Набагато важливіше навчити, ніж просто розповісти. Хоча останній метод простіший, доступніший і, безумовно, швидший. Ви можете швидко повідомити учням те, що вони повинні знати, і вони забудуть це ще швидше.
Процес навчання не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.
Так, наприклад, робота учнів у групах та парах, взаємонавчання учнів у парах змінного складу, дає разючі результати. Та взаємонавчання учнів також має і свої слабкі сторони, які необхідно враховувати, використовуючи цю технологію.
| Позитивні сторони | Слабкі сторони |
| 1.Вчитель отримує можливість раціональніше розподілити свій час, допомагаючи активніше дітям зі спеціальними проблемами — особистісними та інтелектуальними. | 1.Важко налагодити взаємонавчання як постійно діючий механізм. |
| 2.Вчитель менше часу змушений витрачати на подолання труднощів з дисципліною. | 2.Дорослим важко контролювати процес взаємонавчання, а результат не завжди ефективний. |
| 3.Учні, які мають свій досвід вчителювання, ставляться до вчителів з більшою повагою. | 3.За невдалого навчання необхідно перевчати учня школяра-вчителя (і його самого), що потребує додаткового часу. |
Для того щоб подолати складності застосування окремих інтерактивних технологій і перетворити їхні слабкі сторони в сильні, треба пам'ятати:
- Інтерактивна взаємодія потребує певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготування як учням, так і педагогу. Потрібно починати з поступового включення елементів цієї моделі, якщо ви або учні з ними незнайомі. Як , педагогу, так і учням треба звикнути до них. Можна навіть створити план поступового впровадження інтерактивного навчання. Краще старанно підготувати кілька інтерактивних занять у навчальному році, ніж часто проводити наспіх підготовлені «ігри».
- Можна провести з учнями особливе «організаційне заняття» і створити разом із ними «правила роботи в класі». Налаштовувати учнів на старанну підготовку до інтерактивних занять. Використовувати спочатку прості інтерактивні технології — робота в парах, малих групах, мозковий штурм тощо. Коли в учнів з'явиться досвід подібної роботи, такі заняття будуть проходити набагато легше, а підготовка не потребуватиме багато часу.
- Використання інтерактивного навчання не самоціль. Це лише засіб для досягнення тієї атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню і доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно-орієнтоване навчання. Якщо застосування вами інтерактивної моделі у конкретному класі веде до протилежних результатів, треба переглянути вашу стратегію й обережно підходити до її використання.
Можливо, варто обговорити цю ситуацію з учнями ( чи правильно ви їх розумієте і використовуєте, чи готові ви й учні до їх використання?)
- Для ефективного застосування інтерактивного навчання, зокрема, для того щоб охопити весь необхідний матеріал і глибоко його вивчити (а не перетворити технології в безглузді «ігри заради самих ігор»), педагог повинен старанно планувати свою роботу, щоб:
· дати завдання учням для попереднього підготування: прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
· відібрати для уроку або заняття такі інтерактивні вправи,які дали б учням «ключ» до освоєння теми;
· під час самих інтерактивних вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони сприйняли його серйозно, а не механічно або «граючись» виконали його;
· на одному занятті можна використовувати одну (максимум — дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
· дуже важливим є проведення спокійного глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу і на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі;
· проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.
1.3 Вимоги до особистості вчителя
Організовуючи групову навчальну діяльність молодших школярів, учитель має створити сприятливі умови для сприймання учнями групового навчального завдання та забезпечити умови для його успішного розв'язання. Щоб визначити місце групової роботи на уроках, педагогу слід проаналізувати зміст навчального матеріалу з кожного предмета, визначити види групової діяльності, підготувати завдання для групової роботи. Визначаючи завдання, для групової роботи, необхідно враховувати обсяг завдань, рівень складності за навчальними можливостями учнів, ступінь допомоги з боку вчителя. Вчителю треба обов'язково скласти для учнів пам'ятки-інструкції.
