Система професійно-технічної освіти України (стр. 4 из 6)

На виконання Указу Президента України від 12.04.2000 р. №584/2000 «Про забезпечення економічних інтересів і соціального захисту працівників соціальної сфери села та вирішення окремих питань, що виникли в процесі проведення земельної реформи» Міністерство освіти і науки України, регіональні органи управління освітою спільно з місцевими органами виконавчої влади та самоврядування здійснюють певну роботу щодо виділення земельних наділів працівникам навчальних закладів та пенсіонерам з їх числа. Вирішуються також питання щодо кредитування державних ПТНЗ сільськогосподарського профілю та їхнього звільнення від земельного податку.

З урахуванням потреб регіонів удосконалюється мережа ПТНЗ для здійснення підготовки та перепідготовки незайнятого населення з робітничих професій. Кількість таких закладів зросла з 360 у минулому році до 419 у поточному році.

Реалізація Державної програми зайнятості населення здійснюється за найактивнішої участі місцевих органів управління освітою та навчальних закладів системи професійно-технічної освіти.

За направленнями державної служби зайнятості щорічно зростає контингент слухачів, що проходять підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з робітничих професій. На підприємствах та організаціях бронюються робочі місця для працевлаштування осіб із фізичними та розумовими вадами, дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків. Поліпшенню працевлаштування випускників професійно-технічних навчальних закладів сприяє те, що близько 50 відсотків випускників підготовлено за двома і більше спорідненими або суміжними професіями. Це розширило сферу можливого використання випускників, сприяло підвищенню їх майстерності, а отже, підвищенню їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Динаміка слухачів з числа незайнятого населення у системі професійно-технічної освіти (тис. чол.)

З метою забезпечення ефективної системи професійної підготовки, перепідготовки, і, відповідно подальшого працевлаштування незайнятого населення, Міністерством освіти і науки України, Міністерством праці і соціальної політики України: оновлено методику розрахунків витрат на професійне навчання незайнятого населення за направленням державної служби зайнятості; розроблено положення про організацію професійного навчання незайнятого населення за модульною системою; розроблено проект положення про професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації на виробництві, затверджено тематичний план та програму курсу «Техніка пошуку роботи» тощо.

Розширюються зв'язки професійно-технічних навчальних закладів із зарубіжними країнами. В Україні реалізуються декілька проектів щодо впровадження новітніх технологій професійного навчання. На базі вищих професійних училищ при участі Федеративної Республіки Німеччини в рамках програми «Трансформ» створено й успішно працюють 16 модельних центрів та навчально-тренувальних фірм з підготовки фахівців для комерційної діяльності, досвід роботи яких розповсюджується на всі регіони країни.

З вересня 2000 року Міністерством освіти і науки України спільно з Європейським Фондом Освіти та країнами-донорами ЄС започатковано Міжнародний проект «Реформи професійно-технічної освіти в Україні», реалізація якого дасть змогу:

· розробити стандарти компетентності та навчально-програмну документацію з найбільш поширених робітничих професій;

· удосконалити навчання молоді та незайнятого населення на основі новітніх технологій;

· здійснити перепідготовку та стажування педагогічних працівників;

· сформувати комп'ютерну базу даних навчально-програмного забезпечення підготовки фахівців для різних галузей економіки на основі досвіду високорозвинених країн.

Актуальним питанням реформування професійно-технічної освіти є удосконалення і демократизація форм управління нею.

До державних органів управління професійно-технічної освіти належать:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти;

· міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані професійно-технічні навчальні заклади;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольські міські державні адміністрації та створені ними органи управління професійно-технічною освітою.

