Найбільш повно і послідовно метафора будівельних цеглинок, що люди можуть спільно використовувати для побудови спільного тексту, представлена в середовищі ВІКІ. У ВІКІ реалізована радикальна модель колективного гіпертексту, коли можливість створення і редагування будь-якого запису надана кожному з членів мережного співтовариства. Ця відмінність робить ВІКІ найбільш перспективним засобом для колективного написання гіпертекстів, сучасною електронною дошкою, на якій може писати ціла група. Статті усередині ВІКІ, потрібно створювати, додержуючись визначених стандартів. Ми можемо збирати статті з готових блоків так само, як збирається програма з цеглинок у мові Scratch. Найчастіше увагу звертають на те, що у ВІКІ дуже просто і дуже швидко можна створити і розмістити в мережі нову сторінку. При цьому з зони уваги випадає те, що середовище ВІКІ сильне саме взаємозв'язками сторінок і колективністю зусиль. Те, що створено однією людиною, може бути надалі використано іншими людьми. Найбільш масштабним експериментом по використанню середовища ВІКІ в освіті є проект створення колективного навчального гіпертексту Літописи.ру - http://letopіsі.ru
Коли викладач або студент додає в МедіаВікі нову статтю або нову фотографію, те ця фотографія або стаття перестає бути їх власністю. Тепер вона є загальним надбанням і може бути включена до складу нових статей. Можливість використовувати сторінки ВІКІ як будівельні блоки найбільше повно виявляється завдяки убудованому в МедіаВікі механізмові шаблонів. Шаблони МедіаВікі - особливі сторінки, зміст яких можна вставити в інші сторінки. Зміни в шаблоні відбивають на всіх сторінках, у які вони вбудовані. Шаблони дозволяють створювати зразки і повторно використовувати їх на сторінках.
Завдяки технології шаблонів МедіаВікі ми можемо збирати нові статті, використовуючи для їхньої побудови вже готові цеглинки статей. Наприклад, зі статей про вулиці можна зібрати текст, у якому буде представлений район, а з цеглинок статей про райони можна зібрати статтю про місто. Але, ми можемо збирати і нові несподівані спорудження. Наприклад, ми можемо зібрати статтю, у якій будуть представлені усі вулиці Волі або всі церкви Іллі пророка в різних містах.
У 2008 році почалася активна інтеграція проекту Літопису.ру і сервісів Google. Служби Google відкрито віддають результати своїх дій. Ми можемо використовувати них за своїм розсудом, вбудовувати в інші WEB-додатки, зокрема , у статті МедиаВікі. Останнім часом для МедіаВікі написана велика кількість розширень, що дозволяють вбудовувати додатки Google.
Правила включення розширень у текст сторінок досить прості і легко освоюються учасниками. Учні і вчителі одержали можливість доповнювати свої статті картами Google. У режимі редагування кожної статті МедіаВікі в меню існує кнопка '''Зробити карту'''. Після клацання по цьому посиланню в середину статті додається активна карта Google, на якій можна вести пошуки, установлювати крапки, додавати до крапок опис і фотографії. Використання Вікірозмітки дозволяє вбудовувати прямо на мітках карти внутрішні і зовнішні посилання практично на всі мультимедіаресурси: графічні, аудіо- і відеофайли, сторінки Літопису і зовнішні сайти. При плануванні навчальних проектів в середині Літопису і на регіональних МедіаВікі активно використовуються календарі Гугл. Кожен учасник проекту може дивитися і редагувати календар: додавати і змінювати графік заходу проекту, додавати нагадування, повідомлення, запрошення; сполучати кілька календарів для відображення всіх заходів в одному календарі. На сторінки МедіаВікі Літописи впроваджені системи персонального пошуку Google. Побудовано систему пошуку, що дозволяє шукати матеріали в зоні навчальних Вікі-сайтів. Організовано потоки навчального відео з освітніх каналів YouTube на сторінки проектів у Літописі. Упроваджено систему аналізу відвідуваності сайту Літопису.
В міру розвитку технологій у сферу побудови значимих продуктів попадають усі нові маленькі цеглинки - цифрові навчальні об'єкти, придатні для повторного використання в освітніх цілях. Це загальна гра по побудові нових знань, у яку з однаковим інтересом можуть грати і школярі, студенти, вчителі і викладачі. Чим більші можливості відкриває навчальне середовище для самостійної побудови, конструювання нових об'єктів, тим з більшою цікавістю до неї відносяться користувачі. З розвитком системи мережних комунікацій нам усім стало значно легше знаходити зразки для наслідування й об'єкти для спільного міркування.
