від 30 до 40 слів – 8 – 9 балів;
від 20 до 30 слів – 6 – 7 балів;
від 10 до 20 слів – 4 – 5 балів;
менше 10 слів – не більше 3 балів.
Результати 9,5 – 10 балів свідчать про дуже високий рівень розвитку пасивного словарного запасу, 8 – 9 балів – про високий рівень розвитку і 4 – 7 балів – про середній рівень. За даними зведеної таблиці можна зробити наступні висновки: у 40% опитаних дуже добре розвинений пасивний словарний запас, у 50% - словарний запас розвинений добре і лише у 1-го випробовуваного пасивний словарний запас розвинений середньо. Слід зазначити, що на початку дослідження деякі учні випробовували труднощі, цим можна пояснити нульову кількість відповідей на перше слово. Окрім цього деякі труднощі у окремих випробовуваних викликали такі групи слів як:
Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;
Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;
Хутро, пір'я, луска, пух, шкура;
Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;
Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.
Дане дослідження викликало у випробовуваних учасників деякі труднощі проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів учні зрозуміли і справилися із завданням, що нам дає право судити про їх високий рівень розвитку мови.
Результати визначення активного словарного запасу.
Результати фіксації усної мови випробовуваних, під час їх розповіді по картинці занесли в таблицю № 4. З якій добре видно, наявність і частота вживання дитиною різних частин мови, граматичних форм і конструкції пропозицій.
Таблиця №4. Протокол оцінки активного словарного запасу випробовуваних
| Ознаки мови, що фіксуються, випробовуваних | Частота вживання цих ознак різними випробовуваними | |||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| 1. Іменник | 17 | 20 | 35 | 19 | 23 | 18 | 28 | 22 | 24 | 21 |
| 2. Дієслово | 8 | 7 | 24 | 8 | 11 | 7 | 12 | 10 | 9 | 10 |
| 3. Дієприкметники | ||||||||||
| 4. Дієприслівники | ||||||||||
| 5. Прикметники в початковій формі | 4 | 3 | 6 | 3 | 4 | 2 | 8 | 4 | 4 | 3 |
| 6. Прикметники в порівняльному ступені | 1 | 1 | 2 | 1 | 1 | |||||
| 7. Прикметники в чудовому ступені | ||||||||||
| 8. Говір | 1 | 1 | 2 | 1 | 3 | 1 | 2 | 3 | ||
| 9. Займенники | 1 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 5 | 3 | 2 | 1 |
| 10. Союзи | 2 | 1 | 3 | 4 | 2 | 7 | 2 | 3 | 2 | |
| 11. Приводи | 3 | 6 | 9 | 1 | 5 | 4 | 8 | 5 | 5 | 6 |
| 12. Числівники | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 2 | 1 | 1 | 2 | |
| 13. Складні пропозиції і конструкції | 1 | 2 | 3 | |||||||
| ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ | 37 | 44 | 88 | 37 | 50 | 35 | 78 | 48 | 51 | 49 |
| Бали | 8 | 9 | 10 | 8 | 7 | 6 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Далі тестується результат в таблиці, де наголошується оцінка результатів:
10 балів - В мові дитини зустрічаються не меншого десяти приведених в таблиці фрагментів мови;
8-9 балів - 8-9 фрагментів мови;
6-7 балів - 6-7 фрагментів мови;
4-5 балів - 4-5 фрагментів мови;
2-3 балів - 2-3 фрагменти мови;
0-1 балу - не більш за один фрагмент мови.
Висновки про рівень розвитку
10 балів - Дуже високий рівень розвитку мови; 8-9 балів – високий рівень; 4-7 балів - середній рівень; 2-3 балів - низький рівень; 0-1 балу - дуже низький рівень.
Проаналізувавши дані протоколу оцінки дослідження активного словарного запасу випробовуваних прийшли до наступних висновків:
20% випробовуваних з дуже високим рівнем розвитку мови.
60% – з високим рівнем розвитку мови.
20% – з середнім рівнем розвитку мови.
У мові учнів переважають іменники і дієслова (хлоп'ята, хлопчики, велосипед, ліпили, зламався), вони складають більше половини всіх слів. Крім того зустрічаються прикметники в початковій формі (сніжна, великий, маленький), займенники (він, вони, вона). У мові учнів ми відмітили багато прийменників (до, у, на, і ін.) і союзів, особливо часто уживається сполучний союз «і». Рідше зустрічається говір (дружно, весело добре і т.д.), числівники (один, двоє, троє) і прикметники в порівняльному ступеню (більше, менше, краще). У мові учнів абсолютно немає дієприкметників, дієприслівників і прикметників в чудовому ступені. Лише у трьох випробовуваних були присутні складні пропозиції і конструкції, а також був згаданий один оборот фразеологізму (протягнув руку допомоги).
Таким чином учні справилися з даним завданням, проте тут ми вже помічаємо деякі недоліки в розвитку мови учнів.
