Значення позакласної роботи з інформатики в початковій школі.
Значення позакласної роботи з інформатики з молодшими школярами полягає в наступному:
1. Різні види цієї роботи в їхній сукупності сприяють розвитку пізнавальної діяльності учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення, мови, уяви.
2. Вона допомагає формуванню творчих здатностей учнів, елементи яких проявляються в математичній або логічній кмітливості, при проведенні на позакласних заняттях відповідних ігор.
3. Деякі види позакласної роботи дозволяють дітям глибше зрозуміти роль комп'ютера в житті людини.
4. Позакласна робота сприяє вихованню колективізму й товариства (у зв'язку з роботою з випуску стінгазет за допомогою комп'ютера й відповідного програмного забезпечення, при організації командних змагань по проведенню ігор і т.д.)
5. Головне ж значення різних видів позакласної роботи полягає в тому, що вона допомагає підсилити інтерес учнів до вивчення комп'ютера, сприяє підвищенню пізнавальної діяльності учнів.
Розділ 2. Дослідно-експериментальна робота під час проходження переддипломної роботи
2.1 Позакласна робота з інформатики адаптована для початкової школи
Форми позакласної роботи із предметів у школі різноманітні. Накопичено величезний досвід позакласної роботи з різних дисциплін. Уміле використання позакласної роботи з різних навчальних дисциплін з використанням специфіки предмета інформатики забезпечать успіх проведення позакласних занять по інформатиці. Форми позакласної роботи класифікуються по різних ознаках: по охопленню учнів, за часом проведення, по систематичності, по дидактичній меті тощо. По систематичності можна виділити епізодичні позакласні заходи й постійно діючі позакласні організації ( що працюють принаймні впродовж навчального року). Проаналізувавши різні форми позакласної роботи можна виділити наступні, що можна проводити з учнями початкової школи, враховуючи їх вікові особливості, рівень знань та навичок роботи з технічними засобами.
1. Підготовка й проведення шкільних конкурсів по інформатиці.
2. Випуск шкільної газети.
3. Проведення позакласних заходів: вікторин, вечорів, КВК по інформатиці тощо.
5. Різноманітні по формах, завданням гуртки по інформатиці.
Аналізуючи досвід роботи вчителів школи, можна визначити, що найбільшим інтересом у дітей користуються заняття ігрового, змагального характеру: вікторини й конкурси.
У школі позакласну роботу можна проводити в такий спосіб:
- тиждень інформатики (разом з математикою, малюванням, трудове навчання тощо);
- створення шкільної газети;
- проведення конкурсів-змагань між класами.
Щоб дитина мала позитивний результат, заняття повинні бути не стихійними, а мати певну систему. Учитель повинен чітко бачити кінцевий результат і вести до нього школяра.
Немає необхідності доводити, що позакласні заняття підвищують інтерес до предмета, спонукують учнів до самостійної роботи й на уроках, до постійного пошуку чогось нового. Головне - з'являється можливість розкритися й виразити свою творчість.
2.2 Аналіз власного досвіду проведення позакласних заходів з інформатики під час проходження переддипломної педагогічної практики
Під час проходження переддипломної педагогічної практики в НВК школі-гімназії м. Білгорода-Дністровського Одеської області проводилась робота по дослідженню такого питання : «Позакласна робота з інформатики в початковій школі».
Предмет дослідження – учнівський колектив 2 – 4 класів
Під час практичної частини робота будувалася, виходячи з мети курсової роботи, яку було визначено ще на початку: визначити вплив позакласної роботи з використанням інформаційних технологій на розвиток учнів в початковій школі.
У процесі дослідження намагався довести гіпотезу про те, що позакласна робота з інформатики підвищує цікавість та рівень пізнавальної активності у учнів при вивченні предмета.
В ході досліду було проведено декілька позакласних заходів з інформатики з використанням навчальних комп’ютерних програм, ігор.
Під грою ми розуміємо такий вид діяльності, що характеризується взаємодією гравців, дії яких обмежені правилами й спрямовані на досягнення якої-небудь мети.
Особливістю комп'ютерних ігор є те, що в якості одного із гравців виступає комп'ютер.
У навчальній комп'ютерній грі можна здобувати знання, уміння й навички за допомогою діяльності за заданими правилами. У них необхідно виділяти два компоненти: навчальний та ігровий. На уроці один з компонентів може переважати, тобто гра під час навчання й навчання під час гри.[ 1, с.7]
Якщо переважає навчальний компонент, то гра надає широкі можливості, пов'язані із сприйняттям знань, умінь і навичок, їхнім застосуванням. У випадку ж переваги ігрового компонента гра може використовуватися як засіб для наочності й підвищення мотивації до навчання.
Гра займає значне місце в перші роки навчання дітей у школі. Спочатку учнів цікавить тільки сама форма гри, а потім вже й той матеріал, без якого не можна брати участь у грі. У ході гри учні непомітно для себе виконують різні вправи. Гра ставить учнів в умову пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, отже, діти прагнуть бути швидкими, спритними, чітко виконувати завдання, дотримуючи правила гри.
Включення в урок ігор і ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює в дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких вирішується те або інше розумове завдання, підсилює інтерес дітей до предмета, до пізнання ними навколишнього світу.
У цей час, у зв'язку з оснащенням всіх освітніх установ комп'ютерними класами, з наявністю комп'ютерів у родинах першокласників, гостро встає проблема правильного й ефективного використання в процесі навчання й виховання комп'ютерних ігор. Неминуче постає питання правильного вибору, – які ігри розвивають учня, а які з них мають сумнівну цінність.