Одночасно розширюються автономія ПТНЗ та повноваження місцевих органів управління профтехосвітою. З метою координації питань визначення та впровадження державної політики у сфері професійно-технічної освіти, демократизації форм управління та взаємодії заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади і самоврядування, підприємств, установ і організацій з питань формування та використання трудового потенціалу країни створена постановою Кабінету Міністрів України від 7.04.1998 р. №488 Міжгалузева рада з професійно-технічної освіти.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування професійно-технічного навчального закладу є загальні збори (конференція ) колективу навчального закладу, які вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виробничої, навчально-виховної, навчально-методичної, економічної і фінансово-господарської діяльності навчального закладу, визначення та рекомендації щодо кандидатур на посаду директора професійно-технічного навчального закладу. Рішення загальних зборів (конференції) колективу навчального закладу мають дорадчий характер.

У ПТНЗ діють також органи учнівського самоврядування.

2.2 Адаптація професійної освіти України в європейський освітній простір

У системі освіти України за останні роки під впливом зовнішніх чинників відбулися суттєві зміни. Одна з найпомітніших – це поява ринку освітніх послуг та ринку праці.

Сьогодні професійна освіта України активно реалізує положення Болонської декларації і визначені основні пріоритети її розвитку, вищі професійні училища постійно розширюють спектр освітянських послуг, стають багатопрофільними, що надає можливість молоді здобути повну загальну освіту, робочу професію та кваліфікацію молодшого спеціаліста.

Нарівні з тим, виникає багато проблемних питань. Це, зокрема, розробка нового Переліку спеціальностей, за якими проводиться підготовка молодших спеціалістів. Наразі ми маємо Перелік з найбільшою в Європі кількістю спеціальностей (276). Враховуючи сучасні завдання, кількість спеціальностей має бути приведена у відповідність до чинного Класифікатора професій та Європейських кваліфікаційних документів на основі довгострокового прогнозування потреб ринку праці у відповідних фахівцях.

Багато проблем модернізації професійної освіти в Україні можуть бути вирішені з використанням досвіду європейської профосвіти. Серед найважливіших завдань навчального процесу є формування професійної мобільності, здатності до гнучких змін видів діяльності, вміння переучуватися та самонавчатися у відповідності з ринковими потребами.

Однією з основних вимог адаптації професійної освіти України в європейський освітній простір є мобільність учасників освітньої системи: студентів, викладачів і науковців. Для цього необхідно змінити філософію навчання та викладання, впроваджувати орієнтовані на студента підходи до викладання, тобто перейти від стратегії викладання до стратегії навчання, до використання педагогічних технологій, спрямованих на заохочення до набуття самостійних знань та здійснення наукових досліджень студентами.

Разом з тим, необхідною умовою Болонського процесу є принцип «освіта через усе життя», який може бути реалізований сприянням розвитку глобального інноваційного суспільства, що базується на «трикутнику знань: освіта – дослідження – інновації».

Найважливіша особливість сучасного етапу розвитку професійної освіти - в тому, що вона не може обмежуватися своєю попередньою функцією інфраструктури економіки, яка відтворює необхідний об’єм робочої сили. Притаманна ринковим відносинам динаміка розвитку виробництва потребує надання професійній освіті певної якості, ефективності, гнучкості та її органічної інтеграції в економіку, орієнтації на постійні зміни між попитом і пропонуванням кадрів.

Українське суспільство вже звикло до того, що випускник навчального закладу – це «напівфабрикат, який стає готовим «продуктом», лише долучившись до реальної професійної діяльності». У зв’язку з цим усвідомлюється необхідність навіть сформованому спеціалісту докорінним чином оновлювати знання та змінювати сферу професійної діяльності декілька разів протягом життя. І тут необхідно використовувати досвід європейських країн в організації освіти через усе життя («long life education») як єдиної можливості бути потрібним за будь-яких соціально-економічних умов. Кваліфікація, здобута раніше, повинна бути приведена у відповідність до мінливих кваліфікаційних вимог або доведена до рівня, потрібного для роботи за новою професією, новим видом трудової діяльності. Ринкова економіка потребує також постійної оперативної підготовки кадрів за новими професіями, яких раніше не було.

Європейський вимір освіти – це не лише специфічна педагогічна категорія, це передусім один із функціональних пріоритетів країн Європейського Союзу (ЄС).