Результати визначення ригідності словарного запасу.
Для визначення ригідності словарного запасу досліджуваних нами що вчаться ми використовували тексти мовних зразків, тобто твори на тему «Що я люблю»
Написані учнями на початку навчального року.
По вищеописаній методиці в творах ми підрахували:
- Загальна кількість слів в мовному зразку.
- Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.
Після цього визначили ригідність словарного запасу (вокабулятора) випробовуваних, тобто встановили індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі: ВР = Р/О, де Р – кількість слів спожитих одного разу, а О – загальна кількість слів. Всі дані цього дослідження занесені в таблицю №5.
Таблиця №5. Результати визначення ригідності словарного запасу
| Випробовувані учні | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Р | 27 | 51 | 28 | 38 | 38 | 18 | 41 | – | 46 | 26 |
| О | 63 | 96 | 51 | 87 | 102 | 54 | 70 | – | 102 | 58 |
| ВР | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
З даних таблиці ми бачимо, що 3-е випробовуваних в своїх творах використовують більше 50% нових слів, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,53 до 0,59.
У творах 4-х учнів слів, що не повторюються, трохи менше 50%, коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,43 до 0,45. І лише у 2-х учнів в творах слів, що не повторюються, близько 30% коефіцієнт ригідності словарного запасу коливається у них від 0,33 до 0,37. Проаналізувавши текстові зразки мови що вчаться ми відмітили, що загальне кількість слів коливається від 51 до 102. Проте більше використання слів не позначає кращого результату і меншого повторення одних і тих же слів.
Окрім цього в роботах присутні стилістичні і граматичні помилки подекуди обривки фраз і пропозицій. Слід зазначити, що досліджуваний нами твір вчаться писався на початку навчального року, а дослідження проводилося в кінці навчального року. Тому результати дослідження визначення понять, пасивного і активного запасу слів виявилися кращими, ніж визначення коефіцієнт ригідності словарного запасу. У зведеній таблиці №6 ми побачимо у кого з випробовуваних мову розвинена краще.
Таблиця №6. Зведена таблиця результатів дослідження.
| Випробовувані учні | ||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
| Визначення понять | 9 | 9,5 | 10 | 8,5 | 8 | 7 | 10 | 8,5 | 9,5 | 9,5 |
| Пасивний словарний запас | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 | 6,5 | 10 | 8 | 9 | 9 |
| Активний словарний запас | 8 | 9 | 10 | 8 | 7 | 6 | 10 | 8 | 9 | 9 |
| Активний словарний запас | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
Дослідження показало, що у 20% випробовуваних (учні №3 і №7) дуже високий рівень розвитку мови, у 60% випробовуваних (учні №1, №2, №4, №8, №9, №10) відносно високий рівень розвитку мови і лише у 20% випробовуваних (учні №5и №6) середній рівень розвитку мови.
ВИСНОВКИ
В даної курсової роботі були розглянути особливості мовленого розвитку молодших школярів. Спілкування – одна з форм людської взаємодії, завдяки якій люди як фізично, так і духовно творять один одного. Все життя людини проходить в спілкуванні з іншими людьми. Мова є одним з обов'язкових і незамінних компонентів спілкування людей. Розвиток мови у дитини є процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися мовою як засобом пізнання що оточує, засвоєння досвіду накопиченого людством, як засобом пізнання самого себе і саморегуляції, як могутнім засобом спілкування і взаємодії людей. Величезний вплив в даному процесі надає учбова діяльність дітей і дія мови вчителя на учнях. Саме від вчителя залежить формування і успішне розвитку мови дітей в молодшому шкільному віці. На практиці вчитель постійно вирішує двоєдину задачу: як піднести знання, щоб учні найкращим чином зрозуміли та піднімати рівень розвитку мови учнів. Розвиток мови у учнів процес керований, який йде по дорозі розширення їх словарного запасу. Тому вчитель на всіх уроках повідомляючи новий матеріал, включає в нього і ті нові слова, які є поняттями. Розкриваючи при цьому їх значення, слід спиратися на вже словарний фонд, що склався, щоб раніше засвоєні слова не забувалися, а знов засвоювані – краще розумілися і зберігалися в пам'яті. Потрібно одночасно привчати що вчаться користуватися цими словами при рішенні конкретних учбових задач, оскільки пасивний запас є всього лише підмогою для пасивної мови, для розуміння, а активний запас слів допомагає висловлювати думку. Для цього слід давати можливість таким, що вчиться частіше висловлюватися, застосовувати активні форми ведення занять (бесіди, дискусії). Особливу увагу при цьому треба звертати на мовчазних, замкнутих учнів, на тих хто сумнівається в своїх знаннях, в здатності сказати щось цікаве, нове. Таким чином розвиток мови учнів – одна з найважливіших завдань діяльності вчителя.