Під час переддипломної практики були проведені такі ігри: «Барбі», «Рибка Фредді», «Баба Яга», «Весела математика» ; а також позакласні заходи на тему : «Турнір юних знавців інформатики», брейн-ринг «Для розумних і допитливих».
Був розроблений план «Тижню інформатики» та проведений в початкових класах.[Додатки 2,3,4,5,6]
За допомогою гри «Барбі» ми розширювали знання дітей про базову конфігурацію комп’ютера, вдосконалювали навички роботи з мишею, розвивали увагу, пам’ять, логічне мислення, почуття взаємодопомоги.
Гра «Баба Яга» допомагала учням вчити літери, швидше читати книжки, привчала поважати та любити книжки. Ця програма допомагає швидко та з цікавістю читати книжки, прагнути пізнавати нове, цікаве.
Також на позакласних заходах використовувалась навчальна програма «Весела математика», яка систематизовувала здобуті знання з математики в ігровій формі. Під час проведення цієї гри діти з цікавістю розв’язували завдання, а казкові герої допомагали їм у цьому. З виконанням кожного завдання діти з великим бажанням перейти до наступного питання.
Таким чином на позакласних заняттях можна поєднувати ігрові моменти з навчальною діяльністю, тим самим поліпшуючи результати засвоєння матеріалу.
Висновок
Отже, які ж позитивні результати дає позакласна робота? Так, ВР спрямована здебільшого на розвиток уяви школярів на основі образного матеріалу, що не подається однозначному тлумаченню й ставить перед учнями проблеми, у тому числі й моральному характері. На них реалізуються мнемонічні здатності, розумові операції, вони функціональні, вони можуть часом: “осягнути неосяжне ”; гармонійно об'єднати фактичний і теоретичний матеріал; звичайне сприйняття інформації й творчу роботу; емоційний і логічний способи сприйняття – словом, змусити функціонувати різні рівні пізнавальної діяльності учнів. Результативністю застосування ВР є наступне: ВР мотивує, стимулює й активізує пізнавальні процеси учнів – увага, сприйняття, мислення, пам'ять, уява; позакласна робота підвищує інтерес до предмета, практично у всіх учнів. Отримані знання стають більше міцними, такі уроки дозволяють розвивати спеціальні здатності учнів до занять технологією, ВР дозволяє гармонійно сполучити емоційне й логічне засвоєння знань, за рахунок чого учні одержують міцні, усвідомлені й відчуті знання.
Незважаючи на високий ступінь ефективності ВР у процесі навчання, у той же час її не треба повністю ідеалізувати. Як відзначає Л. Н. Боголюбов: «Практика проведення позакласних заходів свідчить про те, що вони не можуть замінити традиційну форму й занадто частий обіг може дати зворотний результат.» Від традиційних форм уроків не слід відмовлятися.
Тільки оптимальне сполучення всього різноманіття форм уроку, може сприяти успішному розвитку особистості учнів. Критерієм такої збалансованості є принцип оптимізації процесу навчання. Тобто, повинно бути гармонічне сполучення традиційних і нетрадиційних форм навчання. Так само як не можна відмовлятися від традиційного навчання, так само не можна відкидати позакласне навчання. Навчання цьому процесу починається в школі. Позакласні заходи допомагають вчителеві розкрити свій творчий потенціал незалежно від того, який предмет він викладає, а разом з тим вони допомагають творчо розкриватися самим учням, пробуджуючи в них пізнавальну активність. Готувати на уроці творчо активну особистість, зацікавлену в усьому. І в цьому нам можуть допомогти не тільки відпрацьовані в педагогічній практиці традиційні уроки, але й розповсюджені за останні роки позакласні заходи.
Список використаних джерел
1. Кузнецов, А. А. Изучение ИКТ в курсе информатики: методические проблемы и пути их решения / А. А. Кузнецов, А. С. Захаров, Т. Н. Суворова // Информатика и образование. – 2007. - №12. – С. 3 - 9.
2. Матюшкин, А.М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении / А.М. Матюшкин.– М.: Педагогика, 2003.- 77 с.
3. Методика преподавания информатики / М. П. Лапчик [и др.]; под общей ред. М. П. Лапчика. – М.: Академия, 2003. – С. 110 - 114.
4. Методика преподавания информатики: учеб. пособие для студ. пед. вузов / М. П. Лапчик [и др.]; под общей редакцией М. П. Лапчика. – М.: Академия, 2001. - 624 с.
5. Никитина, О.Ю. Поговорим о компьютерных играх. Советы педагогам / О.Ю. Никитина // Дошкольная педагогика. – 2007. - №8. – с. 53 – 54.
6. Могилев, А. В. Информатика: учеб. пособие для студ. пед. вузов / А. В. Могилев Н. И. Пак, Е. К. Хеннер. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2003. – С. 158.
7. Морозевич, Н. Н. Основы информатики: учеб. пособие / Н. Н. Морозевич, Н. Н. Говядинова. - М.: Новое знание, 2001. – 386 с.
8. Новейшая энциклопедия персонального компьютера 2003 / В. П. Леонтьев. - М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. - 957с
9. Петухов, В. В. Психология мышления: учебно-методическое пособие / В. В. Петухов. — М., 1987. – С. 78.
10. Советский энциклопедический словарь / гл. ред. А. М. Прохоров. – 4-изд. - М.: Сов. энциклопедия, 1986. – 1600 с.