Організовуючи групову роботу на уроці, вчитель повинен дотримуватись таких вимог:
-чітко формулювати пізнавальні завдання;
-завдання мають бути проблемними, спонукати учнів до активності, до творчого мислення, до пошуку нових знань і нових способів дій;
-уважно спостерігати за ходом навчальної діяльності в малих групах;
-зосередити увагу на діяльності слабких учнів;
-заздалегідь інструктувати спікерів, спрямовуючи їх роботу в групі;
-не влаштовувати жодного змагання на швидкість виконання завдань.
Функція вчителя — забезпечувати учням позицію справжнього суб'єкта навчання. Керівна роль учителя у навчальному процесі жодною мірою не зменшується. Він опосередковано керує і спрямовує роботу груп. Тому розумна вимогливість учителя повинна поєднуватися з гуманністю — важливо не пропустити ту мить, коли дітям особливо потрібна допомога та увага. Отже, вчитель має можливість більше уваги приділяти конкретній групі: послухати, як проходить опитування, з'ясувати, як спікер керує виконання групового завдання, допомогти в разі потреби. Якщо якась з груп відчуває певні труднощі під час виконання спільного завдання, вона може розраховувати на консультацію вчителя.
Учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, виправити, підтримати кожного учня, організувати співпрацю дітей.
Образна, емоційна мова вчителя допоможе сформувати в учнів уміння запитувати й відповідати, поступово підготувати учнів до навчального діалогу.
Саме групові форми організації навчальної діяльності є надзвичайні важливими для широкого та ефективного використання інноваційних технологій. Використання групових форм організації діяльності учнів у рамка класно-урочної системи навчання дає змогу позбутися деяких її недоліків і є однією з умов використання інноваційних технологій навчання, зокрема технологій інтерактивного навчання, перетворюючи традиційний урок на інтерактивний.
Для зміцнення контролю за ходом процесу навчання за умов використання інтерактивної моделі навчання викладач також повинен попередньо добре підготуватися:
- глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
- старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття (при описі занять автори постаралися максимально полегшити підготовку викладача до проведення заняття, докладно описуючи весь хід занять);
- мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів випадків, проблем; оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий розподіл ролей у групах тощо.
Деяким викладачам іноді складно розкривати себе перед школярами, висловлювати своє особисте ставлення до матеріалу, показувати некомпетентність у деяких питаннях. Безумовно, не всі викладачі «створені» для інтерактивного навчання. Проте використання його дає можливість для фахового росту, для зміни себе, для навчання разом з учнями. Зробити перший крок допоможе сам новий підхід до навчання та його цілей, за якого викладач відверто може визнати себе не спеціалістом і одержати «право» не знати відповіді на ті чи інші запитання (до того ж багато запитань з будь-якого предмета не мають однозначної або єдино правильної відповіді). З іншого боку, після Кількох старанно підготовлених уроків викладач зможе відчути, як змінилося ставлення до нього учнів, а також сама атмосфера у класі — і це послужить додатковим стимулом до роботи з інтерактивними технологіями.
Розділ 2. Експериментальна перевірка
2.1 Мотивація, задачі
У плані цілеспрямованого розвитку індивідуальності особистісно зорієнтоване навчання є досить актуальним і перспективним, оскільки його метою є формування людини як неповторної особистості. Психолого-педагогічна тенденція особистісно зорієнтованого навчання — діалоговий підхід до педагогічного процесу. Визначальним має бути соціокультурний діалог у системі "педагог - дитина" на основі її розуміння, прийняття і визнання. Саме цьому сприяють інтерактивні методи навчання, що активно розробляються останнім часом. Завдяки покладеним в їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії вони можуть бути корисними та перспективними як для вчителя, так і для учнів.
Слово інтерактив (пер. з англійської inter — взаємний, асt - діяти) означає взаємодіяти. Інтерактивний метод - це спосіб взаємодії через бесіду, діалог.
Інтерактивне навчання - це навчання в режимі діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного вирішення навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів. Інтерактивні методи навчання передбачають фронтальну роботу учнів та роботу малими групами. Найефективніші результати можна отримати при організації роботи учнів малими групами. Інтерактивне навчання не є зовсім новим,адже подібні підходи застосовувалися здавна, а на початку радянської педагогіки були дуже поширеними в школі (лабораторне та бригадне навчання 20-х років).