеликих групах.
Американські спеціалісти шукають шляхи удосконалення бібліотечної освіти. Вони, наприклад, пропонують ввести спеціалізацію самих шкіл. Ведуться дискусії щодо доцільності розширення учбових планів за рахунок введення нових дисциплін - математики, обчислювальної техніки, кібернетики, машинної обробки інформації. Математизація гуманітарної основи американської бібліотечної освіти, а також проблема співвідношення теорії і практики під час навчання є предметом суперечності працівників публічних та наукових і спеціальних бібліотек. Працівники публічних бібліотек наполягають на посиленні практичного аспекту в навчанні, а працівники наукових бібліотек не задоволенні слабкими знаннями і недостатніми вміннями вести пошук інформації з використанням ЕОМ. Часто звинувачуються викладачі бібліотечних шкіл в слабкому знанні потреб практики і в низькому рівні викладання.
Для вдосконалення вищої бібліотечної системи в Україні безсумнівно буде корисним вивчення та впровадження кращого американського досвіду.