Нам усім потрібні прості предмети засобу, що допомагали б нам думати, діяти і будувати структури власного інтелекту. Про важливість маленьких цеглинок і простих рухів було відомо давно, і ця метафора використовується часто. Метафора цеглинок, з яких кожен учень збирає структури власного інтелекту, активно використовувалася в конструкціонізмі і таких навчальних середовищах як Лого і Лего-Лого. Численні багатокористувацькі навчальні світи так само ґрунтувалися на простих предметах і простих діях, що могли робити учасники. Усі ці могутні педагогічні ідеї були відтиснуті убік першою хвилею розвитку мережі Інтернет. І от тепер з розвитком сервісів WEB 2.0 вони повертаються і ми бачимо, які могутні ідеї і технології рівнобіжних дій і обміну інформацією виявляються доступні для освіти. У першу чергу ці можливості пов'язані із зусиллями групи Алана Кея по просуванню мови Squeak і навчальних оболонках, що виростають на базі цієї мови.
Цеглинками тепер можуть служити не тільки блоки тексту, але і блоки програми й окремих виконавців, що можуть обмінюватися інформацією, стежити за поводженням один одного, реагувати на дії людей і програмних агентів.
Вивчення поводження і побудова моделей більш не обмежується окремим комп'ютером. Ми можемо запропонувати свій витвір іншим членам співтовариства, і вони зможуть не тільки подивитися, як працює модель, але і розібратися в тому, як складені цеглинки моделі, зможуть узяти ці цеглинки і будівельні блоки, і побудувати з них свій власний будинок. На сайті Scratch - http://scratch.mіt.edu/ можна подивитися готові роботи. Після цього будь-який бажаючий може видозмінити зв'язок блоків програми і побудувати свою власну, спираючись на плечі своїх колег.
Використання нових засобів, коли ми постійно додаємо і видозмінюємо мережний зміст, привчає нас до нового стилю поводження, формує в нас практичні навички необхідні для успішної діяльності в середовищі мережних співтовариств. Кожний з нас і те, що ми робимо, думаємо і записуємо, має значення. Кожний може внести свій внесок. Ми діємо, думаємо й учимося постійно. Не можна відразу навчитися швидко знаходити потрібне або писати гарне. Але, можна постійно шукати, писати і спостерігати за тим, як це роблять інші. Ми не повинні намагатися сказати занадто багато. Спроби сказати занадто багато породжують непевність у собі. Ця непевність приводить до того, що ми намагаємося зліпити з чужого, украсти, прикрасити і заплутати інших людей. Ми повинні піклуватися про інших і про те, яке враження роблять наші дії на інших людей. Якщо ми знайшли або зробили щось корисне для себе, тобто велика імовірність, що це знадобиться й іншим. Якщо створюємо програму або текст тільки для себе або тільки для того, щоб зробити враження на інші, то ні нам, ні іншим це не потрібно. Ми можемо сміло використовувати цеглинки (слова, думки і засоби), створені іншими людьми.
Усі члени співтовариства діляться своїми пиріжками і їх рецептами. Це значить, що Ви можете спробувати пиріжок і довідатися, як спекти пиріжки самому Немає ніяких секретних рецептів, усі рецепти відкриті для усіх. Кожен рецепт можна використовувати і видозмінювати. Рецепти можуть служити джерел натхнення для нових ідей. Ми повинні пишатися тим, що наші цеглинки беруть і використовують. З цеглинок, що взяли і використовували, будується міцна репутація. Таким чином значна частина сервісів WEB 2.0 мають властивості, що дозволяють ефективно використовувати їх у навчальному процесі в системі освіти практично на всіх рівнях. Гарними дидактичними властивостями володіють сервіси блог, вікі, делішес, ютьюб. Великою перевагою сервісів є їхня доступність, дружність і безкоштовність.
Варто розширювати дослідження з знаходження можливостей застосування цих сервісів у навчальному процесі. Це можна проводити в рамках наукового напрямку, що носить назву електронна педагогіка, предметом дослідження якої є навчальний процес у ІКТ. У зв'язку з цим однієї з актуальних задач електронної педагогіки стає розробка методик застосування WEB2.0 у навчальному процесі.
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ НА ЕТАПАХ
3.1 Організація і методика дослідження
Експериментальне дослідження було проведено з метою визначення впливу застосування соціальних сервісів Інтернет в навчанні інформатики під час викладання теми «Історія інформатики» на ефективність засвоєння навчального матеріалу учнями та на мотивацію навчальної діяльності. Базою для проведення психолого-педагогічного експерименту був Харківський ліцей міського господарства Харківської обласної ради. Основними критеріями при проведенні експериментального дослідження були обрані:- якість засвоєння знань, умінь, навичок;-рівень активності учнів на заняттях;-зміна мотивів навчальної діяльності;З метою одержання початкових даних було проведено констатуючий експеримент, в ході якого використані методи:
- тестування;
- спостереження;
- метод опитування;
- бесіди з учнями, батьками з метою уточнення констатуючих даних.
Експеримент проводився в такі етапи:
1) Констатуючий - підбір експериментальної і контрольної групи, перевірка правильності вибору груп для проведення експерименту;