Вектор швидкості
По мірі зменшення
Тобто
Шлях, пройдений точкою за проміжок часу від t1до t2, дається інтегралом:
2.4 Прискорення
В разі нерівномірного руху важливо те, як змінюється швидкість з плином часу. Фізичну величину, яка характеризує бистроту зміни швидкості по модулю і напрямку, називають прискоренням.
Середнім прискоренням нерівномірного руху в інтервалі від t до t+∆t є:
що називається миттєвим прискоренням
Прискорення
Розкладемо вектор
Визначимо другу складову прискорення. Припустимо, що точка В достатньо близька до точки А, тому ∆s можна вважати дугою кола з деяким радіусом r, який мало відрізняється від хорди АВ. Тоді з подібності трикутників AOB і EAD слідує
і називається нормальною складовою прискорення і напрямлена по нормалі до траєкторії до центра її кривизни.
Повне прискорення тіла геометричною сумою тангенціальної та нормальної складових:
З урахуванням тангенціальної і нормальної складових прискорення рух можна класифікувати наступним чином:
1)
2)
Якщо початковий момент часу
Проінтегруємо цю формулу в межах від нуля до певного часу t:
3)
4)
5)
6)
3. Підсумкова частина
Отже, шановні студенти, давайте разом узагальнимо вивчений сьогодні навчальний матеріал і зробимо висновки…
Чи було щось на лекції незрозуміле? Що саме?
Як ви гадаєте, чи ми з вами сьогодні розглянули все те, що мали вивчити з даної теми?
Наступного разу ми розглянемо кінематику обертального руху, дізнаємося, які характеристики визначають даний вид руху. Шановні студенти, можливо, ви б хотіли дізнатися якісь цікаві факти з цієї теми чи з теми наступного заняття: які саме?
Вдома уважно прочитайте матеріал сьогоднішньої лекції, наступного разу перші 5 хвилин заняття ми присвятимо повторенню.
Дякую за увагу!
Рекомендована література
механіка рух простір час кінематика
Основна:
1. Кучерук І. М. Загальний курс фізики: Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка: [1 том] / І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, П. П. Луцик. – К.: Техніка, 2006. – 532 с.
2. Савельев И. В. Курс общей физики. Механика. Молекулярная физика: [учебное пособие] / И. В. Савельев. – М.: Наука, 1982. – 432 с.
Додаткова:
3. Гурский И. П. Элементарная физика с примерами решения задач / И. П. Гурский, И. В. Савельев. – М.: Наука, 1984. – 448 с.
4. Жданов Л. С. Учебник по физике для средних специальных учебных заведений / Л. С. Жданов. – М.: Наука, 1978. – 590 с.
5. Жданов Л. С. Физика для средних специальных учебных заведений / Л. С. Жданов, Г. Л. Жданов. – М.: Наука, 1987. – 512 с.
6. Трофимова Т. И. Курс физики: [учебник для студ. вузов] / Т. И. Трофимова. – М.: Высшая школа, 1985. – 432 с.
7. Яворский Б. М. Справочник по физике / Б. М. Яворский, А. А. Детлаф. М.: Наука, 1985. – 512 с.